Ухвала

від 12.10.2021 по справі 127/26358/21

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 127/26358/21

Провадження №11-сс/801/682/2021

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач: ОСОБА_2

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2021 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі:

головуючого-судді ОСОБА_2

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5 ,

за участі учасників кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_6 ,

слідчого ОСОБА_7 ,

підозрюваного ОСОБА_8

та його захисника ОСОБА_9 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу прокурора Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_10 та апеляційну скаргу з поданими до неї доповненнями захисника ОСОБА_9 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 01.10.2021 року у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР 13.08.2020 за №42020020000000243,

якою залишено без задоволення клопотання слідчого в особливо важливих справах СУ ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_7 , застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 60 днів, до 29.11.2021 відносно:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниці, громадянина України, перебуває у цивільному шлюбі, має на утриманні малолітню дитину, працює ФОП, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст.89 КК України раніше не судимий,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України.

Зміст судового рішення та встановлені судом першої інстанції обставини

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах СУ Головного управління Національної поліції у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_7 , яке погоджене з прокурором про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_8 ..

Клопотання мотивовано тим, що слідчим провадиться досудове розслідування кримінального провадження № 42020020000000243, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 13.08.2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.2 ст.149, ч.2 ст.332 КК України, в ході розслідування якого виникла необхідність у застосуванні відносно підозрюваного ОСОБА_8 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Так, ОСОБА_8 будучи раніше судимим за вчинення ряду умисних корисливих злочинів, продовжуючи злочинний шлях, переслідуючи мету швидкого збагачення за рахунок вчинення злочинів проти власності, усвідомлюючи протиправність своїх дій та невідворотнє настання у наслідок їх вчинення майнової шкоди фізичним особам, розробив план злочинної діяльності, який полягав у заволодінні грошовими коштами попередньо не визначеного кола осіб, шляхом їх обману та зловживанні довірою (шахрайство), під приводом надання платних послуг з використання допоміжних репродуктивних технологій методом сурогатного материнства (ДРТ).

З цією метою, за сприяння наближених до ОСОБА_8 осіб, було створено та зареєстровано наступні юридичні особи, а саме:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Медичний центр» «Нове життя» (повне та скорочене найменування юридичної особи англійською мовою - LIMITED LIABILITY COMPANY "MEDICAL CENTER "NEW LIFE", LLC "MEDICAL CENTER "NEW LIFE" (код ЄДРПОУ 43154920, кінцевий бенефіціарний власник (контролер) - ОСОБА_11 );

Товариство з обмеженою відповідальністю "КЛІНІКА "НОВЕ ЖИТТЯ" (код ЄДРПОУ 43449434, кінцевий бенефіціарний власник (контролер) - ОСОБА_12 );

Товариство з обмеженою відповідальністю «Центр репродуктивної медицини» «Нове життя» (код ЄДРПОУ 41353709, кінцевий бенефіціарний власник (контролер) ОСОБА_13 );

реквізити яких використовувалися при укладенні завідомо нікчемних договорів з надання платних послуг з використання допоміжних репродуктивних технологій методом сурогатного материнства (ДРТ), печатках та штампах, рекламних оголошеннях та ЗМІ, а також реєстрації та розміщення в мережі Інтернет відповідного Веб-сайту за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 з завідомо недостовірною інформацією щодо тривалої, провідної і результативної роботи клініки у сфері використання допоміжних репродуктивних технологій методом сурогатного материнства (ДРТ).

Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 громадянин Китайської Народної Республіки Цзінь Чжунхуа маючи на меті скористатися послугами допоміжних репродуктивних технологій методом сурогатного материнства (ДРТ), знайшов в мережі Інтернет веб-сайт за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 який використовувався ОСОБА_8 для здійснення протиправної діяльності з розміщеною на ньому завідомо недостовірною інформацією щодо провідної діяльності репродуктивної клініки «Нове життя» у сфері допоміжних репродуктивних технологій методом сурогатного материнства (ДРТ).

Надалі, у ході здійснення листування, за вказівками ОСОБА_8 , від працівників ТОВ «Центр репродуктивної медицини» «Нове життя» Цзінь Чжунхуа надсилалися завідомо недостовірні відомості про умови участі у програмі з використання допоміжних репродуктивних технологій методом сурогатного материнства (ДРТ), вартості послуг та номеру банківського рахунку з реквізитами ОСОБА_12 .

В подальшому, зацікавившись послугами ТОВ «Центр репродуктивної медицини» «Нове життя» Цзінь Чжунхуа 22.11.2019 через систему грошових переказів Western Union перерахував на банківський рахунок належний ОСОБА_12 грошові кошти у сумі 5000 доларів США.

Заволодівши за вказаних обставин частиною грошових коштів ОСОБА_14 , останній будучи введеним в оману 24.11.2019 прибув до України з метою укладення відповідної угоди з ТОВ «Центр репродуктивної медицини» «Нове життя», проект якої попередньо отримав у ході здійснення відповідного листування.

Надалі, 25.11.2019 ОСОБА_8 особисто зустрівшись в приміщенні офісу ТОВ «Центр репродуктивної медицини» «Нове життя» розташованого за адресою: м. Вінниця, вул. Келецька, 53, з Цзінь Чжунхуа продовжуючи введення в оману, представився останньому директором ТОВ «Центр репродуктивної медицини» «Нове життя» надавши на підпис Цзінь Чжунхуа завідомо нікчемі угоди «Договор 77 о предоставлении услуг, связанных с применением вспомогательных репродуктивных технологий, Контракт 1» від 25.11.2019 та «Договор 77 о предоставлении услуг, связанных с применением вспомогательных репродуктивных технологий, Контракт 2» від 25.11.2019 в особі директора ТОВ «Центр репродуктивної медицини» «Нове життя» ОСОБА_15 та співвиконавця ФОП « ОСОБА_12 », підписавши які ОСОБА_14 особисто передав ОСОБА_8 грошові кошти у сумі 8000 Євро.

Продовжуючи мету заволодіння грошовими коштами, ОСОБА_8 повідомив ОСОБА_14 про необхідність сплати другої частини коштів відповідно до укладених угод, які необхідно було внести через POS-термінал розташований в приміщенні ТОВ «Імперія суші» (код ЄДРПОУ 43090396) за адресою: м. Вінниця, вул. Келецька, 60.

Будучи введенимв оману, ОСОБА_14 за вказівкою ОСОБА_8 через платіжнийтермінал якийвикористовувався ТОВ«Імперія суші»(кодЄДРПОУ 43090396)та знаходивсяв приміщенніза адресою:м.Вінниця,вул.Келецька,60перерахував 26.11.2019грошові коштиу сумі5024,71доларів США,27.11.2019грошові коштиу сумі5021,57доларів СШАта 28.11.2019грошові коштиу сумі5021,57доларів США,та перебуваючив м.Вінниці отримавз моб.номеру телефону НОМЕР_1 лист від28.11.2019,про отриманняпопередньої оплатиза двомадоговорами запідписом керівникаТОВ «Центррепродуктивної медицини»«Нове життя» ОСОБА_16 .

Продовжуючи створення уявлення в потерпілого щодо провідної ролі у даній сфері, працівниками ТОВ «Центр репродуктивної медицини «Нове життя» за вказівкою ОСОБА_8 , було організовано проведення необхідних медичних обстежень та здачі аналізів для участі в програмі з використання допоміжних репродуктивних технологій методом сурогатного материнства (ДРТ).

Після чого, повернувшись до Сполучених Штатів Америки, будучи введеним в оману Цзінь Чжунхуа, виконуючи взяті на себе зобов`язання в частині сплати коштів згідно укладених угод, через систему грошових переказів ОСОБА_17 перерахував на банківський рахунок належний ОСОБА_12 , а саме: 26.02.2020 грошові кошти у сумі 999 доларів США; 09.03.2020 грошові кошти у сумі 4900 доларів США; 10.03.2020 грошові кошти у сумі 4900 доларів США; 24.03.2020 грошові кошти у сумі 2030 доларів США.

Заволодівши за вище вказаних обставин грошовими коштами ОСОБА_14 у сумі 8000 Євро та 32896,85 доларів США, надалі потерпілий з номеру телефону НОМЕР_1 ТОВ «Центр репродуктивної медицини «Нове життя» отримував у якості підтвердження здійснення запліднення відповідні фотозображення результатів УЗД-обстежень сурогатної матері.

Відповідно до висновку судової технічної та почеркознавчої експертизи від 22.06.2021 № 3922/3923/3924/3925/3926/3927/3928/21-21 підписи у документах виданих Цзінь Чжунхуа, а саме: «Договор 77 о предоставлении услуг, связанных с применением вспомогательных репродуктивных технологий, Контракт 1» від 25.11.2019 та «Договор 77 о предоставлении услуг, связанных с применением вспомогательных репродуктивных технологий, Контракт 2» від 25.11.2019 в особі директора ТОВ «Центр репродуктивноїмедицини» «Новежиття» ОСОБА_15 та співвиконавця ФОП « ОСОБА_12 », виконані ОСОБА_8 .

За вище вказаних обставин ОСОБА_8 спільно з особами, дії яких перевіряються у ході здійснення досудового розслідування, у період часу з 22.11.2019 по 24.03.2020 заволодів шляхом шахрайства, грошовими коштами потерпілого ОСОБА_14 у сумі 8000 Євро та 32896,85 доларів США, яка еквівалентна 1 140 684,02 грн. та становить особливо великий розмір на час вчинення злочину, якими розпорядився на власний розсуд.

Крім того, ОСОБА_8 будучи раніше судимим за вчинення ряду умисних корисливих злочинів, продовжуючи злочинний шлях, переслідуючи мету швидкого збагачення за рахунок вчинення злочинів проти власності, усвідомлюючи протиправність своїх дій та невідворотнє настання у наслідок їх вчинення майнової шкоди фізичним особам, розробив план злочинної діяльності, який полягав у заволодінні грошовими коштами попередньо не визначеного кола осіб, шляхом їх обману та зловживанні довірою (шахрайство), під приводом надання платних послуг ТОВ «Центр репродуктивної медицини «Нове життя» з використання допоміжних репродуктивних технологій методом сурогатного материнства (ДРТ), залучивши з цією метою до вчинення кримінальних правопорушень ОСОБА_16 .

Так, 16.08.2020 ОСОБА_18 прямуючи потягом № 721 О напрямком Харків-Київ познайомився з ОСОБА_8 , який представився йому лікарем під зміненими анкетними даними ОСОБА_19 . Надалі в ході розмови з ОСОБА_18 в якого дізнавшись про захворювання його дружини ОСОБА_20 , яке перешкоджало народженню дітей природнім шляхом, повідомив останньому завідомо недостовірні відомості щодо можливості їх участі в програмі з використання допоміжних репродуктивних технологій методом сурогатного материнства (ДРТ).

Надалі, 05.10.2020 будучи введеними в оману ОСОБА_18 та ОСОБА_20 обміркувавши вище вказану пропозицію ОСОБА_8 зателефонували йому на наданим ним номером телефону НОМЕР_2 де в ході розмови ОСОБА_8 продовжуючи переслідувати мету заволодіння грошовими коштами потерпілих, видаючи себе за лікаря, дізнався про дійсний медичний діагноз ОСОБА_20 та підтверджуючі це медичні документи.

В подальшому, ОСОБА_8 пересвідчившись у сприйнятті його потерпілими як лікаря, запропонував надіслати останніми через додаток «Viber» наявні в них медичні документи щодо протипоказань можливості самостійного народження дитини для подальшого їх вивчення лікарем ембріологом, в якості якої представив ОСОБА_16 .

Будучи введеними в оману, ОСОБА_18 та ОСОБА_20 за попередньою домовленістю з ОСОБА_8 прибули 06.10.2020 до офісу ТОВ «Центр репродуктивної медицини «Нове життя» розташованого за адресою: м. Вінниця, вул. Келецька, 53.

В свою чергу, ОСОБА_8 продовжуючи переслідувати мету заволодіння грошовими коштами потерпілих, видаючи себе за ОСОБА_19 представив особисто ОСОБА_16 як лікаря ембріолога, надавши на підпис Договір про надання послуг, пов`язаних із застосуванням допоміжних репродуктивних технологій від 06.10.2020, згідно якого вартість наданих послух становила 34500 доларів США.

При цьому, ОСОБА_8 та ОСОБА_16 користуючись довірою потерпілих, приховуючи дійсні наміри та усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, з метою уникнення подальшого їх викриття, зазначили завідомо недостовірні дані щодо юридичної особи та особи директора у Договорі про надання послуг, пов`язаних із застосуванням допоміжних репродуктивних технологій від 06.10.2020.

Так, відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відомостей Міністерства охорони здоров`я України юридичні особи, а саме: Товариство з обмеженою відповідальністю «Центр репродуктивної медицини» «Нове життя» (код ЄДРПОУ 41353709) та Товариство з обмеженою відповідальністю "КЛІНІКА "НОВЕ ЖИТТЯ" (код ЄДРПОУ 43449434) відомості щодо яких вказано у Договорі про надання послуг, пов`язаних із застосуванням допоміжних репродуктивних технологій від 06.10.2020 укладеного з ОСОБА_18 та ОСОБА_20 не відносяться до закладів охорони здоров`я.

Підписавши вказаний договір ОСОБА_18 передав ОСОБА_8 частину грошових коштів у сумі 29000 доларів США, з визначеної у додатку 1 до Договору про надання послуг, пов`язаних із застосуванням допоміжних репродуктивних технологій від 06.10.2020.

Продовжуючи створення уявлення в потерпілих щодо провідної ролі у даній сфері ТОВ «Центр репродуктивної медицини «Нове життя», діючи до відведеної ролі та функції ОСОБА_16 цього ж дня, запропонувала як обов`язкове, проходження ОСОБА_18 та ОСОБА_20 необхідних медичних обстежень та здачі аналізів для участі в програмі з використання допоміжних репродуктивних технологій методом сурогатного материнства (ДРТ), в медичному закладі Інститут планування сім`і «IPF» та Медичній лабораторії «Меділабс», розташованих в місті Вінниця, у тому числі забронювала для ОСОБА_18 та ОСОБА_20 номер в готелі «Франція» за адресою: м. Вінниця, вул. Соборна, 34.

Надалі, ОСОБА_8 спільно з ОСОБА_16 продовжуючи створення уявлення в потерпілих щодо надання ТОВ «Центр репродуктивної медицини «Нове життя» послуг згідно укладеного Договору про надання послуг, пов`язаних із застосуванням допоміжних репродуктивних технологій від 06.10.2020 надіслали 08.10.2020 ОСОБА_20 в електронному вигляді результати медичних обстежень ОСОБА_21 , 1990 року народження, яка відповідно до наданої потерпілим інформації ОСОБА_16 мала приймати участь в програмі з використання допоміжних репродуктивних технологій методом сурогатного материнства (ДРТ) у якості сурогатної матері.

Будучи введеними в оману за вище вказаних обставин, 15.10.2020 ОСОБА_20 попередньо домовившись з ОСОБА_8 в м. Києві поблизу ТРЦ «ЛАВІНА МОЛ» передав останньому залишок грошових коштів відповідно до укладеної угоди у сумі 5500 доларів США.

За вище вказаних обставин ОСОБА_8 спільно з ОСОБА_16 у період часу з 06.10.2020 по 15.10.2020 заволоділи шляхом шахрайства грошовими коштами потерпілих ОСОБА_18 та ОСОБА_20 у загальній сумі 34500 доларів США, що відповідно до курсу НБУ станом на 06.10.2020 становить 979800 грн., що становить особливо великий розмір, якими розпорядилися на власний розсуд.

У ході здійснення досудового розслідування 30.09.2021 повідомлено про підозру: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Вінниці, громадянину України, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимому 04.05.2005 року Ленінським районним судом м. Вінниці, за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ст. 70 КК України, до покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, на основі ст. 75 звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки; 20.09.2005 року Ленінським районним судом м. Вінниці за ч. 1 ст. 190 КК України до покарання у вигляді штрафу 850 гривень; 20.09.2008 року Замостянським районним судом м. Вінниці за ч. 1 ст. 172 КК України, до покарання у вигляді штрафу 850 гривень; 24.10.2013 року Вінницьким міським судом за ч. 3 ст. 190, ч. 3 ст. 358, ч. 1 ст. 49, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки 4 місяці 2 дня - у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України, за фактами заволодіння шляхом шахрайства, в особливо великих розмірах грошовими коштами потерпілих ОСОБА_18 та ОСОБА_20 у загальній сумі 34500 доларів США та потерпілого ОСОБА_14 у сумі 8000 Євро та 32896,85 доларів США.

В обґрунтування встановленим у ході здійснення досудового розслідування ризикам та обставинам, слідчий звернув увагу суду на те, що за результатами здійснення досудового розслідування кримінального провадження № 12018020000000146 від 18.04.2018 обвинувальний акт в якому перебуває на розгляді Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_8 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні 69 епізодів особливо тяжких, умисних корисливих злочинів (кримінальних правопорушень) в сфері власності, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України вчинених у складі організованої злочинної групи, в яких виконував роль організатора, вчинивши які заподіяв матеріальну шкоду 69 потерпілим у загальній сумі 2 млн. 205 тис. 139 грн. 86 коп. та 32 епізодів середньої тяжкості, передбачених ч. 3 ст. 358 КК України вчинених за попередньою змовою групою осіб, що свідчить про значну суспільну небезпеку особи ОСОБА_8 .

Крім того,у ходірозслідування кримінальногопровадження №42020020000000243від 13.08.2020року установлено,що ОСОБА_8 являючись підозрюванимз 25.08.2020за ч.4ст.190КК Україниу кримінальномупровадженні за№ 12018020000000146від 18.04.2018якому ухвалоюслідчого суддіВінницького міськогосуду №127/18136/20від 25.08.2020було обранозапобіжний західу виглядітримання підвартою ізвизначення заставиу розмірі219700гривень,з покладеннямобов`язків передбаченихст.194КПК України,якого післявнесення застави26.08.2020року звільненоз ІТТ№ 1ГУНП уВінницькій області на шлях виправлення не став, а навпаки продовжив вчинення нових особливо тяжких кримінальних правопорушень та спільно з ОСОБА_16 у період часу з 06.10.2020 по 15.10.2020 заволодів шляхом шахрайства грошовими коштами потерпілих ОСОБА_18 та ОСОБА_20 у загальній сумі 34500 доларів США, що відповідно до курсу НБУ станом на 06.10.2020 становить 979800 грн., що становить особливо великий розмір. Указана обставина свідчить про безпосередній ризик продовження вчинення ОСОБА_8 особливо тяжких кримінальних правопорушень, за схожим чи аналогічним, або новим способом та механізмом, припинення яких можливе лише у разі ізоляції останнього від суспільства, шляхом застосування виключної міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

За таких обставин, враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень в яких підозрюється ОСОБА_8 , з метою уникнення покарання у виді позбавлення волі на певний строк, слідчий вважав, що останній може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчиняти дії спрямовані на уникнення конфіскації майна, у тому числі легалізовувати кошти якими заволодів під час вчинення особливо тяжких кримінальних правопорушень, які на даний час є предметом здійснення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні.

Крім того слідчий вважав, що ОСОБА_8 може безпосередньо, а також за допомогою інших осіб, впливати на потерпілих у даному кримінальному провадженні, впливати на підозрювану ОСОБА_16 , інших осіб яких він залучав та використовував для вчинення особливо тяжких кримінальних правопорушень;

Також звернув увагу суду на те, що вчинені ОСОБА_8 особливо тяжкі кримінальні правопорушення, вчиненні в період не знятої та не погашеної попередньої судимості за вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 24 жовтня 2013 року по справі № 212/12683/2012 (провадження 1/127/93/13), що в силу ст.34 КК України визнається рецидивом злочинів та згідно п. 1 ч. 1 ст. 67 КК України являється обставиною обтяжуючою покарання.

Слідчий вказав, що є достатні підстави вважати, що у розпорядженні ОСОБА_8 можуть бути підроблені документи засвідчуючи його особу зі зміненими анкетними даними для виїзду за кордон. Так як за результатами завершення досудового розслідування кримінального провадження № 12018020000000146 від 18.04.2018 ОСОБА_8 здійснювався збут підроблених ID-карток громадян країн членів Європейського Союзу.

Набуття даним кримінальним провадженням значного резонансу в суспільстві, спрямованості дій підозрюваного ОСОБА_8 на заволодіння грошовими коштами попередньо не визначеного кола осіб та завдання у наслідок таких дій матеріальної шкоди громадянам України та іноземним громадянам, свідчить про підвищену суспільну небезпеку вчиненого.

Вина ОСОБА_8 , повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколами проведення обшуків; висновками судових експертиз; розсекреченими матеріалами НСРД; протоколами допитів потерпілих ОСОБА_22 , ОСОБА_20 та ОСОБА_14 ; іншими доказами в їх сукупності.

Також враховуючи заподіяну матеріальну шкоду потерпілим в особливо великих розмірах, слідчий вважав, що визначений п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_8 , так як внесена застава ОСОБА_8 у сумі 219700 гривень відповідно до ухвали слідчого судді Вінницького міського суду № 127/18136/20 від 25.08.2020 у кримінальному провадженні за № 12018020000000146 від 18.04.2018, не стала перешкодою та не попередила вчинення останнім нового особливо тяжкого умисного корисливого злочину.

В судовому засіданні слідчий просив слідчого суддю клопотання задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.

Прокурори в судовому засіданні клопотання підтримали, суду пояснили, що по кримінальному провадженні існують ризики, зокрема те, що ОСОБА_8 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, що унеможливлює обрання йому менш суворого запобіжного заходу.

Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні заперечили щодо задоволення клопотання слідчого, просили застосувати більш м`який запобіжний захід, суду пояснили, що ризики не доведені.

Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 01 жовтня 2021 року клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах СУ Головного управління Національної поліції у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_7 , в рамках кримінального провадження № 42020020000000243 внесеного до ЄРДР 13.08.2020, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 залишено без задоволення.

Застосовано до ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, що полягає у цілодобовій забороні залишати житло в якому він проживає за адресою: АДРЕСА_1 , строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 29 листопада 2021 року.

Строк дії ухвали слідчого судді визначено до 29 листопада 2021 року.

Відповідно до ст.194 КПК України, покладено на підозрюваного ОСОБА_8 , такі обов`язки:

прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та\або місця роботи;

здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

утриматись від спілкування із особами, які являються свідками, підозрюваними та потерпілими у даному кримінальному провадженні.

Роз`яснено підозрюваному ОСОБА_8 , що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

Вимоги апеляційних скарг та узагальнені доводи осіб, що їх подали

В апеляційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_10 просить ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 01.10.2021 року скасувати, застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави у розмірі 2120485 грн., що відповідає сумі завданих збитків з покладенням відповідних обов`язків, передбачених пунктами 1, 2, 3, 4, 8 ч.5 ст.194 КПК України.

Апеляційна скарга мотивована тим, що при винесені оскаржуваного судового рішення слідчим суддею не в повній мірі були враховані обставини та ризики у вказаному кримінальному провадженні. Застосований вид запобіжного заходу не відповідає тяжкості вчинених злочинів, особі підозрюваного ОСОБА_8 та жодним чином не забезпечує попередження вчинення останнім нових злочинів із врахуванням механізму та способу який використовується ним при вчиненні особливо тяжких кримінальних правопорушень. Звернув увагу суду на те, що на розгляді у Вінницькому міському судді Вінницької області перебуває обвинувальний акт відносно ОСОБА_8 у вчиненні 69 епізодів особливо тяжких, умисних корисливих злочинів у сфері власності, передбачених ч.4 ст.190 КК України вчинених у складі організованої злочинної групи, в яких останній виконував роль організатора, проте, ОСОБА_8 на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив, порушуючи умови альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, вчинив нові особливо тяжкі кримінальні правопорушення, передбачені ч.4 ст.190 КК України.

Враховуючи заподіяну ОСОБА_8 матеріальну шкоду потерпілим в особливо великих розмірах 2 120484 грн., вважав, що визначений п.3.ч.5 ст.182 КПК України розмір застави не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного, так як внесена застава ОСОБА_8 у попередньому кримінальному провадженні у сумі 219 700 гривень не стала перешкодою та не попередила ним вчинення нового особливо тяжкого злочину.

За таких обставин прокурор вважав, що в даному випадку припинення продовження вчинення ОСОБА_8 особливо тяжких кримінальних правопорушень можливе лише шляхом ізоляції його від суспільства із застосуванням виключної міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 2120485 грн., яка відповідає сумі завданих збитків у даному кримінальному провадженні, та буде достатньою для виконання останнім покладених на нього судом процесуальних обов`язків.

Захисник ОСОБА_9 в поданій в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 апеляційній скарзі та поданих до неї доповненнях просив ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 01.10.2021 скасувати та обрати відносно ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 в певний період доби з 22-00 до 7-00.

Апеляційну скаргу з поданими до неї доповненнями мотивував тим, що оскаржувана ухвала є незаконною, належним чином не вмотивованою та необґрунтованою, а виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання спробам вчинити дії, передбачені п.1 ст.177 КПК України можливе при застосуванні більш м`яких запобіжних заходів. Звернув увагу суду на те, що при зверненні з клопотанням до суду слідчим не було дотримано вимог ст.184 КПК України, а саме в клопотанні про застосування запобіжного заходу та самій підозрі обставини, які б давали підстави підозрювати його у вчиненні тяжкого злочину належним чином не відображенні. Також зазначені в клопотанні слідчим ризики є лише його припущенням, не зазначено, та не було додано жодної з передбачених ст.178 КПК України характеризуючих підозрюваного, що позбавило суд можливості в повній мірі проаналізувати особу останнього. Судом в супереч вказаних вимог в мотивувальній частині ухвали надано поверхневу оцінку обставинам, зазначеним у клопотанні та не проаналізовано документально підтверджену позицію сторони захисту, щодо наявності в підозрюваного постійного місця проживання, позитивних характеристик та наявність міцних соціальних зв`язків. Вважає, що дотримання обов`язків ОСОБА_8 визначених п.5 ст.194 КПК України в період доби з 22-00 до 7-00 із застосуванням електронного засобу контролю є цілком можливим, та буде запобігати відлучатися йому із населеного пункту, в якому він проживає та зареєстрований без дозволу слідчого прокурора та суду.

Також просив суд при вирішені апеляційної скарги врахувати, що на даний час ОСОБА_8 працює в ФОП ОСОБА_23 в кафе « ІНФОРМАЦІЯ_4 » кур`єром по доставці їжі, має на утриманні малолітню дитину 2015 року, яка на даний час навчається в 1-му класі ЗОШ №30 в м. Вінниці, і в зв`язку з інвалідністю матері ОСОБА_11 у нього виникають потреби в супроводженні дитини до та зі школи, має на утриманні мати похилого віку, яка є інвалідом та потребує постійного догляду, він сам хворіє на ряд хронічних захворювань, в зв`язку з чим виникають потреби в лікуванні.

В доповненнях від 11.10.2021 до апеляційної скарги захисник вказав, що ОСОБА_8 будучи допитаним в якості підозрюваного 07.10.2021 надав вичерпні покази щодо повідомлення про підозру, визнав свою вину та відповів на усі питання, взявши на себе усі обов`язки в подальшому сприяти встановленню істини по справі, відсутність бажання та потреби переховуватися від правоохоронних органів, знищити докази чи впливати на свідків та потерпілих, а також вчиняти нові чи продовжувати зазначене кримінальне правопорушення.

Позиції учасників судового провадження

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_6 підтримала подану прокурором Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_10 апеляційну скаргу, просила її задовольнити, посилаючись на викладені в ній доводи. Щодо задоволення апеляційної скарги з поданими до неї доповненнями захисника заперечила, просила оскаржуване судове рішення скасувати та задоволити клопотання слідчого у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_7 .

Захисник ОСОБА_9 подану в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 апеляційну скаргу з поданими до неї доповненнями підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити, посилаючись на викладені в них доводи. Щодо задоволення апеляційної скарги прокурора заперечив, також просив оскаржуване судове рішення скасувати та відмовити в задоволені клопотання слідчого у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_7 .

Підозрюваний ОСОБА_8 апеляційну скаргу з поданими до неї доповненнями свого захисника підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити, посилаючись на викладені в них доводи. В задоволені апеляційної скарги прокурора просив відмовити.

Клопотань про відкладення судового розгляду від учасників провадження не надходило.

Мотиви суду

Заслухавши суддю-доповідача, виступ прокурора, захисника, думку самого підозрюваного, дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга прокурора та апеляційна скарга захисника з поданими до неї доповненнями не підлягають до задоволення, виходячи з наступного.

Згідно ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Стаття 370 КПК України передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими підчас судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ст. ст.3, 28 Конституції України кожен має право на повагу до його гідності, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Згідно ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, а також запобігання спробам переховування від органів слідства та суду, знищення чи спотворення речей чи документів, незаконного впливу на інших осіб, перешкоджання кримінальному провадженню, вчиненню інших правопорушень. Підставою ж застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити вищезазначені дії.

В ході перевірки ухвали слідчого судді, судом апеляційної інстанції встановлено, що зазначені вимоги закону суддею дотримані повністю.

Вирішуючи питання щодо відмови в задоволенні клопотання слідчого про застосування щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та застосовуючи останньому запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, слідчий суддя суду першої інстанції не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_8 , виходячи лише з фактичних даних, що містяться в матеріалах клопотання та матеріалах кримінального провадження, прийшов до висновку про наявність підозри щодо вчинення ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, за викладених у клопотанні обставин. При цьому врахував, що підозрюваний ОСОБА_8 повністю визнає вину в рамках пред`явленої підозри та намагається відшкодувати шкоду.

Слідчий суддя вважав, що слідчим та прокурором доведено наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України в даному кримінальному провадженні. Слідчим у поданому клопотанні та прокурором в судовому засіданні заявлено ризики того, що ОСОБА_8 може перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування у кримінальному провадженні, переховуватися від органів досудового розслідування та вчинити інше кримінальне правопорушення. Разом із тим, слідчий та прокурор належним чином не обґрунтували і не довели в судовому засіданні наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.

Також слідчий суддя вважав, що прокурором в судовому засіданні необґрунтовано неможливості застосування до підозрюваного ОСОБА_8 більш м`яких запобіжних заходів з урахуванням обставин, передбачених ст.178 КПК України, щодо даних про його особу, а також інших обставин в їх сукупності. При цьому, незважаючи на те, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення визнає свою вину у скоєному кримінальному правопорушенні та має бажання відшкодовувати збитки. Також в судовому засіданні було встановлено, що підозрюваний одружений, має на утриманні малолітню дитину, працює ФОП. Крім того, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_8 жодним чином не переховувався від органів досудового розслідування, а навпаки всіляко сприяє слідству у встановленні істини по справі.

Тому слідчий суддя вважав, що з наведеного в клопотанні органу досудового розслідування в ході судового розгляду було встановлено, що ризики не виправдовують застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Розглядаючи клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя враховував наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від органів розслідування та/або суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, однак не з`ясовано та не наведено переконливих аргументів на користь того, що застосування більш м`яких запобіжних заходів не зможе забезпечити його належної процесуальної поведінки та запобігти вказаним ризикам.

Тому, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, дані про особу підозрюваного, який має міцні соціальні зв`язки, ставлення до вчиненого кримінального правопорушення, характеристики, з урахуванням відсутності належного обґрунтування існуючих ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України в самому клопотанні слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та не доведеності належним чином наявності таких ризиків прокурором під час розгляду справи, слідчим суддею не було встановлено переконливих аргументів на користь того, що застосування більш м`яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобігти вказаним ризикам. Вважав, що необхідним та достатнім запобіжним заходом буде запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, заборонивши останньому цілодобово залишати місце свого проживання.

Так, при розгляді апеляційних скарг, виконуючи вимоги ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», апеляційний суд застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.

Положеннями ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практикою Європейського суду з прав людини, передбачено, що обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу, суд зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування до нього такого запобіжного заходу про який йдеться у клопотанні слідчого.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_8 інкримінованого йому кримінального правопорушення, колегія суддів зважає на те, що, в контексті практики Європейського суду з прав людини наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин (рішення від 30.08.1998 у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства»).

На даному етапі провадження суд не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу. А тому, з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані, у слідчого судді суду першої інстанції були всі підстави для висновку, що представлені докази об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

Відповідно до ч.1, п.3 ч.2 ст.183КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.Запобіжний західу виглядітримання підвартою неможе бутизастосований,окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

На думку колегії суддів апеляційного суду відомості та докази, що містяться в доданих до клопотання слідчого матеріалах, у їх сукупності дають підстави вважати, що підозра про причетність ОСОБА_8 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, за викладених у клопотанні обставин, є обґрунтованою, відтак висновок слідчого судді про наявність обґрунтованої підозри відповідає закону та фактичним обставинами кримінального провадження.

У статті 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.

Водночас, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Наряду з вказаним, у п.42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 р. у справі «Михалкова та інші проти України» зазначено, що розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.

Відповідно, до ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Апеляційний суд погоджується з висновками слідчого судді, щодо існування ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, тобто можливість переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, враховуючи покарання, яке може бути призначено підозрюваному у випадку доведення його вини у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, за своєю тяжкістю від 5 до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна, може спонукати підозрюваного до переховування від органу досудового розслідування та суду.

Також апеляційний суд погоджується з висновками слідчого судді, що також знайшло своє підтвердження в ході апеляційного розгляду, що існування інших ризиків, визначених п.3,4,5 прокурором перед судом доведено не було, не надано жодного належного доказу про намагання останнього незаконно впливати на потерпілих чи свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, про намагання вчинити інше правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення.

Так, одним із видів запобіжних заходів у кримінальному провадженні відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.176КПК України є домашній арешт.

Зі змісту ст.181КПК України слідує, що домашній арешт, як вид запобіжного заходу, може бути застосований до особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі та полягає у забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби на підставі ухвали слідчого судді, суду.

Частиною 7 ст.194 КПК України визначено, що обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців.

Апеляційний суд, з урахуванням особи підозрюваного, який має постійне місце проживання, вік та стан здоров`я, характер вчинення кримінального правопорушення, в силу ст.89 КК України є особою раніше не судимою, свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнає повністю, сприяє органам досудового розслідування, наявність міцних соціальних зв`язків, відсутність в органів досудового розслідування будь-якої інформації та не надання суду будь-якого належного доказу про намагання підозрюваного незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або про намагання вчинити інше правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, вважає, що обраний слідчим суддею підозрюваному запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту в сукупності з обов`язками, передбаченими ч.5 ст.194 КПК України в межах заявленого слідчим клопотання зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та не буде порушувати його права, передбачені ст.43 Конституції України.

Також доводи як апеляційної скарги прокурора, так і апеляційної скарги з поданими до неї доповненнями захисника правильності цього висновку не спростовують.

Крім того, ні в суді першої інстанції, ні під час апеляційного розгляду не здобуто відомостей, які б безумовно свідчили про неможливість перебування ОСОБА_8 під цілодобовим домашнім арештом, або ж про інші обставини, які б переважили встановлені ризики.

Апеляційний судвважає спроможнимидоводи апеляційноїскарги захисника,що домашнійарешт зможезабезпечити виконанняпідозрюваним покладенихна ньогообов`язків.Сама пособі тяжкістькримінального правопорушенняв даномувипадку неможе бутипідставою длятримання особипід вартою.А тому, вказаний запобіжний захід є пропорційним тому ступеню небезпеки, ризики якого існують у вказаному кримінальному провадженні, а також тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування.

Згода сторони захисту на залишення підозрюваному певної форми арешту, все ж таки підтверджує існування процесуальних ризиків у вказаному провадженні.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні в справі «Манчіні проти Італії» зазначив, що за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей ст.5 п.1 п.п. «с» Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

При порушенні підозрюваним визначених умов та обмежень цілодобового домашнього арешту слідчий чи прокурор вправі ставити питання про зміну йому запобіжного заходу.

При цьому апеляційний суд звертає увагу на те, що медичне обстеження та лікування в умовах перебування ОСОБА_8 під цілодобовим домашнім арештом у даному кримінальному провадженні, можливе з дозволу слідчого покидати житло в будь-який період доби.

Також порушень правових позицій Європейського суду з прав людини чи істотних процесуальних порушень у цьому провадженні апеляційним судом не виявлено.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що зазначені в апеляційній скарзі прокурора та апеляційній скарзі з доданими до неї доповненнями захисника, доводи і підстави, з яких прокурор та захисник просять скасувати ухвалу слідчого судді не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції, відтак ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог ст.ст.194,196 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 422 КПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу прокурора Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_10 - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу з поданими до неї доповненнями захисника ОСОБА_9 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 01.10.2021 року у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР 13.08.2020 за №42020020000000243 про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 60 днів, до 29.11.2021 відносно підозрюваного ОСОБА_8 за ч.4 ст.190 КК України - залишити без змін.

Відповідно до ч.4 ст.532 КПК України ухвала набирає чинності з моменту її проголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4