Ухвала

від 13.10.2021 по справі 947/31246/21

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/31246/21

Провадження № 1-кс/947/14157/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.2021 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в місті Одесі клопотання слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією в місті Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні №42020161020000033 від 29.07.2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотання про арешт майна підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Другим слідчим відділом (з дислокацією в місті Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42020161020000033 від 29.07.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України.

Нагляд за додержанням законів під час досудового розслідування здійснює група прокурорів Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері, про що внесені відповідно відомості до ЄРДР.

З обставин викладених у клопотанні вбачається, що ОСОБА_5 підозрюється у тому, що він будучи знайомим з ОСОБА_6 , який на момент вчинення злочину, та ОСОБА_7 який перебував на посаді заступника начальника прикордонного загону начальника відділу забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_2 , вчинив пособництво ОСОБА_6 в розтраті чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем вчиненій у великих розмірах, а саме 20.12.2018 року перебуваючи на території ІНФОРМАЦІЯ_2 розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , достеменно знаючи про проведення особовим складом ІНФОРМАЦІЯ_2 будівельно монтажних та ремонтних робіт адміністративної будівлі військового містечка « ІНФОРМАЦІЯ_3 », що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , про що йому стало відомо від ОСОБА_7 , на виконання вказівки останнього, здійснив підписання договору купівлі продажу послуг за державні кошти № 307-18 від 20.12.2018 року про надання ФОП « ОСОБА_5 » послуг з покривання підлоги та стін адміністративної будівлі військового містечка «Градениці» (Код ДК 021: 2015- 45430000-0) на суму 175 771,39 грн. та договору купівлі продажу послуг за державні кошти № 309-18 від 20.12.2018 року про надання ФОП « ОСОБА_5 » послуг з будівельно-монтажних робіт адміністративної будівлі військового містечка «Градениці» (Код ДК 021: 2015- 45300000-0) на суму 154 554,00 грн., акту № 1 приймання виконаних робіт за 20.12.2018 року на суму 175 771,39 грн. складеного за формою КБ-2в за договором купівлі продажу послуг за державні кошти № 307-18 від 20.12.2018 року та акту № 1 приймання виконаних робіт за 20.12.2018 року на суму 154 554,00 грн. складеного за формою КБ-2в за договором купівлі продажу послуг за державні кошти № 309-18 від 20.12.2018 року, а також платіжного доручення № 3093 від 20.12.2018 року відповідно до якого 21.12.2018 року з казначейського рахунку № НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 було переведено кошти на поточний рахунок № НОМЕР_2 відкритого ФОП « ОСОБА_5 » в КБ «ПриватБанк» на суму 175 771,39 грн. за нібито виконання останнім умов договору № 307-18 від 20.12.2018 року та платіжного доручення № 3095 від 20.12.2018 року відповідно до якого 21.12.2018 року з казначейського рахунку № НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 було переведено кошти на поточний рахунок № НОМЕР_2 відкритого ФОП « ОСОБА_5 » в КБ «ПриватБанк» на суму 154 554,00 грн. за нібито виконання останнім умов договору № 309-18 від 20.12.2018 року, усвідомлюючи що вказані у договорах купівлі продажу послуг за державні кошти № 307-18 від 20.12.2018 року та № 309-18 від 20.12.2018 року, а також акті № 1 приймання виконаних робіт за 20.12.2018 року на суму 175 771,39 грн. складеного за формою КБ-2в за договором купівлі продажу послуг за державні кошти № 307-18 від 20.12.2018 року та акті № 1 приймання виконаних робіт за 20.12.2018 року на суму 154 554,00 грн. складеного за формою КБ-2в за договором купівлі продажу послуг за державні кошти № 309-18 від 20.12.2018 року, а всього на суму 330 325,39 грн. роботи ним фактично не виконувалися, вчинив пособництво у розтраті чужого майна бюджетних коштів розміщених на казначейському рахунку ІНФОРМАЦІЯ_2 на загальну суму 330 325,39 грн., що в двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на 2018 рік, чим спричинив збитки державі в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 у великих розмірах, - тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 191 КК України, а саме у пособництві розтрати чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем вчиненій у великих розмірах.

У кримінальному провадженні ОСОБА_5 02.07.2021 повідомлено про підозру за ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 366 КК України, санкція статті за ч. 4 ст. 191 КК України передбачає позбавленням волі на строк від п`яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Поряд з цим, 12.10.2021, прокурорами Білгород-Дністровської прокуратури у військовій та оборонній сфері внесені відомості до ЄРДР, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 209 КК України, щодо того, що ФОП ОСОБА_5 , маючи умисел на легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, розпорядився коштами, одержаними злочинним шляхом, а саме здійснив дві окремі трансакції на рахунки ОСОБА_8 (р/р № НОМЕР_3 ) та ОСОБА_9 (р/р № НОМЕР_4 ) по 150 тис. грн. на кожен рахунок, із зазначення призначення платежу: «Повернення безвідсоткової фінансової допомоги». Тобто в діях ФОП ОСОБА_5 , вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 209 КК України.

У зв`язку із повідомленням про підозру ОСОБА_5 у вчиненні злочину майнового характеру, та оскільки майно, що належить ОСОБА_5 може бути запорукою забезпечення цивільного позову потерпілих за вказаним кримінальним провадженням, враховуючи те, що відповідно ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Разом із тим, згідно отриманої інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна встановлено, що об`єкти нерухомого майна що знаходяться за адресою:

- земельна ділянка площею 0.054 га, кадастровий номер 5110300000:01:009:1138, адреса: АДРЕСА_3 ;

- земельна ділянка, масив 6, ділянка НОМЕР_5 , площею 4.0441 га, кадастровий номер 5120883200:01:002:0140, адреса:

АДРЕСА_4 , площею 1.2713 га, кадастровий номер 5120883200:01:002:0141, адреса: Одеська обл., Білгород-Дністровський р., с/рада. Карналіївська;

належать підозрюваному ОСОБА_5 та можуть слугувати майном на яке в подальшому можливе стягнення з метою відшкодування шкоди завданої кримінальним правопорушенням.

Крім того, у відповідності до відповіді з Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Одеській області, ОСОБА_5 на праві приватної власності належить автомобіль марки ВАЗ 21063, 1988 р.в., р.н. НОМЕР_6 , кузо № НОМЕР_7 , який також може слугувати майном на яке в подальшому можливе стягнення з метою відшкодування шкоди завданої кримінальним правопорушенням.

Від слідчого надійшла заява про розгляд клопотання за його відсутності.

У своїй заяві слідчий, просить розгляд справи провести за відсутності підозрюваного, зважаючи на можливість вжиття неправомірних дій щодо майна до прийняття рішення судом.

Слідчий суддя, розглянувши матеріали клопотання з долученими в його обґрунтування додатками, приходить до наступного переконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

З урахуванням клопотання сторони обвинувачення, а також положень ст. ст. 107, 172 КПК України, слідчий суддя приходить до переконання про можливість розгляду справи за відсутності власника майна.

02.07.2021 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 366 КК України.

Арештом майнає тимчасове,до скасуванняу встановленомуцим Кодексомпорядку,позбавлення заухвалою слідчогосудді абосуду правана відчуження,розпорядження та/абокористування майном,щодо якогоіснує сукупністьпідстав чирозумних підозрвважати,що воноє доказомкримінального правопорушення,підлягає спеціальнійконфіскації упідозрюваного,обвинуваченого,засудженого,третіх осіб,конфіскації уюридичної особи,для забезпеченняцивільного позову,стягнення зюридичної особиотриманої неправомірноївигоди,можливої конфіскаціїмайна.Арешт майнаскасовується увстановленому цимКодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб (ч.1 ст. 170 КПК України).

Відповідно доч.2ст.170КПК Україниарешт майнадопускається зметою забезпечення: збереженняречових доказів; спеціальноїконфіскації; конфіскаціїмайна яквиду покаранняабо заходукримінально-правовогохарактеру щодоюридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

В результаті дій ОСОБА_5 , завдані збитки державі в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 , становить 330325,39 гривень.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Задля забезпечення відшкодування завданих кримінальними правопорушеннями збитків, а також запобігання спробам підозрюваного вчинити дії щодо майна, спрямованих на його продаж, слідчий суддя приходить до висновку, що є правові підстави для арешту майна, з забороною розпорядження, відчуження та вчинення будь-яких реєстраційних дій.

Слідчий суддя зазначає, що ОСОБА_5 повідомлений про підозру. Матеріали клопотання, вказують на можливу причетність ОСОБА_5 до кримінальних правопорушень, що розслідуються в кримінальному провадженні. Таким чином, слідчий суддя переконаний в наявності фактів та інформації, які вказують на те, ОСОБА_5 міг вчинити кримінальні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 366 КК України.

Критерії розумності та співрозмірності є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді. Відповідно до статті 1 Протоколу 1Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. При цьому, обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (Beyeler проти Італії (Рішення Великої Палати від 5 січня 2000 року, заява № 33202/96, параграф 107). При цьому, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (серед інших, James та інші проти Сполученого Королівства (Рішення від 21 лютого 1986 року, заява № 8793/79, параграф 50).

Слідчий суддя приходить до висновку, що арешт майна у цьому випадку необхідний для забезпечення ефективності кримінального провадження, а таке втручання у право на власність є пропорційним, оскільки встановлює лише заборону відчуження, розпорядження та вчинення будь-яких реєстраційних дій (тобто, не забороняє користування), а також підлягає оскарженню, відповідно до норм процесуального законодавства щодо оскарження рішень слідчого судді, та скасуванню у порядку, передбаченому ч. 1ст. 174 КПК України.

Арешт майна, про який просить сторона обвинувачення, не обмежує права підозрюваного та інших осіб користуватися нерухомим майном. З урахуванням цих обставин, а також аргументів, зазначених вище, слідчий суддя приходить до висновку, що арешт майна у цьому випадку є достатнім для забезпечення можливості відшкодування заподіяних збитків, є пропорційним втручанням у права підозрюваного та інших осіб, та не матиме надмірних наслідків для таких осіб.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.131,170-173 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією в місті Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні №42020161020000033 від 29.07.2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України - задовольнити.

Накласти арешт з забороною відчуження, розпорядження майном та вчинення будь-яких реєстраційних дій з майном, на об`єкти нерухомого майна, які на праві приватної власності належать ОСОБА_5 , а саме:

- земельну ділянку площею 0.054 га, кадастровий номер 5110300000:01:009:1138, адреса: АДРЕСА_3 ;

- земельну ділянку, масив 6, ділянка НОМЕР_5 , площею 4.0441 га, кадастровий номер 5120883200:01:002:0140, адреса:

АДРЕСА_4 , площею 1.2713 га, кадастровий номер 5120883200:01:002:0141, адреса: Одеська обл., Білгород-Дністровський р., с/рада. Карналіївська.

Накласти арештз забороноювідчуження,розпорядження майномта вчиненнябудь-якихреєстраційних дійз майном,на рухоме майно, яке належить ОСОБА_5 , а саме на автомобіль марки ВАЗ 21063, 1988 р.в., р.н. НОМЕР_6 , кузов № НОМЕР_7 .

Виконання ухвалипро арештмайна покластина слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією в місті Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, ОСОБА_3 .

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти діб з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1