Постанова

від 18.10.2021 по справі 910/7029/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2021 року

м. Київ

Справа № 910/7029/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н. М. - головуючий, Бакуліна С. В., Кролевець О. А.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Фізичної-особи підприємця Коломойця Миколи Івановича

на постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Поляк О. І., Кропивна Л. В., Ходаківська І. П.

від 27.07.2021

за позовом Фізичної-особи підприємця Коломойця Миколи Івановича

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МІТТЕЛ"

про стягнення грошових коштів,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог та заяви про забезпечення позову

Фізична-особа підприємець Коломоєць Микола Іванович звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МІТТЕЛ" про стягнення заборгованості у розмірі 5 816 904, 48 грн.

Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем взятого на себе грошового зобов`язання за договором будівельного субпідряду № 19/08 від 18.08.2020 "Реконструкція приміщень для розміщення відділення невідкладної (екстреної) медичної допомоги КП "Лікарня № 1" за адресою: м. Житомир, вул. В. Бердичівська, 70".

Фізична-особа підприємець Коломоєць Микола Іванович також подав заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю "МІТТЕЛ" в межах суми 5 816 904, 48 грн.

Заяву про забезпечення позову обґрунтовано тим, що поведінка відповідача, коли останній має фінансову можливість, проте не виконує взятого на себе грошового зобов`язання, дає підстави вважати, що без вжиття заходів забезпечення позову відповідач просто позбудеться наявних у нього активів для того, щоб і надалі не виконувати свої зобов`язання за договором субпідряду.

2. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.05.2021 у справі № 910/7029/21 накладено арешт на рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю "МІТТЕЛ" в межах суми 5 816 904, 48 грн.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що здійснивши оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог щодо забезпечення позову суд дійшов до висновку про задоволення заяви про забезпечення позову.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.07.2021 скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.05.2021 у справі №910/7029/21. У задоволенні заяви Фізичної-особи підприємця Коломойця Миколи Івановича про забезпечення позову відмовлено.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що:

- подана заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю "МІТТЕЛ" у межах суми 5 816 904, 48 грн мотивована виключно тим, що маючи фінансову можливість, відповідач не виконує взятого на себе грошового зобов`язання. Така поведінка, на переконання позивача, дає підстави вважати, що без вжиття заходів забезпечення позову відповідач просто позбудеться наявних у нього активів для того, щоб і надалі не виконувати своє зобов`язання за договором субпідряду. Як доказ на підтвердження вказаних обставин, позивачем до матеріалів поданої заяви були долучені роздруківки з сайту spending.gov.ua - Єдиного веб-порталу використання публічних коштів, який є офіційним ресурсом з відкритими даними про використання бюджетних коштів в Україні, згідно з якими за період з 23.10.2020 по 30.12.2020 відповідач отримав кошти у розмірі 61 759 058,67 грн з місцевого та/або державного бюджету в межах бюджетних асигнувань, з них в межах процедури закупівель UA-2020-06-16-008286-с "Реконструкція приміщень для розміщення відділення невідкладної (екстреної) медичної допомоги КП "Лікарня № 1" за адресою: м. Житомир, вул. В.Бердичівська, 70" 3 транзакції на загальну суму 4 413 057,75 грн. Утім, вказана роздруківка з сайту spending.gov.ua свідчить лише про факт перерахування відповідачу вказаних у ній сум протягом визначеного періоду, проте жодним чином не обґрунтовує існування дійсної імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття заходу забезпечення позову, заявленого позивачем;

- будь-яких інших обставин на підтвердження припущення про вчинення відповідачем дій, спрямованих на реалізацію наміру позбутися наявних у нього грошових коштів, шляхом чого ухилитися від виконання свого зобов`язання та створити реальну загрозу можливості виконання рішення суду у разі задоволення позову, позивачем не наведено.

- задовольняючи заяву про забезпечення позовних вимог суд першої інстанції не врахував вимог процесуальних норм стосовно обґрунтованості та доведеності заявником припущення того, що невжиття заходів до забезпечення позову може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення у даній справі.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи касаційної скарги. Доводи інших учасників справи

У касаційній скарзі Фізична-особа підприємець Коломоєць Микола Іванович просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.07.2021 у даній справі, та залишити в силі ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.05.2021 про забезпечення позову.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції порушив положення статей 76, 77, 136 Господарського процесуального кодексу України, та не врахував висновки Верховного Суду, викладені в постановах у справах №№ 916/1727/17, 916/1572/19, 922/2163/17.

Відповідач відзив на касаційну скаргу не надав, що відповідно до частини 3 статті 295 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду судових рішень.

4. Позиція Верховного Суду

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (стаття 73 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За змістом цієї норми обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.

Отже, з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 73 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

За приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Мотивувальна частина ухвали суду має містити, зокрема, зазначення мотивів, з яких суд дійшов висновків (частина 1 статті 234 Господарського процесуального кодексу України).

Обґрунтованим є таке судове рішення, яке ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (частина 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України).

З урахуванням наведених законодавчих приписів суд першої інстанції, задовольняючи заяву позивача щодо вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на рахунки відповідача у межах суми позову, мав обґрунтувати, в тому числі з посиланням на відповідні обставини та належні докази, що невжиття таких заходів спроможне істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених (оспорюваних) прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Однак, як встановлено судом апеляційної інстанції, з чим погоджується Верховний Суд, відповідних обставин та належних доказів судом першої інстанції в ухвалі не наведено. Суд першої інстанції обмежився лише наведенням мотивів, викладених у заяві позивача про вжиття заходів забезпечення позову та посиланням на загальні норми Господарського процесуального кодексу України.

Разом з тим, судом апеляційної інстанції встановлено, що в поданих суду матеріалах відсутні будь-які докази, які б підтверджували наведені позивачем у заяві про забезпечення позову обставини, якими останній обґрунтовує необхідність вжиття судом заходів до забезпечення позову у справі.

Крім того, апеляційним господарським судом встановлено, що позивачем не наведено у заяві про забезпечення позову і обставин на підтвердження вчинення відповідачем конкретних дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після подання позову до суду, в тому числі і дій спрямованих на реалізацію належного йому майна, безпідставного витрачання ним коштів, приховування активів, тощо.

До того ж, судом апеляційної інстанції обґрунтовано зазначено, що посилання в заяві про забезпечення позову на потенційну можливість настання в майбутньому негативних наслідків, без надання відповідного обґрунтування, в тому числі доказів вчинення відповідачем певних реальних дій, спрямованих на ухилення від виконання судового рішення чи зменшення його майна, не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції правомірно скасував ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.05.2021 та відмовив у задоволенні заяви Фізичної-особи підприємця Коломойця Миколи Івановича про забезпечення позову .

Доводи касаційної скарги даного висновку не спростовують.

Зазначаючи про порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, скаржник фактично вдається до перегляду встановлених апеляційним господарським судом обставин справи та переоцінки доказів, досліджених і оцінених цим судом, що перебуває поза встановленими наведеною частиною 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України межами розгляду справи судом касаційної інстанції. Зазначене унеможливлює перевірку відповідних доводів Касаційним господарським судом та свідчить про відсутність визначених процесуальним законом підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Щодо посилання скаржника на постанови Верховного Суду у справах №№ 916/1727/17, 916/1572/19, 922/2163/17 Суд зазначає, що скаржник у касаційній скарзі цитує абзаци з постанов Верховного Суду, однак не обґрунтовує яку саме норму права судом апеляційної інстанції застосовано без урахування висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах та не наводить обґрунтування подібності таких правовідносин із цією справою, а тому дані аргументи не береться Судом до уваги.

5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Пунктом 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Звертаючись із касаційною скаргою, скаржник не спростував висновку суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову та не довів порушення норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права.

За таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу Фізичної-особи підприємця Коломойця Миколи Івановича залишити без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.07.2021 - без змін.

6. Судові витрати

З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Фізичної-особи підприємця Коломойця Миколи Івановича залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.07.2021 у справі № 910/7029/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н.М. Губенко

Судді С.В. Бакуліна

О.А. Кролевець