Ухвала

від 20.09.2021 по справі 761/30738/21

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/30738/21

Провадження № 2-з/761/1840/2021

УХВАЛА

20 вересня 2021 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Саадулаєва А.І.,

при секретарі: Корнійчук Є.Т.,

розглянувши у судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Депт Фінанс , приватного виконавця виконавчого округу Київської області Валявського Олександра Анатолійовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Рогач Вадим Вікторович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

встановив:

До Шевченківського районного суду м. Києва разом з позовною заявою надійшла вказана заява про забезпечення позову.

Заявник просить забезпечити позов шляхом:

1. Накладання арешту на земельну ділянку, що знаходиться за адресою: Україна, Київська обл., Києво- Святошинський р-н, м. Боярка, с/т Укррадіо , загальною площею 0, 0617 га (кадастровий номер 3222410300:00:045:0078).

2. Накладання арешту на садовий будинок АДРЕСА_1 .

3. Заборони будь-яким особам вчиняти будь-які дії щодо земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 0, 0617 га (кадастровий номер 3222410300:00:045:0078).

4. Заборони будь-яким особам вчиняти будь-які дії щодо садового будинку АДРЕСА_1 .

5. Заборони органам та посадовим особам, які здійснюють державну реєстрацію, відчуження у будь-який засіб земельної ділянки, що знаходиться за адресою: Україна, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Боярка, с/т Укррадіо , загальною площею 0, 0617 га (кадастровий номер 3222410300:00:045:0078).

6. Заборони органам та посадовим особам, які здійснюють державну реєстрацію, відчуження у будь-який засіб садового будинку АДРЕСА_1 .

Заява обґрунтована такими обставинами.

26 квітня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Український промисловий банк (надалі - TOB Укрпромбанк ) та ОСОБА_1 , було укладено кредитний договір № 411/ФКВ-07.

Задля виконання зобов`язань за основним договором між первісним банком та Позивачем було укладено Іпотечний договір № 41 / Zфквіп-07 від 26 квітня 2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Сікорською Н. І., за реєстровим № 1042. Згідно з умовами Іпотечного договору первісний банк прийняв в іпотеку належне позивачу, нерухоме майно.

30 червня 2010 року між TOB Укрпромбанк , Публічним акціонерним товариством Дельта Банк та НБУ було укладено договір про передачу активів та кредитних зобов`язань TOB Укрпромбанку на користь ПАТ Дельта Банк , за яким у останнього виникло право вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами.

22 липня 2020 року між ПАТ Дельта Банк та TOB ФК ДЕПТ ФІНАНС було укладено Договір про відступлення прав вимоги № 2293/К, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою О. П., реєстровий № 236.

Зазначає, що виконавчий напис нотаріуса було вчинено з порушенням чинного законодавства, а тому є загроза того, що земельна ділянка, що знаходиться за адресою: Україна, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Боярка, с/т Укррадіо , загальною площею 0, 0617 га (кадастровий номер 3222410300:00:045:0078) та садовий будинок АДРЕСА_1 , будуть незаконно продані, даний факт унеможливить повернення йому даного майна мені при позитивному рішенні суду.

Посилаючись на вказані обставини просить задовольнити заяву про забезпечення позову.

Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

З врахуванням наведеного, сторони в судове засідання не викликались, оскільки суд прийшов до висновку про розгляд вказаної заяви за їх відсутності у відповідності до положень ч. 1 ст. 153 ЦПК України.

При цьому, фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалось відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Так, дослідивши матеріали цивільної справи, вивчивши заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно із ч.ч. 1 та 2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Види забезпечення позову визначені положеннями статті 150 ЦПК України та до них належать: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

При цьому, відповідно до вимог ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Вирішуючи питання про забезпечення позову та приймаючи за ним рішення, суд зобов`язаний враховувати обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та зазначені ним докази, що підтверджують кожну обставину.

Відповідно до п.п. 4,5,6 Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 9 від 22.12.2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Також слід зазначити, що статтею 124 Конституції України визначено принцип обов`язковості судових рішень, який з огляду на положення статей 2, 18, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову.

Отже метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Так, згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Однак заявником не надано відповідних беззаперечних доказів та, відповідно, не доведено того, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернеться до суду, а саме щодо визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про те, що заявником не були надані достатні докази обставин щодо можливості заподіяння шкоди його інтересам до ухвалення рішення в цій справі, необхідності докладання значних зусиль та витрат для захисту цих інтересів у майбутньому в разі задоволення позову. А також з огляду на позовну заяву, майно яке є предметом забезпечення позову, взагалі не є предметом спору по справі.

Відтак, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 149, 150, 151, 153, 353-354 ЦПК України, суд,

ухвалив:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку ст. 261 ЦПК України.

Суддя: