Рішення

від 30.01.2020 по справі 404/223/19

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 404/223/19

Провадження №2/405/160/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2020 року Ленінський районний суд м. Кіровограда у складі:

головуючого судді Іванової Л.А.

при секретарі Селянкіній А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кропивницький цивільну справу № 404/223/19 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Ексім-Плюс до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальних збитків, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ТОВ Ексім-Плюс звернувся до Кіровського районного суду м.Кіровограда з позовом до відповідача ОСОБА_1 , в якому просив стягнути з останнього на свою користь матеріальну шкоду, заподіяну в результаті дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 259 546 грн. 13 коп. Крім того, просив стягнути з відповідача на свою користь понесені судові витрати в розмірі 3 143 грн. 20 коп.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 30.08.2018 року о 16:40 год в м. Бориспіль по вул Київський Шлях, 5, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем, державний номерний знак НОМЕР_1 , був неуважним, не врахував безпечну швидкість та не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з транспортним засобом марки Аudi , державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , в результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.3 б, п. 12.1, п. 13.1 ПДР України, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 124 КУпАП.

Вказав, що за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення у Бориспільському міськрайонному суді Київської області за протоколом про адміністративне правопорушення серї БД №213704 від 30.08.2018 року 18 вересня 2018 року винесено постанову у справі №359/7269/18, згідно з якою ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн. Вказана постанова суду не оскаржувалася.

Для встановлення розміру матеріального збитку, завданого транспортному засобу AUDI Q5, державний номерний знак НОМЕР_2 , суб`єктом оціночної діяльності СПД ОСОБА_3 було проведено автотоварознавче дослідження оцінки матеріального збитку, завданого власнику автомобіля, - ТОВ Ексім-Плюс (свідоцтво про державну реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_3) та згідно зі звітом про визначення вартості матеріального збитку від 27.11.2018 року вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу AUDI Q5, державний номер НОМЕР_2 становить 304 546 грн. 13 коп.

Страховою компанією АТ СГ ТАС було проведене страхове відшкодування в розмірі 95 000 грн. Оскільки розмір матеріальної шкоди, завданої діями ОСОБА_1 частково було відшкодовано страховою компанією, то за вирахуванням відшкодування, загальний розмір шкоди становить 259 546 грн. 13 коп.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 21 січня 2019 року дану цивільну справу передано на розгляд до Ленінського районного суду м. Кіровограда на підставі п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 18 лютого 2019 року прийнято до провадження позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю Ексім-Плюс до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальних збитків, та призначено підготовче судове засідання з повідомленням (викликом) в судове засідання учасників справи.

Окрім того, представником позивача ТОВ Ексім-Плюс - адвокатом Варавіним С.Д. подано заяву про проведення підготовчого засідання без участі позивача, зареєстровану судом 11 липня 2019 року за вх. №17022 разом з заявою про зменшення позовних вимог від 08.07.2019 року, згідно з якою позивач зазначив, що при складанні позовної заяви було допущено арифметичну неточність (описку), у зв`язку з чим вважає за необхідне подати заяву про зменшення позовних вимог. Так, різниця між розміром завданої шкоди ( 304 546 грн. 13 коп.) та сумою страхового відшкодування (95000 грн.) становить 209 546 грн. 13 коп. З огляду на вказане, просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ Ексім-Плюс матеріальну шкоду, заподіяну в результаті дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 209 546 грн. 13 коп., а також понесені судові витрати.

Ухвалою суду від 10 вересня 2019 року закрито підготовче провадження у зазначеній справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представником позивача ТОВ Ексім-Плюс - адвокатом Варавіним С.Д. (діє на підставі ордеру ПТ №112948 від 18.04.2019 року) в судове засідання подано заяву, зареєстровану судом 30 січня 2020 року за вх.№2517 про розгляд справи без участі позивача. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ Ексім-Плюс на відшкодування матеріальної шкоди 209 546 грн. 13 коп., а також понесені судові витрати (судовий збір).

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду справи судом повідомлявся в порядку ст. 128 ЦПК України, шляхом направлення відповідачу судової повістки про виклик в судове засідання, причини неявки суду не відомі, заяви, клопотання, а також відзив на позов відповідач не подавав.

Зваживши доводи, викладені в позові на обґрунтування позовних вимог, дослідивши докази по справі в їх сукупності, з`ясувавши підстави та предмет позову, характер спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, виходячи з положень ст.12 та ст.13 ЦПК України, за якими цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів та доведення перед судом їх переконливості, при цьому суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів сторін, суд вважає, що вимоги позивача обгрунтовані та є такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч.1 ст.5 ЦПК України), при цьому, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею позовних вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, що відповідає принципу диспозитивності цивільного судочинства (ч.1 ст.13 ЦПК України).

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ст.16 ЦК України, серед яких, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди (п.8 ч.2 ст.16 ЦПК України).

Відповідно до ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому, враховуючи норми ч.3 ст.13, ст.49 ЦПК України, позивач, який вважає, що його суб`єктивне право порушене, самостійно визначає предмет та підстави позову та на власний розсуд розпоряджається своїми правами щодо предмета позову.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову, - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та обґрунтування необхідності його захисту.

Тлумачення вказаних процесуальних норм дозволяє зробити висновок, що для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити, які права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Крім того, визначаючи розподіл тягаря доведення у даній цивільній справі, суд прийшов до переконання про необхідність застосування до спірних правовідносин правила частини 3 ст.12 ЦПК України, за яким кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У розумінні наведеного правила необхідно враховувати також правило частини 6 ст.81 ЦПК України, згідно з яким доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, і саме таке розуміння процесуального закону найбільшою мірою відповідатиме засадничим принципам цивільного процесу: принципам змагальності сторін та диспозитивності цивільного процесу.

Предметом доказування у даній справі є встановлення наявності/відсутності підстав для стягнення шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки у заявленому розмірі.

З огляду на зазначені положення процесуального Закону судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 30.08.2018 року о 16 год 40 хв. в м. Бориспіль по вул. Київський Шлях 5, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки Mercedes Benz , державний номерний знак НОМЕР_1 , був неуважним, не врахував безпечну швидкість та не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з транспортним засобом марки Аudi Q5 , державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , в результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.3 б, п. 12.1, п. 13.1 ПДР України, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 124 КУпАП.

Зазначені факти встановлені постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 вересня 2018 року (справа № 359/7269/18), якою ОСОБА_1 визнано винним у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20-ти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн. Постанова набрала законної сили.

Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Внаслідок ДТП був пошкоджений автомобіль Аudi , державний номерний знак НОМЕР_2 , з вини відповідача ОСОБА_1 .

Згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 транспортний засіб - автомобіль марки Аudi , модель Q5, державний номерний знак НОМЕР_2 , 2017 року випуску, що належить позивачу ТОВ Ексім-Плюс на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 .

Крім того, з метою встановлення розміру спричиненого матеріального збитку позивачем було проведено оцінку пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіля марки Аudi , модель Q5, державний номерний знак НОМЕР_2 , про що ФОП ОСОБА_3 (сертифікат НОМЕР_4 суб`єкта оціночної діяльності від 07 червня 2018 року, терміном дії до 07.06.2021 року), 27.11.2018 року складено звіт про визначення вартості матеріального збитку колісного транспортного засобу Аudi , моделі Q5, державний номерний знак НОМЕР_2 , в результаті його пошкодження.

Відповідно до зазначеного звіту, вартість матеріального збитку, нанесеного в результаті ДТП власнику колісного транспортного засобу марки Аudi , модель Q5, державний номерний знак НОМЕР_2 , станом на 27.11.2018 року складає 304 546 грн. 13 коп.

При цьому, судом також встановлено та підтверджується матеріалами справи, що АТ СГ ТАС 08.10.2018 року сплатило на користь ТОВ Ексім - Плюс страхове відшкодування згідно договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності №АК/9442052 від 14.11.2017 року, чинного на дату ДТП, в сумі 95 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням №100921 від 08.10.2018 року.

Статтею 1166 ЦК України визначено, що шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки (діяльністю, пов`язаною з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, тощо) відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки від 01.03.2013 року № 4, якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди (пункт 2.2 Правил дорожнього руху України).

З огляду на зазначене, суд вважає, що розмір шкоди, завданої позивачу ТОВ Ексім-Плюс , підтверджується наданим суду звітом про визначення вартості матеріального збитку від 27.11.2018 року.

З огляду на викладене,оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, та враховуючи, що розмір матеріальної шкоди, завданої діями ОСОБА_1 частково було відшкодовано АТ СГ ТАС у розмірі 95 000 грн., суд вважає, що позовні вимоги ТОВ Ексім-Плюс до відповідача ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП в розмірі 209 546 грн. 13 коп. (304 546 грн. 13 коп. - 95 000 грн.) є доведеними, на підставі чого на користь позивача у зв`язку з пошкодженням внаслідок ДТП, яка мала місце 30.08.2018 року, транспортного засобу Аudi , модель Q5, державний номерний знак НОМЕР_2 , підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 матеріальна шкода в розмірі 209 546 грн. 13 коп.

Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 3 143 грн. 20 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 151 від 21 грудня 2018 року.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 7, 10, 12, 13, ст.ст.77-80, 81, 95, 133, 141, 235, 258, 259, 263, 264, 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю Ексім-Плюс до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальних збитків, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю Ексім-Плюс (ЄДРПОУ 33081867) матеріальну шкоду в розмірі 209 546 (двісті дев`ять тисяч п`ятсот сорок шість) грн. 13 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю Ексім-Плюс (ЄДРПОУ 33081867) судовий збір в розмірі 3 143 грн. 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення, або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з підстав, передбачених ч.ч.2, 3 ст.354 ЦПК України.

Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції, яким є Кропивницький апеляційний суд через Ленінський районний суд м. Кіровограда.

Суддя Ленінського

районного суду

м. Кіровограда Лілія Андріївна Іванова