Постанова

від 07.10.2021 по справі 910/20734/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" жовтня 2021 р. Справа№ 910/20734/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлєва М.Л.

суддів: Дикунської С.Я.

Шаптали Є.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Майданевич Г.А.

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 07.10.2021 року у справі №910/20734/20 (в матеріалах справи).

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги державного підприємства "Гарантований покупець"

на рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2021, повний текст якого складено та підписано 30.04.2021

у справі №910/20734/20 (суддя Данилова М.В.)

за позовом державного підприємства "Гарантований покупець"

до приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

про стягнення заборгованості.

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2020 року державне підприємство Гарантований покупець (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами про стягнення з приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго (далі-відповідач) пені у розмірі 5 378 808,64 грн та 3% річних у розмірі 278 263,00 грн за період з 27.12.2019 по 30.12.2019.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором №0414-09051/52/01 про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел від 26.06.2019 року щодо своєчасної сплати грошових коштів за отриману послугу у листопаді 2019 року.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.04.2021 у справі №910/20734/20 позов задоволено частково та присуджено до стягнення з приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на користь державного підприємства "Гарантований покупець" пеню у розмірі 1 344 702,16 грн, 3% річних у розмірі 278 263, 00 грн та судовий збір у розмірі 24 353,69 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

Приймаючи вказане судове рішення суд першої інстанції вказав на порушення відповідачем строків оплати вартості послуг, наданих у листопаді 2019 року, а також перевіривши розрахунок 3% річних, суд першої інстанції дійшов висновку, що він є арифметично вірним, а тому вимоги про стягнення 3% річних у розмірі 278 2663,00 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Що стосується позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 5 378 808,64 грн, суд першої інстанції вказав на те, що розмір пені за порушення строків виконання грошових зобов`язань за договором повинен визначатися відповідно до положень ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України, а саме у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання та здійснивши власний розрахунок пені за правильно визначений позивачем період, судом першої інстанції встановлено, що обґрунтованою до стягнення з відповідача є сума пені у розмірі 1 344 702,16 грн.

Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2021 у справі №910/20734/20 в частині стягнення пені у розмірі 1 344 702,16 грн та прийняти в цій частині нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги про стягнення пені у розмірі 5 378 808,64 грн.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник посилається на те, що оскаржуване судове рішення прийняте при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи та невідповідності висновків, викладених в оскаржуваному судовому рішенні, обставинам справи, а також прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Крім того, скаржник стверджує, що до відповідача має бути застосовано розмір пені 0,1%, що затверджений Регулятором в типовому договорі на виконання вимог ч.7 ст.65 Закону України "Про ринок електричної енергії", а також розрахунок пені повинен здійснюватись, виходячи з повної вартості послуг, а не від суми простроченого зобов`язання.

Також скаржник стверджує, що розмір пені, присуджений судом першої інстанції до стягнення не відповідає навіть тому нормативному обґрунтуванню, яке наведено судом, що безумовно свідчить про незаконність оскаржуваного судового рішення в частинні стягнення пені.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.05.2021, справу №910/20734/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: Яковлєв М.Л. - головуючий суддя; судді: Куксов В.В., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.05.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2021 у справі №910/20734/20 та розгляд вказаної апеляційної скарги призначено на 22.06.2021 о 10:15 год.

22.06.2021 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, як таке, що прийнято у повній відповідності до вимог законодавства України.

Відповідач наданим процесуальним правом не скористався та у судове засідання, яке відбулося 22.06.2021, не з`явився та своїх представників не направив.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.06.2021 розгляд апеляційної скарги Державного підприємства "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2021 у справі №910/20734/20 відкладено на 13.07.2021 на 10:30 год.

06.07.2021 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу, в якій заперечує проти доводів наведених відповідачем у відзиві та наполягає на вимогах апеляційної скарги.

У зв`язку з перебуванням судді Куксова В.В., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відпустці, розпорядженням керівника апарату суду № 09.1-08/2781/21 від 13.07.2021 призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/20734/20.

Так, за наслідками проведення перерозподілу справи №910/20734/20, відповідно до витягу з протоколу автоматизованого визначення складу колегії суддів від 13.07.2021 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Яковлєв М.Л.; судді: Дикунська С.Я., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.07.2021 апеляційну скаргу державного підприємства "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2021 у справі №910/20734/20 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Яковлєв М.Л., судді: Дикунська С.Я., Шаптала Є.Ю. та розгляд вказаної апеляційної скарги призначено на 15.09.2021 о 14:15 год.

15.09.2021 в судовому засіданні оголошено перерву до 07.10.2021.

29.09.2021 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшли пояснення, в яких повторно наводить доводи, викладенні в апеляційній скарзі.

07.10.2021 в судовому засіданні представник скаржника підтримав вимоги апеляційної скарги та просив задовольнити її.

Представник відповідача у даному судовому засіданні заперечив проти вимог апеляційної скарги та підтримав доводи викладенні у відзиві на апеляційну скаргу.

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву та письмових поясненнях, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення підлягає зміні в частині присудженої до стягнення суми пені та судового збору, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, 26.06.2019 року між державним підприємством Гарантований покупець (позивач) та державним підприємством Національна енергетична компанія Укренерго (відповідач) був укладений договір № 0414-09051/52/01 про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел (далі-Договір).

Наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2019 року № 321, Державне підприємство НЕК Укренерго перетворено на Приватне акціонерне товариство (ПрАТ), 100% акцій якого належать державі та не підлягають відчуженню, затверджено статут новоутвореного підприємства. Зазначеним Наказом визначено, що новоутворене Приватне акціонерне товариство НЕК Укренерго є правонаступником усіх майнових прав та обов`язків Державного підприємства НЕК Укренерго .

29.08.2019 року між сторонами укладено Додаткову угоду №579/01 до договору, відповідно до якої правонаступником всіх зобов`язань (прав та обов`язків) державного підприємства Національна енергетична компанія Укренерго (ДП НЕК Укренерго ) за Договором є приватне акціонерне товариство Укренерго .

У відповідності до п.1.1 Договору для забезпечення покриття економічно обґрунтованих витрат постачальник послуг на виконання спеціальних обов`язків із купівлі електричної енергії за зеленим тарифом надає замовнику послугу із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії (послуга) в обсязі та на умовах, визначених цим договором.

Згідно з п.1.2 Договору замовник сплачує постачальнику послуг вартість наданих послуг відповідно до умов цього договору.

Пунктом 2.1 Договору визначено, що вартість та порядок оплати послуги визначаються відповідно до вимог Порядку купівлі електричної енергії за зеленим тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26 квітня 2019 року № 641 (Порядок), у розрахунковому періоді та відповідно до фактичних обсягів купівлі електричної енергії за зеленим тарифом постачальником послуг.

Відповідно до п. 12.4. Порядку Гарантований покупець протягом перших п`яти робочих днів місяця, наступного за розрахунковим, здійснює розрахунок вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел та направляє ОСП два примірники акта приймання-передачі, підписані зі своєї сторони.

На виконання п.12.4 Порядку 30 листопада 2019 року між сторонами був підписаний Акт №5 приймання-передачі наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел (Акт № 5).

Згідно з Актом №5 загальна вартість послуги за листопад 2019 року склала 1 344 702 486, 34 грн. (з ПДВ).

У відповідності до п.12.7 Порядку у разі перерахунку гарантованим покупцем вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел укладається акт коригування до акта приймання-передачі з ОСП (НЕК Укренерго).

У зв`язку з коригуванням тарифу точки обліку по виробнику за зеленим тарифом, позивач та відповідач домовилися здійснити коригування вартості послуги, які зазначені в Акті № 5. 10 грудня 2019 року між сторонами підписано Акт коригування до Акту № 5.

Відповідно до Акту коригування загальна вартість послуги, наданої в листопаді 2019 року склала 1 344 702 162,77 грн (з ПДВ).

Згідно з п.12.5 Порядку після отримання від ОСП акта купівлі-продажу, підписаного з його сторони, гарантований покупець протягом одного робочого дня з дати його отримання надає Регулятору розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел для затвердження.

Листом від 12.12.2019 року №1126 Гарантованим покупцем надано Регулятору розрахунок розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої в листопаді 2019 року. Згідно із розрахунком, загальна вартість послуги, наданої в листопаді 2019 року склала 1 344 702 162,77 грн (з ПДВ).

Постановою НКРЕКП від 24.12.2019 року № 3110 затверджено вартість послуги, наданої Гарантованим покупцем у листопаді 2019 року, відповідно до якої, вартість послуги листопада 2019 року склала - 1 120 585 135,64 грн (без ПДВ) (1 344 702 162,76 грн (з ПДВ)).

Відповідно до п 12.6 Порядку протягом одного робочого дня з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, ОСП здійснює остаточний розрахунок із гарантованим покупцем із забезпеченням йому 100 % оплати фактично наданої послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за розрахунковий місяць відповідно до розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, затвердженої Регулятором, з урахуванням попередньо сплачених авансових платежів.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що зважаючи на дату затвердження Регулятором розміру вартості послуги, наданої в листопаді 2019 року (24.12.2019 року), відповідач зобов`язаний здійснити остаточний розрахунок із позивачем протягом одного робочого дня з дати затвердження - 27.12.2019 року.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, станом на 27.12.2019 року сума коштів, що сплачена відповідачем в рахунок оплати вартості послуги, наданої в листопаді 2019 року склала - 496 000 000,00 грн (з ПДВ), а станом на 30.12.2019 розмір заборгованості склав - 848 702 162,77 грн (з ПДВ), а також за рахунок корегування та проведення зарахування вартості послуг 31.12.2021 відповідачем повністю погашено заборгованість за послугу, надану у листопаді 2019 року.

Приймаючи оскаржуване судове рішення суд першої інстанції вірно вказав на порушення відповідачем строків оплати вартості послуг, наданих у листопаді 2019 року.

Крім того, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних (а.с.47 т.1), суд першої інстанції дійшов висновку, що він є арифметично вірним, а тому вимоги про стягнення 3% річних у розмірі 278 2663,00 грн визнав обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оскаржуване судове рішення в цій частині позовних вимог не переглядається в апеляційному порядку, оскільки останнє у вказаній частині не було оскаржено жодним із учасників справи, а також оскільки відсутні підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, відповідно й у суду відсутні підстави для виходу за межі вимог апеляційної скарги.

Що стосується позовних вимог про стягнення пені у розмірі 5 378 808,64 грн за період з 27.12.2019 по 30.12.2019 включно, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч.1 ст.230 ГК України).

Згідно з ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.6 ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч.6 ст.232 ГК України).

У відповідності до ст.1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Як визначено ст. 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України передбачено можливість встановлення договором розміру у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання.

Проте, укладений між сторонами Договір не містить умови сплати пені у розмірі визначеному у відсотковому відношення до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання.

Суд першої інстанції зробив правильний та обґрунтований висновок, що розмір пені за порушення строків виконання грошових зобов`язань за Договором повинен визначатися відповідно до положень ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України, а саме у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання.

Разом з тим, суд першої інстанції визнавши вірним вказані позивачем розмір та період прострочення, оскільки ним повністю задоволено вимоги щодо стягнення 3% річних, дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення пені та присудив до стягнення з відповідача лише 1 344 702,16 грн.

Проте, задоволений до стягнення судом першої інстанції розмір пені не відповідає як нормативному обґрунтуванню, так і розміру та періоду прострочення, що наведено останнім.

Враховуючи вимоги вищезазначених норм Закону та положення Договору, а також розмір та період прострочення, заявлений позивачем та встановлений судом першої інстанції, колегія суддів здійснила власний обрахунок пені, а саме:

Сума боргуПеріод заборгованостіКількість днів прострочкиРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за весь період прострочення 848 702 162,77 27.12.2019 - 30.12.2019 4 13,50 0.074 2 511 228,32 Таким чином, враховуючи вищевикладене, арифметично вірний розмір пені становить 2 511 228,32 грн, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 5 378 808,64 грн пені, підлягає частковому задоволенню саме у розмірі 2 511 228,32 грн.

Твердження скаржника про необхідність застосування розміру пені у розмірі 0,1 % за кожен день прострочення, який визначений Регулятором в типовому договорі на виконання вимог ч.7 ст.65 Закону України Про ринок електричної енергії , колегію суддів відхиляються, оскільки граничний розмір пені, який не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, визначений спеціальним законом, положення якого не встановлюють обмежень щодо визначення сторонами в договорі розміру пені, а передбачають обмеження розміру пені, що підлягає стягненню. Отже, при визначені розміру відповідальності за невиконання грошових зобов`язань пріоритет мають норми Закону, а не положення договору.

Доводи відповідача про те, що ним заявлялось клопотання про зменшення розмірі пені на 50% та суд першої інстанції скориставшись своїм правом в розумінні ст.233 ГК України і відповідно правомірно зменшив розмір пені до 1 344 702,16 грн, колегією суддів відхиляються, оскільки матеріали справи не містять будь-яких доказів заявлення такого клопотання, а також оскаржуване судове рішення не містить жодних висновків та посилань на відповідні норми права щодо зменшення розміру пені.

Таким чином, враховуючи у даному випадку сукупність встановлених вище фактів та положення ст.ст.75-79, 86 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог в частині пені та присудження до стягнення пені у розмірі 2 511 228,32 грн.

Інші доводи, наведені учасниками справи, колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони не спростовують вищевикладеного та не впливають на висновки суду апеляційної інстанції.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині позовних вимог про стягнення пені з викладенням його мотивувальної та резолютивної частини в редакції даної постанови, у зв`язку з невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи.

Також враховуючи положення ст.129 ГПК України та викладене вище, оскаржуване судове рішення в частині присудженого до стягнення судового збору також підлягає зміні.

Крім того, враховуючи вищевикладене, в решті оскаржуване судове рішення не переглядається та залишається без змін.

Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покладаються на скаржника.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 252, 269, 270, 273, 275, 277, 281-285 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1.Апеляційну скаргу державного підприємства "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2021 у справі №910/20734/20 залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2021 у справі №910/20734/20 змінити в частині присудженої до стягнення суми пені та судового збору, виклавши його мотивувальну частину в редакції даної постанови, а резолютивну частину в наступній редакції:

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго (01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, 25; ідентифікаційний код 00100227) на користь державного підприємства Гарантований покупець (01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, 27; ідентифікаційний код 43068454) пеню у розмірі 2 511 228,32 грн, 3% річних у розмірі 278 263,00 грн та судовий збір у розмірі 41 842,37 грн.

3. В решті позовних вимог відмовити .

3. В решті рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2021 у справі №910/20734/20 залишити без змін.

4.Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на скаржника.

5. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.

6.Матеріали справи №910/20734/20 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст судового рішення складено та підписано 18.10.2021 (у зв`язку із перебуванням судді Дикунської С.Я. у відпустці з 11.10.2021 по 13.10.2021 та неробочими днями з 14.10.2021 по 17.10.2021).

Головуючий суддя М.Л. Яковлєв

Судді С.Я. Дикунська

Є.Ю. Шаптала