Постанова

від 12.10.2021 по справі 160/14546/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

12 жовтня 2021 року м. Дніпросправа № 160/14546/20

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,

розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпро апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.01.2021 року (суддя Голобутовський Р.З., м. Дніпро, повний текст рішення виготовлено 18.01.20121 року) у адміністративній справі №160/14546/20 за позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, треті особи: Приватне акціонерне товариство ДТЕК Павлоградвугілля , Первинна профспілкова організація Виробничого структурного підрозділу Шахта Дніпровська ВАТ Павлоградвугілля обласного об`єднання незалежних профспілок гірників України Західного Донбасу про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, суд -

в с т а н о в и в:

У листопаді 2020 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з позовом до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області (далі по тексту - відповідач), треті особи: Приватне акціонерне товариство ДТЕК Павлоградвугілля , Первинна профспілкова організація Виробничого структурного підрозділу Шахта Дніпровська ВАТ Павлоградвугілля обласного об`єднання незалежних профспілок гірників України Західного Донбасу, в якому просив визнати дії відповідача щодо відмови у здійсненні фінансування ПАТ ДТЕК Павлоградвугілля в розмірі 7096,46 грн. для надання йому матеріального забезпечення - допомоги по тимчасовій непрацездатності за 7 календарних днів його тимчасової непрацездатності за листком непрацездатності серія АДЮ №582989 за період з 09.05.2020 року по 15.5.2020 року - протиправними та зобов`язати відповідача здійснити фінансування ПАТ ДТЕК Павлоградвугілля в розмірі 7096,46 грн. для надання йому матеріального забезпечення - допомоги по тимчасовій непрацездатності за 7 календарних днів його тимчасової непрацездатності за листком непрацездатності серія АДЮ №5828989 за період з 09.05.2020 року по 15.05.2020 року.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.01.2021 року позовні вимоги задоволено.

З рішенням суду першої інстанції не погодилось Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Дніпропетровській області та подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Свої вимоги обґрунтувало тим, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт зазначав, що відповідно до ст.22 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати, у разі настання в неї страхового випадку. Апелянт зазначав, що судом не враховано того, що тимчасова непрацездатність позивача настала в період простою з 20.04.2020 року по 15.05.2020 року, що підтверджується наказом ВСП Шахтоуправління Дніпровське ПРАТ Павлоградвугілля від 15.04.2020 року №2888 з оплатою праці працівників, що знаходяться в простої, в розмірі не нижче тарифної ставки (окладу); відповідно до ст.113 КЗпП України час простою не з вини працівника, в тому числі на період оголошення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). Апелянт зазначав, що він керувався роз`ясненнями Міністерства соціальної політики України від 31.07.2015 року №445/18/99-15 та від 20.010.2020 року №010-4474. Апелянт зазначив, що у випадку простою втрата заробітної плати не відбувається. Апелянт зазначав, що судом не враховано того, що позивач у період простою знаходився поза межами підприємства, виконання трудової функції від нього не вимагалося, відповідно позивачем не була втрачена працездатність, яка необхідна працівнику при виконанні визначених його посадових обов`язків, отже, законні підстави для компенсації втрати працездатності, яка в цей період від позивача, як працівника, не вимагалася, за рахунок коштів Фонду, відсутні.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 працює з 01.01.2013 року повний робочий день у ПСП Шахтоуправління Дніпровське ПАТ ДТЕК Павлоградвугілля . Згідно з листком непрацездатності серії АДЮ №582989 ОСОБА_1 перебував на лікарняному з 04.05.2020 року по 14.05.2020 року; в цей час відповідно до наказу №2888 від 15.04.2020 року ПАТ ДТЕК Павлоградвугілля з 20.04.2020 року по 15.05.2020 року перебувало у простої. Суд врахував, що за перші 5 календарних днів ПАТ ДТЕК Павлоградвугілля за свій рахунок перерахувало ОСОБА_1 матеріальну допомогу у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю в розмірі 5068,90 грн., Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Дніпропетровській області за наступні 7 календарних днів зобов`язано було перерахувати ПАТ ДТЕК Павлоградвугілля для виплати ОСОБА_1 матеріальної допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю в розмірі 7096,46 грн. за заявою-розрахунком ПАТ ДТЕК Павлоградвугілля про здійснення фінансування для надання матеріального забезпечення застрахованим особам, однак 24.06.2020 року Павлоградським відділенням відхилено заяву-розрахунок у зв`язку з включеними до неї листків непрацездатності працівників підприємства з періодом непрацездатності, що збігається з періодом простою підприємства. Суд зазначив, що відповідно до статей 22, 30, 31 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу) у разі настання в неї одного з таких страхових випадків, зокрема тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві. Рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування, що створюється (обирається) на підприємстві, в установі, організації, до складу якої входять представники адміністрації підприємства, установи, організації та застрахованих осіб (виборних органів первинної профспілкової організації (профспілкового представника) або інших органів, які представляють інтереси застрахованих осіб). Комісія (уповноважений) із соціального страхування здійснює контроль за правильним нарахуванням і своєчасною виплатою матеріального забезпечення, приймає рішення про відмову в його призначенні, про припинення виплати матеріального забезпечення (повністю або частково), розглядає підставу і правильність видачі листків непрацездатності та інших документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення та соціальних послуг. Підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності. Суд врахував, що відповідно до ст.23 вищевказаного Закону підставами для відмови в наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності є: одержання застрахованою особою травм або її захворювання при вчиненні нею злочину; навмисне заподіяння шкоди своєму здоров`ю з метою ухилення від роботи чи інших обов`язків або симуляції хвороби; час перебування під арештом і за час проведення судово-медичної експертизи; час примусового лікування, призначеного за постановою суду; тимчасова непрацездатність у зв`язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння або дій, пов`язаних з таким сп`янінням; перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв`язку з навчанням. Застраховані особи, які в період отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності порушують режим, встановлений для них лікарем, або не з`являються без поважних причин у призначений строк на медичний огляд, у тому числі на лікарсько-консультативну комісію (ЛКК) чи медико-соціальну експертну комісію (МСЕК), втрачають право на цю допомогу з дня допущення порушення на строк, що встановлюється рішенням органу, який призначає допомогу по тимчасовій непрацездатності. Суд вважав застосування Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області роз`яснень Міністерства соціальної політики України від 31.07.2015 року №445/18/99-15 та від 20.010.2020 року №010-4474 неможливим, оскільки не може бути відмовлено у виплаті допомоги по тимчасовій непрацездатності застрахованих особам з підстав інших, ніж передбачені ст.23 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування .

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 є громадянином України; працює з 01.01.2013 року в Шахтоуправлінні Дніпровське ПАТ ДТЕК Павлоградвугілля .

Згідно з листком непрацездатності серії АДЮ №582989 ОСОБА_1 перебував на лікарняному з 04.05.2020 року по 14.05.2020 року.

Відповідно до наказу №2888 від 15.04.2020 року ПАТ ДТЕК Павлоградвугілля з 20.04.2020 року по 15.05.2020 року перебувало у простої.

Відповідно до розрахунку заробітної плати сума нарахованої матеріальної допомоги з тимчасової непрацездатності ОСОБА_1 склала по лікарняному листку серія АДЮ №582989 за перші 5 календарних днів за рахунок ПАТ ДТЕК Павлоградвугілля в розмірі 5068,90 грн., за рахунок Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області: за наступні 7 календарних днів - в розмірі 7096,46 грн.

Встановлено, що період тимчасової непрацездатності ОСОБА_1 з 09.05.2020 року по 14.05.2020 року в сумі 7096,46 грн. мав бути оплачений відповідно заяви-розрахунку ПАТ ДТЕК Павлоградвугілля про здійснення фінансування для надання матеріального забезпечення застрахованим особам, направленого Управлінню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, однак, 24.06.2020 року Павлоградським відділенням Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області відхилено заяву-розрахунок у зв`язку з включеними до неї листків непрацездатності працівників підприємства з періодом непрацездатності, що збігається з періодом простою підприємства.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до статей 22, 30, 31, 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування матеріальна допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу) у разі настання в неї одного з таких страхових випадків, зокрема тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві. Рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування, що створюється (обирається) на підприємстві, в установі, організації, до складу якої входять представники адміністрації підприємства, установи, організації та застрахованих осіб (виборних органів первинної профспілкової організації (профспілкового представника) або інших органів, які представляють інтереси застрахованих осіб). Підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності. Допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується в розмірі 100 відсотків середнього заробітку (оподаткованого доходу). При йому перші п`ять днів тимчасової непрацездатності оплачуються власником або уповноваженим ним органом за рахунок коштів підприємства. Установи, організації.

Відповідно до ст. 23 вищевказаного Закону підставами для відмови в наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності є одержання застрахованою особою травм або її захворювання при вчиненні нею злочину; навмисне заподіяння шкоди своєму здоров`ю з метою ухилення від роботи чи інших обов`язків або симуляції хвороби; час перебування під арештом і за час проведення судово-медичної експертизи; час примусового лікування, призначеного за постановою суду; тимчасова непрацездатність у зв`язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння або дій, пов`язаних з таким сп`янінням; перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв`язку з навчанням. Застраховані особи, які в період отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності порушують режим, встановлений для них лікарем, або не з`являються без поважних причин у призначений строк на медичний огляд, у тому числі на лікарсько-консультативну комісію (ЛКК) чи медико-соціальну експертну комісію (МСЕК), втрачають право на цю допомогу з дня допущення порушення на строк, що встановлюється рішенням органу, який призначає допомогу по тимчасовій непрацездатності.

У зв`язку з цим суд апеляційної інстанції критично сприймає, як одну із підстав відмови в наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності, оплату з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу під час простою не з вини працівника, передбачену ст.113 КЗпП України, оскільки, по-перше така підстава не передбачена ст.113 КЗпП України, по-друге, така підстава не передбачена ст.23 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування .

З цих же підстав суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про неможливість застосування до спірних правовідносин роз`яснень Міністерства соціальної політики України від 31.07.2015 року №445/18/99-15 та від 20.010.2020 року №010-4474, оскільки роз`яснення не можуть суперечити нормам чинного законодавства.

Згідно ч. 1, ч. 6 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Не передбачено повернення судових витрат здійснених суб`єктом владних повноважень, крім пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз.

Аналізуючи докази у справі та законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, як таке, що прийняте з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 242, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.01.2021 року у адміністративній справі №160/14546/20 - залишити без змін.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду відповідно до статей 328, 329 КАС України.

Головуючий - суддя О.М. Лукманова

суддя Л.А. Божко

суддя Ю. В. Дурасова