Постанова

від 06.10.2021 по справі 640/32640/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/32640/20 Суддя (судді) першої інстанції: Каракашьян С.К.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Собківа Я.М.,

суддів: Пилипенко О.Є., Черпіцької Л.Т.,

за участю секретаря: Масловської К.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "М`ясний Альянс" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 квітня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "М`ясний Альянс" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, про стягнення пені,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "М`ясний Альянс" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, у якому просило стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві (код ЄДРПОУ 37993783; 01601, м. Київ, вул. Терещенківська, буд. 11-А) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "М`ясний Альянс" (код ЄДРПОУ 36511896; 03022, м. Київ, вул. Василя Жуковського, буд.22-А) пеню за прострочення здійснення бюджетного відшкодування ПДВ за серпень 2013 року в розмірі 6 972 275,17 грн. (шість мільйонів дев`ятсот сімдесят дві тисячі двісті сімдесят п`ять гривень сімнадцять копійок) шляхом перерахування вказаних грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ "М`ясний Альянс" за наступними реквізитами: розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 в AT КБ "ПриватБанк".

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 квітня 2021 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись із вказаним рішенням суду, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 квітня 2021 року та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції неповністю з`ясовані обставини справи, порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Протокольною ухвалою від 14 липня 2021 року продовжено строк розгляду справи на 15 днів.

Протокольною ухвалою від 28 липня 2021 року продовжено строк розгляду справи на більш розумний.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 19 вересня 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "М`ясний Альянс" подало до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Донецьку міжрегіонального ГУ Міндоходів податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2013 року та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування за серпень 2013 року в сумі 11 277 619, 00 грн.

Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників податків у м. Донецьку міжрегіонального Головного управління ДФС Міндоходів, за наслідком отримання податкової декларації, проведено позапланову документальну виїзну перевірку ТОВ "М`ясний Альянс" з питань правомірності нарахування від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за серпень 2013 року.

За результатами перевірки було складено Акт від 31.09.2013 року №249/40-20-36511896, на підставі якого прийнято податкові повідомлення-рішення від 18.10.2013 року: №0000604020/10404/10/40-20; №0000614020/10401/10/40-10; №0000624020/10403/10/40-20.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 07.09.16 року у справі №805/1729/14 вищезазначені податкові-повідомлення рішення скасовано та зобов`язано Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві скласти та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві (Управління Державної казначейської служби у Шевченківському районі у м. Києві) висновок про суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню товариству "М`ясний Альянс" за серпень 2013 року.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.01.2017 вищезазначене судове рішення залишено без змін.

В березні 2019 р. позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до ГУ ДФС у м. Києві, та ГУ ДКС України у м. Києві про визнання протиправною бездіяльності та стягнення заборгованості.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.01.2020 року у справі №640/3528/19 визнано протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у м. Києві щодо невідшкодування позивачу заборгованості бюджету з податку на додану вартість в розмірі 11 277 619, 00 грн. та стягнуто з Державного бюджету України через Головне управління державної казначейської служби України у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "М`ясний Альянс" заборгованість державного бюджету з відшкодування податку на додану вартість в розмірі 11 277 619, 00 грн. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.07.2020 року вищезазначене рішення Окружного адміністративного суду м. Києва залишено без змін.

Як стверджує позивач, та не заперечується сторонами, 08.10.2020 року Державна казначейська служба України на підставі висновку №111 від 08.10.2020 року сплатила на користь ТОВ "М`ясний Альянс" заборгованість Державного бюджету з відшкодування податку на додану вартість в розмірі 11 277 619, 00 грн.

Позивач просить стягнути пеню за прострочення здійснення бюджетного відшкодування ПДВ за серпень 2013 року за період з 03.02.2017 року по 08.10.2020 року, за 1344 дні.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, Окружний адміністративний суд міста Києва виходив з того, що обов`язок з відшкодування сум податку на додану вартість виник у податкового органу з моменту винесення постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.01.2017 року, та відповідно, набрання законної сили постановою Донецького окружного адміністративного суду від 07.09.16 року у справі №805/1729/14 про скасування податкових повідомлень - рішень. Саме ця дата є початком розрахунку пені. Проте, враховуючи, що позов здано на пошту 18.12.2020 року, суд першої інстанції вважає, що позов подано поза межами 1095 днів, тобто поза межами строку стягнення.

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з даним висновком Окружного адміністративного суду міста Києва, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що суддя здійснюючи правосуддя керується верховенством права. Невід`ємною частиною принципу верховенства права є справедливість, пропорційність та рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

За визначенням, наведеним у підпунктах 14.1.18 та 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 ПК України, бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника; пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов`язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки.

Тобто пеня - це санкція, яка нараховується з першого дня прострочення повернення бюджетного відшкодування до тих пір поки не буде відшкодовано кошти.

Порядок визначення суми ПДВ, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлені статтею 200 ПК України.

Відповідно до пункту 200.7 статті 200 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин у цій справі) платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

За змістом пунктів 200.10, 200.11 статті 200 ПК України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Пунктами 200.12, 200.13 цієї статті визначено, що орган державної податкової служби зобов`язаний у п`ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п`яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

У відповідності до пункту 200.14 статті 200 якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов`язань з цього податку в наступних податкових періодах; б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Як передбачено положеннями пункту 200.15 цієї статті, у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п`яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов`язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

У відповідності до пункту 200.23 статті 200 ПК України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування ПДВ. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Зі змісту наведених норм можна дійти висновку, що держава в особі відповідних державних органів, виконуючи певний комплекс дій, зобов`язана повернути платнику суму бюджетного відшкодування з ПДВ протягом законодавчо встановленого строку після дня набуття відповідною сумою статусу узгодженої. Якщо ж протягом згаданого строку необхідних дій для відшкодування податку здійснено не було, невідшкодовані суми перетворюються на бюджетну заборгованість, на яку в силу положень пункту 200.23 статті 200 ПК України нараховується пеня.

Передумовою початку нарахування пені є невиконання контролюючим органом обов`язку з виплати заборгованості з відшкодування податку на додану вартість протягом строку, визначеного статтею 200 ПК України.

Нарахування пені пов`язується саме із недотриманням суб`єктами владних повноважень положень статті 200 ПК України, яка визначає, зокрема, комплекс дій, необхідних для своєчасного повернення сум бюджетної заборгованості з податку на додану вартість.

Наведений юридичний факт, у свою чергу, зумовлює виникнення фінансових правовідносин між боржником в особі держави та кредитором - платником податків, права якого порушені саме внаслідок несплати йому відповідної суми.

Підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 ПК України передбачено право платника податків оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб).

Таким чином, законодавцем надано платнику податків можливість захистити своє право шляхом оскарження не тільки рішення контролюючого органу, а й шляхом оскарження дії чи бездіяльності контролюючого органу.

Статтею 102 ПК України передбачено строк давності у 1095 днів, зокрема на право контролюючого органу щодо проведення перевірки та самостійного визначення суми грошових зобов`язань (пункт 102.1); стягнення податкового боргу (пункт 102.4); право платника податків на подання заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань або про їх відшкодування (пункт 102.5).

Крім того, положеннями пункту 43.3 статті 43 ПК України встановлено, що обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Системний аналіз положень статті 43 та пункту 200.23 статті 200 ПК України, дає підстави для висновку про те, що пеня нараховується на суму бюджетної заборгованості в силу Закону та не залежить від волевиявлення платника податку на додану вартість.

Визначений законодавцем строк в 1095 днів також свідчить на користь того, що ПК України надано можливість захистити своє право на стягнення пені у зв`язку з несвоєчасним відшкодування державою ПДВ протягом цього строку.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 14 березня 2019 року у справі № 822/553/17.

Таким чином, після закінчення установлених чинним законодавством строків для адміністративної процедури перевірки наявності у платника права на бюджетне відшкодування у результаті невчинення компетентними органами належних дій невідшкодовані суми перетворюються на бюджетну заборгованість.

При цьому, право платника податків на стягнення заборгованості з бюджетного відшкодування ПДВ та нарахованої пені повинно бути реальним і забезпечуватись практичною можливістю, в тому числі, шляхом звернення до суду.

Відповідно до пункту 5.2 статті 5 ПК України у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.

Отже, ПК України є спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників спірних відносин, в тому числі захисту порушеного права у судовому порядку. Вказане повною мірою кореспондується із статтею 122 КАС України.

Вирішуючи питання щодо обчислення строку звернення до адміністративного суду слід врахувати й те, що в силу положень пункту 102.4 статті 102 ПК України контролюючим органам надано право стягнення податкового боргу протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення такого податкового боргу.

Оскільки контролюючі органи наділені правом стягнення з платників податків податковий борг та пеню на нього протягом 1095 днів то, для цілей забезпечення принципів справедливості, рівності і балансу у відносинах між платниками і державою, аналогічне право на стягнення пені протягом 1095 днів повинно бути забезпечено і для платників податків.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що позовна вимога про стягнення пені на суму несвоєчасно відшкодованого податку на додану вартість з Державного бюджету України може бути заявлена в межах строку, встановленого пунктом 102.5 статті 102 ПК України для подання заяви про відшкодування надміру сплачених грошових зобов`язань, тобто протягом 1095 днів.

За наведених обставин, колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає підстав для відступу від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17 квітня 2018 у справі №816/1369/17 (адміністративне провадження №К/9901/307/17).

Таким чином, при вирішенні спору суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що позовні вимоги про стягнення пені за прострочення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість заявлені поза межами 1095 днів, тобто поза межами строку стягнення.

Щодо розрахунку періоду, за який підлягає стягненню пеня, колегія суддів зазначає наступне.

ТОВ "М`ясний Альянс" звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з даним адміністративним позовом 22 грудня 2020 року.

1095-тим днем до дня звернення до суду є 23 грудня 2017 року.

Позивач просив стягнути пеню за прострочення здійснення бюджетного відшкодування ПДВ за серпень 2013 року за період з 03.02.2017 року по 08.10.2020 року, за 1344 дні.

З огляду на викладене, задоволенню підлягає період з 23 грудня 2017 року по 08 жовтня 2020 року, що становить 1020 днів.

Розрахунок розміру пені за порушення строків відшкодування позивачу податку на додану вартість за серпень 2013 року, є наступним.

Як вже зазначалось вище, узгоджена сума заборгованості становить 11 277 619 грн.

Державною податковою адміністрацією затверджено Інструкцію про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби № 953 від 17.12.2010.

Цією Інструкцією встановлюється порядок ведення органами державної податкової служби обліку нарахування та погашення пені, що справляється з платників податків у зв`язку із несвоєчасним погашенням узгодженого грошового зобов`язання, та пені на податкове зобов`язання, нараховане контролюючим органом у разі виявлення його заниження та/або визначене податковим агентом при виплаті (нарахуванні) доходів на користь платників податків - фізичних осіб та/або контролюючим органом під час перевірки такого податкового агента.

Отже, за наведених обставин, колегія суддів приходить до висновку про необхідність застосування вказаної Інструкції, в якій наводиться формула розрахунку пені, яка відповідно до приписів ч. 6 ст. 7 КАС України може бути використана для розрахунку пені, нарахованої на суму бюджетної заборгованості по відшкодуванню податку на додану вартість, яка передбачена п. 200.23 ст. 200 Податкового кодексу України.

Таким чином, нарахована на суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість, розраховується за формулою: (сума заборгованості х кількість днів прострочення : 100% х облікова ставка Національного банку України х 1,2) : 365 днів.

Отже, розрахунок пені, нарахованої на суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість за період з 23 грудня 2017 року по 08 жовтня 2020 року, виглядає наступним чином: (сума боргу) * (ставка НБУ) * 1,2 (120%) / 100 / 365 * (кількість днів з 23.12.2017 року по 08.10.2020).

Відповідно до Рішення Правління Національного банку України від 26 січня 2017 року № 49-рш Про розмір облікової ставки , облікова ставка становить 14%.

Як слідує із ст. 200 ПК України, облікова ставка НБУ фіксується на момент виникнення пені та у разу зміни розміру ставки протягом строку нарахування пені, такі зміни при обчисленні не враховуються.

Згідно із пунктом 200.23 статті 200 ПК України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування ПДВ. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

120% облікової ставки НБУ :14 х 120% або 1,2 х 14= 16,8 %.

Ставка пені за один день становить: 16,8 % /365 = 0,046%

Сума пені становить: 11 277 619 грн. : 100 х 0,046 х 1020 = 5 291 458,83 грн.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог в межах періоду з 23 грудня 2017 року по 08 жовтня 2020 року, що становить 1020 днів та суми пені за прострочення здійснення бюджетного відшкодування ПДВ за серпень 2013 року в розмірі 5 291 458,83 грн.

Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.

При цьому, колегія суддів зазначає, що згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В свою чергу, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, зазначений обов`язок не виконано, та у встановленому порядку не обґрунтовано правомірність своїх дій.

Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (Заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява N 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції та дають підстави вважати, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, та процесуального права.

Відповідно до пункту другого частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За змістом частини першої статті 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, та те, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню, а позов частковому задоволенню.

Керуючись статтями 242, 308, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "М`ясний Альянс" - задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 квітня 2021 року скасувати та прийняти нову постанову.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "М`ясний Альянс" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про стягнення пені - задовольнити частково.

Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві (код ЄДРПОУ 37993783; 01601, м. Київ, вул. Терещенківська, буд. 11-А) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "М`ясний Альянс" (код ЄДРПОУ 36511896; 03022, м. Київ, вул. Василя Жуковського, буд.22-А) пеню за прострочення здійснення бюджетного відшкодування ПДВ за серпень 2013 року в розмірі 5 291 458,83 грн. (п`ять мільйонів двісті дев`яносто одну тисячу чотириста п`ятдесят вісім) гривень 83 коп. шляхом перерахування вказаних грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ "М`ясний Альянс" за наступними реквізитами: розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 в AT КБ "ПриватБанк".

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач Собків Я.М.

Суддя Пилипенко О.Є.

Суддя Черпіцька Л.Т.

Повний текст постанови виготовлено - 11 жовтня 2021 року.