Ухвала

від 12.10.2021 по справі 740/5692/21

НІЖИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 740/5692/21

Провадження № 1-кс/740/1298/21

УХВАЛА

12 жовтня 2021 року м. Ніжин

Слідчий суддя Ніжинського міськрайонногосуду

Чернігівськоїобласті ОСОБА_1 ,

за участюсекретаря судовогозасідання ОСОБА_2 ,

за участю:

-слідчого ОСОБА_3 ,

-прокурора ОСОБА_4 ,

-представника володільця майна адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши клопотанняслідчогоНіжинського РВПГУ НПв Чернігівській області ОСОБА_3 про арешт майна,погоджене прокурором Ніжинської окружної прокуратури ОСОБА_4 , заявлене в межах кримінального провадження, внесеного 11 жовтня 2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021270300000932, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 14, ч. 3 ст. 191 КК України,

установив:

У поданому 11 жовтня 2021 року до суду клопотанні ставиться питання про арешт майна ДС «Маяк» - врожаю кукурудзи 2021 року у стані дозрівання, який знаходиться на земельних ділянках (полях ДС «Маяк»), кадастровий номер 7423385200:10:001:0023 площею 228,8841 га та кадастровий номер 7423385200:05:002:0025 площею 138,8736 га, які розташовані на території Крутівської сільської ради Ніжинського район Чернігівської області, з метою збереження речового доказу, із забороною самостійного розпорядження, до визначення всіх індивідуалізуючих ознак, а саме його виду, сорту, класу, кількості, маси та місця зберігання під час розслідування кримінального провадження; зобов`язання посадових осіб ДС «Маяк» завчасно повідомити орган досудового розслідування про будь-які дії щодо майна (початок робіт зі збирання, переміщення, тощо); установлення строку дії ухвали до моменту встановлення та фіксації у процесуальних документах у передбачений законом спосіб всіх індивідуалізуючи ознак майна врожаю кукурудзи 2021 року.

Клопотання обґрунтоване тим,що 11.10.2021 слідчим СВ Ніжинського РВП ГУ НП в Чернігівській області до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за фактом готування до заволодіння за попередньою змовою групою осіб майном підприємства службовими особами Дослідної станції «Маяк» Інституту овочівництва і баштанництва Національної академії аграрних наук за №12021270300000932 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 14, ч.3 ст. 191 КК України.

Підставою внесення відомостей до ЄРДР сталовиявлення обставин,що можутьсвідчити провчинення кримінальногоправопорушення, під час досудового розслідування в іншому кримінальному провадженні №12021270300000805.

Під час досудового розслідування встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 , здійснює свою діяльність ДС «Маяк».

Відповідно статті 5 розділу першого статуту, затвердженого президентом Національної академії аграрних наук України, ДС «Маяк» підпорядкована Інституту овочівництва і баштанництва НААН (далі Інститут) і перебуває у віданні Національної академії аграрних наук України (далі Академія) як органу управління державним майном. Одним із основних напрямків діяльності ДС«Маяк» відповідно статті 8 розділу другого статуту є вирощування зернових та технічних культур. Розділом третім статуту визначено, що ДС «Маяк» заснована на державній власності на балансі якої знаходиться майно, закріплене за нею Академією на праві оперативного управління. Також за ДС «Маяк» закріплені земельні ділянки, які використовуються для забезпечення наукової діяльності та надані їй на праві постійного користування, що посвідчується у встановленому законом порядку. ДС «Маяк» користується землею та іншими природними ресурсами відповідно до статутних цілей своєї діяльності.

Рішенням виконкому Крутівської сільської ради народних депутатів від 16.12.1997 № 52 ДС «Маяк» передано в постійне користування земельні ділянки загальною площею 401,7 га на території Крутівської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області для проведення наукової та виробничої діяльності, що підтверджується державним актом на право постійного користування землею серії І-ЧН № 000578 від 19.05.1999.

Установлено, що в користуванні «ДС Маяк» перебувають земельні ділянки: кадастровий номер 7423385200:10:001:0023 площею 228,8841 га та кадастровий номер 7423385200:05:002:0025 площею 138,8736 га, які мають цільове призначення - для проведення наукової та виробничої діяльності, та використовуються для вирощування сільськогосподарської культури кукурудзи.

За результатами проведення процедури відкритих торгів 09.04.2021 між ДС «Маяк» в особі директора ОСОБА_6 та ТОВ «Ремавтокомплект-Сервіс» в особі директора ОСОБА_7 укладено договір оренди сільськогосподарської техніки №14, предметом якого є надання послуг оренда сільськогосподарської техніки з оператором (оренда сільськогосподарської техніки разом із обслуговуючим персоналом (операторами) для циклу вирощування кукурудзи, що включає передпосівну підготовку (внесення добрив, оранка, культивація), посів насіння кукурудзи, оброблення й обприскування стебел кукурудзи та збирання врожаю кукурудзи).

13.04.2021 між ДС «Маяк» в особі директора ОСОБА_6 та ТОВ«Ремавтокомплект-Сервіс» в особі директора ОСОБА_7 укладено договір про закупівлю товару № 15, предметом якого є поставка товару добрив.

14.04.2021 між ДС «Маяк» в особі директора ОСОБА_6 та ТОВ«Ремавтокомплект-Сервіс» в особі директора ОСОБА_7 укладено договір про закупівлю товару № 17, предметом якого є поставка товару агрохімічна продукція, що зазначена в специфікації, яка є невід`ємною частиною договору.

Крім цього, за результатами проведення процедури відкритих торгів 14.04.2021 між ДС «Маяк» в особі директора ОСОБА_6 і ТОВ«Ремавтокомплект-Сервіс» в особі директора ОСОБА_7 укладено договір про закупівлю товару № 16, предметом якого є поставка товару кукурудзи, що зазначена у специфікації, яка є невід`ємною частиною договору, а саме насіння кукурудзи ДКС-4351 в кількості 300 п.о.; ціна договору 1494300,00 грн.

22.09.2021 ДС «Маяк» на вебпорталі уповноваженого органу з питань публічних закупівель «Prozorro» опубліковано оголошення про проведення відкритих торгів щодо закупівлі послуги зберігання та складування (ДК021:2015:63120000-6) (послуги елеватора) очікуваною вартістю 3923 280,00 грн.

Аналіз інформації, зазначеної в тендерній документації ДС «Маяк» про технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, а саме орієнтовні (прогнозовані) показники кукурудзи 1800 тон, вологістю 16 % та засміченістю в 7 % з розрахунку на площу посіву в 300 га свідчить про те, що врожайність вирощеної кукурудзи ДС «Маяк» має становити 60 ц/га.

У пунктах 1-8 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про державні закупівлі» визначені випадки коли можуть змінюватись істотні умови договору про закупівлю після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, якими не передбачено збільшення обсягів закупівлі.

В обґрунтуванні вирощування кукурудзи на зерно на ДС «Маяк» у 2021році, розробленому науковими співробітниками дослідної станції, зазначено, що високоврожайний простий гібрид кукурудзи ДКС-4351 з високими показниками якості зерна має потенційну врожайність 15 т/га, тобто 150 ц/га, та в сприятливих умовах вирощування в зоні Північного лісостепу України дає змогу вирощувати кукурудзу на зерно на ДС «Маяк» на площі 300га.

Відповідно інформації, розміщеної на вебресурсі https://posivna.com.ua/semena-kukuruzi/dks-4351, сорт кукурудзи ДКС-4351 призначений для вирощування в зонах степу, лісостепу та полісся, середній показник врожайності зерна кукурудзи сорту ДКС-4351 становить 12 т/га, при потенційному 16 т/га.

Згідно з відомостями інтерактивної карти «Поле онлайн» на вебресурсі Міністерства аграрної політики та продовольства України https://minagro.gov.ua/ua/map, станом на 07.12.2021 урожайність кукурудзи на зерно в Чернігівській області становить 102,9 ц/га.

Згідно з відомостями інтерактивної карти «Урожай онлайн 2021», розміщених на веб-ресурсі ІНФОРМАЦІЯ_1 , урожайність кукурудзи в Чернігівській області станом на 07.10.2021 становить 92,1 ц/га.

Вищевикладене свідчить про явне заниження службовими особами ДС«Маяк» очікуваної врожайності вирощеної дослідною станцією кукурудзи, з метою привласнення державного майна у вигляді необлікованого зерна кукурудзи врожаю 2021 року шляхом зловживання службовими особами своїм службовим становищем за попередньою змовою групою осіб.

Таким чином,на думкуслідчого,є достатніпідстави вважати,що службовіособи ДС«Маяк» запопередньою змовою шляхом зловживання своїм службовим становищем умисно усувають перешкоди та створюють умови для вчинення кримінального правопорушення, тобто готуються до привласнення державного майна у вигляді необлікованого зерна кукурудзи врожаю 2021 року та в їхніх діях вбачаються ознаки злочину, передбаченого ч. 1 ст. 14, ч. 3 ст. 191 КК України.

11.10.2021 постановою слідчого у кримінальному провадженні земельні ділянки з кадастровими номерами: 7423385200:10:001:0023 площею 228,8841 га та 7423385200:05:002:0025 площею 138,8736 га, які розташовані на території Крутівської сільської ради Ніжинського район Чернігівської області, а також посіви сільськогосподарської культури кукурудзи урожаю 2021 року на цих земельних ділянках визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

З метою збереження речового доказу у вигляді врожаю в стані дозрівання та попередження можливого його відчуження, до визначення його всіх індивідуалізуючи ознак, а саме його виду, сорту, класу, кількості, маси та місця зберігання; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення; встановлення істини у справі; призначення відповідних експертиз; встановлення осіб, причетних до вчинення кримінального правопорушення, - слідчий просив клопотання задовольнити.

У судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали клопотання з викладених у ньому обставин та просили задовольнити.

Представник володільця майна подав до суду заперечення на клопотання разом з додатками, та просив відмовити в задоволенні клопотання з підстав його необґрунтованості та безпідставності, вказавши на те, що з аналогічним клопотанням про арешт майна посівів (урожаю 2021) кукурудзи слідчий вже звертався до суду у вересні цього року, і ухвалою слідчого судді, яка залишена без змін апеляційним судом, відмовлено в задоволенні цього клопотання. Жодних обставин з того часу не змінилося, жодних нових доказів немає, той самий слідчий повторно штучно ініціював внесення до ЄРДР відомостей про обставини кримінального правопорушення з незрозумілих причин, що, на його думку, свідчить про створення перешкод господарській діяльності дослідної станції. Підозри не вручено, відомостей про завдання можливих збитків не зазначено, кола осіб не встановлено. Арешт посіву кукурудзи може призвести до завдання збитків у вигляді втрати товарної вартості врожаю, якої на цей час неможливо визначити, допоки не буде зібрано врожай, висушено та реалізовано.

Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши додані до клопотання та заперечення матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Арештом майна, за змістом ст. 170 КПК України, є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно дост.173КПК Українис лідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.

У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

У ст.98КПКУкраїни зазначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до положень ст.2КПКУкраїни завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

У ст. 1 КПК України вказано, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України. Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.

Нормою ст.41КонституціїУкраїни встановлюється непорушність права особи на володіння, користування і розпорядження своєю власністю.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції прозахистправлюдиниіосновоположнихсвобод від 04 листопада 1950 року (далі Конвенція) встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майно. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним (постанови ЄСПЛ від 09 червня 2005 року у справі «Бакланов проти Російської Федерації», від 24 березня 2005 року у справі «Фрізен проти Російської Федерації»).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 06листопада 2008 року у справі «Ісмаїлов проти Росії», де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (п. 42 рішення від 22 вересня 1994 року у справі «Антрішпроти Франції» (Hentrich v. France); п. 4962 рішення від 10травня 2007 року у справі «Кушоглу проти Болгарії»).

Будь-яке втручання державного органу у права осіб повинно забезпечити справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу до Конвенції. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (п. 69, 73 рішення від 23вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»).

З урахуванням вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб. У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

За положеннями ст. 170173 КПК України арешт майна полягає в накладенні відповідних заборон на майно в тому його стані, в якому воно існує на час вирішення питання про арешт. Правова природа арешту майна полягає в його збереженні, зокрема, від перетворення.

Вирішуючи вказане клопотання, слідчий суддя керується тим, що майно у вигляді незібраного посіву (врожаю) кукурудзи, на яке слідчий просить накласти арешт, не відповідає критеріям ст.98КПК України щодо речових доказів. Розмір шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, у клопотанні не зазначений, доказів на його підтвердження до клопотання не долучено, що унеможливлює визначити розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. Із клопотання неможливо визначити яким чином та в якому порядку може виконуватись арешт посівів кукурудзи, а також хто та в який спосіб повинен його виконувати. Разом з цим жодній особі в межах цього кримінального провадження не повідомлено про підозру, цивільний позов не заявлений.

Крім того, наявність у матеріалах провадження постанови слідчого про визнання речовими доказами посіву кукурудзи не є обов`язком слідчого судді автоматично накласти арешт на це майно.

Указана в клопотанні мета накладення арешту не потребує втручання у права власника майна, прокурором не наведено з яких підстав власник має бути настільки обмежений у своєму праві мирно володіти належним йому майном посівами (майбутнім врожаєм), не доведено чи співрозмірне буде таке втручання із завданими збитками, які наразі не встановлені.

Накладення арешту на незібраний посів (урожай) кукурудзи матиме наслідком заборону вчинення з таким майном визначених ст.170КПКУкраїни дій у виді користування, розпорядження (вчинення інших дій, пов`язаних із його вилученням із земельної ділянки), що в свою чергу може призвести до псування та знищення, що не забезпечить його збереження для кримінального провадження, у зв`язку з чим не буде досягнуто встановленої ст.170 КПКУкраїнимети накладення арешту на майно.

Виходячи з принципу диспозитивності, як загальної засади кримінального провадження, слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом (ч. 3ст. 26 КПК України).

Не підлягають задоволенню вимоги клопотання про зобов`язання посадових осіб ДС «Маяк» завчасно повідомити орган досудового розслідування про будь-які дії щодо майна (початок робіт зі збирання, переміщення, тощо), а також установлення строку дії ухвали до моменту встановлення та фіксації у процесуальних документах у передбачений законом спосіб всіх індивідуалізуючи ознак майна врожаю кукурудзи 2021 року, адже не ґрунтуються на жодних правових нормах, а відповідно до ст. 19 Конституції України о ргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням викладеного, у задоволенні клопотання слід відмовити.

Керуючись ст. 2, 7, 170 - 173, 175, 309,372, 392, 532 КПК України, -

ухвалив:

У задоволені клопотання слідчого Ніжинського РВПГУ НПв Чернігівській області ОСОБА_3 про арешт майна,погодженого прокурором Ніжинської окружної прокуратури ОСОБА_4 , заявленого в межах кримінального провадження, внесеного 11 жовтня 2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021270300000932, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 14, ч. 3 ст. 191 КК України, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду.

Повну ухвалу складено і підписано 13 жовтня 2021 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1