Ухвала

від 13.10.2021 по справі 490/6524/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 490/6524/21

н\п 2/490/4042/2021

Центральний районний суд м. Миколаєва

УХВАЛА

13 жовтня 2021 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м.Миколаєва у складі:

головуючого судді Шолох Л.М.,

при секретарі Коптєвій Ю.Г.,

розглянувши у закритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, суд -

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Центрального районного суду м. Миколаєва з позовом до ОСОБА_2 , в якому просив шлюб між ним та відповідачкою, що зареєстрований 27 жовтня 2001 року Новопетрівською сільською радою Снігурівського району Миколаївської області, актовий запис за № 8 - розірвати.

У судовому засіданні представник відповідача - адвокат Павлович Є.В. заявив клопотання про вжиття судом заходів щодо примирення подружжя, відкласти розгляд справи і призначити необхідний строк для примирення тривалістю шість місяців.

В обгрунтування зазначив, що сторони мають чотирьох спільних дітей, які потребують батьківського піклування. Задля забезпечення інтересів дітей на думку відповідачки, необхідно надати строк для примирення їх батьків.

Представник позивача - адвокат Калаянов В.І. проти заявленого клопотання заперечив, з огляду на те, що його довіритель не має будь-якого бажання примиритися з відповідачкою. Сварки між ними мали місце ще рік тому, однак на той час сторони змогли примиритися. На даний час, вже півроку, сторони проживають окремо, не ведуть спільного господарства.

Заслухавши думку представників позивача та відповідача, вивчивши доводи клопотання, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Частина третя статті 56 Сімейного кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.

Як зазначено у частині четвертій статті 56 Сімейного кодексу України примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно із статтею 111 Сімейного кодексу України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

Зі змісту наведених норм Сімейного кодексу України слідує, що надання строку для примирення є виключно правом суду, а не його обов`язком. Такого ж висновку дійшов Верховний Суд у справі № 442/6319/16-ц постанова від 30 травня 2019 року.

Враховуючи зазначене та те, що позивач не має жодного бажання примиритися із відповідачкою та зважаючи на закріплений у Сімейному кодексі України принцип добровільності шлюбу, суд не вбачає підстав для надання сторонам строку для примирення.

За такого у задоволенні клопотання представника позивача про надання строку на примирення слід відмовити.

Щодо доводів представника відповідача про необхідність забезпечення права дітей на батьківське піклування, то суд зазначає, що це не є предметом спору у цій справі. Сторони не позбавлені права звернутися з відповідним позовом до суду у визначеному законодавством порядку.

Керуючись статтями 260, 353 ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання представника відповідача - адвоката Павлович Є.В. про надання строку для примирення - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Л.М. Шолох