ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
06 жовтня 2021 року м. Дніпросправа № 280/436/21
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),
суддів: Кругового О.О., Прокопчук Т.С.,
за участю секретаря судового засідання: Макарової С.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Топаз" на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20 квітня 2021 р. (суддя: Лазаренко М.С.) в адміністративній справі №280/436/21 за позовом Головного управління ДПС у Запорізькій області до Публічного акціонерного товариства "Топаз", про стягнення податкового боргу,-
В С Т А Н О В И В:
Головне управління ДПС у Запорізькій області звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути з відповідача податковий борг у розмірі 1 325 519,71 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за ПАТ Топаз обліковується заборгованість перед бюджетом у розмірі 1 325 519,71 грн., а саме пеня за несвоєчасну сплату податку на додану вартість. Зазначено, що позивачем вживались заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме була направлена податкова вимога форми Ю №3109-25 від 08 грудня 2014 р., яка залишилась без виконання, що є підставою для стягнення суми боргу в примусовому порядку.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 20 квітня 2021 р., ухваленим за результатами розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, позов задоволено.
Рішення суду першої інстанції оскаржено в апеляційному порядку відповідачем. Посилаючись на порушення норм матеріального права, скаржник просить скасувати рішення суду першої інстанції, провадження у справі закрити.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ухвалою Господарського суду Запорізької області від 30 травня 2017 р. порушено провадження у справі №908/981/17 про банкрутство ПАТ Топаз . Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 26 грудня 2017 р. відхилено грошові вимоги Головного управління ДФС у Запорізькій області в частині податкового зобов`язання відповідача з податку на додану вартість, що виникло згідно поданої у 2013 р. декларації, оскільки на момент звернення з кредиторськими вимогами 03 липня 2017 р. минув трирічний строк для пред`явлення таких вимог, визначений статтею 102 Податкового кодексу України. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 27 лютого 2020 р., яка набрала законної сили 02 липня 2020 р. задоволено подане Головним управлінням ДПС у Запорізькій області, як правонаступником Головного управління ДФС у Запорізькій області клопотання щодо залишення без розгляду кредиторських вимог до ПАТ Топаз в частині грошового зобов`язання в розмірі 1 325 519,71 грн., що є нарахованою пенею за несвоєчасну сплату боржником податку на додану вартість. Викладене свідчить про
вирішення в межах справи №908/981/17 питання, в частині грошового зобов`язання в розмірі 1 325 519,71 грн. Таким чином звернення податковим органом до суду з вимогою щодо стягнення з ПАТ Топаз даної суми в якості податкового боргу є безпідставним.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач вказує про помилковість твердження відповідача про те, що спір в частині наявного в нього грошового зобов`язання в розмірі 1 325 519,71 грн. вже вирішено в межах справи №908/981/17. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 27 лютого 2020 р. у справі №908/981/17 зазначенні вимоги не досліджувалися, а лише були залишені без розгляду за клопотанням представника податкового органу. Відповідно до частини 4 статті 229 Господарсько процесуального кодексу України особа, позов якої залишено без розгляду (в даному випадку в частині вимог), після усунення обставин, що було підставою для залишення позову без розгляду, має право звертатися до суду повторно.
У судовому засіданні представник скаржника підтримав вимоги та доводи апеляційної скарги. Представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечив та просив рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і
обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене
судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Перевірка оскарженого рішення суду першої інстанції здійснюється в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Судом першої інстанції встановлено, що ПАТ Топаз перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Запорізькій області, яким у зв`язку з несплатою Товариством узгодженого податкового зобов`язання з податку на додану вартість, нараховано йому пеню в розмірі 1 325 519,71 грн.,та направлено в зв`язку з цим податкову вимогу про сплату боргу форми Ю №3109-25 від 08 грудня 2014 р. Враховуючи несплату ПАТ Топаз суми боргу добровільно, податковий орган звернувся до суду з позовом про стягнення з Товариства даної суми в примусовому порядку.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з наявності обґрунтованих підстав для стягнення з відповідача в примусовому порядку суми податкового боргу в розмірі 1 325 519,71 грн.
Колегія суддів не погоджується з даним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Правовідносини, що виникли у сфері відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів до 21 жовтня 2019 р. регулювались Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Відповідно до статті 19 даного Закону, мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію. Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження (проваджень) у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення виконавчого провадження. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє відповідному органу або особі, яка здійснює примусове виконання судових рішень, рішень інших органів за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника та знаходженням його майна.
Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах; забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.
З порушенням провадження у справі про банкрутство не пов`язується завершення підприємницької діяльності боржника, він має право укладати угоди, у нього можуть виникати нові зобов`язання.
Статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що конкурсні кредитори це кредитори за вимогами до боржника, які виникли до відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника. Поточні кредитори це кредитори за вимогами до боржника, які виникли після відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство.
21 жовтня 2019 р. набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства, відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень якого Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" втратив чинність.
Згідно пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодекс України з процедур банкрутства, з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу не залежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Статтею 7 Кодексу України з процедур банкрутства врегульовано, що господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник.
Системний аналіз викладених правових норм свідчить, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство, останній перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс його юридичних правовідносин, і спеціальні норми мають пріоритетне значення у застосуванні при розгляді справ про банкрутство відносно інших законодавчих актів України.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 30 травня 2017 р. у справі №908/981/17 (провадження №29/19/17) порушено провадження у справі про банкрутство відносно ПАТ Топаз , введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном. На офіційному сайті Вищого господарського суду України 30 травня 2017 р. оприлюднено оголошення №43303 про порушення справи про банкрутство.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 26 грудня 2017 р. відхилено грошові вимоги Головного управління ДФС у Запорізькій області в частині податкового зобов`язання відповідача з податку на додану вартість, що виникло згідно поданої у 2013 р. декларації, оскільки на момент звернення з кредиторськими вимогами 03 липня 2017 р. минув трирічний строк для пред`явлення таких вимог, визначений статтею 102 Податкового кодексу України.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 27 лютого 2020 р. задоволено клопотання Головного управління ДПС у Запорізькій області в частині здійснення процесуального правонаступництва у справі №908/981/17 (провадження №29/19/17), шляхом зміни кредитора з Головного управління ДФС у Запорізькій області на Головне управління ДПС у Запорізькій області, як його правонаступника; залишено без розгляду вимоги Головного управління ДПС у Запорізькій області до ПАТ Топаз як такі, що заявлені помилково в частині 1 325 519,71 грн., що є нарахованою пенею за несвоєчасну сплату боржником податку на додану вартість.
Викладене свідчить про вирішення в межах справи №908/981/17 (провадження №29/19/17) про банкрутство ПАТ Топаз питання, в частині наявного у нього грошового зобов`язання в розмірі 1 325 519,71 грн. (пеня за несвоєчасну сплату податку на додану вартість), що свідчить про безпідставність звернення податковим органом до суду з вимогою щодо стягнення з ПАТ Топаз даної суми в якості податкового боргу.
Також, колегія суддів звертає увагу, що нарахування пені відбулось на безнадійний податковий борг, про що свідчить зміст ухвали суду від 26 грудня 2017 р. у зазначеній справі.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про наявність, визначених статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Апеляційна скарга, при цьому, підлягає частковому задоволенню, оскільки за її вимогами скаржник просив закрити провадження у справі. Разом з тим, підстави, визначенні статтею 238 Кодексу адміністративного судочинства України, під час розгляду апеляційної скарги не встановлені.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, колегія суддів керується приписами статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Оскільки відповідачем понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 29 824,20 грн., вони підлягають відшкодуванню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань позивача.
Керуючись статтями 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Топаз" - задовольнити частково.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20 квітня 2021 р. в адміністративній справі №280/436/21 - скасувати та ухвалити нове рішення.
У задоволенні позовних вимог Головного управління ДПС у Запорізькій області до Публічного акціонерного товариства "Топаз", про стягнення податкового боргу - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (код ЄДРПОУ 43143945; 69107, місто Запоріжжя, проспект Соборний, будинок 166)
на користь Публічного акціонерного товариства "Топаз" (код ЄДРПОУ 14310371; 69071, місто Запоріжжя, вулиця Магістральна будинок 84) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 29 824 (двадцять дев`ять тисяч вісімсот двадцять чотири) гривні 20 копійок.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 06 жовтня 2021 р. і касаційному оскарженню не підлягає відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя А.В. Шлай
суддя О.О. Круговий
суддя Т.С. Прокопчук
Суд | Третій апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 06.10.2021 |
Оприлюднено | 20.10.2021 |
Номер документу | 100369391 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Прасов Олександр Олександрович
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Прасов Олександр Олександрович
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Прасов Олександр Олександрович
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Лазаренко Максим Сергійович
Адміністративне
Третій апеляційний адміністративний суд
Шлай А.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні