Рішення

від 04.10.2021 по справі 946/4325/21

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 946/4325/21

Провадження № 2/946/2616/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2021 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого судді - Присакар О.Я.,

за участю: секретаря судового засідання - Аубекерової Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла в загальному порядку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

04.06.2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовними вимогами, якими просить встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_3 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини, а саме на ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), в порядку спадкування за заповітом та за законом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на: земельну ділянку площею 1,96 га, яка розташована на території Багатянської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки: 5122080400:01:001:0198; земельну ділянку площею 1,00 га, яка розташована на території Багатянської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, передана для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер земельної ділянки: 5122080400:01:002:0266.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що письмовою відповіддю державного нотаріусу Ізмаїльської державної нотаріальної контори Черненко С.М. від 09.04.2013 року за № 677/01-16 позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, підтримав позовні вимоги та наполягає на їх задоволенні.

Відповідач в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву, якою просить справу розглянути за його відсутністю, проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Дослідивши матеріали справи, допитавши свідків, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

На підставі письмових заяв усіх сторін по справі суд ухвалює рішення за відсутності сторін про задоволення позову за наявності законних підстав, на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку, передбаченому ст.ст. 223, 247 ЦПК України.

Відповідно до ч. 3, ст. 200 ЦПК України - за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Пунктом 1 частини 2 статті 16 ЦК України визначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 належить земельна ділянка площею 1,00 га, яка розташована на території Багатянської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, передана для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер земельної ділянки: 5122080400:01:002:0266, на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД №072749 від 22.03.2005 року.

Згідно до ст. 1216 ЦК України - спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 07.10.2009 року, ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Після смерті ОСОБА_4 згідно ст.1220 ЦК України відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить земельна ділянка площею 1,00 га, яка розташована на території Багатянської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, передана для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер земельної ділянки: 5122080400:01:002:0266.

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч. 2 ст. 1223 ЦК України - у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до витягу зі Спадкового реєстру (заповіти/ спадкові договори) № 66485673 від 18.09.2021 року, наданого Ренійською районною державною нотаріальною конторою, інформація про заповіт, складений та посвідчений від імені ОСОБА_4 - відсутня.

Згідно ч. 1 ст. 1222 ЦК України - спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України - у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Спадкоємцем за законом першої черги відповідно до ст. 1261 ЦК України після смерті ОСОБА_4 являється чоловік ОСОБА_3 .

Згідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України - для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України - спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 на час відкриття спадщини проживала разом із спадкоємцем за однією адресою, тобто вважається таким, який прийняв спадщину.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 11.02.2011 року, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після смерті ОСОБА_3 згідно ст.1220 ЦК України відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить:

- земельна ділянка площею 1,00 га, яка розташована на території Багатянської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, передана для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер земельної ділянки: 5122080400:01:002:0266, яку він успадкував після смерті дружини;

- земельна ділянка площею 1,96 га, яка розташована на території Багатянської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки: 5122080400:01:001:0198, яка належала йому на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №854519 від 18.01.2008 року.

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1233 ЦК - заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Частиною 1 статті 1234 ЦК України визначено, що право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 1235 ЦК України встановлено, що заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Відповідно до заповіту від 27.07.2010 року, посвідченого секретарем Багатянської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, зареєстрованого в реєстрі за № 229, ОСОБА_3 заповів все його майно, де б воно не знаходилось та з чого б воно не складалось і взагалі все те, що буде йому належати на день смерті і на що він за законом матиме право, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в рівних частках кожному.

Згідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 66485726 від 18.09.2021 року, наданої Ренійською районною державною нотаріальною конторою, заповіт ОСОБА_3 від 27.07.2010 року, зареєстрований за № 229, не змінювався та не скасовувався.

Осіб, які мають право на обов`язкову частку після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , немає.

Згідно ч. 2 ст. 1223 ЦК України - у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 спадщину за заповітом у встановлений законом строк не прийняв.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України - у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Спадкоємцем за законом першої черги відповідно до ст. 1261 ЦК України після смерті ОСОБА_3 являються діти ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 в становлений законом строк спадщину за законом не прийняв.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України - спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно ст. 315 ЦПК України в судовому порядку встановлюються факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 Про судову практику у справах про спадкування від 30.05.2008 року, справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звернулась до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Згідно до ст. 1 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні визначено, що місце перебування особи це адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік; місце проживання житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.

За змістом п. п. 3.21., 3.22. глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу, він не заявив про відмову від неї.

В судовому засіданні було встановлено факт постійного проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_3 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини, а саме на ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджено показами допитаних в судовому засіданні як свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Тобто, ОСОБА_1 відповідно до вимог ч. 3 ст. 1268 ЦК України вважається таким, що прийняв спадщину.

Письмовою відповіддю державного нотаріусу Ізмаїльської державної нотаріальної контори Черненко С.М. від 09.04.2013 року за № 677/01-16 позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Згідно із п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Згідно п. 3.1 Інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 р. № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Приймаючи до уваги, що іншим (крім судового) шляхом захистити права позивача неможливо, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про визнання права власності на спадкове майно та право позивача на спадщину таким, що підлягає захисту в зв`язку з чим задовольняє позов.

Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 82, 200, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 16, 316, 328, 392, 1216, 1217, 1220, 1222, 1223, 1225, 1234, 1235, 1261, 1268, 1270 ЦК України, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_3 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини, а саме на ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), в порядку спадкування за заповітом та за законом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на:

- земельну ділянку площею 1,96 га, яка розташована на території Багатянської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки: 5122080400:01:001:0198;

- земельну ділянку площею 1,00 га, яка розташована на території Багатянської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, передана для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер земельної ділянки: 5122080400:01:002:0266.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через суд першої інстанції, з урахуванням положень п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 13.10.2021 року.

Суддя: О.Я.Присакар