Ухвала

від 12.10.2021 по справі 909/658/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 909/658/21

У Х В А Л А

12.10.2021 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишина В. В., секретар судового засідання Руда Г. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом: Калуської міської ради

(вул. І. Франка, буд. 1, м. Калуш, Івано-Фанківська область, 77300)

до: ОСОБА_1

( АДРЕСА_1 )

про стягнення заборгованості по орендній платі за землю, згідно договору оренди землі від 01.04.2012, за період з 01.06.2018 по 31.05.2021 у розмірі 98 800, 65 гривень,

За участі:

від позивача: ОСОБА_2 ,

від відповідача: представник в судове засідання не з`явився.

В С Т А Н О В И В:

у липні 2021 року до Господарського суду Івано-Франківської області звернулась Калуська міська рада із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по орендній платі за землю, згідно договору оренди землі від 01.04.2012, за період з 01.06.2018 по 31.05.2021 у розмірі 98 800, 65 гривень. До позовної заяви позивачем долучено клопотання про витребування доказів.

Ухвалою від 13.07.2021 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; постановив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; з ініціативи суду строк підготовчого провадження у справі № 909/658/21 продовжено на 30 днів (до 08.10.2021); клопотання Калуської міської ради про витребування доказів задовольнив частково; витребував у Головного управління ДПС в Івано-Франківській області інформацію про розмір сплаченої орендної плати та/або земельного податку ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) за користування земельною ділянкою в с. Середній Бабин, Калуського району, Івано-Франківської області площею 5, 0817 га, кадастровий номер: 2622887402:02:001:0053 за період від 01.06.2018 по 31.05.2021 та копії податкових декларацій ОСОБА_1 з плати за землю (кадастровий номер земельної ділянки - 2622887402:02:001:0053) за 2018 - 2021 роки, підготовче засідання призначив на 21.09.2021; зобов`язав позивача надати суду уточнений розрахунок суми боргу за користування земельною ділянкою, у відповідності до п. 8 договору оренди землі від 01.04.2012; встановив сторонам строк для подання заяв по суті спору, зокрема відповідачу в строк п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали, подати суду відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову, копію відзиву надіслати позивачу, докази чого подати суду.

На виконання частини 6 статті 176 Господарського процесуального кодексу України, 13.07.2021 суд звернувся із запитом до Управління ДМС в Івано-Франківській області про надання відомостей про реєстрацію місця проживання та інші персональні дані, що містяться в реєстрі територіальної громади/Єдиному державному демографічному реєстрі щодо фізичної особи ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ).

03.08.2021 за вх. № 12112/21 до канцелярії Господарського суду Івано-Франківської області надійшло повідомлення Управління ДМС в Івано-Франківській області з інформацією про зареєстроване місце проживання громадянки ОСОБА_1 .

25.08.2021 за вх. № 13183/21 до канцелярії Господарського суду Івано-Франківської області поступило повідомлення Головного управління ДПС в Івано-Франківській області.

09.09.2021 за вх. № 13961/21 від представника відповідача до канцелярії Господарського суду Івано-Франківської області надійшов відзив на позовну заяву.

15.09.2021 за вх. № 14329/21 до канцелярії Господарського суду Івано-Франківської області від позивача - Калуської міської ради поступило клопотання про залишення позову без розгляду.

21.09.2021 за вх. № 14625/21 до канцелярії Господарського суду Івано-Франківської області від представника відповідача поступило клопотання про визнання зловживанням процесуальними правами подання Калуською міською радою завідомо безпідставного позову про стягнення з ОСОБА_1 орендної плати за землю в сумі 98 800, 65 гривень та залишення позову без розгляду, а також стягнення з Калуської міської ради на користь ОСОБА_1 витрат, пов`язаних із розглядом справи, а саме витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000, 00 гривень.

В судовому засіданні 21.09.2021 присутній представник ОСОБА_1 - адвокат Мельник Р. Я. подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

21.09.2021 суд відклав підготовче засідання на 01.10.2021, явку позивача в підготовче судове засідання визнав обов`язковою.

В судовому засіданні 01.10.2021 представник позивача, головний спеціаліст - юрисконсульт управління земельних відносин Калуської міської ради - Бреславська Марія Миколаївна, звернула увагу, що даний позов подано до суду від імені Калуської міської ради. А відтак, у зв`язку із тим, що на час подання позову міський голова Найда А. М. перебував у відрядженні, означений позов підписаний секретарем Калуської міської ради, як представником юридичної особи - Калуської міської ради.

01.10.2021 суд оголосив перерву в підготовчому засіданні до 12.10.2021.

12.10.2021 за вх. № 15999/21 на електронну адресу суду від Калуської міської ради надійшло клопотання про відмову у задоволенні клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу.

За наслідком судового засідання 12.10.2021 проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Дослідивши матеріали справи та подані сторонами документи, суд дійшов висновку про наступне.

До Господарського суду Івано-Франківської області звернулась Калуська міська рада із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по орендній платі за землю, згідно договору оренди землі від 01.04.2012, за період з 01.06.2018 по 31.05.2021 у розмірі 98 800, 65 гривень. До позовної заяви позивачем долучено клопотання про витребування доказів. Зазначена позовна заява підписана секретарем міської ради Віктором Гільтайчуком.

Як доказ підтвердження повноважень секретаря міської ради до позовної заяви долучено копію рішення Калуської міської ради № 80 від 17.12.2020 "Про обрання секретаря Калуської міської ради" та витяг з розпорядження міського голови № 201-к/03 від 29.06.2021 "Про відрядження".

На виконання частини 6 статті 176 Господарського процесуального кодексу України, 13.07.2021 суд звернувся із запитом до Управління ДМС в Івано-Франківській області про надання відомостей про реєстрацію місця проживання та інші персональні дані, що містяться в реєстрі територіальної громади/Єдиному державному демографічному реєстрі щодо фізичної особи ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ). На вказаний запит судом 03.08.2021 отримано повідомлення Управління ДМС в Івано-Франківській області з інформацією про зареєстроване місце проживання громадянки ОСОБА_1 .

25.08.2021 за вх. № 13183/21 на виконання вимог ухвали суду від 13.07.2021 до канцелярії Господарського суду Івано-Франківської області надійшло повідомлення Головного Управління ДПС в Івано-Франківській області, в якому зазначено, що за період з 01.01.2012 по 26.07.2021 ОСОБА_1 сплачено орендної плати в загальній сумі 406 058, 42 гривень. Задекларовані платником суми орендної плати за земельні ділянки сплачено до бюджету в повному обсязі.

Щодо відзиву на позовну заяву.

09.09.2021 за вх. № 12112/21 до канцелярії суду поступив відзив відповідача на позовну заяву Калуської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по орендній платі за землю, згідно договору оренди землі від 01.04.2012, за період з 01.06.2018 по 31.05.2021 у розмірі 98 800, 65 гривень, в якому остання просить суд продовжити їй строк для подання відзиву та прийняти відзив на позовну заяву.

В обґрунтування заяви про продовження строку зазначено, що оскільки ОСОБА_1 заперечує та не погоджується з позовними вимогами, та при цьому не володіє достатніми знаннями у галузі господарського та процесуального законодавства, її необхідна кваліфікована правнича допомога. Тому після отримання ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 13.07.2021 про відкриття провадження у справі № 909/658/21, відповідач витратила значний час на пошук фахівця в галузі права для належного представництва її інтересів в суді, у зв`язку із чим не змогла своєчасно в установлений судом строк забезпечити направлення до суду мотивованого відзиву на позов. Договір про надання правової допомоги в межах даної справи відповідачем укладено з адвокатом Мельником Романом Ярославовичем тільки 31.08.2021. При цьому, подання відзиву на позов потребувало додаткового часу, що зумовлено необхідністю здійснення адвокатом юридичного аналізу спірних правовідносин, визначення предмета доказування та аналізу доказів, які обґрунтовують правову позицію відповідача. Зокрема, з метою отримання належних та допустимих доказів та долучення їх до матеріалів справи разом із відзивом, адвокатом надано адвокатські запити від 01.09.2021 адресовані Калуській міській раді та Калуському центральному відділенню Івано-Франківської філії АТ КБ "Приватбанк". У підтвердження вказаних обставин до відзиву долучено: копію договору про надання правової допомоги від 31.08.2021, копію ордеру серії ІФ №071313 на надання правової допомоги, копії адвокатських запитів від 01.09.2021.

Також, у відзиві на позов відповідач звертає увагу, що протягом 2018 - 2021 років належним чином виконувала та виконує норми чинного законодавства та умови договору оренди земельної ділянки. Зокрема, на виконання вимог податкового законодавства, будучи суб`єктом підприємницької діяльності, своєчасно подавала податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності). Відповідач зазначає, що враховуючи норми податкового законодавства та умови Договору, в повному обсязі внесла орендну плату за користування земельною ділянкою з 01.06.2018 по 31.05.2021, в підтвердження чого долучає до відзиву копії платіжних доручень № 7 від 17.01.2018, № 8 від 22.01.2018, № 18 від 13.02.2018, № 19 від 22.02.2018, № 25 від 21.03.2018, № 26 від 22.03.2018, № 35 від 19.04.2018, № 88 від 10.10.2018, № 104 від 15.11.2018, № 116 від 26.12.2018, № 4 від 30.01.2019, № 18 від 27.02.2019, № 25 від 20.03.2019, № 30 від 29.03.2019, № 35 від 12.04.2019, № 46 від 23.05.2019, № 56 від 19.06.2019, № 67 від 18.07.2019, № 76 від 04.10.2019, № 78 від 20.12.2019, № 81 від 03.10.2020, та меморіальний ордер № N19K14713M від 16.06.2021 на суму 54 300, 00 гривень.

Відповідач зазначає, що наведені обставини підтверджують факт сплати коштів та відсутність заборгованості з орендної плати у межах позовних вимог, що свідчить про добросовісне виконання договірних зобов`язань. А відтак, відповідач вважає позовні вимоги Калуської міської ради безпідставними та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, при цьому в задоволенні позову Калуської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по орендній платі за землю, згідно договору оренди землі від 01.04.2012, за період з 01.06.2018 по 31.05.2021 у розмірі 98 800, 65 гривень, просить відмовити повністю.

Відповідно до статті 129 Конституції України, статті 2 Господарського процесуального кодексу України, основними засадами судочинства визначено, зокрема рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно зі статтею 59 Конституції України, кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Приписами статті 16 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Положеннями пункту 3 частини 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що учасники справи мають право, зокрема, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Статтею 64 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

За приписами статті 113 Господарського процесуального кодексу України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Згідно із п. 1. ч. 1 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 13.07.2021, судом, зокрема, встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк, з дня вручення даної ухвали, на подання до суду відзиву. При цьому, як вбачається з повідомлення про вручення вказаної ухвали, остання отримана ОСОБА_1 - 21.07.2021. Тобто, відповідач мала строк на подання до суду відзиву на позовну заяву - до 05.08.2021 (включно).

Згідно із частинами 1, 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Відповідно до частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Як вказує Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 03 грудня 2018 року у справі № 904/5995/16 (висновок щодо застосування норм права), пропущений учасником процесуальний строк може бути поновлений судом за умови вчинення учасником процесуальної дії, для вчинення якої було встановлено строк, подання учасником заяви про поновлення процесуального строку та визнання причин пропуску строку поважними, крім випадків, коли ГПК України встановлено неможливість такого поновлення. Вирішуючи питання про поновлення або продовження процесуальних строків, суд має враховувати зміст заяви (клопотання) учасника та вчинених ним дій, уникаючи як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом.

За приписами частини 4 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Як вбачається з поданого до суду представником відповідача відзиву на позов, останній подано після закінчення встановленого строку на його подання з одночасним зверненням із заявою про продовження строку для подання відзиву на позов. Відтак, зважаючи на вищезазначені законодавчі положення, суд розцінює заяву про продовження строку для подання відзиву на позов, як заяву про поновлення процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву.

З метою забезпечення конституційного права особи на доступ до суду, суд вважає за необхідне поновити відповідачу строк для подання відзиву на позов та прийняти до розгляду поданий 09.09.2021 представником ОСОБА_1 відзив на позовну заяву.

Щодо визнання зловживання процесуальними правами подання Калуською міською радою завідомо безпідставного позову.

У поданому 21.09.2021 за вх. № 14625/21 клопотанні представник відповідача - адвокат Мельник Р. Я. просить визнати зловживанням процесуальними правами подання Калуською міською радою завідомо безпідставного позову про стягнення з ОСОБА_1 орендної плати за землю в сумі 98 800, 65 гривень та залишити цей позов без розгляду, а також стягнути з Калуської міської ради на користь ОСОБА_1 витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000, 00 гривень.

В обґрунтування клопотання про безпідставність позову представник вказує на порушення Калуською міською радою вимог статей 43, 162 Господарського процесуального кодексу України, оскільки позивач заздалегідь усвідомлював безпідставність свого позову (внаслідок безпідставності обставин, якими позивач обґрунтував свої вимоги, неналежності та недопустимості доказів, що підтверджують вказані обставини) та всупереч інтересам правосуддя, а також засадам судочинства, звернувся з таким позовом. Внаслідок зловживання Калуською міською радою процесуальними правами, шляхом подання безпідставного позову, позивач самоусунувся від виконання обов`язку довести наявність заборгованості по орендній платі та переклав на відповідача тягар спростування даної обставини, при цьому фактично бездоказово презюмував виникнення в ОСОБА_1 зобов`язань за договором.

Відповідач зазначає, що до позовної заяви додано докази, які не є достовірними, а спрямовані на формування хибного уявлення і про обставини справи, які мають значення для справи, зокрема єдиним обґрунтуванням наявності заборгованості по орендній платі за землю в сумі 98 800, 65 гривень позивач вказує інформацію, надану фінансовим управління Калуської міської ради про те, що за період від 01.06.2018 по 31.05.2021 коштів від плати за землю відповідачем у даній справі за користування спірною земельною ділянкою не надходило. Однак, у листі фінансового управлінні Калуської міської ради № 04-12/263 від 02.07.2021 вказується, що інформація використовується для внутрішнього обліку і за більш точною інформацією слід звернутися до контролюючого органу.

Відповідач вважає, що про подання завідомо безпідставною позову свідчить й інші необґрунтовані дії позивача, які за своєю суттю і за наслідками суперечать один одному. Зокрема, в позовній заяві Калуська міська рада вказує, що відповідно до п. 4 Договору, нормативна грошова оцінка землі становить 549 332, 00 гривень. Згідно пункту 8 Договору, орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі у розмірі 21 973, 28 гривень за рік, що складає 4 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. При цьому в розрахунку суми боргу за користування земельною діяльною (додаток 8 до позовної заяви) позивач вказує інші дані, а саме: нормативна грошова оцінка - 823 338, 80 гривень замість 549 332, 00 гривень, орендна плата - 32 933, 55 гривень замість 21 973, 28 гривень за рік.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Норми частини 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України визначають, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Приписами статті 2 Господарського процесуального кодексу України, визначено, зокрема, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є: верховенство права, змагальність сторін, диспозитивність, пропорційність, розумність строків розгляду справи судом.

Відповідно до статті 7 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.

Частинами 1 - 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно із пунктом 3 частини 2 статті 43 Господарського процесуального кодексу України, залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер.

Водночас ГПК України не містить критеріїв визначення безпідставного або штучного позову, а тому однозначно встановити, що позов є штучним або завідомо безпідставним, без дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, не вбачається за можливе.

При цьому Європейський суд з прав людини, зокрема у рішеннях "Саф`яннікова проти України" (2007 рік), "Сілін проти України" (2006 рік) наголошував на тому, що заявників не можна звинувачувати за те, що вони використовують засоби, надані їм відповідно до національного законодавства для захисту своїх інтересів (рішення).

У частині першій статті 15 Цивільного кодексу України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З наведеного слідує, що підставою звернення до господарського суду з позовом є порушення прав чи охоронюваних законом інтересів особи, яка звертається з таким позовом.

При цьому, реалізуючи своє право на судовий захист, позивач визначає зміст свого порушеного права або охоронюваного законом інтересу та обґрунтовує підстави позову, виходячи з власного суб`єктивного уявлення про порушення, невизнання чи оспорювання своїх прав або охоронюваних законом інтересів, а також визначає спосіб захисту такого права.

В той же час, суд перевіряє доводи позивача і, в залежності від встановленого, вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача. Відповідна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.07.2019 у справі № 910/16436/18 та від 22.07.2019 у справі № 910/16407/18.

При цьому, суд встановив, що відповідно до інформації наданої Фінансовим управління Калуської міської ради за період від 01.06.2018 по 31.05.2021, коштів від плати за землю від відповідача у даній справі за користування спірною земельною ділянкою не надходило. Також Калуська міська рада в своїй позовній заяві зазначила про неможливість подання інформації з Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про розмір сплаченої орендної плати та/або земельного податку ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за користування земельною ділянкою в с. Середній Бабин, Калуського району Івано-Франківської області площею 5, 0817 га кадастровий номер якої -2622887402:02:001:0053, за період від 01.04.2012 по 31.05.2018 та за період від 01.06.2018 по 31.05.2021, а також копій Податкових декларацій ОСОБА_1 з плати за землю (кадастровий номер земельної ділянки 2622887402:02:001:0053) за період 2018 - 2021 років. Причиною неможливості подання вказаних доказів у встановлений законом строк є відмова Головного управління ДПС в Івано-Франківській області у наданні на адвокатський запит вказаної інформації (копія адвокатського запиту та відповіді на нього знаходиться в матеріалах справи (а. с. 30 - 34).

Відтак, вказані обставини стали підставою звернення Калуською міською радою з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по орендній платі за землю, згідно договору оренди землі від 01.04.2012, за період з 01.06.2018 по 31.05.2021 у розмірі 98 800, 65 гривень.

Окрім цього, слід зазначити, що подання позову, який на думку іншої сторони є таким, що не підлягає задоволенню, а так само і визнання судом заявлених вимог такими, що не підлягають задоволенню не є підставою вважати, що його подання є завідомо безпідставним і може бути визнано зловживанням процесуальним правом. При цьому, у даній справі не встановлено фактів зловживання позивачем процесуальним правом на подання позову.

Приймаючи до уваги наведені обставини, суд не вбачає у діях позивача ознак зловживання процесуальними правами.

Разом із тим, у вирішенні питання про визнання тих чи інших дій зловживанням процесуальними правами, позиція учасника справи є важливою, але не вирішальною, оскільки законодавець відносить ці повноваження до виключної компетенції судів.

Враховуючи вищенаведене, суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача в частині визнання зловживанням процесуальними правами подання Калуською міською радою завідомо безпідставного позову про стягнення з ОСОБА_1 орендної плати за землю в сумі 98 800, 65 гривень.

Щодо залишення позову без розгляду.

До поданого 21.09.2021 за вх. № 14625/21 представником відповідача клопотання долучено копію розпорядження міського голови від 29.06.2021 № 201-к/03 "Про відрядження", в якому зазначено, зокрема, що міський голова Найда Андрій Михайлович відбуває у відрядження в місто Очаків Миколаївської області терміном 3 календарних дні з 3 по 5 липня 2021 року, виконання обов`язків міського голови, на час відрядження ОСОБА_3 покладаються на заступника міського голови Білецького Богдана Ігоровича. Відтак, відповідач вважає що позов Калуської міської ради підписано неуповноваженою особою, та просить суд залишити його без розгляду.

З урахуванням положень статті 56 Господарського процесуального кодексу України, сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника. Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.

Згідно з частиною першою статті 58 цього Кодексу, представником може бути адвокат або законний представник. За приписом підпункту 11 пункту 161 розділу ХV "Перехідні положення" Конституції України з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року. Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року.

Питання самопредставництва не закріплені у нормах Конституції, але ці питання унормовано положеннями відповідних Кодексів, у тому числі ГПК України. Таким чином, представництво Калуської міської ради у цій справі може здійснювати: адвокат як представник юридичної особи; керівник або інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) в порядку самопредставництва. Для визнання юридичної особи такою, що діє у порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).

Верховний Суд вже неодноразово звертав увагу на те, що тлумачення приписів частини третьої статті 56 Господарського процесуального кодексу України приводить до висновку, що для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності). Зокрема такий висновок наведений у постановах Верховного Суду від 22.04.2020 у справі № 911/933/19, від 28.04.2020 у справі № 910/10553/18, від 09.06.2020 у справі № 904/92/20, від 17.09.2020 у справі № 910/3850/19, від 08.12.2020 у справі № 905/2488/15.

Згідно з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань керівником Калуської міської ради є міський голова Найда Андрій Михайлович, у відображеній інформації про осіб, які можуть вчиняти дії від імені особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо відсутні відомості щодо наявності повноважень секретаря міської ради Віктора Гільтайчука на представництво інтересів Калуської міської ради.

Судом встановлено, що розпорядженням міського голови від 29.06.2021 № 201-к/03 "Про відрядження" виконання обов`язків міського голови, на час його відрядження, покладено на заступника міського голови Білецького Богдана Ігоровича.

Приписами частини 8 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" закріплено, що сільський, селищний, міський голова, голова районної у місті, районної, обласної ради в межах своїх повноважень видає розпорядження.

Частиною 1 статті 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Згідно із пунктом 1 частини 3 статті 50 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", секретар сільської, селищної, міської ради у випадку, передбаченому частиною першою статті 42 цього Закону, здійснює повноваження сільського, селищного, міського голови.

У частині 1 статті 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" зазначено, що повноваження новообраного сільського, селищного, міського голови починаються з моменту складення ним присяги відповідно до Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" на пленарному засіданні відповідної сільської, селищної, міської ради, на якому відповідною територіальною виборчою комісією були оголошені рішення щодо його обрання та реєстрації. Повноваження сільського, селищного, міського голови закінчуються в день відкриття першої сесії відповідної сільської, селищної, міської ради, обраної на наступних чергових місцевих виборах, або, якщо рада не обрана, з моменту вступу на цю посаду іншої особи, обраної на наступних місцевих виборах, крім випадків дострокового припинення його повноважень відповідно до частин першої та другої статті 79 цього Закону.

Частиною 2 статті 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що у разі звільнення з посади сільського, селищного, міського голови у зв`язку з достроковим припиненням його повноважень або його смерті, а також у разі неможливості здійснення ним своїх повноважень повноваження сільського, селищного, міського голови здійснює секретар відповідної сільської, селищної, міської ради, крім випадків дострокового припинення повноважень сільського, селищного, міського голови відповідно до Закону України "Про військово-цивільні адміністрації" або Закону України "Про правовий режим воєнного стану". Секретар сільської, селищної, міської ради тимчасово здійснює зазначені повноваження з моменту дострокового припинення повноважень сільського, селищного, міського голови і до моменту початку повноважень сільського, селищного, міського голови, обраного на позачергових виборах відповідно до закону, або до дня відкриття першої сесії відповідної сільської, селищної, міської ради, обраної на чергових місцевих виборах.

Відповідно до частини 6 статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", у разі немотивованої відмови сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті, районної, обласної ради або неможливості його скликати сесію ради сесія скликається: сільської, селищної, міської ради - секретарем сільської, селищної, міської ради; районної у місті, районної, обласної ради - відповідно заступником голови районної у місті, районної ради чи першим заступником, заступником голови обласної ради.

У цих випадках сесія скликається:

1) якщо сесія не скликається сільським, селищним, міським головою (головою районної у місті, районної, обласної ради) у строки, передбачені цим Законом;

2) якщо сільський, селищний, міський голова (голова районної у місті, районної, обласної ради) без поважних причин не скликав сесію у двотижневий строк після настання умов, передбачених частиною сьомою цієї статті.

У пунктах 2, 3 частини 3 статті 50 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" зазначено, що секретар сільської, селищної, міської ради скликає сесії ради у випадках, передбачених частиною шостою статті 46 цього Закону; повідомляє депутатам і доводить до відома населення інформацію про час і місце проведення сесії ради, питання, які передбачається внести на розгляд ради, веде засідання ради та підписує її рішення у випадках, передбачених частиною шостою статті 46 цього Закону.

Положеннями статті 53 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що основною формою роботи виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є його засідання. Засідання виконавчого комітету скликаються відповідно сільським, селищним, міським головою (головою районної у місті ради), а в разі його відсутності чи неможливості здійснення ним цієї функції - заступником сільського, селищного, міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради (районної у місті ради - заступником голови ради) в міру необхідності, але не рідше одного разу на місяць, і є правомочними, якщо в них бере участь більше половини від загального складу виконавчого комітету. Повноваження, пов`язані з наданням адміністративних послуг, здійснюються виконавчим комітетом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради у визначений законом строк.

Аналізуючи зазначені законодавчі положення, суд робить висновок, що у разі тривалої відсутності міського голови та нагальною необхідністю здійснення певних дій з метою забезпечення функціонування органів місцевого самоврядування, повноваження міського голови стосовно представницького органу може здійснювати секретар ради, а стосовно виконавчих органів ради - відповідний заступник міського голови.

Відтак, не є підтвердженими доводи представника позивача, про подання даного позову від імені Калуської міської ради, та його підписання секретарем Калуської міської ради, як правомочним представником юридичної особи - Калуської міської ради, у зв`язку із перебуванням міського голови у відрядженні.

Таким чином, зважаючи на виявлені обставини справи, судом не встановлено на час подання даного позову наявності повноважень у секретаря міської ради Віктора Гільтайчука представляти інтереси Калуської міської ради у суді.

В пункті 2 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

Калуська міська рада у своєму клопотанні вх. № 14329/21 від 15.09.2021 зазначає, що відповідач в період подання позовної заяви у даній справі сплатила усю наявну заборгованість, а також зважаючи на отримані від ГУ ДПС Івано-Франківській області відомості про відсутність заборгованості відповідача, керуючись пунктом 5 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, просить залишити позовну заяву без розгляду. Зазначене клопотання про залишення позову без розгляду підписане секретарем Калуської міської ради Віктором Гільтайчуком, який обраний на зазначену посаду відповідно до рішення Калуської міської ради № 80 від 17.12.2020 (а. с 25). У відповідності до долученого до клопотання витягу із розпорядження міського голови № 286-к/03 від 01.09.2021 міський голова Найда Андрій Михайлович перебував у відпустці з 06 по 19 вересня 2021 року.

Таким чином, враховуючи, що позовну заяву Калуської міської ради (від 08.07.2021 вх. № 11096/21) та клопотання Калуської міської ради (від 15.09.2021 вх. № 14329/21) про залишення позову без розгляду підписано особою, яка не має права їх підписувати, суд приходить до висновку, що відповідний позов та клопотання підлягає залишенню без розгляду.

Пунктом 1 частини 2 статті 185 Господарського процесуального кодексу України визначено, що за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

Разом із тим, згідно з частиною 2 статті 226 Господарського процесуального кодексу України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до пункту 4 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Щодо стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу.

Клопотанням від 21.09.2021 за вх. № 14625/21 представник відповідача також просить стягнути з Калуської міської ради на користь ОСОБА_4 витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000, 00 гривень.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Разом із тим, згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із пунктом 1 частини 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом частин 1 - 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

На підтвердження понесених витрат на професійну правову допомогу відповідач надав суду: Договір про надання правової допомоги від 31.08.2021; ордер про надання правової допомоги серія ІФ № 071313 від 31.08.2021; квитанцію від 07.09.2021 № 50 про оплату послуг згідно договору про надання правової допомоги в сумі 5 000, 00 гривень; Акт прийому - передачі наданих послуг від 21.09.2021.

Сторонами в Договорі про надання правової допомоги від 31.08.2021 визначено: Фізична особа ОСОБА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , (надалі - Клієнт) та Адвокат Мельник Роман Ярославович, що діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ІФ № 001410, видане 23.11.2018 Радою адвокатів Івано-Франківської області (надалі - Адвокат).

Пунктом 1.1. Договору про надання правової допомоги від 31.08.2021 визначено, що відповідно до умов та протягом строку дії цього договору Адвокат зобов`язується здійснити представництво та надати інші види правової допомоги (надалі - послуги) Клієнту на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

В пункті 3.1. Договору про надання правової допомоги від 31.08.2021 зазначено, що для виконання даного Договору Адвокату надається (включаючи але не обмежуючись):

- право представляти інтереси Клієнта в судах загальної юрисдикції, господарських, адміністративних судах (місцевих, апеляційних, Верховному суді), у взаємовідносинах з будь-якими органами (в тому числі, але не виключно, з усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, правоохоронними та контролюючими органами, органами та особами, які здійснюють примусове виконання рішень), установами, підприємствами, організаціями у тому числі банками та іншими фінансовими установами, усіх форм власності незалежно від їх організаційно-правової форми та підпорядкованості, а також: з фізичними особами з питань, пов`язаних із діяльністю Клієнта;

- усі права, що надаються законом позивачу, третій особі та відповідачу, включаючи але не обмежуючись правом: ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами, зокрема: вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), збільшити або зменшити розмір позовних вимог, має право визнати позов (всі або частину позовних вимог), право подати зустрічний позов, укласти мирову;

- усі права, що надаються законом стягувачу та боржнику, кредитору у справах про банкрутство, платнику податків, включаючи але не обмежуючись правом: отримувати виконавчі документи на руки та подавати їх до виконання; знайомитися з матеріалами виконавчого провадження, заявляти (підписувати) заяви та клопотання; брати участь у провадженні виконавчих дій; заявляти відводи державним виконавцям, експертам і перекладачам; оскаржувати дії або бездіяльність Державної виконавчої служби, окремих державних виконавців, з питань виконавчого провадження; підписувати від імені Клієнта, подавати, а також отримувати на руки всі інші необхідні документи (зокрема отримувати від контролюючих органів накази, направлення, повідомлення та інші документи з правом ставити відмітки про отримання цих документів, що дають право останнім на проведення будь-яких перевірок) та вчиняти від імені Клієнта будь-які інші дії, необхідні для виконання цього Договору; сплачувати від імені Клієнта державне мито, судовий збір та інші необхідні для виконання цього Договору платежі.

Перелік вищевказаних повноважень не є вичерпним. Клієнт розглядає повноваження Адвоката як повні та необмежені, ратифікуючи та підтверджуючи всі дії, які будуть законно здійснюватися Адвокатом в інтересах та від імені Клієнта (пункт 3.2. Договору).

Пунктом 5.2. Договору про надання правової допомоги від 31.08.2021 сторони погодили, що розмір вартості послуг є фіксованим та становить 5 000, 00 гривень (п`ять тисяч гривень).

Договір діє з "31" серпня 2021 року по "31" грудня 2022 року включно (пункт 3.2. Договору).

На підтвердження факту надання правової допомоги та на виконання п. 4.3. Договору про надання правової допомоги, укладеного між сторонами 31.08.2021, сторони 21.09.2021 склали Акт прийому передачі наданих послуг, згідно з яким:

1. Адвокат надав Клієнту послуги (правову допомогу), пов`язані з представництвом фізичної особи ОСОБА_1 у справі № 909/658/21 за позовом Калуської міської ради про стягнення з ОСОБА_1 орендної плати за користування земельною діяльною, згідно договору оренди землі від 01.04.2012 у сумі 98 800, 65 гривень, детальний опис яких погоджено Сторонами, а саме:

- юридичний аналіз спірних правовідносин, підготовка та узгодження з Клієнтом правової позиції по справі;

- визначення предмета доказування та аналіз доказів, які обґрунтовують правову позицію Клієнта (в тому числі надіслання адвокатських запитів від 01.09.2021 Калуській міській раді та Калуському центральному відділенню Івано-Франківської філії АТ КБ "Приватбанк");

- підготовка відзиву на позовну заяву та інших процесуальних документів;

- представництво Клієнта в господарському суді Івано-Франківської області (участь в судовому засіданні 21 вересня 2021 року).

2. Відповідно до п. 5 2. Договору, Сторони погодили, що оплата послуг формується на договірних засадах. Розмір вартості послуг є фіксованим та становить 5 000, 00 гривень.

Одночасно Сторони враховують правову позицію Верховного Суду, яка міститься у постанові від 28 грудня 2020 року, у справі № 6- 1/18402/19, згідно якої якщо розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, він не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, а отже є визначеним.

3. Клієнт погоджується. що розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним із: складністю справи та наданих адвокатом послуг; часом, витраченим адвокатом на надання відповідних послуг; обсягом наданих адвокатом послуг; значенням справи для Клієнта, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію Клієнта.

Також в акті прийому передачі наданих послуг зазначено, що жодних претензій по якості, повноті, строках та обсягу в цілому отриманих послуг Клієнт до Адвоката немає.

У поданому 12.10.2021 Калуською міською радою клопотанні (вх. № 15999/21) про відмову у задоволенні клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу, позивач зазначає що твердження відповідача про зловживання процесуальними правами Калуською міською радою є безпідставними, та вважає що підстав для ухвалення рішення про стягнення витрат па професійну правничу допомогу немає. При цьому, позивач вказує на пункт 2 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, яким визначено, що підписання позовної заяви особою, яка не мас права її підписувати є підставою для залишення позову без розгляду, а не зловживанням процесуальними правами.

Також позивач вважає безпідставним твердження відповідача про подання Калуською міською радою завідомо безпідставного позову, оскільки представником Калуської міської ради з метою встановлення обставин що підтверджують наявність чи відсутність заборгованості з орендної плати за землю відповідачем, був поданий адвокатський запит від 09.06.2021 до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, однак, у наданні запитуваної інформації було відмовлено посилаючись на норми Закону України "Про захист персональних даних". Саме тому, при поданні позовної заяви у даній справі Калуською міською радою було заявлено клопотання про витребування доказів, яке задоволено судом, внаслідок чого ухвалою суду від 13.07.2021 одночасно з відкриттям провадження витребувано відповідні докази в Головного управління ДПС в Івано-Франківській області.

При цьому, представник позивача звертає увагу суду на те, що у відповідача була наявна заборгованість з орендної плати за землю станом до 16.06.2021, оскільки в цю дату відповідач сплатила заборгованість з орендної плати у розмірі 54 300, 00 гривень. Та станом на дату подання позову Калуська міська рада не володіла такою інформацією і отримавши вказану інформацію Калуською міською радою перед розглядом справи було подано через канцелярію суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

Представник позивача вказує, що саме по собі подання заяви про залишення позову без розгляду не є необґрунтованими діями позивача, так як це є його диспозитивним правом, передбаченим нормами ГПК України, яке не містить обмежень в його реалізації.

Водночас суд звертає увагу, на правову позицію висловлену Верховним Судом у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, в якій зазначено, що відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3)поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. При цьому суд має оцінювати щодо відповідності зазначеним критеріям поведінку/дії/бездіяльність обох сторін. Суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, у випадках, визначених положеннями частин шостої, сьомої, дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України). Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору. Аналогічна правова позиція викладена також у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.05.2021 у справі № 910/7586/19.

Відтак, суд вважає за необхідне зазначити, що дана позовна заява подана Калуською міською радою до суду 08.07.2021, тобто після сплати відповідачем орендної плати за землю, про що, за твердженням позивача, не знала Калуська міська рада. При цьому остання мала змогу звернутися до відповідача з вимогою про сплату означеної заборгованості або надання підтвердження такої оплати, що сприяло б підтвердженню чи спростуванню наявності предмету спору у даній справі. Проте, позивачем у позовній заяві вказано, що заходи досудового врегулювання спору не проводилися.

Відповідно до положень частини п`ятої та шостої статті 130 Господарського процесуального кодексу України, у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. У випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини восьмої статті 129 цього Кодексу.

Отже, відповідно до приписів частини п`ятої статті 130 Господарського процесуального кодексу України, для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідачу необхідно довести, а суду - встановити і зазначити про це в судовому рішенні, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені у ході розгляду справи, та в чому вони виражені, зокрема: чи діяв позивач недобросовісно, пред`явивши позов; чи систематично протидіяв правильному вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується.

Сукупний аналіз норм процесуального кодексу, якими врегульовано питання розподілу судових витрат: статті 129 ГПК України (розподіл судових витрат) та статті 130 ГПК України (розподіл судових витрат у разі визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду) дає підстави для висновку, що у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду суд зобов`язаний виходити з положень частини п`ятої статті 130 ГПК України.

У разі закриття провадження у справі відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. Отже, відповідач повинен обґрунтовано заявити про наявність витрат, які виникли у зв`язку із поданням позову до нього і у подальшому - із закриттям провадження у справі.

Тобто стягнення з позивача компенсації понесених відповідачем витрат, зокрема витрат на правничу допомогу, у разі закриття провадження у справі можливе лише у випадку встановлення необґрунтованості дій позивача.

Господарський процесуальний кодекс України не містить норм, які б встановлювали критерії визначення необґрунтованості дій позивача, однак очевидно, що під такими діями можна розуміти таку реалізацію позивачем своїх процесуальних прав, внаслідок якої виникають підстави для закриття провадження або залишення позову без розгляду.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29 липня 2021 року у справі № 922/2017/17, від 06 серпня 2021 року у справі № 906/1202/20.

У частині 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

В силу принципів рівності, змагальності та диспозитивності (статті 7, 13, 14 ГПК України), обов`язок з доведення обставин, на які посилається сторона, покладається на таку сторону.

Відповідно до частин 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Окрім іншого, позивач зауважує, що у випадку якщо судом буде визнано дії позивача необґрунтованими та суд дійде до висновку про наявність підстав для стягнення витрат на правничу допомогу, то при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. З метою доведення не співмірності розміру витрат на правничу допомогу позивач зазначив, що у даній справі було подано відзив на позовну заяву, який не потребував значного часу та зусиль, які міг би витрачати кваліфікованій фахівець у галузі права. Написання відзиву на позовну заяву у даній справі не потребувало детального вивчення нормативно правових актів, аналізу судової практики, тощо. Фактично було описано тільки платіжні доручення які підтверджують відсутність заборгованості та необґрунтовані підстави визнання зловживання процесуальними правами.

При цьому, суд звертає увагу на неможливість втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України. Адже таке втручання можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Отже не співмірність витрат має бути доведена стороною, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, а у судовому рішенні має бути наведена оцінка тим доказам та аргументам, про які було зазначено позивачем як на підставу для зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката.

Матеріалами справи підтверджується факт отримання відповідачем послуг адвоката та понесення нею витрат в суді, зокрема, адвокат Мельник Р. Я. був представником відповідача у суді, готував адвокатські запити, готував та подавав до суду відзив на позов, клопотання, брав участь у судових засіданнях (протоколи судових засідань від 21.09.2021 та від 01.10.2021), згідно з квитанцією від 07.09.2021 № 50 ОСОБА_4 перерахувала адвокату Мельнику Р. Я. - 5 000, 00 гривень, як оплату послуг згідно договору про надання правової допомоги.

Окрім цього, пунктом 5.2. Договору про надання правової допомоги сторони погодили, що оплата послуг формується на договірних засадах. Розмір вартості послуг є фіксованим та становить 5 000, 00 гривень.

Отже, розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу. Аналогічні правові висновки зазначені у постановах Верховного Суду від 28.12.2020 у справі № 640/18402/19 та від 28.07.2021 у справі № 552/1171/19.

У постанові від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18 Верховний Суд звернув увагу, що суди, визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, мають виходити із встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з положеннями статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Постановою Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 910/23210/17, означено правову позицію, згідно з якою розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Беручи до уваги встановлені обставин справи, суд прийшов до висновку про необхідність захисту своїх прав у суді відповідачем та отримання професійної правничої допомоги, а відтак, враховуючи, що відповідачем у справі належними та допустимими доказами підтверджено обсяг та вартість понесених витрат на професійну правничу допомогу і їх співмірність та відповідність критеріям розумності не спростовано доводами позивача, викладеними у запереченні позивача проти стягнення з позивача таких витрат, суд дійшов висновку про задоволення заяви позивача про стягнення на користь ОСОБА_1 з Калуської міської ради витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000, 00 гривень.

Керуючись статтями 119, 129, 130, 185, 226, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Клопотання відповідача про поновлення строку на подачу відзиву на позов - задовольнити.

2. Визнати поважними причини пропуску процесуального строку на подачу відзиву, поновити його та прийняти відзив на позов (вх. № 13961/21 від 09.09.2021) до розгляду.

3. Клопотання ОСОБА_1 (вх. № 14625/21 від 21.09.2020) про визнання зловживання процесуальними правами та залишення позову без розгляду, стягнення з Калуської міської ради витрат пов`язаних з розглядом справи, а саме витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000, 00 гривень - задовольнити частково.

4. Позов Калуської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по орендній платі за землю, згідно договору оренди землі від 01.04.2012, за період з 01.06.2018 по 31.05.2021 у розмірі 98 800, 65 гривень - залишити без розгляду.

5. Стягнути з Калуської міської ради (вул. І. Франка, буд. 1, м. Калуш, Івано-Фанківська область, 77300; ідентифікаційний код: 04054300) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) - 5 000, 00 гривень (п`ять тисяч гривень) витрат на професійну правничу допомогу.

6. На виконання ухвали видати відповідний наказ.

7. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 (вх. № 14625/21 від 21.09.2020) в частині визнання зловживання процесуальними правами Калуською міською радою - відмовити.

8. Клопотання Калуської міської ради (вх. № 14329/21 від 15.09.2020) про залишення позову без розгляду - залишити без розгляду.

9. Ухвала набирає законної сили 12.10.2021 та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги в строки, визначені статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

10. Повний текст ухвали складено - 15.10.2021.

Суддя В. В. Михайлишин