Ухвала

від 18.10.2021 по справі 5015/3683/11

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 жовтня 2021 року

м. Київ

Справа № 5015/3683/11

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я.,

перевіривши матеріали касаційної скарги заступника керівника Львівської обласної прокуратури

на рішення Господарського суду Львівської області від 12.02.2020 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.06.2021 у справі

за позовом Городоцької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Фонду державного майна України

до 1. Дочірнього підприємства Санаторій Любінь Великий Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України Укрпрофозодовниця , 2. Товариства з обмеженою відповідальністю Наукові технології здоров`я , 3. Товариства з обмеженою відповідальністю Реабілітаційно-оздоровчий комплекс санаторій Великий Любінь №1 , 4. Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України Укрпрофоздоровниця , 5. Великолюбінської селищної ради Городоцького районуЛьвівської області, 6. Державної реєстраційної служби України, 7. Федерації професійних спілок України,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: 1. Комунальне підприємство Львівської обласної ради Самбірське міжміське бюро технічної інвентаризації , 2. Комунальне підприємство Городоцьке районне бюро технічної інвентаризації , 3. Городоцьке районне управління юстиції у Львівській області

про визнання права власності за державою Україна в особі Фонду державного майна України на об`єкти нерухомого майна; витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння на користь Фонду державного майна України шляхом підписання акту прийому-передачі об`єктів нерухомого майна.

ВСТАНОВИВ:

28.09.2021 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга заступника керівника Львівської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Львівської області від 12.02.2020 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.06.2021 у справі № 5015/3683/11, подана 19.08.2021 через Західний апеляційний господарський суд.

29.09.2021 від Товариства з обмеженою відповідальністю Реабілітаційно-оздоровчий комплекс санаторій Великий Любінь №1 надійшли письмові пояснення, які Суд розцінює як заперечення проти відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою заступника керівника Львівської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Львівської області від 12.02.2020 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.06.2021 у справі № 5015/3683/11, в якому відповідач 3 просить повернути касаційну скаргу прокурора на підставі пункту 1 частини 4 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що касаційну скаргу від імені Прокуратури підписано особою, яка не мала відповідних повноважень.

Перевіривши матеріали касаційної скарги та оцінивши доводи, що викладені ТОВ Реабілітаційно-оздоровчий комплекс санаторій Великий Любінь №1 у запереченнях проти відкриття касаційного провадження, Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України з огляду на таке.

Статтею 290 Господарського процесуального кодексу України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.

Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Приписами частини 3 статті 311 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Таким чином, із огляду на зміст наведених вимог процесуального закону при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу, касаційна скарга має містити:

пункт 1) - формулювання висновку щодо застосування норми права із зазначенням цієї норми права з викладенням правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також покликання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких правовідносинах;

пункт 2) - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та мотивів такого обґрунтування відступлення;

пункт 3) - зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.

У разі оскарження судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у частинах 1, 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

У касаційній скарзі скаржник, зокрема зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №916/3171/15, від 22.01.2019 у справі №5024/1403/2011, від 16.04.2019 у справі № 902/311/18, від 19.03.2018 у справі № 925/740/17, від 17.06.2020 у справі № 916/1689/17, від 22.06.2021 у справі № 916/820/20, від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16.

Разом з тим, скаржнику слід обґрунтувати підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими касаційна скарга має містити формулювання висновку щодо застосування норми права із зазначенням цієї норми права.

Ураховуючи викладене касаційна скарга, подана без додержання відповідних вимог чинного процесуального законодавства, підлягає залишенню без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України.

Виходячи з положень частини 2 статті 292 та статті 174 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, така скарга залишається без руху, про що суддею-доповідачем постановляється відповідна ухвала із зазначенням строку на усунення скаржником недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Згідно з частиною 4 статті 174 та частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу заступника керівника Львівської обласної прокуратури залишити без руху та надати скаржнику строк для усунення недоліків до 02.11.2021 , але строк виконання цієї ухвали не може перевищувати десяти днів з дня вручення її скаржникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Ю. Я. Чумак