Рішення

від 05.10.2021 по справі 319/565/21

КУЙБИШЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

КУЙБИШЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 319/565/21

Провадження №2/319/225/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2021 року смт.Більмак

Куйбишевський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Мальованого В.О. ,

за участі секретаря судового засідання Костенко А.В.

позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2

представника позивачів ОСОБА_3 ( в режимі відеоконференції)

відповідачів ОСОБА_4 , ОСОБА_5

представника відповідачів ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , представник позивачів адвокат Морозов Вадим Юрійович до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , представник відповідачів адвокат Смоляний Андрій Андрійович, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Більмацька державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини , -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до ст.268 ЦПК України, в судовому засіданні 05 жовтня 2021 року проголошена вступна та резолютивна частини рішення.

18 червня 2021 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , представник позивачів - адвокат Морозов В.Ю., звернулись до суду з позовом до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про визнання права власності на спадкове майно та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

У позовній заяві позивачі прохають суд визначити їм додатковий строк терміном один місяць після набрання рішенням суду законної сили для подання заяви про прийняття спадщини після померлої бабусі ОСОБА_7 ; визнати за ними в порядку спадкування за законом право власності на 2/3 частки кожній земельної ділянки (кадастровий номер 2322785400:09:001:0037) площею 11,7076 га, розташовану за адресою: Запорізька область, Пологівський (Більмацький) район, Новоукраїнська сільська рада, яку б мала успадкувати мати позивачів - ОСОБА_8 після смерті ОСОБА_7 ; стягнути судові витрати.

В обґрунтування позову позивачі вказали, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_7 . Після її смерті відкрилась спадщина на все належне їй майно, зокрема на земельну ділянку площею 11,7076 га, яка знаходиться на території Новоукраїнської сільської ради .

ОСОБА_7 мала трьох доньок: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_8 .

Все майно, яке належало ОСОБА_7 мало бути успадкованим за законом між усіма доньками у рівних частках, по 1/3 частині, однак вищезазначена спадщина була успадкована двома її доньками, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у рівних долях, а саме по 1/2 частині.

Мати позивачів, ОСОБА_8 не знала про наявність такого майна, у зв`язку з чим не прийняла спадщину за законом у визначені для цього законом строки, що унеможливило її отримати 1/3 частину від спадщини, яку лишила по собі її мати, ОСОБА_7 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8 померла та після неї мало би відкритись право ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на успадкування за законом 1/3 частини земельної ділянки, загальною площею 11,7076 га, яка повинна була бути успадкована за законом та належати ОСОБА_8 .

У зв`язку з тим, що мати позивачів не знала про наявність спадщини та не прийняла її у встановленому законом порядку, позивачі через вищезазначене пропустили строк на прийняття спадщини, оскільки на момент смерті матері не здогадувались про частку земельної ділянки, яка за законом повинна належати померлій ОСОБА_8 .

Внаслідок смерті ОСОБА_7 , ОСОБА_8 мала прийняти спадщину від ОСОБА_7 у розмірі 1/3 частини.

Дізнавшись про спадщину, яка за законом повинна належати позивачам, вони одразу звернулися із заявою про прийняття спадщини до Більмацької державної нотаріальної контори, однак нотаріус відмовив у прийнятті спадщини в зв"язку з пропуском встановленого строку для прийняття спадщини. У зв`язку з вище викладеними обставинами позивачі змушені звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 22 червня 2021 року позовну заяву залишено без руху, та надано строк для усунення недоліків зазначених в ухвалі протягом 5 днів з моменту отримання ухвали.

Ухвалою суду від 05 липня 2021 року відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, роз`яснено учасникам справи порядок подання заяв по суті справи та наслідки їх неподання.

Ухвалою суду відповідачам було визначено, що вони мають право протягом п"ятнадцяти днів з дня вручення копії цієї ухвали надіслати суду відзив на позовну заяву, у порядку та формі, визначеній в ст.178 ЦПК України, також має право, відповідно до ч. 1 ст. 193 ЦПК України, пред"явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

04 серпня 2021 року підготовче засідання відкладено в зв"язку з неявкою відповідача, про якого немає відомостей про вручення судової повістки, наступне підготовче засідання було призначено на 31 серпня 2021 року.

26 серпня 2021 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , згідно якого відповідачі зазначили, що ухвала про відкриття провадження з позовною заявою і додатками була отримала ними лише 11 серпня 2021 року, бажають скористатись своїм правом надання відзиву, вони позов не визнають. Відповідачі визнають , вони успадкували в рівних частинах, після смерті своєї матері ОСОБА_7 земельну ділянку площею 11,7076 га, яка розташована в с. Гоголівка Більмацького району Запорізької області. Проте відповідачі заперечують щодо тих обставин, що викладені позивачами про те, що їхня мати ОСОБА_8 , спадкоємиця першої черги після смерті ОСОБА_7 , не здійснила жодних дій на прийняття спадщини, у зв`язку з тим, що то не знала про наявність спадкового майна .

Відповідачі зазначають, що під час звернення до державного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, повідомляли про наявність ще одного спадкоємця першої черги - сестри ОСОБА_8 , однак до нотаріуса на протязі шести місяців після смерті ОСОБА_7 заява про прийняття спадщини від ОСОБА_8 так і не надійшла. Після спливу шести місячного строку державним нотаріусом було направлено повідомлення ОСОБА_8 про відкриття спадщини після смерті її матері. В повідомленні було закликано ОСОБА_8 у випадку якщо вона прийняла спадщину надати до Більмацької державної нотаріальної контори докази прийняття спадщини та надано строк в 10 днів д ля надання таких доказів. Також ОСОБА_8 було повідомлено, що якщо вона не надасть до Більмацької державної нотаріальної контори докази прийняття спадщини після смерті матері, то свідоцтва про право на спадщину будуть видані спадкоємцям, які прийняли спадщину.

Дане повідомлення було направлене ОСОБА_8 за адресою її проживання, а саме: АДРЕСА_1 . В матеріалах спадкової справи також наявне поштове повідомлення відповідно до якого ОСОБА_8 своїм підписом засвідчила про отримання листа з державної нотаріальної контори, однак на повідомлення від нотаріуса жодним чином не відреагувала та у визначені строки до нотаріальної контори жодних доказів про прийняття спадщини після смерті матері не надала.

ОСОБА_7 проживала без реєстрації в АДРЕСА_2 , у будинку який для неї придбали доньки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , а її донька ОСОБА_8 проживала в АДРЕСА_1 , тобто в сусідньому домі. З матір`ю ОСОБА_8 підтримувала спілкування, а отже не могла не знати про наявність у власності матері земельної ділянки. До того ж, так як ОСОБА_4 та ОСОБА_5 також проживають в с. Новокарлівка, то вони не одноразово на протязі 6 місяців після смерті матері зверталися до своєї сестри ОСОБА_8 , аби та подала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, однак ОСОБА_8 постійно ігнорувала їхні прохання.

Тому відповідачі вважають, що позивачами не наведено жодної поважної причини пропуску строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7 , в матеріалах спадкової справи наявні документи, які підтверджують той факт, що нотаріус закликав ОСОБА_8 до прийняття спадщини, однак вона дані повідомлення проігнорувала, в результаті чого нотаріусом було розподілено спадщину між спадкоємцями, які її прийняли, і підстави для задоволення позову відсутні.

Ухвалою суду від 26 серпня 201 року за клопотанням відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було витребувано від Більмацької державної нотаріальної контори Південно-східного міжрегіонального управління юстиції ( м.Дніпро) копії матеріалів спадкової справи після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 .

09 вересня 2021 року позивачі в особі свого представника ОСОБА_3 подали до суду відповідь на відзив на позовну заяву, в якому зазначили, що зі змісту відзиву на позовну заяву вбачається, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зазначають про наявність повідомлень та письмових закликів адресованих ОСОБА_8 стосовно прийняття спадщини після ОСОБА_7 , однак жодних підтверджень такого факту суду не надають, а лише посилаються про їх наявність у спадковій справі. Твердження ОСОБА_4 та ОСОБА_5 стосовно того, що вони мешкали в селі Новокарлівка разом із ОСОБА_8 та начебто бачились з нею та повідомляли її про наявність спадщини також нічим не підкріплені та ґрунтуються лише на власних думках відповідачів.

Посилання та встановлення фактів того, чому саме не прийняла спадщину ОСОБА_8 ніяк не стосується інтересів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

09 вересня 2021 року від позивачів надійшла уточнена позовна заява, в якій вони прохають суд визначити їм додатковий строк терміном один місяць після набрання рішенням суду законної сили для подання заяви про прийняття спадщини після померлої бабусі ОСОБА_7 ; визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом право власності на 1/6 частки (кожній) земельної ділянки (кадастровий номер 2322785400:09:001:0037) площею 11,7076 га, розташовану за адресою: Запорізька область, Пологівський (Більмацький) район, Новоукраїнська сільська рада, яку б мала успадкувати мати позивачів - ОСОБА_8 після смерті ОСОБА_7 ; стягнути судові витрати пов"язані зі сплатою судового збору в розмірі 2724 грн. та 20 000грн. витрат на правничу допомогу.

14 вересня 2021 року ухвалою суду було закрито підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду.

Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримали позовну заяву, прохали її задовольнити. Представник позивачі ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав позовні вимоги , надав пояснення аналогічні тим, що обґрунтовують позовні вимоги в позовній заяві.

Відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судовому засіданні позов не визнали, прохали відмовити в його задоволенні.

Представник відповідачів ОСОБА_6 заперечив проти позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , прохав відмовити в його задоволенні на підставі тих заперечень, що викладені у відзиві на позовну заяву.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 12 ЦПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов"язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, судом встановлені наступні обставини і відповідні їм правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_7 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого виконавчим комітетом Інженерської сільської ради Пологівського району Запорізької області.

Після її смерті відкрилась спадщина на все належне їй майно, зокрема на земельну ділянку, площею 11,7076 га, яка розташована на території Новоукраїнської сільської ради Куйбишевського району Запорізької області, що підтверджується копією державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЗП №025620 , виданого Куйбишевською райдержадміністрацією Запорізької області, грошові вклади з відсотками та компенсаційними нарахуваннями та майновий пай.

Спадкодавець ОСОБА_7 за життя на випадок своєї смерті заповіту не склала.

Відповідно до ч.2 ст.1223 Цивільного кодексу України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.1258 Цивільного кодексу України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Відповідно до ч.1 ст.1261 Цивільного кодексу України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_9 є доньками спадкодавця ОСОБА_7 , а отже спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_7 .

Крім ОСОБА_4 та ОСОБА_9 , ОСОБА_7 мала доньку ОСОБА_8 , що підтверджується копіями витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу №00028025468, з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу з зазначенням відомостей про другого з подружжя № 00008028620, з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України № 00028023654.

ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , у віці 41 року, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 29 жовтня 2008 року відділом реєстрації актів цивільного стану Пологівського районного управління юстиції Запорізької області.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

З довідки Новоукраїнської сільської ради Куйбишевського району Запорізької області № 471 від 23.11.2005, яка міститься в матеріалах спадкової справи № 391/2005 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 , яка була витребувана за клопотання відповідачів з Більмацької державної нотаріальної контори Південно-східного міжрегіонального управління юстиції ( м.Дніпро) слідує, що ОСОБА_7 була прописана та постійно проживала в с.Березівка Куйбишевського району, на момент смерті проживала сама.

23 листопада 2005 року до Куйбишевської державної нотаріальної контори звернулись ОСОБА_5 та ОСОБА_10 з заявою про прийняття спадщини після померлої матері ОСОБА_7 .

ОСОБА_11 в зв"язку з укладенням шлюбу 05 грудня 2011 року, змінила прізвище на " ОСОБА_12

ЦК України передбачено, що для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.

Спадкоємець прийняв спадщину, якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Спадкоємець за законом або за заповітом має право відмовитися від спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Вважається, що відмовився від спадщини той спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчить про прийняття спадщини.

Отже, прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власного волевиявлення. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.

Неприйняття спадкоємцем спадщини може бути виражено фактично, коли спадкоємець протягом строку, встановленого для прийняття спадщини, не здійснює дій, що свідчать про намір прийняти спадщину, або може бути виражено явно, коли спадкоємець шляхом подачі заяви в нотаріальну контору виражає свою незгоду прийняти спадщину.

За заявою ОСОБА_5 та ОСОБА_10 нотаріусом заведена спадкова справа № 391/2005 ( номер спадкової справи у спадковому реєстрі № 37942181)

Відповідно до частини першої статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

З заяв ОСОБА_5 та ОСОБА_10 про прийняття спадщини, які містяться в матеріалах спадкової справи , під час звернення до нотаріуса , вони повідомили про спадкоємицю першої черги ОСОБА_8

22 червня 2006 року державним нотаріусом було направлено повідомлення ОСОБА_8 про відкриття спадщини після смерті ОСОБА_7 , яке було отримано нею 25 червня 2006 року, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення, що міститься в матеріалах спадкової справи.

Згідно вказаного повідомлення, ОСОБА_8 було запропоновано, що разі якщо вона прийняла спадщину, надати до Більмацької державної нотаріальної контори докази прийняття спадщини та надано строк в 10 днів для надання таких доказів. Також ОСОБА_8 було повідомлено, що якщо вона не надасть до Більмацької державної нотаріальної контори докази прийняття спадщини після смерті матері, то свідоцтва про право на спадщину будуть видані спадкоємцям, які прийняли спадщину.

19 липня 2006 року ОСОБА_13 та ОСОБА_5 отримали свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 , зокрема: по 1/2 частки земельної ділянки (кадастровий номер 2322785400:09:001:0037) площею 11,7076 га, що розташована за адресою: Запорізька область, Пологівський (Більмацький) район, Новоукраїнська сільська рада; по 1/2 частки майнового паю в сумі 3817,48 грн в пайовому фонді КСП "Маяк" с.Гоголівка Куйбишевського району Запорізької області; по 1/2 частки права на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП "Маяк" Новоукраїнської сільської ради розміром 1,17 в умовних кадастрових гектарах.

Особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.

Як роз`яснено у пункті 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування , особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом.

Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК України), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.

Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Звертаючись з позовом до суду, позивачі зазначили, що їхня мати, ОСОБА_8 , не знала про наявність такого майна, у зв`язку з чим не прийняла спадщину за законом у визначені для цього законом строки, після смерті ОСОБА_7 , що унеможливило її отримати 1/3 частину від спадщини.

Проте дане твердження спростовується матеріалами спадкової справи після померлої ОСОБА_7 , згідно якої ОСОБА_8 державним нотаріусом було про відкриття спадщини після смерті ОСОБА_7 , та було запропоновано, що разі якщо вона прийняла спадщину, надати відповідні докази. Також ОСОБА_8 було повідомлено, що в разі їх не надання, свідоцтва про право на спадщину будуть видані спадкоємцям, які прийняли спадщину.

Відповідно до ст.1276 ЦК України, якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов`язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія). Право на прийняття спадщини у цьому випадку здійснюється на загальних підставах протягом строку, що залишився. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він подовжується до трьох місяців.

Як вбачається з матеріалів справи, спадкодавець ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Визначений ст.1270 ЦК України шести місячний строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7 закінчився задовго (лютий 2006 року) до смерті ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку до правовідносин, які посилаються позивачі, застосування норм ст. 1276 ЦК України не підлягають.

Крім того, враховуючи те, що право на визначення додаткового строку для прийняття спадщини надано законом лише спадкоємцям - тобто, особам які мають право на спадкування, суд вважає, що відсутність такого права (незалежно від причин неподання заяви про прийняття спадщини) є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Якщо ж у спадкоємця перешкод не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про спадкову масу, то положення ч. 3 ст. 1272 ЦК України не застосовуються.

Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові ВС № 61-49121св від 29.10.2019р.

Посилання позивачів на незнання ОСОБА_8 про наявність спадкового майна, як на поважну причину пропуску строку для прийняття спадщини, не може бути визнана судом поважною.

Щодо позовних вимог про визнання права власності в порядку спадкування суд зазначає наступне. В пункті 24 постанова пленуму ВСУ №7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування зазначено, що визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК , звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину. Тому вимоги про визнання права власності на частку земельної ділянки за позивачами задоволенню не підлягають, як такі, що заявлені передчасно.

Відповідно до ч.2 ст.141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у зв"язку з відмовою в задоволенню позову , покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.259, 263-265, 268 ЦПК України, ст.ст. 321,392, 1216,1261, 1268, 1269, 1270,1272, 1276, ЦК України, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - відмовити .

Судові витрати покласти на позивачів.

Рішення суду може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду через Куйбишевський районний суд Запорізької області, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи :

Позивач - ОСОБА_1 , проживає за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ;

Позивач - ОСОБА_2 , проживає за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ;

Представник позивачів - адвокат Морозов Вадим Юрійович, адреса для листування АДРЕСА_3 ;

Відповідач - ОСОБА_4 , проживає за адресою АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_5 ;

Відповідач - ОСОБА_5 , проживає за адресою АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_6 ;

Представник відповідачів - адвокат Смоляний Андрій Андрійович , адреса місця роботи вул.Центральна, 43 смт.Більмак Запорізької області ;

Третя особа - Більмацька державна Нотаріальна контора , ЄДРПОУ 02884186 , юридична адреса вул.Запорізька, 28 смт.Більмак Запорізької області

Повний текст рішення складено 11 жовтня 2021 року.

Суддя: В.О.Мальований