Ухвала

від 13.10.2021 по справі 757/9434/14-к

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2021 року

м. Київ

справа № 757/9434/14-к

провадження № 51-3873ск21

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду

у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянув касаційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) «Нафта-Трансшипмент» адвоката ОСОБА_4 на ухвалу Київського апеляційного суду від 21 липня 2021 року про повернення апеляційної скарги.

Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами обставини

Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ухвалою від 16 квітня 2014 року задовольнив клопотання слідчого та наклав арешт на все нерухоме майно нафтобази, яка розташована за адресою: вул. Чайковського, 236, м. Херсон, що на той час належало

ТОВ «Всеукраїнський промисловий союз» (код ЄДРПОУ 32827075), шляхом заборони розпорядження, відчуження та передачі майнових прав щодо всього нерухомого майна нафтобази.

На вказану ухвалу слідчого судді представник ТОВ «Нафта-Трансшипмент» адвокат ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій порушив питання про перегляд вищевказаної ухвали слідчого судді про арешт майна.

Київський апеляційний суд ухвалою від 21 липня 2021 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 , в інтересах ТОВ «Нафта-Трансшипмент», на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16 квітня 2014 року, якою накладено арешт на все нерухоме майно нафтобази, яка розташована за адресою:

вул. Чайковського, 236, м. Херсон, повернув з усіма доданими до неї матеріалами, як таку, що подана особою, яка не має права подавати апеляційну скаргу.

Верховний Суд ухвалою від 11 серпня 2021 року на підставі п. 2 ч. 2 ст. 428 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК) відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ТОВ «Нафта-Трансшипмент»

адвоката ОСОБА_5 на ухвалу Київського апеляційного суду від 21 липня

2021 року про повернення апеляційної скарги.

Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

ТОВ «Нафта-Трансшипмент» в особі іншого представника адвоката ОСОБА_4 повторно звернулося з касаційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного суду

від 21 липня 2021 року, яка за своїм змістом є практично аналогічною з попередньою касаційною скаргою адвоката ОСОБА_5 . Касатор посилається на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати вищевказану ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Обґрунтовуючи свої вимоги представник вказує, що апеляційний суд в порушення п. 8

ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 24, п. 9 ч. 1 ст. 309 КПК, а також всупереч висновкам, викладеним у рішеннях Касаційного кримінального суду Верховного Суду, Верховного Суду України та практиці Європейського суду з прав людини неправомірно визнав

ТОВ«Нафта-Трансшипмент», в інтересах якого діє ОСОБА_4 , як особу, яка не має права на подання апеляційної скарги.

Крім того, представник стверджує, що апеляційний суд, повертаючи апеляційну скаргу дійшов неправильного висновку про те, що можливість звернутися до слідчого судді

з клопотанням про скасування арешту майна у порядку ст. 174 КПК є підставою для позбавлення права на апеляційне оскарження та повернення апеляційної скарги на ухвалу, якою було накладено арешт.

Мотиви Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги, дослідивши додані до неї копії судових рішень, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити

з огляду на таке.

Так, суд касаційної інстанції згідно з п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї копій судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Згідно з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (ч. 1 ст. 412 КПК).

Ухвала суду апеляційної інстанції повинна бути законною, обґрунтованою

і вмотивованою. При цьому законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. А вмотивованим є рішення, в якому наведені належні

і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Як вбачається зі змісту ухвали апеляційного суду, представнику ТОВ «Нафта-Трансшипмент» адвокату ОСОБА_4 повернуто апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді про накладення арешту на майно.

При цьому апеляційний суд зазначив, що пункти 25, 26 ст. 3 КПК визначають, що одним

із учасників як досудового, так і судового провадження, є третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, однак станом на дату розгляду клопотання сторони обвинувачення (16 квітня 2014 року) такою третьою особою було ТОВ «Всеукраїнський промисловий союз» (код ЄДРПОУ 32827075). Відповідно, вказана юридична особа мала дискреційні повноваження скористатись інститутом апеляційного перегляду ухвали

у строк, встановлений КПК. У свою чергу, ТОВ «ВАРУНА-ВЕСТ» (нова назва ТОВ

«Нафта-Трансшипмент») набуло право власності на нафтобазу, яка розташована за адресою: вул. Чайковського, 236, м. Херсон, лише 18 листопада 2019 року, шляхом проведення електронних торгів, у рамках примусового виконання рішення Господарського суду міста Києва від 25 листопада 2014 у справі № 910/12234/14.

У зв`язку з цим суддя Київського апеляційного суду, посилаючись на положення п. 2 ч. 3 ст. 399 КПК, вважав, що апеляційну скаргу подано особою, яка не має права її подавати, та повернув її адвокату ОСОБА_4

Верховний Суд погоджується з рішенням апеляційного суду про повернення апеляційної скарги адвоката ОСОБА_6 з огляду на таке.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 309 КПК ухвала слідчого судді про арешт майна або відмова у ньому підлягає апеляційному оскарженню. При цьому КПК не встановлено чіткого переліку осіб суб`єктів права на апеляційне оскарження цієї ухвали, а в п. 10 ст. 393 КПК вказано, що апеляційну скаргу мають право подати інші особи у випадках, передбачених цим Кодексом. Останнє положення узгоджується зі змістом ч. 7 ст. 173 КПК, згідно з якою підозрюваний, обвинувачений, треті особи мають право оскаржити судове рішення щодо арешту майна.

Таким чином, за загальним правилом власник майна, щодо якого вирішується питання про арешт, є особою, прав, свобод та інтересів якої стосується судове рішення, а отже, належить до категорії «інші особи», які вправі подати апеляційну скаргу на рішення слідчого судді.

Разом з тим, Суд звертає увагу, що згідно з доводами у касаційній скарзі представника ТОВ «Нафта-Трансшипмент», останнє набуло право власності на нафтобазу, яка розташована за адресою: вул. Чайковського, 236, м. Херсон, лише 18 листопада 2019 року, шляхом проведення електронних торгів, у рамках примусового виконання рішення Господарського суду міста Києва від 25 листопада 2014 у справі № 910/12234/14. Водночас слідчим суддею Печерського районного суду ухвалою від 16 квітня 2014 року було накладено арешт на майно, а саме на все нерухоме майно нафтобази, яка розташована за адресою: вул. Чайковського, 236, м. Херсон, що на той час належало

ТОВ «Всеукраїнський промисловий союз» (код ЄДРПОУ 32827075).

З викладеного випливає, що ТОВ «ВАРУНА-ВЕСТ» (нова назва ТОВ «Нафта-Трансшипмент») на момент накладення арешту на майно ухвалою слідчого судді Печерського районного суду від 16 квітня 2014 рокуне було учасником кримінального провадження та не належало до осіб, які за положеннями ст. 393 КПК мають право на апеляційне оскарження такої ухвали. Отже, зазначене є підставою для повернення апеляційної скарги відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 399 КПК.

У цьому аспекті неспроможним є посилання адвоката на постанову Верховного Суду України від 14 вересня 2017 рокуу справі № 5-162кс(15)17, згідно якої констатовано неправильне застосування касаційним судом норм КПК у зв`язку із обмеженням права власника майна як особи, прав, свобод та інтересів якої стосується рішення слідчого судді про арешт майна, на його апеляційне оскарження та залучення для цього захисника. Крім того, колегія суддів звертає увагу, що у цій справі адвокат подавав апеляційну скаргу безпосередньо в інтересах особи на майно якої було накладено арешт, власник якого не змінювався.

На підставі викладеного, Верховний Суд дійшов висновку, що відсутні підстави для задоволення касаційної скарги представника ТОВ «Нафта-Трансшипмент» адвоката ОСОБА_6 .

Разом з тим касаційний суд вважає за необхідне зазначити, що ТОВ «Нафта-Трансшипмент» не позбавлене права на судовий захист шляхом подання клопотання про скасування арешту майна у порядку, передбаченому ст. 174 КПК.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про повне або часткове скасування арешту майна.

Саме ця норма КПК і надає можливість, зокрема, добросовісному набувачу, який не був власником майна на час накладення на нього арешту, звернутися з клопотанням про його скасування, якщо судовим рішенням обмежується його право на володіння та розпорядження майном, в тому числі, якщо відпала потреба в застосуванні цього заходу або арешт накладено необґрунтовано.

Тому неспроможними є доводи адвоката ОСОБА_4 про те, що апеляційний суд, повертаючи апеляційну скаргу дійшов висновку, що без попереднього звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна у порядку ст. 174 КПК, особа позбавлена права на апеляційне оскарження.

У цьому аспекті необґрунтованим є посилання в касаційній скарзі на постанову Верховного Суду від 17 липня 2018 рокуу справі № 640/19670/15-к, оскільки у цій справі ухвалою апеляційного суду особі повернуто апеляційну скаргу як таку, що подана

без використання процедури можливого вирішення порушених питань у порядку ч. 1

ст. 174 КПК, тобто всупереч нормам процесуального закону, однак представнику

ТОВ «Нафта-Трансшипмент»апеляційну скаргу повернуто на підставі п. 2 ч. 3 ст. 399 КПК.

Необґрунтованими є також посилання скаржника на рішення Європейського суду з прав людини у справах «Белле проти Франції» та «Безимянна проти Російської Федерації».

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що посилання представника на постанову Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 18 травня 2020 року у справі № 639/2837/19 є неспроможними. Так, у цій справі Судом зроблено висновок про те, що суддя-доповідач суду апеляційної інстанції, вирішуючи відповідно до вимог ст. 398 КПК питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою іншої особи (захисника чи представника іншої особи) на вирок на підставі угоди, має впевнитися, що у тексті вироку зазначено такі дані, які прямо вказують на дану конкретну особу, або визнані встановленими такі обставини, які дозволяють апеляційному суду (судді-доповідачеві) з впевненістю ідентифікувати іншу особу. У цьому аспекті також необґрунтованим є посилання на постанову Верховного Суду України

від 03 березня 2016 року у справі № 5-347кс15.

Також, необґрунтованим є і посилання на постанову Верховного Суду України

від 24 лютого 2014 року у справі № 6-156цс13, згідно якої розглядалося питання щодо можливості подачі до суду заяви про поновлення цивільної дієздатності особою, яка визнана судом недієздатною. Також, представник послався на постанову Верховного Суду України від 27 квітня 2015 року у справі № 5-7кс15, згідно якої цим судом переглядалися судові рішення місцевого та апеляційного судів з підстави встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні судом справи про адміністративне правопорушення, що не стосується питання про арешт майна та можливість його оскарження в апеляційному порядку.

Посилання ж на окрему думку члена колегії у справі № 653/139/17 також не можуть бути взяті до уваги Судом, оскільки вона не є судовим рішенням. Крім того, у цій справі

розглядалося питання щодо можливості апеляційного оскарження ухвали про відмову у скасуванні арешту майна.

Таким чином, оскільки з касаційної скарги та наданих до неї копій судових рішень вбачається, що підстав для задоволення скарги немає, то Верховний Суд вважає за необхідне відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК відмовити у відкритті касаційного провадження.

З цих підстав Верховний Суд постановив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ «Нафта-Трансшипмент» адвоката ОСОБА_4 на ухвалу Київського апеляційного суду від 21 липня 2021 року про повернення апеляційної скарги.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3