Ухвала

від 13.10.2021 по справі 766/7513/21

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер судової справи: 766/7513/21

Справа №11-сс/819/503/21 Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1

Категорія: накладення арешту на майно Доповідач ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2021 року м. Херсон

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Херсонського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

секретарі ОСОБА_5

за участі прокурора ОСОБА_6

представника власника майна ОСОБА_7

представника власника майна ОСОБА_8

адвоката ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Херсоні матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою представника власника майна комерційного директора ТОВ «Агро-Бізнес Плюс» ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 20.08.2021 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 32021230000000019 від 17.03.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212, ч.1 ст. 263 КК України,

в с т а н о в и л а:

Цією ухвалою частково задоволено клопотання старшого слідчого з ОВС СУ ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі ОСОБА_10 та накладено арешт на майно, яке було зазначено в ухвалі слідчого судді від 20.08.2021, та вилучене під час обшуку 06.08.2021 за адресою: Херсонська область, Каховський район, с. Дмитрівка, вул. Польова, 1 та Херсонська область, Каховський район, с. Дмитрівка, вул. Польова, 2, що належить ТОВ «Агро Бізнес Плюс», шляхом заборони користування та розпоряджання таким майном.

Згідно ухвали суду, слідчий суддя, врахувавши обставини вчинення ймовірного злочину, так як вони викладені в клопотанні слідчого, правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст.ст. 170, 171 КПК України, прийшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання слідчого про накладення арешту на майно, оскільки майно, на яке слідчий просить накласти арешт, має значення для кримінального провадження, у відповідності до ст. 98 КПК України містить ознаки речового доказу та визнане таким відповідною постановою.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції представник власника майна комерційний директор ТОВ «Агро-Бізнес Плюс» ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу з доповненнями, в якій вважає оскаржувану ухвалу незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню. Зокрема посилається на те, що дане рішення прийняте із недотриманням норм кримінального процесуального законодавства України:

-недотримання строків передбачених чинним законодавством для винесення ухвали про арешт майна;

-неправильне застосування передбачених законом підстав для арешту майна;

-у матеріалах провадження відсутній журнал судового засідання або технічний носій інформації на якому зафіксовано судове провадження в суді першої інстанції.

Ухвала слідчого судді має містити посилання на конкретні матеріали кримінального провадження, дослідження яких дало слідчому судді підстави для надання дозволу на обшук за наявності достатніх підстав, визначених у ч.5 ст. 234 КПК України.

Отже, якщо ухвала слідчого судді про надання дозволу на обшук постановлена слідчим суддю без фіксації судового розгляду за допомогою аудіо-відеозаписувальних пристроїв, то всі докази отримані під час обшуку проведеного за такою ухвалою та які є похідними від них є недопустимими.

Також зазначає, що в ухвалі не зазначено прізвища прокурора та слідчого якому надано дозвіл на проведення обшуку, а тому особи які його проводили є неналежними процесуальними особами.

Крім того, звертає у вагу на те, що відповідно до ч.1 ст. 172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, клопотання про накладення арешту на майно надійшло 12.08.2021, повторно надійшло 16.08.2021, проте строк розгляду клопотання слідчим суддею не було додержано.

Також, вказує на те, що ні в клопотанні слідчого, ні в ухвалі слідчого судді не вказано які конкретні відомості, сліди містять вищенаведені документи, а також яким чином могло вказане майно бути використаним як знаряддя вчинення злочину. Відтак не наведено доказів того, що дане майно має ознаки речових доказів.

Просить ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити слідчому в задоволенні клопотанні про арешт майна.

Заслухавши суддю-доповідача, думку представників власника майна ТОВ «Агро-Бізнес Плюс» ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , адвоката ОСОБА_9 , які наполягали на задоволенні апеляційної скарги, думку прокурора, який просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу слідчого судді без змін, заслухавши сторони у дебатах, які залишилися на попередніх позиціях, перевіривши матеріали провадження і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Під час апеляційного розгляду колегією суддів встановлено, що зазначені вимоги закону слідчим суддею дотримані.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Речовим доказом в розумінні ст. 98 КПК України є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінальних протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як вбачається з наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів провадження, старшим слідчим з ОВС СУ ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, майором податкової міліції ОСОБА_10 було розпочато кримінальне провадження №32021230000000019 від 17.03.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212, ч.1 ст. 263 КК України.

16.08.2021 року (датоване 13.08.2021року) старший слідчий з ОВС СУ ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, майор податкової міліції ОСОБА_10 , погодженого прокурором відділу Херсонської обласної прокуратури ОСОБА_11 , звернувся до Херсонського міського суду Херсонської області з клопотанням про накладення арешту на майно, зазначене у ньому. При цьому в клопотанні слідчий зазначив, що вилучені предмети та документи є речовими доказами, незастосування заборони користування та розпорядження якими призведе до їх приховування, пошкодження, псування зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення та передачі.

Постановою старшого слідчого з ОВС СУ ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, майором податкової міліції ОСОБА_10 від 06.08.2021 року, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №32021230000000019 від 17.03.2021 вилучене під час обшуку 06.08.2021року, на підставі ухвали слідчого судді Херсонеського міського суду Херсонської області від 07.07.2021 року, за адресою: Херсонська область, Каховський район, с. Дмитрівка, вул. Польова, 1 та Херсонська область, Каховський район, с. Дмитрівка, вул. Польова, 2, що належить ТОВ «Агро Бізнес Плюс» (а.п. 43-56, 57 -79).

Задовольняючи клопотання, внесене в межах кримінального провадження №332021230000000019 та в межах поданого слідчим клопотання, про накладення арешту на вищезазначене майно, слідчий суддя, як вбачається з журналу судового засідання, дослідивши матеріали, додані до клопотання, врахувавши наявність підстав, передбачених ст. 170 КПК України для накладення арешту на майно, з метою збереження речових доказів, попередження (унеможливлення) вчинення неправомірних дій по їх приховуванню, пошкодженню, псуванню, зникненню, втрати та прийшов до висновку про задоволення клопотання слідчого.

Під час розгляду клопотання органу досудового розслідування слідчий суддя, в супереч доводам апеляційної скарги встановив належні правові підстави, передбачені ч. ч. 1, 2, 3 ст. 170 КПК України, для задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на майно.

З урахуванням цього слідчий суддя, встановив належні правові підстави, передбачені ч. ч. 1, 2, 3 ст. 170 КПК України, для задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на вищевказане майно, оскільки воно, як вважає колегія суддів відповідає критеріям ст. 98 КПК України, а тому доводи захисника про те, що не наведено наявності підстав для накладання арешту на майно та ризиків, передбачених ст. 170 КПК України є безпідставними.

З огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу, відчуження, знищення, приховання на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Разом із тим, при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Таким чином, судова колегія вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на майно і таке обмеження права власності як арешт майна в даному випадку є розумним та співрозмірним, оскільки є найменш обтяжливим способом арешту майна і не обмежить інтересів третіх осіб.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що предмети та документи є речовими доказами у кримінальному провадженню за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212, ч.1 ст. 263 КК України, а тому рішення прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Переконливих доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, авторам апеляційної скарги не надано та колегією суддів не встановлено.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.

Доводи апеляційної скарги про те, що у матеріалах провадження відсутній журнал судового засідання або технічний носій інформації на якому зафіксовано судове провадження в суді першої інстанції є необґрунтованими, оскільки відповідно до ч.4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов`язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, а тому апеляційна скарга комерційного директора ТОВ «Агро-Бізнес Плюс» ОСОБА_7 , навіть з урахуванням усіх викладених в ній доводами, задоволенню не підлягає. При цьому колегія суддів враховує і те, що у відповідності до вимог ст. 174 КПК України законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування решту майна, а також і те, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Керуючись статтями 117, 170, 171, 173, 309, 404, 405, 407 ч. 3 п. 2, 418 ч. 1, 422 КПК України, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу комерційного директора ТОВ «Агро-Бізнес Плюс» ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого Херсонського міського суду Херсонської області від 20.08.2021 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 32021230000000019 від 17.03.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212, ч.1 ст. 263 КК України, без змін.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4