Постанова

від 12.10.2021 по справі 191/3668/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/7035/21 Справа № 191/3668/20 Суддя у 1-й інстанції - Кухар Д. О. Суддя у 2-й інстанції - Демченко Е. Л.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого - судді Демченко Е.Л.

суддів - Куценко Т.Р., Макарова М.О.

при секретарі - Кругман А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпро апеляційну скаргу фермерського господарства "Меренчук" на заочне рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 березня 2021 року по справі за позовом ОСОБА_1 до фермерського господарства "Меренчук" про розірвання договору оренди земельної ділянки, -

в с т а н о в и л а:

У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до фермерського господарства "Меренчук" (далі - ФГ "Маренчук") про розірвання договору оренди земельної ділянки, мотивуючи його тим, що йому на підставі державного акту на право приватної власності на землю, серії І-ДП №058231, виданого 03 вересня 2001 року, належить земельна ділянка загальною площею 6,180 га, що розташована та території Миролюбівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, кадастровий номер земельної ділянки: 1224884900:01:003:0145, вказана земельна ділянка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Зазначав, що вказана земельна ділянка була передана в оренду ФГ Меренчук на підставі договору оренди земельної ділянки від 01 січня 2012 року. Договір зареєстрований у книзі реєстрації договорів оренди у відділі Держкомзему у Синельниківському районі за №122488494000114 18 жовтня 2012 року. 29 січня 2015 року укладено договір про зміну та доповнення договору оренди земельної ділянки від 18 жовтня 2012 року №122433494000114,проведено відповідну державну реєстрацію 24 березня 2015 року.

Вказував, що станом на грудень 2020 року існує заборгованість зі сплати орендної плати за період з 2017 року по 2020 рік включно, тобто заборгованість за три роки складає 15 777,60 грн. Він неодноразово звертався до відповідача з вимогою про передачу орендної плати, але останній відмовлявся. Крім того, під час використання земельної ділянки орендар не виконував свої обов`язки щодо охорону довкілля, підвищення родючості грунтів та збереження інших корисних властивостей землі.

Посилаючись на вищевикладені обставини просив суд, розірвати укладений між ним і ФГ Меренчук договір оренди земельної ділянки від 01 січня 2012 року, який зареєстрований в книзі реєстрації договорів оренди у відділі Держкомзему у Синельниківському районі за №122488494000114 18 жовтня 2012 року та договір про зміну та доповнення договору оренди земельної ділянки №122488494000114 18 жовтня 2012 року від 29 січня 2015 року, зареєстровані на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 20223631, від 24 березня 2015 року 11:50:58, державним реєстратором Реєстраційної служби Синельниківського МУЮ Дніпропетровської області Деркач С.В.

Заочним рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 березня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено. Вирішено питання стосовно судових втрат.

В апеляційній скарзі відповідач ФГ "Маренчук", посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що акт, складений Державною екологічною інспекцією, зафіксував порушення екологічного законодавства та не доводить того, що вказані порушення мали негативний вплив на орендовано ними земельну ділянку.

24 вересня 2021 року від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, зазначаючи, що ним доведено істотне порушення умов договору та його прав. Наголошував на тому, що відповідач оренду плату не сплачував з 2017 року, на його неодноразові звернення не реагував. Крім того, допустив порушення вимог природоохоронного та екологічного законодавства.

Розглянувши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів не находить підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду.

Статтями 12,81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Розглядаючи позов, суд має встановити фактичні обставини справи виходячи з фактичних правовідносин сторін, але в межах заявлених вимог.

Судом першої інстанції встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що позивачу ОСОБА_1 на підставі державного акту на право приватної власності на землю, серії І-ДП №058231, виданого 03 вересня 2001 року, належить на праві приватної власності земельна ділянка загальною площею 6,180 га, що розташована та території Миролюбівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, кадастровий номер земельної ділянки: 1224884900:01:003:0145, вказана земельна ділянка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.14,15).

Відповідно до договору оренди земельної ділянки від 01 січня 2012 року між ОСОБА_1 та ФГ Меренчук , в особі голови Меренчука К.В., укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 6,18 га строком на 5 (п`ять) років, починаючи з моменту проведення державної реєстрації (а.с.19-21).

Договір зареєстрований у книзі реєстрації договорів оренди у відділі Держкомзему у Синельниківському районі за №122488494000114 18 жовтня 2012 року.

29 січня 2015 року укладено договір про зміну та доповнення договору оренди земельної ділянки від 18 жовтня 2012 року №122433494000114, проведено відповідну державну реєстрацію 24 березня 2015 року, відповідно до якого продовжено термін дії договору оренди земельної ділянки на 20 (двадцять) років, починаючи з моменту проведення державної реєстрації цього договору. Розрахований розмір орендної плати за оренду 6,1800 га земель по договору встановлено у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки землі і становить 5 259 (п`ять тисяч двісті п`ятдесят дев`ять) грн.20 коп. без ПДВ. Періодичність внесення орендної плати - два рази на рік. За письмовим погодженням з орендодавцем, орендар може перенести термін виплати орендної плати, але не зменшувати її розмір. Розрахунки закінчуються не пізніше 31 грудня. У розмір орендної плати не входить податок на землю . Кадастровий номер земельної ділянки: 1224884900:01:003:0145 (а.с.9).

Згідно акту приймання-передачі земельної ділянки по договору оренди від 29 січня 2015 року, акту відновлення меж земельної ділянки із планом схемою від 29 січня 2015 року - ОСОБА_1 передав, а ФГ Меренчук , в особі голови Меренчука К.В., прийняв у платне використання, в оренду, земельну ділянку загальною площею 6,1800га, належну ОСОБА_1 та набув прав і зобов`язань по даному договору. Відведена земельна ділянка (пай) може використовуватися ФГ Меренчук за цільовим призначенням після укладення договору. Заперечень з боку представників при відновленні меж не заявлено.

Пунктом 7.2.8 договору оренди земельної ділянки від 18 жовтня 2012 року №122433494000114 визначено, що орендар зобов`язаний використовувати орендовану земельну ділянку відповідно до мети, визначеної у п.2.1. цього договору, ефективно, підвищувати її родючість, застосовувати природноохоронні технології, запобіганню погіршенню стану землі внаслідок своєї господарської діяльності, дотримуючись при цьому вимог чинного земельного і екологічного законодавства, державних і місцевих стандартів, норм і правил щодо використання землі.

Позивачем також було надано інформаційну довідку Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області від 18 червня 2019 року за вих.№3-6048-3-3 про факти порушення ФГ Меренчук вимог природоохоронного та екологічного законодавства, про що за результатами перевірки складено акт №16/3/19, в якому зафіксовані відповідні порушення (а.с.31-33,34-53).

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що позивачем надано належні та допустимі докази обґрунтованості пред`явлених позовних вимог, оскільки ним доведено факт істотного та систематичного порушення умов спірного договору оренди земельної ділянки.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду виходячи з наступного.

Відповідно до статті 14 Конституції України, статті 1 ЗК України земля - є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до частини другої статті 95 ЗК України порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Згідно ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом частини другої статті 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договори найму регулюються актами земельного законодавства - ЗК України, Законом України Про оренду землі .

Законом України Про оренду землі визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

За змістом ст.13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2021 року у справі №759/1788/18-ц (провадження №61-6083св19) зроблено висновок, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим. Частинами першою-другою статті 652 ЦК України передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бут змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона .

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 31 Закону України Про оренду землі договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Згідно з частиною першою статті 32 Закону України Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені законом. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - значної міри позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це (друге) оціночне поняття значно звужує сферу огляду суду. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України. Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона. У кожному конкретному випадку питання про істотність порушення повинне вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Так, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена як у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору; а також установити, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.

Згідно ст.96 ЗК України передбачені обов`язки землекористувачів:забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки; додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля; своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату; не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів; підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі; своєчасно надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановленому законом; дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов`язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон; зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних і осушувальних систем. Законом можуть бути встановлені інші обов`язки землекористувачів.

Колегія суддів наголошує на тому, що доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір, тому подання позивачем доказів на підтвердження наведених вище обставин є обов`язковим, оскільки в цій частині між позивачем та відповідачем виник спір про право, і такі докази матимуть значення для ухвалення рішення у справі. Докази, які позивач повинен подати в рахунок обґрунтування всіх тих обставин, на які він посилається як на підставу для задоволення його вимог, і на підставі яких суд в подальшому встановлює наявність або відсутність підстав для задоволення позову чи відмови у його задоволенні, повинні бути виключно належними та допустимими.

Позивач, як сторона по справі, зобов`язаний довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, відповідно до ст.81 ЦПК України.

Нормами ст.77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов`язок із доказування, оскільки ст.81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Колегія суддів зазначає, що позивачем доведено істотне систематичне порушення умов спірного договору оренди земельної ділянки та його прав.

Позивач зазначив про наявність заборгованості за оренду земельної ділянки за три роки у загальному розмірі 15 777,60 грн., відповідач у своїй апеляційній скарзі жодним чином не спростував наявність заборгованості та виконання умов договору оренди землі в частині здійснення орендної плати.

Акт №16/3/19, яким зафіксовані відповідні порушення, свідчить про те, що орендар не виконував обов`язки щодо збереження властивостей земельної ділянки, призначеної для ведення товарно-сільсько-господарського виробництва, та зазначення в апеляційній скарзі про те, що позивач не довів що у зв`язку з діяльністю відповідача земельна ділянка зазначала випадкового знищення чи пошкодження.

Таким чином, доводи, викладені в апеляційній скарзі стосовно наявності правових підстав для відмови у задоволенні позову є хибними.

Інші доводи не можуть бути взяті до уваги колегією суддів, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте відповідно до вимог ст.89 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена.

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджені письмовими матеріалами справи.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення має бути залишено без змін.

Керуючись ст.ст.374,375,382-384 ЦПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу фермерського господарства "Меренчук" залишити без задоволення.

Заочне рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 березня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий: Демченко Е.Л.

Судді: Куценко Т.Р.

Макаров М.О.