Постанова

від 06.10.2021 по справі 644/6982/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

06 жовтня 2021 року

м. Київ

справа №644/6982/16-ц

провадження №61-2986св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С. (суддя-доповідач),

суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Петрова Є. В., Ткачука О. С.,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , товариства з обмеженою відповідальністю ЕС КІ МО про стягнення боргу за договором позики за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 25 травня 2021 року у складі колегії суддів: Хорошевського О. М., Бурлака І. В., Яцини В. Б.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1

відповідачі: ОСОБА_2 - правонаступник ОСОБА_3 , товариство з обмеженою відповідальністю ЕС КІ МО ,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог, процесуальні дії суду першої інстанції

1. У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до

ОСОБА_3 з позовом, у якому, з урахуванням збільшення позовних вимог, просив стягнути солідарно з відповідачів кошти у сумі 52 998 174 грн в рахунок повернення коштів за договором позики.

2. Позовна заява мотивована тим, що 02 серпня 2010 року між ним та ОСОБА_3 , батьком його дружини, було укладено договір позики в письмовій формі, предметом договору є надання коштів (позики) на умовах, визначених договором суми, у розмірі 16 000 000 грн, що на момент підписання договору відповідала еквівалентові

2 000 000 доларів США.

3. Умовами договору був передбачений строк на повернення позики, а саме до 02 серпня 2016 року та зазначено, що повертатися позика повинна готівкою в доларах США.

4. Факт отримання коштів підтверджується розпискою про отримання позики від 02 серпня 2010 року, в якій зазначено, що на виконання умов договору позивач передав, а ОСОБА_3 отримав зазначені у договорі кошти. Договір був укладений та кошти передані у присутності свідків: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

5. Позивач зазначив, що при отриманні коштів ОСОБА_3 вказував, що йому необхідні кошти для розвитку власного ресторанного бізнесу. Єдиним засновником ТОВ ЕС КІ МО є ОСОБА_3 , розмір статутного капіталу - 2 520 000 грн. Іншого майна ОСОБА_3 не має, крім корпоративних прав у ТОВ ЕС КІ МО . По закінченню строку, встановленого договором позики, ОСОБА_3 борг не повернув.

6. Посилаючись на вказані обставини, позивач просив позов задовольнити.

7. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер.

8. Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова

від 27 грудня 2017 року зупинено провадження у справі до залучення до участі у справі правонаступника після смерті ОСОБА_3 .

9. Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова

від 16 квітня 2018 року залучено в якості правонаступника після смерті ОСОБА_3 ОСОБА_2 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

10. Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова

від 25 лютого 2020 року у складі судді Саркісян О. А. позов

ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики у розмірі 48 980 000 грн, що еквівалентно 2 000 000 доларів США, в межах вартості майна, одержаного у спадщину після смерті

ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . В задоволенні позовних вимог до ТОВ ЕС КІ МО відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

11. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що в матеріалах справи є копії документів кримінального провадження №42012110000000089, які надіслані ОСОБА_1 . Головним слідчим управлінням Національної поліції України, завірені належним чином, у тому числі копія висновку експерта від 07 березня 2017 року за № 430/тдд, згідно якого підпис під реквізитами сторін Позикодавець ОСОБА_1 ….. в документі, а саме: договір позики від 02 серпня 2010 року, виконаний ОСОБА_1 ; підпис під реквізитами сторін позичальник ОСОБА_3 ….. в документі, а саме: договір позики від 02.08.2010 року, виконаний ОСОБА_3 ; підпис в графі підпис ОСОБА_3 в документі, а саме: розписка про отримання позики від 02 серпня 2010 року, виконаний

ОСОБА_3 . Також показаннями свідків підтвердженно факт передачі грошових коштів саме ОСОБА_3 у офісі в м. Києві, крім того свідок ОСОБА_6 бачив як ОСОБА_3 підписував договір позики і розписку. Суд вважав доведеними позовні вимоги в частині стягнення боргу з правонаступника

ОСОБА_3 - його дочки ОСОБА_2 .

12. Місцевий суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог до ТОВ ЕС КІ МО про солідарне стягнення боргу, оскільки спірні правовідношення виникли між ОСОБА_1 та

ОСОБА_3 , який отримував позику як фізична особа. Суду не надано належних доказів, щодо відношення ТОВ ЕС КІ МО до вчинення даного договору.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

13. Постановою Харківського апеляційного суду від 25 травня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 25 лютого 2020 року скасовано в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 , прийнято в цій частині постанову про відмову у задоволенні позовних вимог. В іншій частині рішення суду залишено без змін. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. Скасовано заходи забезпечення позову , вжиті ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 18 жовтня 2018 року.

14. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позивачем не доведено виникнення між сторонами тих правовідносин, на які він посилається як на підставу позовних вимог, оскільки позивачем не надано суду оригіналу договору позики та оригіналу розписки, на якому ґрунтуються твердження позивача у справі. Відсутність оригіналу боргового документа у позивача є підставою для відмови у задоволенні позову про стягнення грошових коштів.

15. Апеляційний суд також указав, що під час апеляційного розгляду справи слідчими Головного слідчого управління Національної поліції України неодноразово призначалось проведення досліджень оригіналів договору позики та розписки, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог. Проведення дослідження доручалось Київському-науково дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України. Будь-яких досліджень зазначених документів у експертних установах, що знаходяться в системі Міністерства Юстиції України проведено не було.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

16. У касаційній скарзі, поданій у червні 2021 року, ОСОБА_1 просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

17. Касаційна скарга мотивована неправильним застосуванням апеляційним судом норм матеріального права, а саме застосування норми права без урахування висновку щодо застосування норми права

у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від: 17 жовтня 2019 року у справі № 678/364/15; 02 вересня 2020 року

у справі № 569/24347/18; 19 червня 2019 року у справі № 761/21823/16-ц; 01 квітня 2020 року у справі № 754/6442/16 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 464/3790/16.

18. Касаційна скарга містить посилання на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах у випадку, коли оригінали договорів позики та розписки про отримання позикових коштів не можуть бути подані позивачем до суду через їх перебування у матеріалах кримінального провадження, однак факт їх існування та зміст підтверджується органом досудового слідства, у тому числі шляхом надання належним чином засвідчених копій відповідних документів як позивачем, так і органом досудового слідства.

19. Касаційна скарга містить посилання на те, що в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід.

20. Крім того, апеляційний суд не дослідив зібрані у справі докази, не надав їм належної правової оцінки та необґрунтовано ухвалою

від 24 травня 2021 року відхилив клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи.

Доводи інших учасників справи

21. У відзиві ОСОБА_2 заперечила проти доводів касаційної скарги, вказала, що оскаржуване судове рішення відповідає вимогам процесуального закону щодо його законності та обґрунтованості. Наголошено, що згідно сталої судової практики Верховного Суду поясненнями сторони та показаннями свідків не може доводитись факт виконання зобов`язань за договором позики.

22. ОСОБА_2 також подала клопотання про закриття касаційного провадження у справі, оскільки Висновки Верховного Суду, викладені у постановах, на які посилається заявник у касаційній скарзі, стосуються правовідносин, які не є подібними.

23. Інші учасники справи відзиву щодо вимог і змісту касаційної скарги до суду не направили.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

24. Ухвалою Верховного Суду від 17 червня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі, справу витребувано з суду першої інстанції, зупинено дію постанови Харківського апеляційного суду від 25 травня 2021 року до закінчення касаційного провадження.

25. Ухвалою Верховного Суду від 28 вересня 2021 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

26. Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 зазначав, що ОСОБА_3 був його тестем, з яким в нього були добрі відносини. Будучи в гостях в серпні 2010 року, ОСОБА_3 попросив у нього в борг гроші в гривнях в розмірі, еквівалентному

2 000 000 доларів США для розвитку ресторанного бізнесу. Він погодився, так як гроші в нього на той час були, в ПриватБанку на рахунку знаходилось 700 000 доларів США, а гривні знаходились в сейфі в будинку за місцем його проживання в м. Черкаси, тобто ця сума була в нього не остання. Він попросив свого сина ОСОБА_6 привезти гроші в сумі 16 000 000 грн з м. Черкаси до м. Києва, що він і зробив - привіз гроші в сумці разом із товаришем ОСОБА_8 .

02 серпня 2010 року в його офісі в АДРЕСА_1 знаходився він, його тесть ОСОБА_3 , ОСОБА_6

з товаришем ОСОБА_8 , які привезли кошти та його водій ОСОБА_5 .В присутності цих свідків він передав ОСОБА_3 грошові кошти, а дівчата-секретарі надрукували договір позики та розписку. Він з ОСОБА_3 підписали договір позики, а також цей договір підписали свідки,

а ОСОБА_3 підписав також і розписку про отримання коштів, яку також підписали свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Після цього ОСОБА_3 отримав кошти і попросив ОСОБА_5 допомогти йому перенести сумку з грошима до квартири, де він проживав в АДРЕСА_2 .

Це знаходиться десь за 20 метрів від офісу. Гроші він дав в борг до

2016 року.

27. Згідно пункту 1.1. договору позики позикодавець ОСОБА_1

в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов`язується надати позичальнику ОСОБА_3 грошові кошти в розмірі

16 000 000 грн, що на момент підписання договору відповідає еквівалентові 2 000 000 доларів США, а останній зобов`язується прийняти позику і повернути названу позику позикодавцеві

у визначений договором строк.

28. Сума позики становить за цим договором 16 000 000 грн, що на момент підписання договору відповідає еквівалентові 2 000 000 доларів США (пункт 2.1 договору позики).

29. У пунктах 3.1, 3.2, 4.3, 4.5 договору позики сторони погодили, що строк надання позики становить 6 років з моменту фактичної передачі грошових коштів, що підтверджується відповідною розпискою. Остаточною датою повернення позики є 02 серпня 2016 року.

30. Позика вважається наданою позикодавцем позичальнику з моменту отримання позикодавцем розписки на своє ім`я від позичальника. Позика повертається готівкою в доларах США і підтверджується відповідною розпискою від позикодавця.

31. Відповідно до пункту 5.1 договору позики у випадку порушення своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, визначену цим договором та чинним законодавством. Порушення зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

32. Договір набуває чинності з моменту надання позики позичальнику (що підтверджується відповідною розпискою від позичальника) і є дійсним до моменту його повного виконання (пункт 7.1 договору позики).

33. Згідно копії розписки про отримання позики від 02 серпня 2010 року ОСОБА_3 підтверджує, що отримав в офісі № 95 за адресою: АДРЕСА_1 , грошові кошти в сумі 16 000 000 грн, що еквівалентно 2 000 000 доларів США.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

34. Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

35. Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

36. Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

37. Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження.

38. Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

39. Спір між сторонами стосується стягнення заборгованості за договором позики від 02 серпня 2010 року.

40. Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

41. Згідно із частиною другою статті 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

42. Договір позики є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов`язки за ним, у тому числі повернення предмета позики або визначеної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.

43. Досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти їх справжню правову природу, незалежно від найменування документа, і залежно від установлених результатів робити відповідні правові висновки.

44. Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України за договором позики позичальник зобов`язаний повернути суму позики у строк та в порядку, що передбачені договором.

45. Отже, розписка як документ, що підтверджує боргове зобов`язання, має містити умови отримання позичальником у борг грошей із зобов`язанням їх повернення та дати отримання коштів.

46. Таким чином, за своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики після отримання коштів, підтверджуючи як факт укладення договору та зміст умов договору, так і факт отримання боржником від кредитора певної грошової суми.

47. Відповідний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 10 грудня 2018 року у справі № 319/1669/16,

від 08 липня 2019 року у справі № 524/4946/16, від 12 вересня 2019 року у справі № 604/1038/16 та від 23 квітня 2020 року у справі

№ 501/1773/16-ц.

48. Отже, у разі пред`явлення позову про стягнення боргу позивач повинен підтвердити своє право вимагати від відповідача виконання боргового зобов`язання. Для цього, з метою правильного застосування статей 1046, 1047 ЦК України суд повинен встановити наявність між позивачем і відповідачем правовідносин за договором позики, виходячи з дійсного змісту та достовірності документа, на підставі якого доказується факт укладення договору позики і його умов.

49. За своїми правовими ознаками договір позики є реальною, односторонньою, оплатною або безоплатною угодою, на підтвердження якої може бути надана розписка позичальника, яка є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику. У разі пред`явлення позову про стягнення боргу позивач повинен підтвердити своє право вимагати від відповідача виконання боргового зобов`язання.

50. З метою забезпечення правильного застосування статей 1046, 1047 ЦК України суд повинен встановити наявність між позивачем і відповідачем правовідносин за договором позики, виходячи з дійсного змісту та достовірності документа, на підставі якого доказується факт укладення договору позики і його умов.

51. Згідно зі статтею 545 ЦК України прийнявши виконання зобов`язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі. Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов`язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов`язку. У разі відмови кредитора повернути борговий документ або видати розписку боржник має право затримати виконання зобов`язання. У цьому разі настає прострочення кредитора.

52. Наявність оригіналу розписки у позивача (позикодавця) згідно зі статтею 545 ЦК України свідчить, що зобов`язання з повернення позики позичальником не виконано.

53. Позивачем ОСОБА_1 на підтвердження позовних вимог при пред`явленні позовом у серпні 2016 року оригінали договору позики та розписки від 02 серпня 2010 року не надавались.

54. Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова

від 27 червня 2019 року задоволено клопотання представника позивача

ОСОБА_1 про витребування доказів. Витребувано в Головному слідчому управлінні Національної поліції України оригінал договору позики від 02 серпня 2010 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 та оригіналу розписки ОСОБА_3 про отримання позики від 02 серпня 2010 року, що знаходяться в матеріалах кримінального провадження.

55. Згідно відповіді Головного слідчого управлінні Національної поліції України від 10 липня 2019 року оригінал договору позики від 02 серпня 2010 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , та оригінал розписки ОСОБА_3 про отримання позики від 02 серпня 2010 року визнано речовими доказами у кримінальному провадженні згідно постанови про визнання предмету речовим доказом та встановлення місця його зберігання від 23 лютого 2017 року. Зважаючи на те, що досудове слідство в кримінальному провадженні триває й проводяться слідчі дії та оперативно-розшукові заходи, у тому числі з необхідністю призначення додаткових експертиз, оригінал вище зазначених документів не можуть бути надані до матеріалів цивільної справи.

56. Тобто, оригінали договору позики та розписки від 02 серпня

2010 року визнані речовими доказами у кримінальному провадженні після пред`явлення ОСОБА_1 у серпні 2016 року даного позову.

57. Кримінальне провадження з приводу шахрайського заволодіння грошовими коштами за заявою ОСОБА_1 зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 26 грудня 2016 року.

58. Отже на момент звернення до суду у серпні 2016 року

із цим цивільним позовом ОСОБА_1 мав можливість надати оригінали боргових документів.

59. У клопотанні про призначення експертизи від 01 лютого 2017 року ОСОБА_1 вказував на знаходження у нього оригіналів договору позики та розписки, гарантував їх надання до суду та наполягав

на проведенні відповідного почеркознавчого дослідження в рамках цивільної справи (а. с. 82-85 т. 1).

60. На а. с. 102-104 т. 2 міститься клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи, датоване 12 червня 2018 року, в якому позивач повідомляє про те, що оригінали договору позики та розписки знаходяться у нього (повернуті на підставі частини третьої статі 100 КПК України слідчим СУ Шевченківського УП ГУНП України в м. Києві

Лібега Р. М. за його клопотанням) для подальшого зберігання протягом усього часу кримінального провадження. з можливістю використання під час судових розглядів в рамках цивільних процесів.

61. Також у матеріалах справи міститься копія заяви ОСОБА_1 , датована 08 липня 2018 року, згідно якої позивач також стверджує про наявність в його розпорядженні оригіналів договору позики та розписки, які він має намір використовувати як доказ у цій справі (а. с. 187 т. 3).

62. Судом першої інстанції в судовому засіданні 18 квітня 2019 року

(а. с. 188-190 т. 3) сторонам роз`яснено наслідки ненадання оригіналів документів. Представник позивача ОСОБА_11 у відповідь запевнив суд, що надасть оригінали документів на наступне судове засідання, про що міститься запис у відповідному протоколі судового засідання за 18 квітня 2019 року (пункт 46 протоколу).

63. Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова

від 27 червня 2019 року витребувано у Головного слідчого управляння Національної поліції України оригінали зазначених документів. Ухвала суду залишилась без виконання.

64. З матеріалів справи слідує, що судами першої та апеляційної інстанції вживались всі необхідні заходи щодо витребування оригіналу договору позики та оригіналу розписки, проте такі не були надані суду.

65. ОСОБА_3 за життя заперечував факту укладення договору позики, його підписання та написання розписки.

66. Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова

від 13 листопада 2019 року відмовлено представнику відповідача

ОСОБА_2 - ОСОБА_12 про проведення комплексної (почеркознавчої та технічної екпертизи) з посиланням на те, що Київський науково-дослідний інститут судових експертиз Міністерства юстиції України на запит суду, щодо можливості проведення комплексної (почеркознавчої та технічної експертизи) на підставі лише завірених належним чином копій документів, повідомив, що за наявними матеріалами, а саме їх копіями, виконати почеркознавчу експертизу та технічного дослідження документів для визначення абсолютного часу виконання штрихів рукописних записів у документах, є неможливим.

67. Ухвалою Харківського апеляційного суду від 04 червня 2020 року за клопотанням представника ОСОБА_2 - ОСОБА_12 у справі призначено комплексну почеркознавчу та технічну експертизи документів.

68. 09 березня 2021 року матеріали цивільної справи № 644/6982/16-ц повернуто до суду разом із повідомленням експертної установи про неможливість надання висновку комплексної судової почеркознавчої та технічної експертиз документів у зв`язку з відсутністю оригіналів об`єктів дослідження.

69. Відповідно до частини першої статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

70. За положеннями статті 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.

71. Речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов`язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

72. Частиною третьою статті 100 КПК України встановлено, що документ повинен зберігатися протягом усього часу кримінального провадження. За клопотанням володільця документа слідчий, прокурор, суд можуть видати копії цього документа, за необхідності - його оригінал, долучивши замість них до кримінального провадження завірені копії.

73. Тобто, володілець документа, який визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, не позбавлений права отримати оригінали цього документа.

74. Згідно зі статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди при розгляді справ застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

75. У рішенні від 22 квітня 2021 року у справі Кравчук проти України (заява № 77435/12) Європейський суд з прав людини констатував порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, що національні суди не вжили всіх необхідних заходів щодо витребування доказів у сторони або в правоохоронних органів, які проводили паралельне кримінальне провадження за пов`язаними питаннями. Суд указав, що за певних складнощів у зборі доказів, національні суди мають вживати всі можливі заходи забезпечення збору цих доказів.

76. У справі, яка розглядається, ухвалою Харківського апеляційного суду від 12 травня 2020 року в порядку статті 44 ЦПК України вилучено у Головного слідчого управління Національної поліції України оригінали зазначених документів. Ухвала суду не виконана. Старшим слідчим в особливо важливих справах Катинським О. Я. запропоновано суду оглянути документи які визнано речовими доказами у кримінальній справі у Головному слідчому управлянні Національної поліції України.

77. Окремою ухвалою Харківського апеляційного суду від 09 лютого

2021 року визначено строк для перевірки відповідності дій слідчих у кримінальному провадженні вимогам законодавства щодо виконання судових рішень один місяць з дня отримання окремої ухвали та вжиття відповідних заходів.

78. Із наявного в матеріалах справи клопотання позивача про приєднання доказів до матеріалів справи, яке датоване 12 червня

2018 року слідує, що оригінали договору позики та розписки знаходяться у нього, оскільки такі повернуті слідчим на підставі частини третьої статі 100 КПК України для подальшого зберігання протягом усього часу кримінального провадження, з можливістю використання під час судових розглядів в рамках цивільних процесів

(а. с. 102-104 т. 2).

79. Отже, маючи оригінали документів, які мають вирішальне значення для правильного вирішення цього спору, позивач ОСОБА_1

не вживав жодних заходів для надання цих документів для огляду суду при розгляді цивільної справи.

80. Частина друга статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно пункту 3 вказаної частини,

є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів

і у доведенні перед судом їх переконливості.

81. Згідно з частиною п`ятою статті 12 ЦПК України, яка також покладає і на суд певні обов`язки зі створення для сторін змагального процесу, суд керує ходом судового процесу, сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами, роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

82. Частиною першою статті 84 ЦПК України передбачено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

83. Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

84. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

85. Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі

№ 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

86. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статі 76, 77 ЦПК України).

87. Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

88. Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи, обов`язок доказування покладається на сторін, суд за власною ініціативою не може збирати докази. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності у цивільному процесі.

89. Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

90. Ураховуючи відсутність в матеріалах справи оригіналів договору позики та розписки, заперечення ОСОБА_3 за життя факту укладення договору позики, його підписання та написання розписки, непроведення через відсутність об`єктів дослідження судової почеркознавчої та технічної експертизи у межах цієї цивільної справи, на проведенні якої наполягали сторони, апеляційний суд був позбавлений можливості встановити факт наявності боргових зобов`язань та пересвідчитись в обґрунтованості позовних вимог на підставі доказів, зібраних у порядку, передбаченому процесуальним законом.

91. У ході судового розгляду суди попередніх інстанцій вжили всі необхідні заходи для витребування доказів. У своючергу,позивач не довів обставин, які б перешкоджали йому надати письмові докази, запитувані судом, або обставин, які перешкоджали йому самостійно отримати докази із кримінального провадження.

92. Суд апеляційної інстанції обґрунтовано виходив із того, що позивач не довів наявності обставин, на які посилався, як на підставу своїх вимог, не довів факту укладення договору позики, не пояснив відсутність оригіналу розписки.

93. Верховний Суд відхиляє помилкові доводи заявника про те, що оскаржуване судове рішення у справі ухвалене апеляційним судом без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від:

17 жовтня 2019 року у справі № 678/364/15; 02 вересня 2020 року у справі № 569/24347/18; 19 червня 2019 року у справі № 761/21823/16-ц; 01 квітня 2020 року у справі № 754/6442/16 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі

№ 464/3790/16, оскільки висновки у зазначених справах та у справі, яка переглядається, а також встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, є різними, суд виходив із конкретних обставин справи та фактично - доказової бази з урахуванням наданих сторонами доказів, оцінюючи їх у сукупності.

94. Зокрема, у наведених постановах факт укладення договору позики та отримання коштів відповідачем не заперечувався.

95. Зважаючи на те, що з метою правильного застосування статей 1046, 1047 ЦК України на суд покладено обов`язок встановити наявність між сторонами правовідносин за договором позики та виходячи з дійсного змісту та достовірності документа, на підставі якого доказується факт укладення договору позики і його умов, то у кожному випадку вони досліджуються судом і суд, у кожному конкретному випадку, встановлює належність та допустимість доказів, у тому числі і засвідчених органом досудового слідства .

96. Доводи касаційної скарги про незаконність ухвали апеляційного суду про відмову ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи є необґрунтованими, так як встановивши відсутність обґрунтувань для приєднання цих доказів апеляційний суд дійшов правильного висновку, що такі докази не можуть бути прийняті.

97. При вирішенні питання відводу судді Хорошевського О. М. було дотримано вимоги статті 40 ЦПК України, яка регулює порядок вирішення відводу.

98. Клопотання ОСОБА_2 про закриття касаційного провадження у справі не підлягає задоволенню, оскільки висновки, викладені у постановах від: 17 жовтня 2019 року у справі № 678/364/15; 02 вересня 2020 року у справі № 569/24347/18; 19 червня 2019 року у справі

№ 761/21823/16-ц; 01 квітня 2020 року у справі № 754/6442/16 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 464/3790/16, на які міститься посилання в касаційній скарзі, не суперечить висновкам у цій справі.

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

99. Згідно із пунктом 1 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

100. Згідно статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

101. Розглядаючи зазначений позов, апеляційний суд повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

102. Наведені в касаційній скарзі доводи не спростовують висновків суду по суті вирішення указаного позову та не дають підстав вважати, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, про що зазначає у касаційній скарзі заявник.

103. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

104. Відповідно до частини третьої статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

105. Оскільки ухвалою Верховного Суду від 17 червня 2021 року зупинено дію постанови Харківського апеляційного суду від 25 травня 2021 року до розгляду справи в касаційній інстанції, а колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваної постанови Харківського апеляційного суду від 25 травня 2021 року - без змін, то дія вказаного судового рішення, відповідно до частини третьої статті 436 ЦПК України, підлягає поновленню.

Керуючись статтями 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ :

1. Клопотання ОСОБА_2 про закриття касаційного провадження залишити без задоволення.

2. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

3. Постанову Харківського апеляційного суду від 25 травня 2021 року залишити без змін.

4.Поновити дію постанови Харківського апеляційного суду від 25 травня 2021 року зупинену ухвалою Верховного Суду від 17 червня 2021 року.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. С. Висоцька

Судді А. І. Грушицький

І. В. Литвиненко

Є. В. Петров

О. С. Ткачук