Рішення

від 11.10.2021 по справі 520/13616/21

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 жовтня 2021 р. № 520/13616/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спірідонова М.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області (вул. Поштова, буд. 3,смт. Сахновщина,Сахновщинський район, Харківська область,64501) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області, в якому просить суд:

1. Визнати протиправною бездіяльність Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області щодо порушення строків затвердження проекту землеустрою, визначених чинним законодавством України, щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 6324881300:01:000:0772.

2. Зобов`язати відповідача затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для особистого селянського господарства (01.03) гр. ОСОБА_1 , яка розташована за межами населених пунктів на території Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області.

3. Стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

В обґрунтування позову зазначено, що до відповідача направлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться за межами населених пунктів на території Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області. Проте, відповідачем не було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки. На думку позивача, бездіяльність відповідача є протиправною та такою, що порушує права позивача.

Ухвалою суду від 13.08.2021 року відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, та зазначає, що в спірних правовідносинах діяв в межах чинного законодавства України.

14.09.2021 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України зазначено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на вищезазначені приписи Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що Наказом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 26.05.2021 №№ 2680-СГ Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою позивачу надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населених пунктів на території Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області.

На підставі вказаного наказу за замовленням позивача ФОП ОСОБА_2 виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства (код згідно КВЦПЗ - 01.03) позивачу за межами населених пунктів на території Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області.

07.06.2021 представник позивача звернувся до голови Сахновщинської селищної ради Красноградського району з клопотанням про затвердження вказаного проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі позивачу у власність земельної ділянки площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, розташованої за межами населених пунктів Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області.

08 липня 2021 року відбулося засідання постійної комісії Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області з питань розвитку агропромислового комплексу, земельних відносин, екології, на якій було розглянуто проект землеустрою позивача щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, із земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту на території Великобучківського Старостинського округу Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області, площею 2.0000 га. Члени комісії одноголосно проголосували за затвердження даного проекту на сесії, та запропонували включити дане питання до порядку денного X (позачергової) сесії VIII скликання Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області, про що свідчить витяг із протоколу № 9 засідання постійної комісії Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області з питань розвитку агропромислового комплексу, земельних відносин, екології.

Відповідачем було розроблено проект рішення Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та внесено до порядку денного X (позачергової) сесії VIII скликання Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області питання затвердження проекту землеустрою ОСОБА_1 щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.

На X (позачерговій) сесії VIII скликання Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області під час розгляду питань щодо затвердження проектів землеустрою та безоплатної передачі земельних ділянок комунальної власності у приватну власність були присутні 15 депутатів селищної ради, що унеможливлювало прийняття рішень по зазначеним питанням, відповідно до абзацу 2 ч. 2 ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні .

Позивач, вбачаючи в зазначеному порушення своїх прав, звернувся за їх захистом до суду.

Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.

Відповідно п. "а" ч. 3 ст. 22 Земельного кодексу України громадянам для ведення особистого селянського господарства передаються у власність та надаються у користування землі, віднесені до категорії земель сільськогосподарського призначення.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Земельного кодексу України громадяни України можуть мати на праві власності та орендувати земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства.

Відповідно до частин першої-третьої статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до частин восьмої-дев`ятої статті 118 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Згідно ст. 121 Земельного кодексу України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності, зокрема для ведення особистого селянського господарства - не більше 2 гектарів.

Відповідно до частини вісімнадцятої статті 186 ЗК України Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді Міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, іншим суб`єктам, визначеним цією статтею, при погодженні та затвердженні документації із землеустрою забороняється вимагати: додаткові матеріали та документи, не включені до складу документації із землеустрою, встановленого Законом України "Про землеустрій"; надання погодження документації із землеустрою будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, погодження яких не передбачено цією статтею; проведення будь-яких обстежень, експертиз та робіт.

Кожен орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, інший суб`єкт, визначений цією статтею, розглядає та погоджує документацію із землеустрою самостійно та незалежно від погодження документації із землеустрою іншими органами.

Згідно зі статтею 25 Закону України "Про землеустрій" документація із землеустрою розробляється у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації, в тому числі у вигляді проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

У свою чергу, частиною 1 статті 186-1 Земельного кодексу України передбачено, що проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

У відповідності до ч. 4 ст. 186-1 ЗК України розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту.

Згідно ч. 5 ст. 186-1 ЗК України органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

Згідно частини шостої статті 186-1 ЗУ України підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

Відповідно до частини десятої статті 118 ЗК України відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Згідно частини восьмої статті 186-1 ЗК України, у висновку про відмову погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, має бути надано вичерпний перелік недоліків проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та розумний строк для усунення таких недоліків (який за письмовим проханням розробника проекту може бути продовжений).

Органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, може бути відмовлено у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки лише у разі, якщо не усунено недоліки, на яких було наголошено у попередньому висновку. Не можна відмовити у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з інших причин чи вказати інші недоліки.

Повторна відмова не позбавляє права розробника проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки усунути недоліки проекту та подати його на погодження.

Таким чином, статтею 186-1 ЗК України передбачено два альтернативні варіанти рішень у формі висновку, які можуть бути прийняті відповідачем за результатами розгляду проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки: про затвердження цього проекту або про відмову в його затвердженні.

Проте, як зазначалось вище, за наслідком розгляду клопотання позивача щодо затвердження проекту землеустрою на X (позачерговій) сесії VIII скликання Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області були присутні 15 депутатів селищної ради, що унеможливлювало прийняття рішень по зазначеним питанням, відповідно до абзацу 2 ч. 2 ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні .

Суд зазначає, що в даному випадку позивач звернувся до відповідача із відповідним клопотанням, за наслідками розгляду якого суб`єкт владних повноважень у встановлений законом строк мав би прийняти відповідне управлінське рішення, в той час, як уповноважений орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен був ухвалити за законом.

Відповідач у відзиві зазначає, що оскільки на X (позачерговій) сесії VIII скликання Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області під час розгляду питань щодо затвердження проектів землеустрою та безоплатної передачі земельних ділянок комунальної власності у приватну власність були присутні 15 депутатів селищної ради, що унеможливлювало прийняття рішень по зазначеним питанням, відповідно до абзацу 2 ч. 2 ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , відповідачем були вжиті всі необхідні заходи для затвердження проекту землеустрою позивача та безоплатної передачі йому земельної ділянки комунальної власності у приватну власність та не було допущено протиправної бездіяльності по відношенню до позивача.

Суд вважає безпідставними посилання представника відповідача, оскільки, як вже зазначалося судом вище, відповідно до Земельного кодексу України, який регулює земельні відносини, за наслідками розгляду поданого клопотання про затвердження проекту землеустрою, обов`язковим є прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування вмотивованого рішення про затвердження проекту або відмову у його затвердженні із наведенням усіх підстав такої відмови у встановлений законом строк.

При цьому суд зауважує, що приписи Земельного кодексу України покладають обов`язок на орган місцевого самоврядування, який складається з обраних депутатів, у визначені кодексом строки прийняти конкретне рішення за наявності визначених законом підстав та критеріїв, а не діяти на власний розсуд за межами приписів чинного законодавства.

Щодо вимоги позивача щодо зобов`язання відповідача затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для особистого селянського господарства позивачу, яка розташована за межами населених пунктів на території Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області, суд зазначає наступне.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень, а отже в цій частині позовних вимог слід відмовити.

В свою чергу належним захистом прав позивача буде зобов`язання відповідача повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області площею 2,0000 га з урахуванням висновків суду.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Крім того представником позивача до суду подано клопотання про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, в якому представник позивача просить суд стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати на професійну правничу допомогу при розгляді справи в суді першої інстанції у розмірі 10 000,00 грн.

Суд зазначає, що згідно з ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 2-5 ст. 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 3 статті 4 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 №5076-VI (далі по тексту - Закон №5076) встановлено, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Згідно з п.п. 1, 2, 6 ч. 1 та ч. 2 ст. 19 Закону №5076 до видів адвокатської діяльності, серед іншого, відносяться: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

При цьому, за визначенням п. 6 ст. 1 Закону №5076 інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення; представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п. 9 ст. 1 Закону №5076).

На підтвердження витрат з оплати правничої допомоги, наданої протягом розгляду справи, представником позивача надано до матеріалів справи: копію договору про надання правничої допомоги №18-07/05-А від 20.07.2021 із Адвокатським бюро "Артема Волошина", додаткову угоду № 1 від 20.07.2021 до договору про надання правничої допомоги №18-07/05-А від 20.07.2021, рахунок-фактуру №1 від 09.09.2021, акт приймання передачі виконаних робіт від 15.09.2021 до договору про надання правничої допомоги №18-07/05-А від 20.07.2021, ордер на надання правничої допомоги адвокатом Волошиним Артемом Вікторовичем серії АХ №1050399 та копії квитанцій АТ КБ "Приватбанк" від 13.09.2021 №0.0.2263533610.1 про сплату коштів в якості оплати послуг адвоката в загальній сумі 10000,00 грн.

Так, між АБ Артема Волошина" та ОСОБА_1 від 20.07.2021 був укладений договір № 18-07/05-А про надання правничої допомоги.

Згідно п. 2 Додаткової угоди № 1 від 20.07.2021 до Договору про надання правничої допомоги № 18-07/05-А від 20.07.2021, Бюро представляє інтереси Клієнта у спорі з Сахновщинською селищною радою Красноградського району Харківської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Бюро зобов`язується здійснювати представництво та захист інтересів Клієнта у суді першої інстанції (Харківському окружному адміністративному суді)

Згідно п. 3 Додаткової угоди № 1 від 20.07.2021 до Договору про надання правничої допомоги № 18-07/05-А від 20.07.2021, розмір гонорару за представництво в суді першої інстанції є фіксований та становить 10000,00 грн.

Згідно п. 4 Додаткової угоди № 1 від 20.07.2021 до Договору про надання правничої допомоги № 18-07/05-А від 20.07.2021, остаточний розмір гонорару зазначається в акті виконаних робіт.

На підставі підписаного сторонами договору позивачці був виданий рахунок-фактура №1 від 09.09.2021 та позивачем 13.09.2021 було сплачено на користь АБ Артема Волошина" 10000,00 грн на підставі наданого рахунку фактури.

На виконання вимог даного договору між сторонами 15.09.2021 було підписано Акт приймання-передачі наданих послуг та виконаних робіт до Договору №18-07/05-А від 20.07.2021 про надання правничої допомоги, в якому було зазначено вартість наданих послуг.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 28 грудня 2020 року у справі № 640/18402/19 зазначив, що адвокат не зобов`язаний надавати детальний опис виконаних робіт (наданих послуг), у випадку, якщо розмір гонорару, встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі.

Верховний Суд, з огляду на умови договору про надання правової допомоги, враховуючи складання і підписання адвокатом всіх процесуальних документів від імені і в інтересах позивача, дійшов висновку, що в даній конкретній справі витрати на правову допомогу є реальними, підтвердженими матеріалами справи.

Окрім того, Верховний Суд в своїй постанові звертає увагу на зміст ст. 134 КАС України, яка запроваджена "для визначення розміру витрат", в той час як в межах цієї справи розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, а отже є визначеним.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд враховує складність справи та надані адвокатом послуги, а тому суд дійшов висновку що заява позивача про стягнення судових витрат пов`язаних з правничою допомогою, підлягає задоволенню, оскільки спір виник внаслідок протиправних дій відповідача.

Враховуючи часткове задоволення позову розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача становить 5000,00 грн.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області (вул. Поштова, буд. 3,смт. Сахновщина,Сахновщинський район, Харківська область,64501) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області щодо порушення строків затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Зобов`язати Сахновщинську селищну раду Красноградського району Харківської повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для особистого селянського господарства, яка розташована за межами населених пунктів на території Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області.

В іншій частині задоволення позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в частині задоволення позовних вимог у сумі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. 00 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 5000,00 (п`ять тисяч) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Спірідонов М.О.