Постанова

від 06.10.2021 по справі 465/684/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2021 рокуЛьвівСправа № 465/684/21 пров. № А/857/15611/21

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Обрізко І.М.,

суддів Іщук Л.П., Онишкевича Т.В.,

за участю секретаря судового засідання Лутчин А.М.,

за участю представника відповідача Калиновської А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові апеляційну скаргу Західного офісу Держаудитслужби на рішення Франківського районного суду міста Львова від 12 липня 2021 року, прийняте суддею Марків Ю.С. у місті Львові у справі за позовом ОСОБА_1 до Західного офісу Держаудитслужби про звільнення від адміністративної відповідальності та закриття провадження у справі,-

встановив:

ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернулася з адміністративним позовом до Західного офісу Держаудитслужби (надалі - відповідач) про звільнення від адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.164-14 КУпАП та закриттям провадження у зв`язку із спливом строків накладення адміністративних стягнень, передбачених ч.3 ст.38 КУпАП.

Рішенням Франківського районного суду міста Львова від 12 липня 2021 року позов задоволено.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що з описової частини спірної постанови вбачається, що позивач вчинила порушення порядку оприлюднення інформації про закупівлі відповідно до вимог законодавства та несвоєчасне оприлюднення інформації про закупівлі . Разом з тим, з резолютивної частини постанови вбачається, що останню визнано винною за неоприлюднення (порушення строків оприлюднення) інформації про закупівлі . Однак, відповідно до ч.1 ст. 164-14 КУпАП такі дії, як порушення порядку оприлюднення інформації про закупівлі відповідно до вимог законодавства , несвоєчасне оприлюднення інформації про закупівлі та неоприлюднення інформації про закупівлі є окремими складами адміністративного правопорушення. Відтак, оскаржувана постанова містить розбіжності.

Таким чином, зважаючи на суттєві суперечності у змісті оскаржуваної постанови, з котрої неможливо встановити, який саме склад адміністративного правопорушення ставиться в провину ОСОБА_1 , беручи до уваги ст. 8, ст. 62 Конституції України така підлягає скасуванню.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, Західноий офіс Держаудитслужби подав апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення із неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи та із порушенням норм процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що позивачем було допущено два порушення, проте неоприлюднення інформації про закупівлю було усунуто шляхом оприлюднення інформації про закупівлю з порушенням строків, тому відповідачем було складено один протокол про адміністративне правопорушення, за розглядом якого винесено постанову про накладення адміністративного стягнення №13/0088/2020пн від 11.09.2020 року.

Враховуючи наведене, а також те, що неоприлюднення або порушення строків оприлюднення інформації про закупівлі передбачено відповідальність згідно з ч.1 ст.164-14 КУпАП, при винесенні даної постанови було належним чином описано допущене порушення та правомірно вказано, що позивача визнано винною за неоприлюднення (порушення строків оприлюднення) інформацію про закупівлю.

Для розмежування разового та триваючого правопорушення визначальним є саме об`єктивна сторона правопорушення. Таким чином, триваючі правопорушення припиняються, якщо факт цих правопорушень виявлено компетентним органом при проведенні перевірок.

На думку апелянта, вказане правопорушення є триваючим, що було виявлено відповідачем під час ревізії.

Просить скасувати рішення суду та ухвалити постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, представника відповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення №13/0088/2020 від 11.09.2020 року ОСОБА_1 як завідувача відділення фізичної реабілітації Комунального некомерційного підприємства Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги м.Львова (до 12.02.2020 року - голова тендерного комітету) притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.164-14 КУпАП за порушення ч. 1 ст. 10 Закону України Про публічні закупівлі №922-VIII від 25 грудня 2015 року.

Вищевказаною постановою встановлено порушення порядку оприлюднення інформації про закупівлі відповідно до вимог законодавства, а саме: на веб-порталі Уповноваженого органу звіти про виконання договорів від 29.01.2018 року №15/18 на закупівлю пари, гарячої води та централізованого опалення (послуги з теплопостачання) та від 05.02.2018 року №26/18 на закупівлю пари, гарячої води та централізованого опалення (послуги з теплопостачання (вода гаряча), укладених між КНП КЛМД та ТзОВ Сенсус , термін дії яких - до 31.03.2019 року, не опубліковано протягом трьох днів з дня закінчення строку їх дії, а лише 28.07.2020 року, тобто з порушенням встановленого ч.1 ст.10 Закону України Про публічні закупівлі від 25.12.2015 року №922 -VIII Порядку, а також несвоєчасне оприлюднення інформації про закупівлі, призвело до порушення одного із основних принципів здійснення закупівель - відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель.

Разом з тим, вищевказаною постановою визнано ОСОБА_1 винною за не оприлюднення (порушення строків оприлюднення) інформації про закупівлі.

Відповідно до договору №15/18 від 29.01.2018 року та додатку №2 до цього договору, а також договору №26/18 від 05.02.2018 та додатку №3 до цього договору, укладених між ТДВ Сенсус та Комунальною міською клінічною лікарнею швидкої медичної допомоги, термін дії цих договорів - до 31 березня 2019 року.

Судом встановлено, що замовником Комунальною міською клінічною лікарнею швидкої медичної допомоги оприлюднено звіти про виконання договорів про закупівлю №15/18 від 29.01.2018 року та №26/18 від 05.02.2018 року. Дата формування вищевказаних звітів - 28 липня 2020 року.

Також судом встановлено, що посадовими особами Західного офісу Держаудитслужби було проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Комунального некомерційного підприємства Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги м.Львова , за результатами якої 06 серпня 2020 року складено акт № 04-21/7 ревізії фінансово-господарської діяльності Комунального некомерційного підприємства Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги м.Львова .

Постановою Державної аудиторської служби Західний офіс Держаудитслужби №13/0088/2020пн від 11.09.2020 року встановлено порушення порядку оприлюднення інформації про закупівлі відповідно до вимог законодавства, а саме на веб-порталі Уповноваженого органу звіти про виконання договорів від 29.01.2018 року №15/18 на закупівлю пари, гарячої води та централізованого опалення та від 05.02.2018 року №26/18 на закупівлю пари, гарячої води та централізованого опалення, укладених між КНП КЛШМД та ТДВ Сенсус , термін дії яких - до 31.03.2019 року, не опубліковано протягом трьох днів з дня закінчення строку їх дії, а лише 28 липня 2020 року, з порушенням встановленого ч.1 ст.10 Закону України Про публічні закупівлі від 25.12.2015 року Порядку, за що відповідальність передбачено ч.1 ст.164-14 КУпАП.

Постановою про відкриття виконавчого провадження ВП №64043848 від 06.01.2021 року державним виконавцем Франківського відділу державної виконавчої служби відкрито виконавче провадження на підставі постанови Державної аудиторської служби Західний офіс Держаудитслужби №13/0088/2020пн від 11.09.2020 року.

Частиною першою статті 164-14 КУпАП передбачена відповідальність за порушення порядку визначення предмета закупівлі; несвоєчасне надання або ненадання замовником роз`яснень щодо змісту тендерної документації; тендерна документація складена не у відповідності із вимогами закону; розмір забезпечення тендерної пропозиції, встановлений у тендерній документації, перевищує межі, визначені законом; неоприлюднення або порушення строків оприлюднення інформації про закупівлі; неоприлюднення або порушення порядку оприлюднення інформації про закупівлі, що здійснюються відповідно до положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) ; ненадання інформації, документів у випадках, передбачених законом; порушення строків розгляду тендерної пропозиції.

Відповідно до ч.1 ст. 44 Закону України Про публічні закупівлі № 922-VIII від 25 грудня 15 року за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників, службові (посадові) особи та члени органу оскарження, службові (посадові) особи Уповноваженого органу, службові (посадові) особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, службові (посадові) особи органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (обслуговуючого банку), несуть відповідальність згідно із законами України.

Відповідно до абз. 11 ч. 1 ст. 10 Закону України Про публічні закупівлі передбачено, що звіт про результати проведення закупівлі з використанням електронної системи закупівель оприлюднюється відповідно до статті 19 цього Закону.

Приписами ч.2 ст. 19 Закону України Про публічні закупівлі встановлюється, що звіт про результати проведення закупівлі автоматично формується електронною системою закупівель та оприлюднюється протягом одного дня після оприлюднення замовником договору про закупівлю в електронній системі закупівель або відміни тендеру/спрощеної закупівлі, або визнання тендеру таким, що не відбувся.

Процедура розміщення інформації про публічні закупівлі, яка оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу у складі електронної системи закупівель, подання інформації, документів, звернень та скарг, одержання повідомлень через електронну систему закупівель передбачена Порядком розміщення інформації про публічні закупівлі , затвердженим наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України № 1082 від 11 червня 2020 року.

Відповідно до вказаного Порядку датою та часом оприлюднення/розміщення інформації в електронній системі закупівель є дата та час унесення та заповнення її через автоматизоване робоче місце замовника/ЦЗО/учасника/постачальника/органу оскарження / органів державного фінансового контролю.

Оприлюдненням/розміщенням інформації вважається її наявність в електронній системі закупівель в інтерактивному режимі реального часу.

Судом першої інстанції вірно звернуто увагу на те, що оскаржувана постанова містить суперечності, оскільки з описової частини спірної постанови вбачається, що ОСОБА_1 вчинила порушення порядку оприлюднення інформації про закупівлі відповідно до вимог законодавства та несвоєчасне оприлюднення інформації про закупівлі . Разом з тим з резолютивної частини постанови (а.с. 17) вбачається, що позивачку визнано винною за неоприлюднення (порушення строків оприлюднення) інформації про закупівлі.

Відповідно до ч.1 ст. 164-14 КУпАП такі дії, як порушення порядку оприлюднення інформації про закупівлі відповідно до вимог законодавства , несвоєчасне оприлюднення інформації про закупівлі та неоприлюднення інформації про закупівлі є окремими складами адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 164-14 КУпАП.

Відтак, справді з огляду на вказані протиріччя та суперечності неможливо встановити, яке насправді правопорушення відповідачем ставиться в вину ОСОБА_1 порушення порядку оприлюднення чи несвоєчасне оприлюднення чи не оприлюднення інформації про закупівлі.

Щодо строків притягнення позивача до адміністративної відповідальності, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно зі ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого частинами третьою - шостою статті 164-14 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

Таким чином, за приписами ст. 38 КУпАП початком відліку строку для накладення адміністративного стягнення є день вчинення адміністративного правопорушення. Вказана стаття не передбачає інших умов відліку цього строку, крім як для триваючих правопорушень.

КУпАП не містить визначення поняття триваюче правопорушення. Проте в теорії адміністративного права триваючими визначаються правопорушення, які, почавшись з якоїсь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов`язку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов`язок, або виконує його неповністю чи неналежним чином.

Визначення цього терміну також надає і Верховний Суд у постанові від 11 грудня 2018 року (справа №242/924/17). Так, відповідно до позиції Верховного Суду триваюче правопорушення це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону.

Аналізуючи склад правопорушення, який міститься в частині 1 ст. 164-14 КУпАП, а саме неоприлюднення або порушення порядку оприлюднення інформації про закупівлі відповідно до вимог законодавства, колегія суддів вважає, що таке правопорушення не може вважатися триваючим, у розумінні наведених правових норм та позиції Верховного Суду.

На думку суду апеляційної інстанції, законодавець, встановлюючи відповідальність за неоприлюднення або порушення порядку оприлюднення інформації, встановив чіткі часові рамки, які повинні дотримуватися суб`єктом вказаного правопорушення при виконанні своїх обов`язків і порушення цих часових обмежень тягне за собою відповідальність з моменту вчинення або невчинення відповідних дій..

Так, у межах спірних правовідносин, правопорушення у вигляді неоприлюднення звітів про виконання договорів є завершеним з 04.04.2019 року, оскільки останнім днем для вчинення відповідних дій було 03.04.2019 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

У той же час, враховуючи, що адміністративне стягнення на позивача може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, тобто до 04.06.2019 року, застосування його 11.09. 2020 року відбулося поза межами строку, встановленого ч.1 ст.38 КУпАП.

Відтак, вірним є висновок суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволенні позовних вимог шляхом скасування постанови №13/0088/2020пн від 11.09.2020 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700,00 гривень та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Апеляційний суд відхиляє решту доводів апелянта, які наведені у поданій апеляційній скарзі, оскільки такі на правильність висновків суду не впливають, а, відтак, не можуть покладатися в основу скасування чи зміни оскарженого судового рішення.

Апеляційний суд не здійснює новий розподіл судових витрат відповідно до ст.139 КАС України.

Отже, доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до правильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 272, 286, 310, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу Західного офісу Держаудитслужби залишити без задоволення, рішення Франківського районного суду міста Львова від 12 липня 2021 року у справі № 465/684/21 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і не може бути оскаржена.

Головуючий суддя І. М. Обрізко судді Л. П. Іщук Т. В. Онишкевич Повне судове рішення складено 13.10.2021 року.