Постанова

від 12.10.2021 по справі 640/3240/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2021 року

м. Київ

справа № 640/3240/19

адміністративне провадження № К/9901/23367/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Дашутіна І.В.,

суддів: Шишова О.О., Яковенка М.М.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2020 року у складі колегії суддів: Кузьмишиної О.М., суддів Пилипенко О.Є. та Чаку Є.В. у справі №640/3240/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Лляний край до Головного управління ДФС у м. Києві, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю ЛЛЯНИЙ КРАЙ (далі - ТОВ ЛЛЯНИЙ КРАЙ , позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - ГУ ДФС у м. Києві, відповідач 1), Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України, відповідач 2), у якому просило:

- визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві в особі Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 20.11.2018 № 994791/40277329 про відмову в реєстрації податкової накладної № 13 від 23.10.2018 в ЄРПН;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну ТОВ ЛЛЯНИЙ КРАЙ в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме: податкову накладну ТОВ ЛЛЯНИЙ КРАЙ № 13 від 23.10.2018 датою подання зазначеної накладної - 14.11.2018.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.04.2019 позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Головним управлінням ДФС у м. Києві подано до Шостого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2019 апеляційну скаргу залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом семи днів з моменту отримання цієї ухвали шляхом звернення до суду апеляційної інстанції з заявою про усунення недоліків та направити таку заяву на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду з доданням доказів (оригіналів), що підтверджують сплату апелянтом судового збору за подачу апеляційної скарги в розмірі 2 881, 50 грн, або доказів, які б підтверджували наявність правових підстав для звільнення його від сплати судового збору.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2019 року апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.04.2019 у справі за адміністративним позовом ТОВ Лляний Край до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії було повернуто апелянту разом із доданими до скарги матеріалами.

30 квітня 2020 року Головним управлінням ДФС у м. Києві подано до Шостого апеляційного адміністративного суду повторно апеляційну скаргу (надіслано засобами поштового зв`язку 29.04.2020) та клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Клопотання обґрунтовано тим, що апелянтом вже подавалась апеляційна скарга на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.04.2019, яка ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.10.2019 була повернута апелянту.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.06.2020 апеляційну скаргу залишено без руху та надано апелянту строк не пізніше ніж десять днів з дня закінчення карантину для усунення недоліків апеляційної скарги. Судом було визнано необґрунтованим клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження, а тому йому було надано строк для подачі додаткових обґрунтувань, які б підтвердили поважність причин попуску строку звернення на апеляційне оскарження.

Суд указав, що апелянтом не зазначено жодних доводів щодо неможливості повторного подання апеляційної скарги після її повернення Шостим апеляційним адміністративним судом, а саме в період з 02.10.2019 по 29.04.2020.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2020 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м.Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 квітня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Лляний край до Головного управління ДФС у м. Києві, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, було відмовлено.

Суд зазначив, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважності причин пропуску строку звернення апелянтом не подано.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

Головним управлінням ДПС у м. Києві було подано касаційну скаргу на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2020 року у справі №640/3240/19, в якій просить скасувати вказану ухвалу та передати справу до Шостого апеляційного адміністративного суду для вирішення по суті.

Доводи касаційної скарги позивача ґрунтуються на тому, що єдиними підставами для відмови у відкриття апеляційного провадження у зв`язку із пропуском строку є подання апеляційної скарги поза межами присічного річного строку. Разом з тим, звернення сторони із заявою про поновлення строку звернення з апеляційною скаргою в межах вказаного строку, є підставою для прийняття апеляційної скарги до розгляду судом апеляційної інстанції.

Підставою для відкриття касаційного провадження у справі №640/3240/19 є оскарження рішення суду апеляційної інстанції зазначеного у частині третій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України та посилання скаржника у касаційній скарзі на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Позивачем не були подані заперечення на касаційну скаргу, що не перешкоджає її розгляду по суті її вимог.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

У відповідності до ч. 1 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

За змістом частини 3 статті 341 КАС України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Доводом касаційної скарги було те, що звернення сторони із заявою про поновлення строку звернення з апеляційною скаргою в межах присічного річного строку, є підставою для прийняття апеляційної скарги до розгляду судом апеляційної інстанції. Жодних виключень, передбачених ч. 3 статті 341 КАС України, які дозволяють суду виходити за межі касаційної скарги скаржником не зазначено.

Рішення прийнято судом першої інстанції 09.04.2019 у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та в той же день складений повний текст.

У відповідності до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (ч 3. ст. 299 КАС України).

Відповідно до ч. 2 ст. 299 КАС України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.

При цьому у відповідності до ч. 1, 2 статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Строк, що визначається роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року цього строку.

Тобто в даному випадку перебіг процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції розпочався 10.04.2019 (тобто з наступного дня після складання повного тексту судового рішення). Річний строк протягом якого податковий орган мав право на поновлення строку на апеляційне оскарження закінчився 09.04.2020, тобто через рік у відповідні місяць і число останнього року цього строку.

Суд апеляційної інстанції відмовляючи у відкритті апеляційного провадження не посилався на приписи ч. 2 ст. 299 КАС України, а лише вказав про невиконання скаржником вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Зробивши вказаний висновок, суд апеляційної інстанції не вірно визначив норму матеріального права, що підлягала застосуванню до спірних правовідносин, не звернувши увагу на те, що апеляційна скарга вдруге надіслана на адресу суду першої інстанції засобами поштового зв`язку поза межами присічного річного строку, проте це не вплинуло на правильність прийнятого рішення.

Так, апеляційну скаргу подано Головним управлінням ДПС у м. Києві 29.04.2020, що підтверджується поштовим конвертом, тобто з пропуском річного строку, встановленого ч. 2 ст. 299 КАС України з дня складення повного тексту судового рішення (09.04.2019), яке отримано відповідачем 16.04.2019.

Так у відповідності до ч. 1, 2 ст. 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.

Разом з цим, відповідно до ч. 2 статті 350 КАС України не може бути скасовано правильне по суті і законне судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

У контексті оцінки доводів касаційної скарги Верховний Суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, Верховний Суд вважає, що ключові аргументи касаційної скарги отримали достатню оцінку.

Відтак, касаційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві - залишити без задоволення.

Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2020 року - залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Суддя-доповідач І. В. Дашутін

Судді О.О. Шишов

М. М. Яковенко