Рішення

від 13.10.2021 по справі 520/8738/21

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2021 р. № 520/8738/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Єгупенка В.В.,

розглянувши у приміщенні суду в м. Харкові у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за адміністративним позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області (м. Харків, пл. Конституції, 1, Палац Праці, 3 під., 4 пов.) в особі Красноградського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області до Ліквідаційної комісії Сектору культури і туризму Красноградської районної державної адміністрації (Харківська обл., м. Красноград, вул. Бєльовська, 88) про стягнення капіталізованих платежів, -

В С Т А Н О В И В:

Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області (в особі Красноградського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з вищевказаним адміністративним позовом, в якому позивач просив стягнути з Сектору культури і туризму Красноградської районної державної адміністрації на користь Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі Красноградського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області капіталізовані платежі в сумі 260304,00 грн. (двісті шістдесят тисяч триста чотири гривні).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що позивач проводить страхові виплати пов`язані з нещасним випадком на виробництві ОСОБА_1 , який був працівником Сектору культури і туризму Красноградської районної державної адміністрації. Позивачем отримано відомості від Державного реєстратора стосовно внесення до ЄДР запису про рішення засновника (учасників) або уповноваженого ним органу про припинення Сектору культури і туризму Красноградської районної державної адміністрації в результаті його ліквідації, у зв`язку з чим було здійснено розрахунок капіталізованих платежів, що становить 260304 грн. Відповідачем заборгованість сплачено не було. На думку позивача, така невиплата позивачу сум заборгованості є протиправною, а відтак, підлягає стягненню у судовому порядку.

Ухвалою суду від 20.05.2021 року адміністративну справу за вищевказаним позовом прийнято до розгляду, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, встановив наступне.

Сектору культури і туризму Красноградської районної державної адміністрації зареєстровано, як платник страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у Красноградському відділенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області.

01.06.2971 з працівником Сектору культури і туризму ОСОБА_1 стався нещасний випадок. В результаті ушкодження здоров`я рішенням МСЕК від 25.12.1974 ОСОБА_1 встановлено 60% втрати працездатності від трудового каліцтва. Красноградським відділенням виплачуються страхові виплати ОСОБА_1 .

Красноградське відділення отримало відомості від державного реєстратора стосовно внесення до ЄДР запису про рішення засновника (учасників) або уповноваженого ним органу щодо припинення Сектору культури і туризму Красноградської районної державної адміністрації в результаті його ліквідації.

Позивачем здійснено розрахунок капіталізованих платежів для Сектору культури і туризму, що становить 260304 грн.

07.04.2021 Красноградське відділення направило до Голови комісії з припинення Сектору культури і туризму заяву про грошові вимоги.

11.05.2021 лист з вищезазначеною заявою повернувся до позивача у зв`язку з закінченням терміну зберігання.

Враховуючи те, що відповідач в добровільному порядку суму капіталізації коштів не сплатив, позивач завернувся до суду з позовом про їх стягнення.

Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням проти них, суд зазначає наступне.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я визначено Законом України від 23.09.1999 № 1105-XIV "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 1105-XIV).

Основними принципами страхування від нещасного випадку є: своєчасне та повне відшкодування шкоди страховиком; обов`язковість страхування від нещасного випадку осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством про працю, а також добровільність такого страхування для осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян - суб`єктів підприємницької діяльності.

Приписами ст. 1 Закону № 1105-XIV визначено, що страхові внески - це кошти відрахувань на окремі види загальнообов`язкового державного соціального страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло до набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", кошти, що надходять від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування; страхові кошти - акумульовані страхові внески, суми від фінансових санкцій та інші надходження відповідно до законодавства для здійснення матеріального забезпечення, страхових виплат та надання соціальних послуг згідно з цим Законом.

Відповідно до положень ч. 4 Закону № 1105-XIV Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом. Фонд є некомерційною самоврядною організацією, що діє на підставі статуту, який затверджується його правлінням.

Згідно із п. 5 ч. 1 ст. 11 Закону України №1105-XIV джерелами формування коштів Фонду є, зокрема, капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Приписами ч. 2 ст.15 Закону №1105-XIV визначено, що роботодавець як страхувальник зобов`язаний надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг згідно із цим Законом; інформувати про кожний нещасний випадок або професійне захворювання на підприємстві; повернути Фонду суму виплаченого матеріального забезпечення та вартість наданих соціальних послуг потерпілому на виробництві у разі невиконання своїх зобов`язань щодо сплати страхових внесків.

Відповідно до положень ст.35 Закону № 1105-XIV страхуванню від нещасного випадку підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів, або у фізичних осіб, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах, фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню від нещасного випадку на інших підставах.

Згідно положень ст.36 Закону № 1105-XIV страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку. Порушення правил охорони праці застрахованим, яке спричинило нещасний випадок або професійне захворювання, не звільняє страховика від виконання зобов`язань перед потерпілим.

Страхові виплати складаються із: страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі - щомісячна страхова виплата); страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім`ї та особам, які перебували на утриманні померлого); страхової виплати дитині, яка народилася з інвалідністю внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності; страхових витрат на медичну та соціальну допомогу.

Відповідно до приписів ч.7 ст.42 Закону № 1105-XIV у разі смерті потерпілого від нещасного випадку або професійного захворювання витрати на його поховання несе Фонд згідно з порядком, визначеним Кабінетом Міністрів України.

Згідно пункту 2 Порядку капіталізації платежів до Фонду соціального страхування України у випадках ліквідації страхувальників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 №986 (далі - Порядок №986) у цьому Порядку термін "капіталізація платежів" означає визначення суми грошових зобов`язань страхувальника у випадку його ліквідації (зокрема у зв`язку з банкрутством), що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю застрахованим особам, які належить сплатити до Фонду соціального страхування України для забезпечення страхових виплат і витрат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.

Відповідно до п. 3 Порядку №986 капіталізація платежів проводиться щодо кожної застрахованої особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідних подальших платежів для забезпечення страхових виплат і витрат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності. Під час капіталізації платежів враховуються заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати на догляд за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів, види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, одноразова допомога в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого, а також інші виплати, передбачені законодавством.

Приписами п.4 Порядку №986 визначено, що капіталізація платежів перед застрахованими особами або перед особами, визначеними у статті 41 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування", розраховується на період, що визначається як різниця між середньою очікуваною тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та віком особи на момент її проведення, та обчислюється щодо кожного платежу таким чином, зокрема, щомісячні страхові виплати втраченого заробітку - з урахуванням середньомісячного заробітку та ступеня втрати професійної працездатності.

Положеннями п.п. 6-8 Порядку №986 передбачено, що капіталізація платежів для забезпечення витрат на одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого проводиться у розмірах, що встановлюються відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування". Нарахування такої виплати здійснюється на підставі висновку лікувального закладу щодо можливості настання стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого. Капіталізація платежів включає заборгованість страхувальника з виплат, пов`язаних із його зобов`язаннями відшкодувати шкоду, заподіяну життю або здоров`ю застрахованої особи, а саме суми одноразової допомоги, щомісячних виплат втраченого заробітку, витрат на догляд за потерпілим і виплат за листками непрацездатності. У кредиторських вимогах Фонду соціального страхування України до страхувальника, щодо якого розпочато ліквідацію, зазначається сума грошових зобов`язань, обчислена з урахуванням кожного платежу, що підлягає капіталізації. Суми капіталізованих платежів відповідно до зазначених кредиторських вимог у випадках ліквідації страхувальника перераховуються робочому органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України, у якому страхувальник перебуває на обліку.

З аналізу вищевикладених норм вбачається, що вони можуть бути застосовані до підприємств, які ліквідовано без правонаступника.

Відповідно до статті 105 Цивільного кодексу України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявленім кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Статтею 111 Цивільного кодексу України передбачено, що ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред`явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи. Виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, провадиться у порядку черговості, встановленому статтею 112 цього Кодексу.

Згідно з частиною дев`ятою статті 111 Цивільного кодексу України виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, провадиться у порядку черговості, встановленому статтею 112 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини першої статті 112 Цивільного кодексу України визначено, що у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у такій черговості: у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом.

Згідно з вимогами статті 1205 Цивільного кодексу України у разі припинення юридичної особи, зобов`язаної відшкодувати шкоду, завдану каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, і встановлення її правонаступників виплата щомісячних платежів покладається на її правонаступників.

У цьому разі вимоги про відшкодування шкоди пред`являються до її правонаступників.

Зазначена позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 30 березня 2021 року по справі № 420/4823/20.

Під час розгляду справи судом встановлено, що відповідачем зазначену суму у розмірі 260304 грн. у добровільному порядку сплачено не було.

Згідно з розрахунками капіталізованих платежів, долученими позивачем до матеріалів справи, сума платежу, яка підлягає капіталізації для розрахунку з потерпілою, яка перебувала у трудових відносинах з відповідачем становить 260304 грн.

Відтак, враховуючи вищевикладене та встановлені судом обставини справи наявні підстави вважати, що зазначені капіталізовані платежі підлягають стягненню з відповідача.

Разом з тим, представником відповідача 13.09.2021 до суду було подано заяву, в якій він просив закрити провадження по справ у зв`язку з тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 08.04.2021. Таким чином, на думку відповідача, відсутній предмет спору по адміністративній справі.

З огляду на заявлене клопотання, суд зазначає, що підстави для закриття провадження по справі визначені статтею 238 КАС України.

Так, відповідно до п.5 ч.1 ст.238 КАС України суд закриває провадження у справі у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою фізичної особи або припинення юридичної особи, за винятком суб`єкта владних повноважень, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Суд наголошує на тому, що ОСОБА_1 не є стороною по справі, предметом даного адміністративного позову є стягнення з Ліквідаційної комісії Сектору культури і туризму Красноградської районної державної адміністрації капіталізованих платежів в сумі 260304,00 грн. Сторонами у даній справі є Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі Красноградського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області та Ліквідаційна комісія Сектору культури і туризму Красноградської районної державної адміністрації.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відповідачем клопотання та відсутність правових підстав для закриття провадження по справі.

Відповідно до положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області (м. Харків, пл. Конституції, 1, Палац Праці, 3 під., 4 пов.) в особі Красноградського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області до Ліквідаційної комісії Сектору культури і туризму Красноградської районної державної адміністрації (Харківська обл., м. Красноград, вул. Бєльовська, 88) про стягнення капіталізованих платежів - задовольнити.

Стягнути з Сектору культури і туризму Красноградської районної державної адміністрації на користь Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі Красноградського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області капіталізовані платежі в сумі 260304,00 грн. (двісті шістдесят тисяч триста чотири гривні).

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.В. Єгупенко