Рішення

від 11.10.2021 по справі 358/1014/21

БОГУСЛАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

гСправа № 358/1014/21 Провадження № 2-о/358/95/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2021 року м. Богуслав

Богуславський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Тітова М.Б.

за участю:

секретаря судового засідання Зеленько О.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Богуславі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, цивільну справу за заявою Богуславської міської ради, заінтересовані особи: Державний реєстратор речових прав нерухомого майна виконавчого комітету Богуславської міської ради, Богуславський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, Богуславська районна державна нотаріальна контора, про визнання спадщини відумерлою, -

В С Т А Н О В И В:

Заявник Богуславська міська рада Київської області звернулася до суду із заявою, в якій просить суд визнати відумерлою спадщину у вигляді 1/3 частини житлового будинку АДРЕСА_1 , що належала на праві власності нині покійній ОСОБА_1 та передати цю спадщину до комунальної власності Богуславської міської територіальної громади.

Свої вимоги заявник обґрунтовує тим, що після смерті ОСОБА_1 яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , інформація про власників житлового об`єкту АДРЕСА_1 - відсутня, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна № 264267672 від 05.07.2021 року.

У відповідності до рішення № 107/12 виконавчого комітету Богуславської міської ради Київської області від 16 жовтня 2020 року, органом місцевого самоврядування розпочата процедура визнання майна відумерлою спадщиною, оскільки відомості про наявність спадкоємців відсутня, а тому є всі підстави відповідно до вимог ст. 1277 ЦК України для визнання цієї спадщини відумерлою та передачі спадкового нерухомого майна у власність Богуславської міської територіальної громади.

В судове засідання представник Богуславської міської ради не з`явився, але міським головою Хоменком В.М. подано до суду заяву, в якій він просить розглянути справу без участі представника за наявними в справі матеріалами.

Заінтересована особа - Державний реєстратор речових прав нерухомого майна виконавчого комітету Богуславської міської ради в судове засідання не з`явився.

Заінтересована особа - Богуславський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області в судове засідання свого представника не направив.

Заінтересована особа - Богуславська районна державна нотаріальна контора в судове засідання свого представника не направила, але подала заяву, в якій просить здійснювати судовий розгляд справи без представника.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає за необхідне відмовити у задоволенні заяви Богуславської міської ради про визнання спадщини відумерлою із наступних підстав.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2, 3 ст. 1277 ЦК України, у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.

Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини.

Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини, а нерухоме майно - за його місцезнаходженням.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Із копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 05 лютого 1997 року відділом реєстрації актів громадянського стану Ленінградського району м. Києва вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Києві у віці 60 років померла ОСОБА_1 (а.с.4).

Згідно копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 19 вересня 1984 року, зареєстрованого Богуславською державною нотаріальною конторою в реєстрі за № 1758 вбачається, що ОСОБА_1 є спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 на 1/3 частину жилого будинку АДРЕСА_2 (а.с. 5).

Як вбачається з інформації Комунального підприємства Київської обласної ради Південне бюро технічної інвентаризації № 1277 від 15.06.2020 року, станом на 01.01.2013 року право власності на 1/3 частину житлового будинку АДРЕСА_2 зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом №434 від 19.09.1984 року, посвідченого Богуславською державною нотаріальною конторою (а.с. 6).

Таким чином судом встановлено, що у даній справі виникли правовідносини щодо спадщини, відкритої після смерті ОСОБА_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України 2003 року, Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦК України, положення цього кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Відповідно до п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України 2003 року правила книги шостої ЦК України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим кодексом. Тобто зазначені правила застосовуються до спадщини, що відкрилася після 01.07.2003 року.

Постановою Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування передбачено, що відносини спадкування регулюються правилами Цивільного кодексу України якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року.

У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.

Оскільки відносини щодо спадкування майна ОСОБА_1 виникли 04 лютого 1997 року, до набрання чинності ЦК України 2003 року, тому застосуванню підлягають норми законодавства, чинного на час відкриття спадщини, тобто ЦК Української РСР 1963 року.

Відповідно до статті 524 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом. Якщо немає спадкоємців ні за законом, ні за заповітом, або жоден з спадкоємців не прийняв спадщини, або всі спадкоємці позбавлені заповідачем спадщини, майно померлого за правом спадкоємства переходить до держави.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК УРСР часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця. Місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця, а якщо воно невідоме - місцезнаходження майна або його основної частини.

Статтею 548 ЦК УРСР передбачено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Згідно з положеннями статті 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

В нормах ЦК Української РСР 1963 року не існує такого поняття як відумерла спадщина.

Після смерті ОСОБА_1 шестимісячний строк для прийняття спадщини спадкоємцями закінчився 04 серпня 1997 року, інформації про те, що упродовж цього строку хтось спадщину прийняв, чи не прийняв не має.

Пунктами 2 та 5 ч. 1 ст. 555 ЦК УРСР 1963 року було встановлено, що спадкове майно за правом спадкоємства переходить до держави, якщо у спадкодавця немає спадкоємців ні за законом, ні за заповітом, якщо жоден із спадкоємців не прийняв спадщину.

Таким чином, у разі, якщо упродовж встановленого шестимісячного строку ніхто зі спадкоємців за законом або за заповітом не прийняв спадщину, спадщина, що відкрилася після смерті ОСОБА_1 , переходить до держави.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі № 391/769/17 (провадження № 61-39069св18), від 27 грудня 2018 року у справі № 530/62/14-ц (провадження № 61-2213св18).

За наведених обставин заява Богуславської міської ради Київської області про визнання спадщини відумерлою не підлягає задоволенню.

Враховуючи, що заявника звільнено від сплати судового збору, судові витрати віднести за рахунок держави.

З урахуванням викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 337-338 ЦПК України, п.п. 4, 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України 2003 року, ст.ст. 524, 529-531, 548, 549, 555 ЦК УРСР 1963 року, суд -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Богуславської міської ради про визнання відумерлою спадщини у вигляді 1/3 частини житлового будинку АДРЕСА_1 , що належала на праві власності ОСОБА_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий: суддя М. Б. Тітов