ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ
УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"29" серпня 2007 р.
Справа № 5/172-07-4173
За позовом: Відкритого акціонерного
товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" в особі
Ізмаїльського РЕМ, Одеська область, м. Ізмаїл.
до відповідача: Суб'єкта
підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, Одеська область,
Ізмаїльський район, с. Броска.
про стягнення 1 741, 40 грн.
Суддя Могил С. К.
Представники:
від позивача: Дубей Є. В., на
підставі довіреності.
від відповідача: ОСОБА_1, на
підставі посвідчення.
У судовому засіданні 06.08.2007 року
була оголошена перерва до 29.08.2007 року у відповідності з ст. 77
Господарського процесуального кодексу України.
Суть спору:
Відкрите акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія
"Одесаобленерго" в особі Ізмаїльського району електричних мереж
звернулось до Господарського суду
Одеської області з позовною заявою про стягнення з Суб'єкта підприємницької
діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 заборгованості по акту про порушення правил
користування електроенергією у розмірі 1 741, 40 грн.
Відповідачем до суду були подані
заперечення на позов відповідно до яких відповідач позовні вимоги позивача не
визнав у повному обсязі та просив суд у задоволенні позовних відмовити у
повному обсязі на підставі доводів та заперечень викладених у своїх
запереченнях.
Ухвалою господарського суду
Одеської області від 06.08.2007 року строк розгляду справи № 5/172-07-4173 було
продовжено на один місяць до 04.09.2007 року.
В процесі розгляду справи
представниками сторін по справі до суду були подані додаткові документи, які у
судових засіданнях судом були розглянуті та залучені до матеріалів справи у
якості документальних доказів.
Розглянув матеріали справи,
вислухав представників сторін, суд встановив:
Між відкритим акціонерним
товариством "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" в особі
Ізмаїльського РЕМ та суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою
ОСОБА_1 21 вересня 2004 року було укладено договір НОМЕР_1 про постачання
електричної енергії. Умовами укладеного договору, позивача було зобов'язано
відпускати відповідачу електричну енергію у відповідності з встановленими даним
договором умовами та величинами споживання електричної енергії, а відповідача
сплачувати за фактично використану електричну енергію у строки, які передбачено
договором та виконувати інші зобов'язання передбачені договором.
У відповідності з пунктом 9.4
укладеного договору, договір набрав чинності з дня його підписання та
вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення строку не надійде
заява від однієї із сторін про відмову від цього договору або його перегляд. У
матеріалах справи відсутні будь-які заяви або листи однієї з сторін по договору
про відмову від договору або припинення його дії, таким чином станом на дату
подання позову договір є дійсним і обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до своїх позовних вимог
позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь 1 741, 40 грн. по
акту про порушення правил користування електроенергією, а саме заборгованість
за недовраховану електричну енергію згідно акту НОМЕР_2 від 22.08.2006 року. В
обґрунтування своїх вимог, позивачем до суду було подано акт про порушення
правил користування електроенергії НОМЕР_2 від 22.08.2006 року, протокол
комісії про розгляд акту НОМЕР_3 від 31.08.2006 року та відповідний рахунок,
який було вручено відповідачу для оплати нарахувань за актом.
Ґрунтуючись на наданих
документальних доказах та вимогах Закону України “Про електроенергетику” і
Правил користування електроенергією, позивач просить суд стягнути з відповідача
на його користь заборгованість по акту про порушення правил користування
електроенергією у розмірі 1 741, 40 грн.
Відповідач позовні вимоги позивача
не визнав та просив у задоволенні позову відмовити, оскільки вважає що його
вина в підключенні скритої проводки відсутня. Обґрунтовуючи свої заперечення
відповідач зазначив, що ніяких порушень правил користування електроенергією він
не здійснював та не міг здійснювати оскільки не є власником приміщення в якому
було зафіксовано порушення. Обґрунтовуючи свої заперечення відповідач звернув
увагу суду на те, що несанкціоноване підключення минаючи прибори обліку було
здійснено власником будинку, у якого він як підприємець орендує приміщення,
ОСОБА_2. Позивач зазначає, що ОСОБА_2 власноруч підтверджує факт підключення
скритої проводки та не заперечує цього. Як на підставу таких тверджень позивач
посилається на розписку ОСОБА_2. Крім факту зазначеного у акті, відповідач
заперечує та не визнає відомості зазначені у акті та розрахунку вартості не
облікованої електроенергії. Крім того, відповідач звертав увагу суду на те, що
всі факти на які він посилається у своєму відзиві вже були предметом розгляду у
суді і є рішення відповідно до яких встановлено, що саме ОСОБА_2 здійснив
самовільне підключення.
Ґрунтуючись на доводах викладених у відзивах
та наданих документальних доказах, відповідач просив суд відмовити у
задоволенні позову ВАТ „ЕК Одесаобленерго” в особі Ізмаїльського РЕМ.
Дослідивши матеріали справи,
вислухав представників сторін та ОСОБА_2, суд вважає, що позовна заява підлягає
задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судом, між сторонами
по справі разом з додатками було укладено договір НОМЕР_1 від 21 вересня 2004
року про постачання електричної енергії предметом якого є умови та порядок
постачання електроенергії позивачем та її оплата відповідачем. У відповідності
з п. 2.2.3 укладеного договору відповідача було зобов'язано оплачувати позивачу
вартість електроенергії згідно з умовами додатків до договору „Порядок
розрахунків” та „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії”.
Крім того, відповідно до п. 4.2.3
договору у якості відповідальності за договором відповідача зобов'язано
сплачувати позивачу вартість електроенергії розраховану виходячи з приєднаної
потужності струмоприймачів та кількості їх використання (згідно з методикою,
затвердженою НКРЕ) у разі самовільного внесення змін у схеми обліку
електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх
роботу, зняття пломб з засобів обліку; споживання електроенергії поза засобами
обліку; інших умов, визначених методичними рекомендаціями НКРЕ. Пунктом 4.2.4
встановлено, що відповідач несе відповідальність за збереження пломб
Постачальника, встановлених на дверях ТП, РП та інших електропристроїв чи на
комутаційній апаратурі, за допомогою якої здійснює повне або часткове
припинення подачі електроенергії.
Але слід зазначити, п. 6.1 договору
передбачено, що облік електроенергії спожитої Споживачем та (або)
субспоживачем, приєднаними до електричних мереж Споживача, здійснюється згідно
з вимогами ПУЕ та ПКЕЕ. У випадках, коли Постачальник виявив пошкодження
розрахункових лічильників, зміну схеми ввімкнення лічильників, зрив пломби та
інші порушення, які оформленні актом, обсяг спожитої електроенергії
визначається Постачальником за, затвердженою НКРЕ, методикою обчислення
недоврахованої електричної енергії без подальшого перерахунку. Зняття
показників розрахункових засобів обліку здійснюється Споживачем і оформлюється
„Актом про обсяги спожитої електроенергії”. У разі виникнення сумніву в
правильності подання Споживачем показів розрахункових засобів обліку
Постачальник має право перевірити показання розрахункових засобів обліку
Споживача. При цьому оплата за спожиту електроенергію розраховується за
фіксованими даними Постачальника без подальшого перерахунку. У разі тимчасового
порушення розрахункового обліку електричної енергії не з вини Споживача
розрахунок за електричну енергію здійснюється Постачальником за середньодобовим
обсягом постачання електроенергії попереднього розрахункового періоду до
порушення розрахункового обліку або наступного після відновлення розрахункового
обліку періоду. Період, який використовується для визначення середньодобового
обсягу постачання електроенергії, дорівнює 3 місяця.
Також слід зазначити, що п. 4.4
укладеного договору передбачено, що у разі виявлення однією з сторін договору
порушень умов договору іншою стороною, за які законодавством передбачено
застосування санкцій та які тягнуть за собою збитки, недоотриману продукцію або
вигоду тощо, на місці оформлюється двосторонній акт порушень. Акт складається у
присутності представників обох сторін договору у двох примірниках. Сторона, дії
або бездіяльність якої стала причиною складання акту, має право внести до акта
свої зауваження.
Згідно п. 6.41 Правил користування
електричною енергією (надалі -ПКЕЕ) в редакції що діяла в момент складання
акту, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки
уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого
споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації
порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у
присутності представника споживача оформляється двосторонній акт порушень. В
акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на
відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для
визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих
споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, які необхідно
вжити для усунення допущених порушень. Акт складається в двох примірниках, один
з яких передається або надсилається споживачеві. У разі відмови споживача
підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається
дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками
постачальника електричної енергії (електропередавальної організації). Споживач
має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в
акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. Акт підписують
тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.
Як видно з матеріалів справи, під
час проведення перевірки відповідача представниками ВАТ “ЕК Одесаобленерго” при
обстеженні об'єкту відповідача -магазину, було виявлено факт порушення правил
користування електроенергією, а саме: порушення ізоляції вводу, підключення
скритої електропроводки від вводу, електроенергія споживається, прибором обліку
не обліковується. На підставі виявленого порушення відповідно до вимог ПКЕЕ в
присутності продавця магазину, був складений акт НОМЕР_2 від 22.08.2006 року
про порушення ПКЕЕ. Одночасно зі складанням акту відповідача було повідомлено
про час та місце розгляду акту про порушення ПКЕЕ. З відомостей зазначених у
акті видно, що відповідач від підписання складеного акту відмовився, проте
причини такої відмови не зазначив.
Виходячи з наведеного та пояснень
відповідача викладених у відзиві та у судових засіданнях можна зробити висновок
про те, що складений акт фактично є погодженим з боку відповідача, а факт
відмови від підпису може лише свідчити про спробу відповідача уникнути
відповідальності за порушення які були встановлені під час проведення
перевірки.
У відповідності з п. 6.40 ПКЕЕ, у
разі виявлення у споживача пошкоджень пломб електропередавальної організації
та/або пломб держповірки або за умови збереження цілісності пломб держповірки
та електропередавальної організації пошкодження розрахункових приладів обліку
(розбите скло, пошкодження цілісності корпусу приладу обліку тощо),
встановлення перемички, шунтуючої коло струму лічильника, використання різного
роду пристроїв з метою зменшення показів приладу обліку, несанкціонованого
втручання у параметри багатофункціональних лічильників, порушення цілісності
ізоляції вторинних кіл трансформаторів струму чи напруги, знеструмлення кіл
струму або кіл напруги приладу обліку, самовільного встановлення споживачем
трансформаторів струму чи напруги, коефіцієнти трансформації яких не
відповідають указаним на паспорті (табличці) трансформатора та/або вказаним у
договорі про постачання, інших дій або бездіяльності споживача з метою зниження
значення показів засобу обліку, покази розрахункового засобу обліку не
враховуються, а електропередавальна організація здійснює перерахунок обсягу
фактично спожитої електричної енергії за період від дня останнього контрольного
зняття представником електропередавальної організації показів розрахункового
засобу обліку чи фактично проведеної і підтвердженої актом технічної перевірки
роботи схеми комерційного обліку, що
мала передувати виявленню порушень, але цей період має не перебільшувати шести
місяців. Перерахунок обсягу фактично спожитої електричної енергії та його
вартості здійснюється відповідно до Методики обчислення обсягу електричної
енергії, недоврахованої унаслідок порушення споживачем -юридичною особою ПКЕЕ
за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням.
Крім того, п 6.42 ПКЕЕ на підставі
акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії
під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг
недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків та
виписуються споживачу додаткові розрахункові документи для сплати відповідно до
законодавства України. Комісія з розгляду актів порушень створюється
постачальником електричної енергії і має складатися не менше ніж з трьох
уповноважених представників постачальника електричної енергії. Споживач має
бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих
днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні
комісії. Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності через 10
робочих днів після вручення протоколу споживачу, за винятком випадків
оскарження цього рішення в судовому порядку.
Матеріалами справи підтверджено, що
31.08.2006 року складений акт був розглянутий на засіданні комісії, якою було
вирішено стягнути з споживача за актом НОМЕР_2 від 22.08.2006 року -1 741, 40
грн. за вчинене порушення та виписано рахунок для сплати, який не було оплачено
відповідачем.
В процесі розгляду справи
відповідачем до суду не було надано жодного документального доказу який би
спростував факти порушення правил користування електроенергією, або докази, які
підтвердили би проведення ним оплат за вчинені порушення на підставі
виставленого позивачем рахунку, або своєчасне, у відповідності з п. 6.3
укладеного договору, до виявлення порушення представниками позивача письмового
повідомлення про неналежну роботу приборів обліку та несанкціоноване самовільне
підключення до вводу у будинок кабелю ОСОБА_2.
Твердження відповідача, про те, що
відповідальність за зафіксоване порушення повинен нести власних будинку у якого
він орендує приміщення судом також не приймаються до уваги та відхиляються,
оскільки є необґрунтованими, та такими, що спростовуються наявним у матеріалах
справи договором про постачання електричної енергії. Відповідно до укладеного
договору відповідач є основним споживачем електроенергії за договором. Слід
зазначити, що договір про постачання електроенергії є основним документом який
регулює відносини між сторонами за договором та визначає весь зміст прав та
обов'язків за договором. Відповідно до договору саме відповідача зобов'язано
дотримуватись ПКЕЕ та умов договору, а також утримувати у належному стані своє
електрообладнання. Встановлений у акті факт порушення свідчить про недбале
виконання відповідачем своїх обов'язків за договором про постачання
електроенергії.
Згідно ст. 33 Господарського
процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести
ті обставини, на
які вона посилається як на
підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими
учасниками судового процесу.
Отже, на думку суду, розрахунок
вартості недоврахованої електроенергії позивачем зроблено відповідно до умов
договору, ПКЕЕ та Методики, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача
на його користь суми нарахованої по акту НОМЕР_2 від 22.08.2006 року є
обґрунтованим, підтверджені матеріалами справи, а тому є такими, що підлягають
задоволенню у розмірі 1 741, 40 грн.
У відповідності з ст. 526
Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином
відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного
законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв
ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а ст. 525 Цивільного
кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або
одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено
договором або законом. Крім того, у відповідності з частинами 1, 3 ст. 179
Господарського кодексу майново -господарські зобов'язання, які виникають між
суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими
суб'єктами -юридичними особами на
підставі господарських договорів, є господарсько -договірними зобов'язаннями.
Укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він
заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта
господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка
закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів
господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
За таких обставин, приймаючи до
уваги вищевикладене, оцінюючи надані документальні докази та доводи сторін
викладені у судових засіданнях в їх сукупності суд вважає, що позовні вимоги
позивача підлягають задоволенню з віднесенням судових витрат на рахунок
відповідача, у відповідності зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу
України.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49,
77, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И
В:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Суб'єкта підприємницької
діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, код НОМЕР_4 (АДРЕСА_1) на користь
Відкритого акціонерного товариства “ЕК Одесаобленерго” в особі Ізмаїльського
району електричних мереж (р/р зі спеціальним режимом використання №
2603530103791 в ОПРВ Одеського облуправління ВАТ „Ощадбанк м. Одеси”, МФО
328845, код 26016688 (Одеська область, Ізмаїльський район, м. Ізмаїл, вул.
Кутузова, 1) 1 741 (одна тисяча сімсот сорок одна) грн. 40 коп. по акту НОМЕР_2
від 22.08.2006 року.
3. Стягнути з Суб'єкта підприємницької
діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, код НОМЕР_4 (АДРЕСА_1) на користь
Відкритого акціонерного товариства “ЕК Одесаобленерго” в особі Ізмаїльського
району електричних мереж, р/р №2600801813 в відділенні ОФ ВАТ „Укргазбанк”, МФО
328759, код 26016688 (Одеська область, Ізмаїльський район, м. Ізмаїл, вул.
Кутузова, 1), а саме:
- 102 (сто дві) грн. держмита;
- 118 (сто вісімнадцять) грн.
витрат на ІТЗ судового процесу.
Накази видати згідно ст. 116 ГПК
України.
Рішення підписано 19.09.2007 року.
Рішення суду набирає законної сили
в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після
закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 29.08.2007 |
Оприлюднено | 09.10.2007 |
Номер документу | 1003465 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Могил С.К.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні