Ухвала

від 12.10.2021 по справі 200/11322/20-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

12 жовтня 2021 року справа №200/11322/20-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Суддя Першого апеляційного адміністративного суду Геращенко І.В., розглянув апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 6 квітня 2021 року у справі № 200/11322/20-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Красногорівське ремонтно-будівельне підприємство до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

До Першого апеляційного адміністративного суду окремо від справи надійшла апеляційна скарга Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 6 квітня 2021 року.

Ознайомившись з даною апеляційною скаргою, суд вважає, що вона не відповідає вимогам ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з чим підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

З КП Діловодство спеціалізованого суду встановлено, що вперше апеляційна скарга на рішення суду подана з дотриманням строків.

Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 31.05.2021 року апеляційну скаргу заявника залишено без руху у зв`язку з несплатою апелянтом судового збору.

Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 01.07.2021 року апеляційну скаргу заявника повернуто у зв`язку з неусуненням недоліків апеляційної скарги у встановлений судом строк.

Копію ухвали суду про повернення апеляційної скарги отримано заявником 12.07.2021 року.

1 жовтня 2021 року апелянтом повторно подано апеляційну скаргу на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06.04.2021 року, тобто майже через 6 місяців після ухвалення рішення, з пропущенням строку встановленого ст. 295 КАС України та через 80 днів після отримання копії ухвали про повернення апеляційної скарги.

Апелянт просив поновити пропущений строк на апеляційне оскарження судового рішення, посилаючись на те, що вперше апеляційна скарга була подана своєчасно та у зв`язку з відсутністю коштів для сплати судового збору апеляційну скаргу було повернуто. Також зазначив, що після надходження коштів судовий збір було сплачено. Посилаючись на внесення змін у розділ VI Прикінцевих положень КАС України відповідно до яких, строк на апеляційне оскарження продовжується на строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коранавірусної хвороби (COVID-19 та )постанову Верховного Суду, від 19.11.2020 року у справі № 826/16255/18, заявник вважає поважними причини пропуску ним строку на апеляційне оскарження.

Проте, суд відхиляє вказане клопотання виходячи з наступного.

За пунктом 3 частини 1 статті 7 КАС України, рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом віднесено до принципів здійснення правосуддя в адміністративних судах, зміст якого розкриває стаття 10 цього Кодексу, частинами 1, 2 якої встановлено, що усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено обов`язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо сплати судового збору.

Наведеними положеннями КАС України чітко визначено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом.

Такими процесуальними обов`язками учасників справи визначено, крім іншого, дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень, а також виконання встановлених законом вимог щодо оформлення апеляційної скарги, зокрема, надання документу про сплату судового збору, у тому числі, на підставі ухвали суду апеляційної інстанції про залишення скарги без руху.

Таким чином, відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору, для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Це стосується і заявників, які, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, діють як суб`єкти владних повноважень й, до того ж, є бюджетними установами, фінансування яких здійснюється з Державного бюджету України, у тому числі щодо видатків на сплату судового збору.

Відтак, відсутність у податкового органу коштів, призначених для цієї мети і, як наслідок, невиконання через це вимог закону і суду, своїх процесуальних обов`язків, не може вважатися поважною підставою пропуску строку апеляційного оскарження судового рішення, оскільки кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі такої установи своєчасно і у повному обсязі з урахуванням здійснених видатків за минулий бюджетний період.

Зазначена правова позиція наведена в постанові Верховного Суду від 07.02.2018 у справі № 804/3801/16.

Суд застосовує висновки Верховного Суду, викладені в ухвалі від 03.02.2020 року у справі № 340/661/19, відповідно до яких особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, тому обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору, блокуванням рахунків останнього, тощо, не є поважними підставами при вирішенні питання про поновлення строку апеляційного оскарження. Обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не можуть бути підставою для реалізації суб`єктом владних повноважень права на касаційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для поновлення зазначеного строку. Особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, тому обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору, блокуванням рахунків останнього, тощо, не є поважними підставами при вирішенні питання про поновлення строку апеляційного оскарження.

Щодо посилання апелянта стосовно дії карантину на час якого продовжуються процесуальні строки, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п. 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

18.06.2020 року прийнято Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) № 731-IX (далі - Закон № 731).

Відповідно до п. 2 II Прикінцеві та перехідні положення Закону № 731 процесуальні строки, які були продовжені, зокрема, відповідно пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Суд зазначає, що перебіг процесуальних строків розпочався 6 серпня 2020 року. Проте, як вже зазначалось апелянт оскаржує рішення суду першої інстанції від 6 квітня 2021 року, тобто ухваленого після періоду в який продовжувалась дія процесуальних строків.

Щодо посилання апелянта на висновки в постанові Верховного Суду від 19.11.2020 року у справі № 826/16255/18.

Колегія суддів зазначає, що обставини у справі № 826/16255/18 відрізняються від обставин цієї справи, оскільки первинна скарга одразу поверталась заявникам за відсутності документу про повноваження апелянта з підписання апеляційної скарги.

В постанові від 19.11.2020 року у справі №826/16255/18 суд зазначив таке. Кодекс адміністративного судочинства України не встановлює переліку підстав для поновлення процесуального строку. Підставами для поновлення процесуального строку можуть бути поважні причини, з яких цей строк був пропущений. У свою чергу, питання щодо поважності причини пропуску процесуального строку є питанням факту, а не питанням права. Зазвичай, обставини, які стосуються фінансування суб`єкта владних повноважень, як і інші обставини, що стосуються його організаційної діяльності, не є поважними причинами, на які суб`єкт владних повноважень може посилатися як на підставу поновлення пропущеного ним процесуального строку. Разом з тим, закон не виключає можливості поновлення суб`єкту владних повноважень процесуального строку, в тому числі строку на апеляційне оскарження судового рішення, пропущеного через фінансову неспроможність сплатити судовий збір. У всякому випадку, якщо суб`єкт владних повноважень посилається на таку причину пропуску процесуального строку, суд повинен дати оцінку цій обставині при вирішенні питання про поновлення процесуального строку.

Щодо обставин цієї справи.

В даній справі первинна апеляційна скарга подана в строки, встановленні ст. 295 КАС України.

Як вже зазначалось, ухвалою апеляційного суду 01.07.2021 року апеляційну скаргу відповідача повернуто у зв`язку з неусуненням недоліків апеляційної скарги у встановлений судом строк

Копію ухвали суду про повернення апеляційної скарги отримано заявником 12.07.2021 року.

1 жовтня 2021 року апелянтом повторно подано апеляційну скаргу на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06.04.2021 року, тобто з пропущенням строку, встановленого ст. 295 КАС України.

Водночас, повторна апеляційна скарга подана через 80 днів після отримання копії ухвали про повернення апеляційної скарги.

Отже, проаналізувавши причини пропуску строку апеляційного оскарження рішення суду, на які посилається відповідач в апеляційній скарзі, суддя-доповідач дійшов висновку про визнання зазначених причин неповажними, враховуючи значний проміжок часу між отриманням копії ухвали про повернення первинної апеляційної скарги та датою повторного звернення з апеляційною скаргою.

Крім того, апелянтом не надано жодних доказів в підтвердження неможливості своєчасної сплати судового збору у цій справі.

За приписами ч.2 ст.298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

З урахуванням викладеного, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, з наданням строку для усунення вказаних недоліків, а саме, необхідно надати заяву про поновлення строку з обґрунтуванням інших причин поважності його пропущення.

Враховуючи те, що справа № 200/11322/20-а не знаходиться на зберіганні в суді апеляційної інстанції, суд дійшов висновку про необхідність витребувати дану справу у Донецького окружного адміністративного суду.

Керуючись ст. ст. 169, 296, 298, 321, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними причини пропуску Головним управлінням ДПС у Донецькій області строку на апеляційне оскарження рішення Донецького окружного адміністративного суду від 6 квітня 2021 року у справі № 200/11322/20-а.

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 6 квітня 2021 року у справі № 200/11322/20-а - залишити без руху.

Встановити строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги - десять днів з моменту отримання ухвали.

Апелянту у встановлений строк надати до Першого апеляційного адміністративного суду заяву про поновлення строку з обґрунтуванням інших причин поважності його пропущення.

Після усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.

Роз`яснити, що в разі невиконанні вимог даної ухвали щодо надання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду з наданням доказів щодо поважності причин пропуску строку, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження, що позбавляє заявника апеляційної скарги права повторного звернення до апеляційного суду з цього питання.

Витребувати у Донецького окружного адміністративного суду справу № 200/11322/20-а.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: І.В. Геращенко