Рішення

від 06.10.2021 по справі 280/2297/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Д О Д А Т К О В А П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

06 жовтня 2021 року м. Дніпросправа № 280/2297/20

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач),

суддів: Лукманової О.М., Дурасової Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Новошицької О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро клопотання ТОВ ВКФ Енергоімпульс про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ВКФ Енергоімпульс до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень

в с т а н о в и В:

03.04.2021 р. ТОВ ВКФ Енергоімпульс звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, де просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 19.03.2020 р. №0003710506 та № 0003720506.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 09.06.2020 р. адміністративний позов задоволений.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 30.06.2021 р. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09.06.2020 р. залишене без змін.

09.07.2021 р. на адресу суду надійшло клопотання ТОВ ВКФ Енергоімпульс про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, де просило стягнути з ГУ ДПС у Запорізькій області на користь ТОВ ВКФ Енергоімпульс витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000 грн та на підтвердження витрат на правничу допомогу надані: детальний опис робіт (наданих послуг) та здійснених витрат виконаних адвокатом, необхідних для надання правничої допомоги у справі, акт - приймання - передачі наданих послуг від 30.06.2021 р. та платіжне доручення № 13 від 01.07.2021 р.

07.09.2021 р. на адресу суду надійшла заява ГУ ДПС у Запорізькій області про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, де, зазначивши про відсутність договору про надання адвокатських послуг, в акті приймання - передачі послуг від 30.06.2021 р. вказана вартість послуг адвоката, але послуги не конкретизовані, а в детальному описі робіт та здійснених витратах адвокатом у змісті витраченого часу вказується участь у судовому засіданні, проте не вказано дату судового засідання і їх кількість. Крім того, вказали, що справа малозначна і сума позовних вимог складає 54 025 грн, в зв`язку з чим вважають, що сума витрат значно завищена, не відповідає витраченому адвокатом часу та складності справи і підлягає зменшенню, а тому просили відмовити у задоволенні судових витрат.

24.09.2021 р. на адресу суду надійшло заперечення ТОВ ВКФ Енергоімпульс на заяву відповідача, де вказали, що між адвокатом Хілько А.С. та ТОВ ВКФ Енергоімпульс укладений 26.03.2020 р. договір про надання правової допомоги №133, копія якого є в матеріалах справи. В акті приймання - передачі наданих послуг від 30.06.2021 р. достатньо чітко зазначені надані адвокатом послуги, а в Детальному описі робіт та здійсненні витрат чітко зазначено про участь у судовому засіданні (м. Дніпро) 30.06.2021 р., адвокатом витрачено не один час та понесені витрати, щоб приїхати з м. Запоріжжя до Третього апеляційного адміністративного суду м. Дніпро і після судового засідання повернутися до м. Запоріжжя, в зв`язку з чим вважає суму витрат обгрунтованою та співмірною із складністю справи і виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в т.ч. впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Тому просило заяву про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу залишити без задоволення, а клопотання про відшкодування витрат на праофесійну правничу допомогу задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 09.08.2021 р. клопотання позивача призначене до розгляду на 06.10.2021 р. о 15.20.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача просила відмовити в задоволенні клопотання, інші учасники до суду не з`явилися, про дату слухання справи повідомлені належним чином.

Дослідивши матеріали справи та докази по справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про часткове задоволення клопотання в зв`язку з наступним.

Відповідно до ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно ч. 1, ч. 6 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що з наданих позивачем доказів щодо витрат на правничу допомогу, встановлено, що його витрати складають 4 000 грн., а саме, витрати на правничу допомогу адвоката, в т.ч. гонорару за представництво в суді та іншу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів, тощо, а також вартість послуг помічника адвоката.

Також з матеріалів справи слідує, що витрати, зазначені позивачем підтверджені детальним описом робіт (наданих послуг) та здійснених витрат виконаних адвокатом, необхідних для надання правничої допомоги у справі, актом приймання - передачі наданих послуг від 30.06.2021 р. та платіжним дорученням № 13 від 01.07.2021 р.

Статтею 134 КАС України передбачено, що 1. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

2. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

3. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

4. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

5. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

6. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

7. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 року у справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд апеляційної інстанції, враховуючи обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, керуючись, принципами справедливості та верховенства права, вважає за необхідне клопотання ТОВ ВКФ Енергоімпульс про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково, винести додаткову постанову по даній справі та стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Запорізькій області на користь ТОВ ВКФ Енергоімпульс суму витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 1500 грн, а в іншій частині клопотання відмовити.

Керуючись ст. ст.134,139, 252 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання ТОВ ВКФ Енергоімпульс про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу - задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Запорізькій області на користь ТОВ ВКФ Енергоімпульс суму витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 1500 грн.

В іншій частині клопотання відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий - суддя Л.А. Божко

суддя О.М. Лукманова

суддя Ю. В. Дурасова