Рішення

від 18.10.2021 по справі 520/15725/21

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

18 жовтня 2021 року Справа № 520/15725/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Супрун Ю.О. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД ЧАРІВНИЙ МЕЛЬНИК" (вул. О. Яроша, буд. 18, м. Харків, 61045, код ЄДРПОУ 41102980) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495), Державної податкової служби України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД ЧАРІВНИЙ МЕЛЬНИК" (надалі за текстом - ТОВ "ТД ЧАРІВНИЙ МЕЛЬНИК", позивач), звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (надалі за текстом - ГУ ДПС у Харківській області), Державної податкової служби України (надалі за текстом - ДПС України), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Харківській області №2799859/41102980 від 25.06.2021 про відмову у реєстрації податкової накладної № 2 від 07.06.2021 у Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України, код ЄДРПОУ 43005393, 04053, м. Київ, Львівська площа, 8, зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД ЧАРІВНИЙ МЕЛЬНИК", код ЄДРПОУ 41102980, № 2 від 07.06.2021 у Єдиному реєстрі податкових накладних.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішення комісії центрального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, Державної податкової служби України про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, на думку позивача, є протиправним, прийняте без врахування наданих позивачем пояснень та додаткових документів, а тому підлягає скасуванню, а відновленням порушених прав є зобов`язання ДПС України здійснити реєстрацію не прийнятої податкової накладної.

Суд зазначає, що дана адміністративна справа не належить до переліку справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження та має незначну складність.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 17.08.2021 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі згідно з положеннями п.10 ч.6 ст.12, ч.1 ст.257 КАС України, якими унормовано що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 18.08.2021 роз`єднано в самостійні провадження позовні вимоги.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 20.08.2021 прийнято справу до розгляду.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до положень ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно з положеннями ч.ч. 2, 3, 4, 5 ст. 262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п`ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України 10.09.2021 надало відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог та зазначив, що відповідач діяв в межах повноважень, на підставі та у спосіб, визначений чинним законодавством, прийнявши рішення про включення позивача до переліку ризикових суб`єктів. З огляду на вищезазначене, та не надання позивачем необхідних первинних документів на підтвердження господарських операцій, податковим органом правомірно прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної ТОВ "ТД ЧАРІВНИЙ МЕЛЬНИК".

Державна податкова служба України своїм правом на надання відзиву на позов не скористалася, відзив до суду не направила.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

ТОВ "ТД ЧАРІВНИЙ МЕЛЬНИК" зареєстроване, як юридична особа 26.01.2017 ідентифікаційний код юридичної особи - 41102980, зареєстровано у встановленому законодавством порядку та перебуває на податковому обліку у Головному управлінні ДПС у м. Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України, (Київське управління), є платником податку на додану вартість.

Згідно з даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основними видами економічної діяльності ТОВ "ТД ЧАРІВНИЙ МЕЛЬНИК" є: 10.61 виробництво продукції борошномельної-круп`яної промисловості; 01.11 вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; 01.12 вирощування рису; 01.13 вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів.

Судом встановлено, що в ході здійснення господарської діяльності ТОВ "ТД ЧАРІВНИЙ МЕЛЬНИК" на виконання вимог положень ст.ст. 16, 201 Податкового кодексу України (надалі за текстом - ПК України) було складено податкову накладну № 2 від 07.06.2021 про відображення господарської операції з постачання товару на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Вента-1" (надалі за текстом - ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Вента-1") код ЄДРПОУ 21200967, ІПН 212009620386, на загальну суму 30300,00 грн., у тому числі ПДВ 20 % -5050,00 грн., яку було направлено для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних.

16.06.2021 в електронний кабінет платника податків надійшло повідомлення про прийняття вищевказаної податкової накладної з обґрунтуванням, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної № 2 від 07.06.2021зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1101 відсутні у таблиці платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. При цьому контролюючий орган запропонував надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/PK для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З боку ТОВ "ТД ЧАРІВНИЙ МЕЛЬНИК" 17.06.2021 на адресу ГУ ДПС у Харківській області, Шевченківська ДПІ (Шевченківський район м. Харкова) було направлено Повідомлення № 2 про надання пояснень про господарську діяльність, яка полягає у тому, що ТОВ "ТД ЧАРІВНИЙ МЕЛЬНИК" є виробником борошна та висівок пшеничних (які є побічним продуктом) з зерна пшениці, при переробці борошна на борошномельному обладнанні виходить приблизно 75-77 % борошна і 23-25 % висівок пшеничних, ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Вента-1" є покупцем борошна пшеничного згідно договору № 0809/20 від 08.09.2020, та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, які на думку позивача є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Судом встановлено, що Квитанції № 2 від 17.06.2021, було повідомлено позивача про те, що вищевказане Повідомлення № 2 прийнято Державною податковою службою України 17.06.2021.

Однак, відповідно до Рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Харківській області №2799859/41102980 від 25.06.2021 у реєстрації податкової накладної № 2 від 07.06.2021 було знову відмовлено на підставі того, що платником податку не було надано копій документів: первинних документів щодо постачання /придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції складських документів (інвентиразиційних описів), у тому числі рахунки фактури/інвойсів, актів приймання - передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності первинних типових форм та галузевої специфіки, накладних, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків. При цьому, форма зазначеного рішення ставить вимогу до контролюючого органу підкреслити конкретні документи із зазначеного переліку, які не були надані платником податку, чого контролюючим органом зроблено не було.

На вищевказане Рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Харківській області №2799859/41102980 від 25.06.2021 про відмову у реєстрації податкової накладної ТОВ "ТД ЧАРІВНИЙ МЕЛЬНИК" було подано скаргу до Голови комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яку згідно Квитанції № 2 було отримано контролюючим органом ДПС України 30.06.2021.

Рішенням за результатами розгляду скарги щодо рішення комісії регіонального рівня ГУ ДПС у Харківській області про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2799859/41102980 від 25.06.2021 зазначену скаргу ТОВ "ТД ЧАРІВНИЙ МЕЛЬНИК" було залишено без задоволення та рішення комісії регіонального рівня ГУ ДПС у Харківській області про відмову у реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних без змін, чим на думку позивача було порушено законні права та охоронювані законом інтереси ТОВ "ТД ЧАРІВНИЙ МЕЛЬНИК".

Судом встановлено, що між ТОВ "ТД ЧАРІВНИЙ МЕЛЬНИК" (постачальник) та ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Вента-1" (покупець) укладено договір поставки №0809/20 від 08.09.2020, відповідно до п. 1.1 якого Продавець продає, а Покупець зобов`язується приймати та сплачувати за товар - борошно пшеничне вищого ґатунку в мішках , у порядку і на умовах передбачених цим договором та додатковими угодами до нього.

В рамках договору №0809/20 від 08.09.2020 складено: видаткова накладна № 139 від 07.06.2021, товарно-транспортна накладна № Р139 від 07.06.2021, довіреність № 2 від 07.06.2021, крім того наявна виписка по рахунку за 23.06.2021.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 201.1 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Згідно з п.п. а, б пункту 185.1 статті 185 ПК України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Відтак, для складання податкової накладної головною умовою є здійснення господарської операції, що підтверджує факт постачання товарів послуг, або отримання попередньої оплати.

Підпунктами 14.1.185 п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об`єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об`єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

За пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у встановлений Кодексом термін.

Згідно із п. 192.1 ст. 192 ПК України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.

При цьому чинними нормами ПК України не передбачено можливості виключення з ЄРПН поданих на реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування (у тому числі тих, що були складені без факту здійснення господарської операції).

Суд вважає, що контролюючий орган повинен при зупиненні реєстрації податкової накладної не лише запропонувати надати документи, а навести їх конкретний перелік, оскільки в п. 8 Порядку № 520 наведений приблизний та не вичерпний ("може включати") перелік документів необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.

В іншому випадку така підстава для прийняття рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі з підстави ненадання платником податку копій документів відповідно до п. 8 цього Порядку не може бути застосована".

Попри це, надіслана ТОВ "ТД ЧАРІВНИЙ МЕЛЬНИК" квитанція від 16.06.2021 про зупинення реєстрації податкової накладної № 2 від 07.06.2021 містить вимоги щодо надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в спірній податковій накладній № 2 від 07.06.2021, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію спірної накладної, що в свою чергу є недотриманням принципу правової визначеності.

Відмовляючи у реєстрації податкової накладної № 2 від 07.06.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних, Комісія регіонального рівня виходила з того, що з боку позивача не надано: первинних документів щодо постачання /придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції складських документів (інвентиразиційних описів), у тому числі рахунки фактури/інвойсів, актів приймання - передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності первинних типових форм та галузевої специфіки, накладних, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків, проте не вказано, які саме документи складені з порушенням законодавства, які вимоги законодавства порушено при складанні документів та яких документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Також у розділі "додаткова інформація" не зазначено конкретизація документів.

Водночас, Комісія регіонального рівня жодним чином не вказує на недостатність документів, які вже були подані ТОВ "ТД ЧАРІВНИЙ МЕЛЬНИК".

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання протиправними та скасування Рішення Комісії ГУ ДПС у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2799859/41102980 від 25.06.2021 про відмову у реєстрації податкової накладної ТОВ "ТД ЧАРІВНИЙ МЕЛЬНИК" - № 2 від 07.06.2021.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ТОВ "ТД ЧАРІВНИЙ МЕЛЬНИК" № 2 від 07.06.2021, суд зазначає наступне.

Реалізація суб`єктами публічної адміністрації своїх повноважень, які є законодавчо визначеними, що випливає з положень частини другої статті 19 Конституції України, здійснюється в межах відповідної законної дискреції.

Під дискреційними повноваженнями слід розуміти надання органу або посадовій особі повноважень діяти на власний розсуд в межах закону. Зокрема, дискреційні повноваження полягають у тому, що суб`єкт владних повноважень може обирати у конкретній ситуації альтернативне рішення, яке є законним.

Дискреційні повноваження - це комплекс прав і зобов`язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення. Також ця особа може вибирати рішення у передбачених для конкретних ситуацій нормативно-правових актах або схожих документах.

Відповідно до Рекомендацій Комітету Ради Європи N R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Ради 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.

Адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб`єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до абзацу 3 пункту 10.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду "Про судове рішення в адміністративній справі" від 20.05.2013 № 7, суд може ухвалити постанову про зобов`язання відповідача прийняти рішення певного змісту за винятком випадків, коли суб`єкт владних повноважень відповідно до закону приймає рішення на власний розсуд.

Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, і давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, що належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Отже, адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень, виконуючи цілі, встановлені адміністративним судочинством щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення) передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається і не може втручатися в дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Так, відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право звернутися до суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

За приписами пункту 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення позову суд може прийняти постанову про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Аналізуючи дані положення кодексу, можна дійти висновку, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов`язувати суб`єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

Окрім того, суд звертає увагу на приписи п.п. 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМ України №1246 від 29.12.2010, (зі змінами), яким передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду). У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

У першому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, яке ухвалюється саме Комісією ДФС.

У другому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної, при цьому датою реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, нормами Податкового кодексу України та Порядку чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної та можливості зазначення дати її реєстрації.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - ЄКПЛ або Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України N 475/97-ВР від 17.07.97; Конвенція набула чинності для України 11.09.1997.

За приписами статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" № 3477-IV від 23.02.2006, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява N 28924/04) констатував: "50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява N 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

В даному випадку, задоволення позовної вимоги щодо зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 2 від 07.06.2021, подану ТОВ "ТД ЧАРІВНИЙ МЕЛЬНИК" є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що оскільки відповідачами не доведено правомірність оскаржуваних дій, а встановлені обставини справи свідчать про їх протиправність, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ТОВ "ТД ЧАРІВНИЙ МЕЛЬНИК".

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відносно клопотання позивача щодо стягнення з відповідачів на користь ТОВ "ТД ЧАРІВНИЙ МЕЛЬНИК" судові витрати зі сплати послуг адвоката у розмірі 50000,00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до частина 1 статті 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Пункт 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Питання розподілу судових витрат врегульовано положеннями статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якою визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (частина перша).

Згідно з частинами першою та другою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до частин другої - п`ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним з: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Тобто, суд під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат зобов`язаний оцінити обґрунтованість рівня витрат на правничу допомогу у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.

Відповідно до статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Як вбачається із матеріалів справи, представником позивача надано суду копію договору про надання правничої допомоги від 09.08.2021, укладеного між позивачем та адвокатом Мазовецьким В.П., який зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги клієнту на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт (замовник) зобов`язався оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

У відповідності до пункту 4.1. розділу 4 договору за отримання правової допомоги, наданої Адвокатом, клієнт (замовник) сплачує останньому винагороду - гонорар у розмірі 50000 гривень.

Суд звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні акт виконаних робіт, розрахунок часу, який був витрачений адвокатом при наданні послуг позивачу, розрахунок вартості наданих послуг.

Так, вирішуючи питання щодо співмірності витраченого часу та обсягу наданих послуг, суд зазначає, що представником позивача не надано суду детального розрахунку часу, витраченого адвокатом, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.

Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

Слід зазначити, що як вказано у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23рп/2009, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

При цьому, необхідно враховувати, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Саме такої правової позиції дотримується Верховний Суд у своїй постанові від 10 червня 2021 року у справі №820/479/18.

Частиною 5 статті 242 КАС України, встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи, що матеріалами справи не підтверджено витрачений адвокатом час, надані послуги, розрахунок вартості наданих послуг, а також оплата цих послуг, суд дійшов висновку що, вимога (клопотання) позивача про стягнення з відповідачів витрат, понесених на отримання правничої допомоги задоволенню не підлягає.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 13, 14, 139, 241, 243, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД ЧАРІВНИЙ МЕЛЬНИК" (вул. О. Яроша, буд. 18, м. Харків, 61045, код ЄДРПОУ 41102980) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495), Державної податкової служби України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних рішень №2799859/41102980 від 25.06.2021 про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 07.06.2021.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкову накладну № 2 від 07.06.2021 подану Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД ЧАРІВНИЙ МЕЛЬНИК".

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43983495, вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД ЧАРІВНИЙ МЕЛЬНИК" (вул. О. Яроша, буд. 18, м. Харків, 61045, код ЄДРПОУ 41102980) сплачений судовий збір у розмірі 1135 (одна тисяча сто тридцять п`ять) гривень 00 копійок.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393, 04053, м. Київ, пл. Львівська, буд. 8) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД ЧАРІВНИЙ МЕЛЬНИК" (вул. О. Яроша, буд. 18, м. Харків, 61045, код ЄДРПОУ 41102980) сплачений судовий збір у розмірі 1135 (одна тисяча сто тридцять п`ять) гривень 00 копійок.

Відмовити у стягненні з Головного управління ДПС у Харківській області та Державної податкової служби України витрат на правничу допомогу.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Текст рішення складено та підписано 18.10.2021.

Суддя Супрун Ю.О.