Рішення

від 12.10.2021 по справі 580/6038/21

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2021 року справа № 580/6038/21

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Червонослобідської сільської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) подав позов до Червонослобідської сільської ради (далі - сільська рада, відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Червонослобідської сільської ради щодо неприйняття рішення за результатами розгляду заяви (клопотання) ОСОБА_1 , зареєстрованого за вх. № 470/08-46 від 28.05.2021 про надання дозволу/згоди на поділ земельної ділянки площею 5,00 га кадастровий номер 7124989000:03:001:1318 та дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га (для ведення особистого селянського господарства), що знаходиться в адміністративно-територіальних межах Червонослобідської сільської ради Черкаського району Черкаської області, за межами населеного пункту с. Червона Слобода;

- зобов`язати Червонослобідську сільську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , зареєстрованого за вх. № 470/08-46 від 28.05.2021 про надання дозволу/згоди на поділ земельної ділянки площею 5,00 га кадастровий номер 7124989000:03:001:1318 та дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га (для ведення особистого селянського господарства), що знаходиться в адміністративно-територіальних межах Червонослобідської сільської ради Черкаського району Черкаської області, за межами населеного пункту с. Червона Слобода та прийняти вмотивоване рішення.

В обґрунтування позовних вимог зазначено те, що позивачем з метою реалізації свого конституційного права, передбаченого статтею 14 Конституції України та відповідно до статей 118-121 Земельного кодексу України, направлено на адресу Червонослобідської сільської ради Черкаського району Черкаської області дозволу/згоди на поділ земельної ділянки площею 5,00 га кадастровий номер 7124989000:03:001:1318 та дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га (для ведення особистого селянського господарства), що знаходиться в адміністративно-територіальних межах Червонослобідської сільської ради Черкаського району Черкаської області, за межами населеного пункту с. Червона Слобода.

27.07.2021 представником позивача отримано повідомлення відповідача у якому вказано, що заява позивача вх. № 470/08-46 від 28.05.2021 розглянута 11.06.2021 на 9 сесії 8 скликання Червонослобідської сільської ради та в результаті голосування рішення прийнято не було.

Як зазначає позивач, у разі звернення особи із заявою в порядку ст. 118 Земельного кодексу України до сільської ради про виділення земельної ділянки та надання дозволу на розробку земельної документації, заява має бути розглянута виключно на пленарному засіданні ради та за результатами розгляду має бути прийняте відповідне рішення. При цьому рішення про відмову у задоволенні клопотання повинно бути мотивоване із зазначенням підстав такої відмови.

Оскільки рішення з порушеного позивачем питання відповідачем не приймалося, то така бездіяльність останнього є протиправною та порушує права позивача.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 19.08.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

07 вересня 2021 року до суду надійшов письмовий відзив на адміністративний позов, в якому відповідач просив в задоволенні позову відмовити повністю, зазначивши при цьому, що Червонослобідська сільська рада отримала від позивача заяву про надання дозволу/згоди на поділ земельної ділянки площею 5,00 га, кадастровий номер 7124989000:03:001:1318 та дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га (для ведення особистого селянського господарства), що знаходиться в адміністративно-територіальних межах Червонослобідської сільської ради Черкаського району Черкаської області, за межами населеного пункту с. Червона Слобода в інтересах ОСОБА_1 .

На черговій 9 сесії восьмого скликання Червонослобідська сільська рада розглянула вказану заяву позивача, однак рішення не було прийнято, оскільки в силу того, що Законом передбачена колегіальність прийняття таких рішень і була відсутня достатня кількість голосів.

Відповідач, наголошує, що порушене позивачем питання розглянуто сільською радою у строк та у спосіб, встановлені Земельним кодексом України, а тому підстав для зобов`язання відповідача розглянути заяву позивача про надання їй дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки - немає.

Зобов`язання судом відповідача прийняти вмотивоване рішення Червонослобідською сільською радою є порушенням його виключної, передбаченої Конституцією України, компетенції на здійснення права власності від імені Українського народу та управління землями, яке підлягає захисту.

Отже, у діях відповідача відсутня бездіяльність, так як вся процедура затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки згідно вимог чинного законодавства була дотримана.

Розгляд справи по суті відповідно до частини 3 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розпочато через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об`єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.

Суд встановив, що позивач звернувся до Червонослобідської сільської ради із заявою від 28.05.2021 (вх. № 470/08-46 від 25.05.2021), в якій просив надати йому дозвіл/згоду на поділ земельної ділянки загальною площею 5,0 га з кадастровим номер 7124989000:03:001:1318 та надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності у власність зі зміною цільового призначення «для ведення особистого селянського господарства» площею 2,0 га, яка розташована в адміністративних межах Червонослобідської сільської ради Черкаського району Черкаської області (за межами населеного пункту с. Червона Слобода). Відповідач направив на адресу позивача лист-відповідь № 1864/08-43 від 06.07.2021, відповідно до якого сільська рада повідомила, що вказана заява позивача щодо надання дозволу на поділ земельної ділянки площею 5,00 га, кадастровий номер 7124989000:03:001:1318, цільове призначення - 16.00 Землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам) та розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га, була 11.06.2021 розглянута на 9 сесії 8 скликання Червонослобідської сільської ради. В результаті голосування рішення прийнято не було.

Під час вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.

Стаття 14 Конституції України гарантує право власності на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Законом, який регулює земельні правовідносини, є Земельний кодекс України від 25.10.2001 № 2768-III (далі - ЗК України), а також прийняті відповідно до Конституції України та цього Кодексу нормативно-правові акти.

Відповідно до пункту «б» частини 1 статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Частинами 1, 2 статті 116 ЗК України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. При цьому, підставою для набуття прав на земельну ділянку є відповідне рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Водночас ухвалення рішення є результатом певної правової процедури, яка йому передує.

Згідно з частини 6 статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Отже, особи, які бажають отримати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою, подають зазначений вище пакет документів.

У частині 7 статті 118 ЗК України наведено два альтернативні варіанти правомірної поведінки органу, у разі звернення до нього особи з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою: а) надати дозвіл; б) надати мотивовану відмову у наданні дозволу.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (абзац 1 частини 7 статті 118 ЗК України).

Проаналізувавши вказані норми в сукупності, суд дійшов висновку, що суб`єкт владних повноважень наділений правом надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою та зобов`язаний врахувати місцезнаходження, межі інших суміжних землекористувачів під час оцінки заявленого орієнтовного розміру бажаної заявником земельної ділянки.

Суд врахував, що на виконання частини 6 статті 118 ЗК України позивач подав відповідачеві необхідні документи, у т.ч. викопіювання з нанесенням місця розташування земельної ділянки.

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 року № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР) сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону № 280/97-ВР передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до частин 1, 2 статті 59 Закону № 280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Отже, питання щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою тощо відповідач має вирішувати за наслідками розгляду відповідного клопотання на пленарному засіданні.

Суд встановив, що відповідач на виконання вказаної норми законодавства виносив на пленарне засідання питання щодо надання дозволу/згоди на поділ земельної ділянки загальною площею 5,00 га та надання дозволу на розроблення проекту із землеустрою позивачу та відповідний проект рішення, однак рішення прийняте не було.

Як зазначено вище, положення частини 7 статті 118 ЗК України встановлюють обов`язок розглянути вказане питання у місячний строк і дати дозвіл або відмову. З часу вказаного розгляду заяви позивача та до часу судового вирішення спору відповідач не прийняв жодного рішення, що є порушенням вказаної норми.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.

Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

При цьому суд звертає увагу, що відповідно до статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Враховуючи те, що справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та враховуючи, що таке провадження не передбачає судових дебатів, тому питання щодо судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, суд вирішує у цьому судовому рішенні.

Частина 1 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави, а згідно частини 3 вказаної статті для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частин 4, 5 статті 134 вказаного Кодексу для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з положеннями частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Аналіз наведених правових норм свідчить, що документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Як свідчать матеріали справи, позивач не надав до матеріалів позовної заяви, а ні договору про надання правової допомоги, а ні будь яких доказів понесених витрат позивача, пов`язаних з правничою допомогою адвоката.

Враховуючи те, що наданими документами обґрунтованість та фактичний обсяг витрат на правничу допомогу у даній адміністративній справі не підтверджено належними та допустимими доказами, суд вважає, що підстави для відшкодування позивачеві витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката відсутні.

Зважаючи на те, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, то судові витрати зі сплати судового збору, які підлягають відшкодуванню, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 - 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Червонослобідської сільської ради щодо неприйняття рішення за результатами розгляду заяви (клопотання) ОСОБА_1 , зареєстрованого за вх. № 470/08-46 від 28.05.2021 про надання дозволу/згоди на поділ земельної ділянки площею 5,00 га кадастровий номер 7124989000:03:001:1318 та дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га (для ведення особистого селянського господарства), що знаходиться в адміністративно-територіальних межах Червонослобідської сільської ради Черкаського району Черкаської області, за межами населеного пункту с. Червона Слобода.

Зобов`язати Червонослобідську сільську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , зареєстрованого за вх. № 470/08-46 від 28.05.2021 про надання дозволу/згоди на поділ земельної ділянки площею 5,00 га кадастровий номер 7124989000:03:001:1318 та дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га (для ведення особистого селянського господарства), що знаходиться в адміністративно-територіальних межах Червонослобідської сільської ради Черкаського району Черкаської області, за межами населеного пункту с. Червона Слобода та прийняти вмотивоване рішення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Червонослобідської сільської ради на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення цього Кодексу.

Учасники справи:

1) позивач - ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , поштова адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 );

2) відповідач - Червонослобідська сільська рада (19604, Черкаська область, Черкаський район, с. Червона Слобода, вул. Соборна, 2/1, код ЄДРПОУ 26323717).

Рішення складене у повному обсязі та підписане 12.10.2021.

Суддя В.О. Гаврилюк