Рішення

від 29.09.2021 по справі 376/2094/21

СКВИРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Сквирський районний суд Київської області

Справа № 376/2094/21

Провадження № 2/376/1381/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" вересня 2021 р.

Сквирський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді - Віговського С.І.,

при секретарі - Кропивлянській С.М.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Сквира цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Фурсівська сільська рада Білоцерківського району Київської області, про зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить зобов`язати ОСОБА_2 вчинити певні дії.

Позовні вимоги позивач мотивує тим, що наприкінці 2019 року він з ОСОБА_2 домовився що відповідач за кошти позивача та власними зусиллями побудує автостоянку як майновий комплекс, в який повинно входити бетонний майданчик, мостіння, автомобільні навіси, будинок охорони, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Між сторонами був укладений договір (договір інвестування) в усній формі, за яким відповідач, зобов`язався провести будівельні роботи та зареєструвати на позивача об`єкт нерухомості після будівництва, у свою чергу позивач зобов`язувався оплати роботи.

Позивач зі свого боку виконав взяті на себе зобов`язання та повністю оплатив будівельні роботи, що становило 124 000 гривень.

Відповідач порушив умови договору та відмовляється в добровільному порядку реєструвати за позивачем майновий комплекс.

Відповідно до ст. 49 ЦПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

До проведення підготовчого судового засідання позивач подав заяву про збільшення позовних вимог, у якій зазначив, що для обслуговування вищевказаної автостоянки необхідна земельна ділянка, площею - 1,1277 га, що підтверджується технічною документацією. Земельна ділянка виділена в натурі, встановлені межі, інтереси сусідів та інших осіб не зачіпає, кадастровий номер: 3220488300:05:008:0247. Дана земельна ділянка входить в адміністративні межі Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області.

У підготовче судове засідання позивач не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини зазначені в позовній заяві.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду та правильного вирішення справи, вважає що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судом встановлено, що наприкінці 2019 року він з ОСОБА_2 домовився що відповідач за кошти позивача та власними зусиллями побудує автостоянку як майновий комплекс, в який повинно входити бетонний майданчик, мостіння, автомобільні навіси, будинок охорони, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Між сторонами був укладений договір (договір інвестування) в усній формі, за яким відповідач, зобов`язався провести будівельні роботи та зареєструвати на позивача об`єкт нерухомості після будівництва, у свою чергу позивач зобов`язувався оплати роботи.

Позивач зі свого боку виконав взяті на себе зобов`язання та повністю оплатив будівельні роботи, що становило 124 000 гривень.

Відповідач порушив умови договору та відмовляється в добровільному порядку реєструвати за позивачем майновий комплекс.

Згідно з ч. 5 ст. 55 Конституції України, кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права.

Верховний Суд України у постанові від 25.05.2016 р. у справі № 6-605цс16 зазначив, що ..з огляду на зазначені приписи, правила статтей 15, 16 ЦК України, а також статтей 1, 2-4, 14, 215 ЦПК України кожна особа має право на захист, у тому числі судовий, свого цивільного права, а також цивільного інтересу, що загалом може розумітися як передумова для виникнення або обов`язковий елемент конкретного суб`єктивного права, як можливість задовольнити свої вимоги за допомогою суб`єктивного права та виражатися в тому, що особа має обґрунтовану юридичну заінтересованість щодо наявності/відсутності цивільних прав або майна в інших осіб. Таким чином, оспорювати правочин може також особа (заінтересована особа), яка не була стороною правочину, на час розгляду справи судом не має права власності чи речового права на предмет правочину та/або не претендує на те, щоб майно в натурі було передано їй у володіння. Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним (частина третя статті 215 ЦК України), спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав .

Стаття 41 Конституції України зазначає, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За змістом ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 331 ЦК України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Згідно ч. 1 ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред?явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно з ч.3 ст.397 ЦК України фактичне володіння майном вважається правомірним, якщо інше не випливає із закону або не встановлено рішенням суду.

Відповідно до ч.1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.1. ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За змістом ч. 2 ст. 205 ЦК України правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно з ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (частина перша статті 638 ЦК України).

У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення (ч. 1 ст. 120 ЗК України).

Відповідно до пункту 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 р. Про судове рішення у цивільній справі під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Згідно частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами статей 124, 129 Конституції України задачами цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних, прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами судочинства є законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження та обов`язковість рішень суду до виконання.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на наведених ним доказах, що додані до матеріалів справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідач - ОСОБА_2 , до підготовчого судового засідання позов визнав, про що подав до суду відповідну заяву.

Третя особа, Фурсівська сільська рада Білоцерківського району Київської області, до підготовчого судового засідання подала заяву, у якій зазначила, що не заперечує проти задоволення позовних вимог.

Суд вважає, що визнання позову відповідачем, не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тому відповідно до ч. 3 ст. 200 та ч. 4 ст. 206 ЦПК України, вважає ухвалити рішення у підготовчому судовому засіданні по суті позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 41, 55 Конституції України, ст.ст. 16, 202-206, 316, 317, 328, 331, 376, 392, 626, 627, 638 ЦК України, ст.ст. 4, 10, 12, 82, 83, 200, 206, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 ), третя особа: Фурсівська сільська рада Білоцерківського району Київської області (місцезнаходження: вул. Ярослава Мудрого, буд. 48, с. Фурси, Білоцерківський район, Київська область, код ЄДРПОУ: 04363225), про зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Зобов`язати ОСОБА_2 вчинити дії, а саме: зареєструвати право власності на комплекс автостоянки за адресою: АДРЕСА_1 за позивачем - ОСОБА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку, площею - 1,1277 га, яка розташована на території Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, кадастровий номер: 3220488300:05:008:0247.

Змінити цільове призначення земельної ділянки, площею - 1,1277 га, яка розташована на території Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, кадастровий номер: 3220488300:05:008:0247 з 07.02 "Для будівництва та обслуговування об`єктів фізичної культури і спорту для розміщення автостоянки біля футбольного стадіону" на 03.07 "Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі".

З текстом рішення можливо ознайомитися за адресою: http://court.gov.ua.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Сквирський районний суд шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Суддя С. І. Віговський