Постанова

від 10.06.2010 по справі 2а-3016/10/15/0170

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

10.06.10

Справа №2а-3016/10/15/0170

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Тоскіної Г.Л., при секретарі Налбандян Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу  

Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АРК     

до  Малого приватного підприємства "Автокласс"    

про стягнення

Суть спору: Красноперекопська об'єднана державна податкова інспекція в АРК (далі позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом про стягнення з Малого приватного підприємства "Автокласс"  (далі відповідач) заборгованості в сумі 1417,87 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що відповідачем несплачена сума узгодженого податкового зобов’язання з орендної плати за земельні ділянки у сумі 1371,09 грн. та з податку з власників наземних транспортних засобів та інших самоходних машин і механизмів в сумі 46,78 грн.

Ухвалами суду від 02.03.2010 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження і справу призначено до судового розгляду.

У судове засідання, яке відбулось 10.06.2010 року, сторони не зїявились, про час, дату та місце його проведення були повідомлені належним чином, від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності та підтримання позову у повному обсязі.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з’ясування обставин по справі, суд вважає можливим на підставі ст. 128 КАС України розглядати справу за відсутності представників сторін, на підставі наявних у справі матеріалів.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд, -

                                                     ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 4 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Пунктом 7 частини 1  статті 3 КАС України  дано визначення суб’єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт, який здійснює  владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 1,3  статті 4 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”від 04.12.1990 року № 509-ХІІ Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Відповідно до підпункту  2.1.4 п. 2.1. статті 2 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань  платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”№  2191-ІІІ від 21.12.2000 року податкові органи визнані контролюючими органами стосовно податків і зборів (обов’язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів. Отже, вони наділені компетенцією, визначеною підпунктом 2.2.1 пункту 2.2. статті 2 Закону здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати зазначених податків.

Отже, органи державної податкової служби у відносинах з суб’єктами господарювання, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, являються суб’єктами владних повноважень.

Таким чином, судом встановлено, що Красноперекопська ОДПІ в АРК  є органом виконавчої влади та суб’єктом владних повноважень.

Відповідно до ст.2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”№ 3813 від 24.12.1993 року головним завданням державних податкових інспекцій є здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів податків, зборів та інших платежів і неподаткових доходів (далі - податків, інших платежів) і внесків до державних цільових фондів, встановлених законодавством України.

Пунктом 11 ч. 1 ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”від 4 грудня 1990 року N 509-XII визначено, що податкові органи мають право застосовувати  до  платників податків фінансові (штрафні) санкції,  стягувати до бюджетів та державних цільових фондів  суми недоїмки,  пені  у  випадках,  порядку  та розмірах,  встановлених законами  України.

Таким чином, судом встановлено, що Красноперекопська ОДПІ в АРК  уповноважена здійснювати контроль за додержанням податкового законодавства.

Судом встановлено, що Мале приватне підприємство "Автокласс"  є юридичною особою, ідентифікаційний код 30226257, державну реєстрацію якого проведено Армянською міською радою 25.12.1998 року, що підтверджується довідкою ГУ статистики в АР Крим (а.с.5) та свідоцтвом про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб’єкта підприємницької діяльності – юридичної особи (а.с.4).

Судом встановленно, що відповідач зареєстрований у якості платника податків у Красноперекопській ОДПІ в АРК.

Таким чином, судом встановлено, що Мале приватне підприємство "Автокласс"  являється суб’єктом господарювання, юридичною особою, платником податків, зобов’язане виконувати обов’язки, покладені на нього законами у зв’язку зі здійсненням господарської діяльності, у тому числі стосовно належного нарахування та сплати податків.

Мале приватне підприємство "Автокласс"  є платником у тому числі таких податків як податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів та платником орендної плати за землі комунальної власності.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.2,3 ч.1 ст.9 Закону України “Про систему оподаткування” від  25 червня 1991 року N 1251-XII платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов’язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Порядок, підстави та строки сплати орендної плати за землю передбачені Законом України “Про плату за землю” від 03.07.1992 року № 2535 –ХІІ.

 Відповідно до ст. 2 Закону України “Про плату за землю”від 03.07.1992 року № 2535 –ХІІ використання землі в Україні є платним. Плата за землю здійснюється у вигляді земельного податку чи орендної плати, що визначаються в залежності від грошової оцінки земель. Власники земельних ділянок (паїв) і землекористувачі згідно з ч.2 ст. 2 Закону України “Про плату за землю” сплачують земельний податок та орендну плату.

Відповідно до п. 4.1.1. статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.

Підпунктом 4.1.4. статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” встановлено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно зі ст. 14 Закону України “Про плату за землю” платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Відповідно до п. 5.1. статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»  податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

          Відповідно до п. п. 5.3.1 п.5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Судом встановлено, що відповідно до пунктів 1.2, 1.3 ст. 1 Закону №2181  податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України; податковий борг (недоїмка) - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Судом встановлено, що на підставі наданої відповідачем до Красноперекопської ОДПІ податкової декларації з  орендної плати за земельну ділянку  вх. № 170 від 26.01.2009 року у відповідача утворилась заборгованість в розмірі 1336,25  грн.

Згідно абзацу «а» підпункту 4.2.2. пункту 4.2. статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року N 2181-III контролюючий орган зобов'язаний  самостійно  визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі, якщо платник  податків  не подає у встановлені строки податкову декларацію.

Відповідно до п.п. 16.1.1. п.16.1 статті 16 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Пунктом п.1.4 ст.1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначено, що пеня –це плата у вигляді процентів, нарахованих на сум у податкового боргу (без урахування пені), що справляється з платника податків у зв'язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов'язання.

Згідно з пп.16.1.2 п.16.1 ст. 16 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” нарахування пені розпочинається:

а) при самостійному нарахуванні суми податкового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного цим Законом;

б) при нарахуванні суми податкового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні згідно з нормами цього Закону.

У відповідності до  п. 16.1.2. статті 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» позивачем нарахована пеня за несвоєчасну сплату податку з орендної плати за земельну ділянку  за період з 01.07.2009 року по 30.11.2009 року в розмірі 34,84 гривень,  яка станом на день розгляду справи є  непогашеною.

Згідно відомостей особового рахунку та разшифровки податкового боргу  у відповідача рахувалася заборгованість  з орендної плати за землю та пені в розмірі 1371,09 гривень, у тому числі:

-          з орендної плати в розмірі 1336,25 гривень ;

-          з пені  в розмірі 34,84 гривень.

Відповідно до даних облікової картки платника податків та довідки про заборгованість станом на 07.06.2010 року заборгованість з орендної плати та пені на загальну суму 1371,09 гривень  сплачена відповідачем не була.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України від 11.12.1991, № 1963-XII «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи (далі - юридичні особи), а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства (далі - фізичні особи), які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до статті 2 цього Закону є об'єктами оподаткування.

Статтею 5 Закону визначені строки сплати податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів. Згідно з ч. 2 ст. 5 Закону юридичними особами податок підлягає сплаті щоквартально рівними частинами до 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом.

Судом встановлено, що на підставі наданого відповідачем до Красноперекопської ОДПІ податкового розрахунку суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за  2009 рік  № 172  від 26.01.09 року заборгованість відповідача становить 46,78 грн.

Судом встановлено, що відповідачем за 2009 рік не сплачений податок у сумі 46,78 грн., що підтверджується особовим рахунком, розрахунком позовних вимог, а також довідкою про заборгованість відповідача станом на 07.06.2010 року.

Таким чином, станом на день розгляду справи  податковий борг  з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів складає 46,78 гривень.

Підпунктом 6.2.1. пункту 6.2. ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. У зв’язку з чим позивачем на адресу відповідача була направлена перша податкова вимога № 1/43 від 13.07.2009 року, яка однак не буда отримана останнім, у зв’язку з незнаходження відповідача за юридичною адрсою. На підставі зазначеного вище та  підпункту 6.2.4. пункту 6.2. статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року N  2181-III, підпункту 4.9. пункту 4 «Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій», затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 року № 253 було прийнято рішення про розміщення першої податкової вимоги на дошці податкових оголошень (повідомлень) з 28.07.2009 року.

Згідно чинного законодавства, а саме підпункту 4.9. пункту 4 «Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій», затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 року № 253, день розміщення такого  податкового  повідомлення-рішення  на  дошці  податкових оголошень (повідомлень),  зафіксований в акті про неможливість його вручення платнику  податків,  вважається днем його вручення.

Оскільки в такому випадку юридично день розміщення вважається днем вручення, то підлягає застосуванню підпункт 5.2.1. пункту 5.2. статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року N  2181-III , який наголошує, що податкове зобов'язання платника  податків,  нараховане контролюючим  органом  відповідно  до  пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону,  вважається узгодженим у  день  отримання  платником податків   податкового   повідомлення,   за   винятком    випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту. Оскільки податкове зобов’язання було визначено на підставі пункту 4.2. Закону N  2181-III, суд приходить до висновку, що в даному випадку день розміщення такого  податкового  повідомлення-рішення  на  дошці  податкових оголошень (повідомлень) вважатиметься не тільки днем його вручення, а й днем його узгодження.

Друга податкова вимога № 2/50 від 31.08.2009 року відповідно до акту № 63/24-0 від 15.10.2009 року розміщена на дошці податкових оголошень (повідомлень) з 15.10.2009 року.

Також, суд зазначає, що Красноперекопської ОДПІ АРК прийнято рішення № 36/24-0 від 16.11.2009 року  про стягнення коштів і продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу а також тих активів право власності на які виникає у майбутньому. Рішення прийнято на підставні п.п 10.1.1. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»  - у разі коли інші, передбачені цим Законом, заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх недостатності - шляхом продажу інших активів такого платника податків. Стягнення коштів та продаж інших активів платника податків провадяться не раніше тридцятого календарного дня з моменту надіслання йому другої податкової вимоги. Стягнення безготівкових коштів здійснюється шляхом надіслання банку (банкам), обслуговуючому платника податків, платіжної вимоги на суму податкового боргу або його частини, а при стягненні готівкових коштів - у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Продаж інших активів здійснюється на підставі рішення податкового органу, підписаного його керівником та скріпленого гербовою печаткою податкового органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним податковим органом.

На час розгляду справи  згідно відомостей облікової картки платника податків та розрахунку позовних вимог податковий борг відповідача складає 1417,87 гривень, у тому числі за основним платежем з нарахованих податків – 1383,03 гривень (з податку власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів  – 46,78 гривень, з орендної плати – 1336,25 гривень ); зі сплати пені –  34,84 гривень (з орендної плати – 34,84 гривень).

Згідно з підпунктом 3.1.1. п.3.1 ст.3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»  активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

На підставі викладеного, суд вважає, що факт несплати Малим приватним підприємством "Автокласс"      у передбачені  Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» строки узгодженої суми податкового боргу є повністю доведеними позивачем та підтверджується доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Приймаючи до уваги, що зазначена сума заборгованості відповідачем станом на день розгляду справи не сплачена, вона підлягає стягненню з Малого приватного підприємства "Автокласс" ,  тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.   

Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, і відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України, суд

                                               ПОСТАНОВИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2.          Стягнути з Малого приватного підприємства "Автокласс" (ідентифікаційний код 30226257) податкову заборгованість у розмірі 1417,87 гривень (податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у сумі 46,78 гривень на р/р 33217807700022 в  банк ГУ ДКУ в АР Крим, МФО 824026, ЕДРПОУ 34740976, код платежу12020100; орендна плата у розмірі 1371,09 гривень в дохід бюджету м.Армянська на р/р 33213812700022 в банк ГУ ДКУ в АР Крим, МФО 824026, ЕДРПОУ 34740976 код платежу13050200).

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.

Якщо після подачі заяви  про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне  оскарження.  

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                          Тоскіна Г.Л.