Ухвала

від 30.09.2021 по справі 522/2152/21

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-сс/813/1435/21

Номер справи місцевого суду: 522/2152/21 1-кс/522/9003/21

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМУКРАЇНИ

30.09.2021 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючий суддя ОСОБА_2 ,

судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

підозрюваного ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 14.09.2021 року про обрання запобіжного заходу у виді застави у кримінальному провадженні №42021161010000008 від 15.01.2021 року, щодо:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, неодруженого, маючого вищу освіту, начальника Південного Управління капітального будівництва, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.212 КК України, -

встановив:

В провадженні слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС в Одеській області перебуває кримінальне провадження №42021161010000008 від 15.01.2021 року за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.212 КК України, за фактом вчинення кримінального правопорушення за наступних обставин.

Досудовим розслідуванням встановлено, що в ході нагляду за додержанням законів під час досудового розслідування кримінального провадження №42020161010000034 від 21.02.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України, виявлено факт вчинення головою ліквідаційної комісії державного підприємства Міністерства оборони України Одеський завод будівельних матеріалів» - далі ДП МОУ «ОЗБМ» (ЄДРПОУ 08336521) ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 212 КК України, який потребує реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань.

Так, під час досудового слідства на адресу ГУ ДПС в Одеській області направлено звернення про проведення аналітичного дослідження підприємств ТОВ БК «Інтехбуд», ТОВ «Вінтер Ленд» та ТОВ «Рену Трейд», з якими ДП МОУ «ОЗБМ» у листопаді 2019 року укладено ряд договорів, з метою встановлення можливих фактів ухилення від сплати податків, легалізації (відмивання) доходів одержаних злочинним шляхом, та інших кримінальних правопорушень.

З отриманого від ГУ ДПС в Одеській області Висновку аналітичного дослідження «Про результати дослідження фінансово-господарської діяльності ДП МОУ «ОЗБМ» щодо наявності ознак правопорушень, пов`язаних з легалізацією (відмиванням) доходів одержаних злочинним шляхом, за період з 01.01.2019 по 17.11.2020 року», вбачається, що головою ліквідаційної комісії ДП МОУ «ОЗБМ» ОСОБА_8 22.10.2019 року укладено договір поставки №22/10-01 з ТОВ БК «Інтехбуд» (ЄДРПОУ 40103868), предметом якого була поставка з боку ДП МОУ «ОЗБМ» залізобетонних виробів на користь ТОВ БК «Інтехбуд». На виконання вказаного договору у період з 13.11.2019 року по 15.11.2019 року ТОВ БК «Інтехбуд» на банківський рахунок ДП МОУ «ОЗБМ» перераховано грошові кошти на загальну суму 20 000 000 грн., які в свою чергу не знайшли відображення в податковій звітності державного підприємства, що призвело до несплати державним підприємством ПДВ в розмірі 3 333 333, 33 грн. за листопад 2019 року.

Встановлено, що ДП МОУ «ОЗБМ» знаходиться на податковому обліку в Головному управлінні ДПС в Одеській області (Південне управління у м. Одесі, Приморська державна податкова інспекція); основним видом діяльності підприємства є виготовлення виробiв iз бетону для будiвництва; засновником є Міністерство оборони України (код за ЄДРПОУ 00034022); юридичною адресою ДП МОУ «ОЗБМ» є наступна адреса: місто Одеса, провулок 4-й Басейний, будинок 7; з 19.08.2019 року підприємство знаходиться в стані припинення за рiшенням засновникiв; на протязі періоду часу з 19.08.2019 року по 10.02.2020 року посаду голови ліквідаційної комісії ДП МОУ «ОЗБМ» займав ОСОБА_8 на підставі наказу Міністра оборони України №432 від 12.08.2019 року, у відповідності до якого голова ліквідаційної комісії під час здійснення процедури припинення діяльності ДП МОУ «ОЗБМ» забезпечує дотримання вимог Цивільного та Господарського кодексів України, законодавства України про працю, Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».

У відповідності до вимог Господарського кодексу України, на керівника підприємства покладено обов`язок вести облік результатів своєї діяльності відповідно до вимог законодавства, своєчасно надавати податковим органам декларацію про доходи та інші необхідні відомості для нарахування податків та інших обов`язкових платежів, сплачувати податки, збори та інші обов`язкові платежі в порядку і розмірах, встановлених Законом.

Відповідно до ст.16 Податкового кодексу України керівник підприємства зобов`язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Кодексом та законами.

У відповідності до положень ст.105 ЦК України, до комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Статтею 111 ЦК України передбачено, що для проведення перевірок, визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання податковим органам та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку.

Таким чином, на голову ліквідаційної комісії ДП МОУ «ОЗБМ» ОСОБА_8 , на протязі періоду часу з 19.08.2019 року по 10.02.2020 року, було покладено всі права та обов`язки керівника підприємства.

Пунктом 3 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе посадова особа, яка здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Згідно п.6 ст.8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» керівник підприємства зобов`язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів.

Податок на додану вартість встановлений Податковим кодексом України, є введеним у встановленому законом порядку та входить в систему оподаткування.

Згідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Також, відповідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування по податку на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Положенням підпункту «а» п. 193.1 ст. 193 Податкового кодексу України, ставка податку на додану вартість встановлюється від бази оподаткування в розмірі 20 відсотків.

Також, п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, «датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а)дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б)дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку».

Відповідно до п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України встановлено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Відповідно до ч. 6 гл. 3 «Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», затвердженого наказом МФУ від 28.01.2016 року № 21 платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов`язання, яку зазначає в податковій звітності.

Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

У відповідності до положень п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Таким чином, займаючи посаду голови ліквідаційної комісії ДП МОУ «ОЗБМ», яка пов`язана з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій (обов`язків), ОСОБА_8 , як службова особа вказаного підприємства, відповідав за правильність нарахування і своєчасну сплату податків, зборів та обов`язкових платежів, так як це передбачено законодавством України.

Однак, ОСОБА_8 , достовірно знаючи про вказані вимоги законодавства, діючи умисно та в їх порушення, усвідомлюючи покладену на нього відповідальність і бажаючи уникнути виконання обов`язків перед бюджетом, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді несплати податків, перебуваючи на посаді голови ліквідаційної комісії ДП МОУ «ОЗБМ», в податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2019 року, перебуваючи в офісному приміщенні вказаного підприємства, розташованому за адресою: місто Одеса, провулок 4-й Басейний, будинок 7, з метою ухилення від сплати податків, у бухгалтерському обліку зазначеного підприємства не відобразив за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, а саме до 20.11.2019 року та в подальшому фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ БК «Інтехбуд» (ЄДРПОУ 4010386822) на підставі договору поставки від 22.10.2019 року №22/10-01, предметом якого була поставка з боку ДП МОУ «ОЗБМ» залізобетонних виробів на користь ТОВ БК «Інтехбуд».

На виконання вказаного договору, у період з 13.11.2019 року по 15.11.2019 року, ТОВ БК «Інтехбуд» на банківський рахунок ДП МОУ «ОЗБМ» перераховано грошові кошти на загальну суму 20 000 000 грн., які в свою чергу не знайшли відображення в податковій звітності державного підприємства за базовий звітний (податковий) період за зазначеною господарською операцією. Так, у податкових деклараціях з податку на додану вартість ДП МОУ «ОЗБМ» за звітні податкові періоди починаючи з листопада 2019 року не знайшли свого відображення зазначені фінансово-господарські операції, при цьому, податкові декларації з податку на додану вартість за грудень 2019 року, січень лютий 2020 року підприємством не подано.

Внаслідок проведення вищезазначених незаконних дій, голови ліквідаційної комісії ДП МОУ «ОЗБМ» ОСОБА_8 , до бюджету держави за звітний податковий період листопад 2019 року, не надійшло податку на додану вартість у загальній сумі 3 332 966 грн., що є коштами у значних розмірах, так як у більш ніж три тисячі разів перевищують встановлений законом неоподаткований мінімум доходів громадян.

Таким чином, ОСОБА_8 підозрюється у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст.212 КК України, за кваліфікуючими ознаками: умисне ухилення від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, яка зобов`язана їх сплачувати, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів у значних розмірах.

31.08.2021 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.212 КК України.

03.09.2021 року старший слідчий з ОВС першого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_9 звернулась до слідчого судді з погодженим прокурором Подільського відділу Одеської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону ОСОБА_10 клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді застави у розмірі 3332966 грн. з покладанням обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КК України.

Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у скоєнні вищевказаного злочину, в ході досудового розслідування кримінального провадження встановлено наявність ризиків: переховування останнього від органів досудового розслідування та суду; знищення або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні; іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню. Щодо розміру застави клопотання мотивоване тим, що застава у розмірі завданого державі збитку внаслідок вчинення умисного ухилення від сплати податків, тобто у сумі 3332966 грн, буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та забезпечить можливість подальшого відшкодування завданих державі збитків.

Ухвалою слідчого судді клопотання про обрання запобіжного заходу задоволено та відносно підозрюваного ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у виді застави у розмірі 1468 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у сумі 3332360 грн., з покладанням обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді захисник ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність та необґрунтованість ухвали, просить її скасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання про застосування відносно ОСОБА_8 запобіжного заходуу видізастави.Захисник посилаєтьсяна необґрунтованістьпідозри,відсутність ризиків,а такожвідсутність підставдля застосуваннярозміру заставиу розмірі1468розмірів прожитковихмінімумів дляпрацездатних осіб,тобто усумі 3332360грн.,оскільки такийрозмір заставине відповідаєвимогам п.1ч.5та абз.2ч.5ст.182КПК України.

Заслухавши суддю-доповідача; захисника ОСОБА_7 та підозрюваного ОСОБА_8 , які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити; думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги; дослідивши матеріали судового провадження; обговоривши доводи апеляційної скарги та провівши судові дебати; апеляційний суд дійшов до висновку про таке.

Частина першаст.404КПК України (далі КПК) передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Стаття 370 КПК передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Обґрунтованим єрішення,ухвалене судомна підставіоб`єктивно з`ясованихобставин,які підтвердженідоказами,дослідженими підчас судовогорозгляду таоціненими судомвідповідно дост.94цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Питання, які слідчий суддя повинен вирішити при застосуванні відносно особи запобіжного заходу у виді застави визначені положеннями ст.ст. 177, 178, 182 КПК.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню чи вчинити інше правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст. 182 КПКзастава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді застави для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст.178КПК та практики Європейського суду з прав людини,крім наявності вищезазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Так, відповідно до ст.ст. 177, 178КПК та практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухиляння від органів влади), поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

При цьому розмір застави визначається слідчим суддею, судом відповідно до приписів ст.182 КПК, а також з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбаченихстаттею 177цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_8 слідчий суддя правильно встановив наявність обґрунтованої підозри, дані про особу підозрюваного, та на законних підставах дійшов висновку про існування підстав для обрання запобіжного заходу у виді застави.

З викладеного вбачається, що слідчий суддя, приймаючи рішення про доцільність застосування щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді застави, врахував всіобставини, з якими закон пов`язує можливість застосування такого запобіжного заходу, відсутність достатніх стримуючих факторів, які б дозволили менш суворим запобіжним заходам дієво запобігти ризикам, доведеним слідчим і прокурором.

Докази, які містяться в матеріалах кримінального провадження, зокрема: протокол огляду інформації щодо руху коштів по банківським рахункам ДП МОУ «ОЗБМ» від 20.04.2021 року; протокол огляду податкової звітності, поданої ДП МОУ «ОЗБМ» до контролюючих органів від 20.04.2021 року; висновок експерта №17/08/1-21 від 27.08.2021 року за результатами проведення судової економічної експертизи в рамках кримінального провадження; протокол допиту ОСОБА_8 від 22.03.2021 року,на думку апеляційного суду, вказують на те,що на даній стадії досудового розслідування існує обґрунтована підозра, яка разом з існуючими ризиками: можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду; незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні; можливих спроб перешкоджання кримінальному провадженню; та конкретними обставинами справи, зокрема фактом інкримінування підозрюваному злочину, пов`язаного із умисним ухиленням від сплати податків, що призвело до фактичного ненадходження до державного бюджету коштів у значних розмірах, на думку апеляційного суду, виправдовують собою необхідність обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу.

Апеляційний суд наголошує, що на даній стадії кримінального провадження, судом лише вирішується питання про обґрунтованість підозри та наявність ризиків для обрання або продовження відповідного запобіжного заходу, а тому суд не може давати оцінку допустимості та належності доказів, оскільки справа не розглядається судом по суті пред`явленого обвинувачення.

Слід зазначити, що у відповідності до положень ч.2 ст.94 КПК, жоден доказ не має наперед встановленої сили, та всі доказі в даному кримінальному провадженні підлягають ретельній перевірці з наступною їх оцінкою у відповідності до положень ч.1 ст.94 КПК.

Відповідно до ст.ст. 89, 94 КПК, оцінка допустимості та належності доказів буде надана судом першої інстанції при розгляді кримінального провадження по суті. При цьому підстав для визнання доказів недопустимими, які передбачені в ч.2 ст.87 КПК, стороною захисту апеляційному суду не наведено.

Погоджуючись з рішенням слідчого судді щодо обґрунтованості підозри, апеляційний суд враховує те, що діючий Кримінальний процесуальний Кодекс України встановлює обов`язок розглядати обґрунтованість підозри, що за визначенням ЄСПЛ «є необхідною умовою законності тримання під вартою» («Нечипорук і Йонкало проти України», no. 42310/04, §219, 21 квітня 2011 року).

Згідно практики ЄСПЛ, зокрема згідно п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» №35615/06 від 13.11.07 року - Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

Зважаючи на суспільний інтерес, наявний у даному кримінальному провадженні, апеляційний суд вважає обґрунтованим висновок слідчого судді про необхідність обрання на даній стадії досудового розслідування, підозрюваному запобіжного заходу у виді застави, оскільки застосування більш м`яких запобіжних заходів може виявитися не достатнім для забезпечення існуючих ризиків, що узгоджується з вимогами вказаних вище норм закону і правовими позиціями ЄСПЛ.

З урахуванням конкретних обставин кримінального провадження, в якому ОСОБА_8 оголошено про підозру у вчиненні нетяжкого злочину, але яке призвело до фактичного ненадходження до державного бюджету коштів у значних розмірах та практики ЄСПЛ, апеляційний суд вважає, що надані органом досудового розслідування до клопотання про обрання запобіжного заходу докази, в своїй сукупності, на даній стадії досудового розслідування, вказують на обґрунтованість висунутої останньому підозри у вчиненні інкримінованих йому дій, а тому доводи захисника в частині відсутності обґрунтованої підозри та ризиків, передбачених ст.177 КПК України, апеляційний суд вважає безпідставними.

Приймаючи до уваги вищевикладене, апеляційний суд вважає, що висновок слідчого судді про необхідність обрання запобіжного заходу у виді застави відповідає вимогам кримінального процесуального закону, ґрунтується на матеріалах справи, а дані про особу підозрюваного і сама підозра у вчиненні нетяжкого злочину, дають достатні підстави вважати, що на даний час дійсно існують зазначені слідчим суддею ризики, які виправдовують обрання саметакого виду запобіжного заходу.

Разом з цим, апеляційним судом встановлено, що при визначені розміру застави, слідчий суддя не дотримався вимог ч.5 ст. 182 КПК.

Так, відповідності до зазначеної норми процесуального закону, розмір застави визначається у таких межах:

1)щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2)щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3)щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Таким чином, слід констатувати, що процесуальним законом визначено, що до особи, яка підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину може бути застосовано розмір застави виключно в межах від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Апеляційний суд приходить до висновку про те, що в даному кримінальному провадженні, з урахуванням правової кваліфікації злочину, який інкримінується ОСОБА_8 та відповідно до положень ст.12 КК України, відноситься до категорії нетяжких, слідчий та прокурор не мали права ініціювати перед слідчим суддею обрання запобіжного заходу у виді застави в розмірі, який перевищує 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а слідчий суддя, відповідно, не мав законних підстав для визначення розміру застави, більшого ніж визначений положеннями п.1 ч.5 ст.182 КПК.

За таких підстав, встановлене апеляційним судом недотримання органом досудового розслідування вимог процесуального закону при зверненні з клопотанням про обрання запобіжного заходу, а також слідчим суддею при ухвалені оскарженої ухвали, свідчать про слушність доводів апеляційної скарги сторони захисту в частині неправильного визначення розміру застави, та є безумовною підставою для скасування ухвали слідчого судді, з постановленням апеляційним судом нової ухвали.

Скасовуючи ухвалу слідчого судді та ухвалюючи нове рішення за результатами розгляду клопотання слідчого, при визначенні розміру застави, апеляційний суд керується вимогами ч.4, п.1 ч.5 ст.182 КПК.

Крім того, апеляційний суд вважає, що розмір застави повинен відповідати тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого на даному етапі досудового розслідування підозрюється ОСОБА_8 , та тим ступенем довіри щодо належної процесуальної поведінки підозрюваного, який за версією органу досудового розслідування вчинив нетяжкий злочин.

З урахуванням наведеного, апеляційний суд вважає за необхідне визначити розмір застави в максимальних межах п.1 ч.5 ст.182 КПК, який буде стримуючим засобом, щоб відбитиуособи, щодо якоїзастосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати кримінальному провадженню.

Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити ухвалу без змін; 2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу захисника задовольнити частково, скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою частково задовольнити клопотання слідчого та застосувати до ОСОБА_8 запобіжний захід у виді застави у максимальному розмірі, передбаченому п.1 ч.5 ст.182 КПК, з покладенням на підозрюваного обов`язків, визначених ч.5 ст.194 КПК.

Керуючись ст.ст. 177, 182, 376, 404, 405, 419, 422, 424, 532 КПК України, апеляційний суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 14.09.2021 року, якою підозрюваному ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №42021161010000008 від 15.01.2021 року, обрано запобіжний захід у виді застави у розмірі 1468 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, у сумі 3332360 (три мільйони триста тридцять дві тисячі триста шістдесят) гривень скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого з ОВС першого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_9 про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №42021161010000008 від 15.01.2021 року, запобіжного заходу у виді застави задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді застави у розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, у сумі 45400 (сорок п`ять тисяч чотириста) гривень.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу на депозитний рахунок для зарахування заставних сум (отримувач: Одеський апеляційний суд; Код ЄДРПОУ отримувача 42268321; Код банку отримувача (МФО) 820172; розрахунковий рахунок UA308201720355299001001086720; Банк отримувача: ДКСУ м. Київ; Призначення платежу: Згідно ухвали Одеського апеляційного суду від 30.09.2021 року; Заставна сума за підозрюваного ОСОБА_8 (номер провадження суду апеляційної інстанції №11-кп/813/1435/21; судді: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ).

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_8 порядок виконання ухвали суду щодо застосування запобіжного заходу у виді застави, передбачений ч.6 ст.182 КПК України.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_8 обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме:

-прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду;

-не відлучатися за межі України без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;

-повідомляти слідчого та прокурора про зміну свого місця проживання та місця роботи.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_8 , що в разі невиконання, покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та накладене грошове стягнення.

Строк дії ухвали Одеського апеляційного суду про застосування запобіжного заходу в частині покладених на підозрюваного обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України становить до 31.10.2021 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4