Постанова

від 13.10.2021 по справі 484/2096/21

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

13.10.21

22-ц/812/1929/21

Справа № 484/2096/21

Провадження № 22-ц/812/1929/21

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2021 року м.Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах :

головуючого - Бондаренко Т.З.,

суддів -Крамаренко Т.В., Темнікової В.І.,

із секретарем судового засідання -Андрієнко Л.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою

Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Корнацьких

на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 06 серпня 2021 року, ухвалене під головуванням судді Закревського В.І. в приміщенні того ж суду, за позовом

ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Корнацьких про повернення земельних ділянок та стягнення орендної плати -

В С Т А Н О В И В :

В червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Корнацьких про повернення земельних ділянок та стягнення орендної плати.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що має у власності земельні ділянки площею 1,3759 га - кадастровий номер 4825481800:01:000:1266, площею 2,5345 га кадастровий номер 4825481800:01:000:1268, що розташовані в межах території Кам`янобалківської сільської ради Первомайського району Миколаївської області. Крім того, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 26 серпня 2016 року Першою Первомайською державною нотаріальною конторою він, є власником земельних ділянок: площею 1,3458 га кадастровий номер 4825481800:01:000:1200; площею 1,3471 га - кадастровий номер 4825481800:01:000:1192; площею 1,3883 - кадастровий номер 4825481800:01:000:1194; площею 2,5734 га - кадастровий номер 4825481800:01:000:1197; площею 2,6318 га - кадастровий номер 4825481800:01:000:1196; площею 2,6117 га - кадастровий номер 4825481800:01:000:1201, що розташовані в межах території Кам`янобалківської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, які він отримав у спадок від своєї матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зазначені земельні ділянки, на підставі двох договорів оренди земельної частки (пай) від 28 грудня 2009 року, перебували в оренді у відповідача. Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області договір оренди земельної частки (паю), укладений 28 грудня 2009 року між ОСОБА_2 , та ТОВ "Агрофірма Корнацьких", зареєстрований 02 березня 2010 року у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) по Кам`янобалківській сільській раді Первомайського району Миколаївської області, за № 51 та договір оренди земельної частки (паю), укладений 28 грудня 2009 року між позивачем та ТОВ "Агрофірма Корнацьких", зареєстрований 02 березня 2010 року у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) по Кам`янобалківській сільській раді Первомайського району Миколаївської області, за № 52 - розірвано. Будь-які інші договори оренди землі з ТОВ Агрофірма Корнацьких він не укладав. Однак, відповідач продовжує незаконно користуватися земельними ділянками, ігноруючи неодноразові вимоги про її повернення. Позивач вважає, що відповідач повинен повернути земельні ділянки та відшкодувати невиплачену орендну плату за двома договорами оренди земельних ділянок за 2018-2019 роки.

Враховуючи наведене позивач просив повернути земельні ділянки площею 1,3458 га кадастровий номер 4825481800:01:000:1200; площею 1,3471 га - кадастровий номер 4825481800:01:000:1192; площею 1,3883 - кадастровий номер 4825481800:01:000:1194; площею 2,5734 га - кадастровий номер 4825481800:01:000:1197; площею 2,6318 га - кадастровий номер 4825481800:01:000:1196; площею 2,6117 га - кадастровий номер 4825481800:01:000:1201, що розташовані в межах території Кам`янобалківської сільської ради Первомайського району Миколаївської області та стягнути орендну плату за 2018 -2019 роки в сумі 20920 грн. 22 коп.

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 06 серпня 2021 року позов задоволено. Зобов`язано ТОВ "Агрофірма Корнацьких" повернути ОСОБА_1 земельні ділянки з кадастровим №4825481800:01:000:1266, площею 1,3759 га.; з кадастровим №4825481800:01:000:1268, площею 2,5345 га.; з кадастровим №4825481800:01:000:1200, площею 1,3458 га.; з кадастровим №4825481800:01:000:1192 площею 1,3471 га.; з кадастровим №4825481800:01:000:1194, площею 1,3883 га.; з кадастровим №4825481800:01:000:1197, площею 2,5734 га.; з кадастровим №825481800:01:000:1196, площею 2,6318 га.; з кадастровим №4825481800:01:000:1201, площею 2,6117 га.

Стягнуто з ТОВ "Агрофірма Корнацьких" на користь позивача орендну плату в розмірі 20920, 22 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат у справі.

Рішення суду мотивовано тим, що земельні ділянки, належні позивачу перебували в користуванні у відповідача на підставі договорів оренди, які рішенням суду від 26 лютого 2021 року розірвано. Оскільки правові підстави для використання вказаних земельних ділянок відсутні, суд задовольнив позовні вимоги та зобов`язав відповівдача повернути вказані земельні ділянки позивачу. Також суд зазначав, що оскільки орендна плата добровільно відповідачем не сплачена за двома договорами оренди земельних ділянок, які рішенням суду розірвано, то за три роки, а саме 2018-2020 роки вона підлягає стягненню в сумі 20920 грн. 22 коп.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, ТОВ Агрофірма Корнацьких звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів перебування спірних земельних ділянок у користуванні ТОВ Агрофірма Корнацьких . Також, в апеляційній скарзі зазначено про довільне встановлення судом розміру орендної плати за договором оренди земельної частки (паю) з ОСОБА_2 в сумі 3235 грн. 52 коп. тоді як в договорі вказана сума визначена в розмірі 1211 грн. При цьому, не можуть бути використані дані з державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів позивачу, оскільки вказанні дані не стосуються договору із ОСОБА_2 .

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд дійшов наступного.

Згідно ч.ч.1,2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до частин 1,2,5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення не в повній мірі відповідає вказаним вимогам.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Як вбачається з матеріалів справи 28 грудня 2009 року між позивачем та ТОВ Агрофірма Корнацьких на підставі сертифікату укладено договір оренди земельної частки (паю) площею 4, 78 умовних кадастрових гектарів з оплатою за користування вказаною земельною часткою (пай) 1211 грн. 77 коп. строком на 50 років.

28 грудня 2009 року також укладено договір оренди земельної частки (паю) ОСОБА_2 з ТОВ Агрофірма Корнацьких площею 4,78 умовних кадастрових гектарів з оплатою орендної плати в розмірі 1211 грн. 77 коп. строком на 50 років.

Умовами вказаних договорів встановлено, що після виділення внатурі (на місцевості) земельної ділянки власнику земельної частки (паю) сторони зобов`язані переукласти договір оренди землі відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку на тих самих умовах, що і раніше укладений договір оренди земельної частки (паю); зміни можливі лише за згодою сторін. Припинення дії договору допускається лише в порядку та на умовах визначених цим договором.

У випадку виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки власнику земельної частки (паю) цей договір зберігає чинність та його умови діють протягом всього терміну до переукладення сторонами договору оренди землі відповідно до виданого орендодавцю державного акту на право власності на землю.

Вказані договори зареєстровані у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) по Кам`янобалківській сільській раді за № 51, №52.

В подальшому ОСОБА_1 отримав свідоцтва про право власності від 05 серпня 2014 року на земельні ділянки:

площею 1,3759 га - кадастровий номер 4825481800:01:000:1266 (витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 25156726),

площею 2,5345 га кадастровий номер 4825481800:01:000:1268 (витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 25155516), що розташовані в межах території Кам`янобалківської сільської ради Первомайського району Миколаївської област.

Також ОСОБА_1 отримано свідоцтва про право на спадщину від 26 серпня 2016 року: площею 1,3458 га кадастровий номер 4825481800:01:000:1200 (витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 66983697); площею 2,6318 га - кадастровий номер 4825481800:01:000:1196 (витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 66996665); площею 2,6117 га - кадастровий номер 4825481800:01:000:1201 (витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 66994743), площею 1,3883 - кадастровий номер 4825481800:01:000:1194 (витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 66996049); площею 2,5734 га - кадастровий номер 4825481800:01:000:1197 (витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 66995379); площею 1,3471 га - кадастровий номер 4825481800:01:000:1192 (витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №66989869), що розташовані в межах території Кам`янобалківської сільської ради Первомайського району Миколаївської області.

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 26 лютого 2021 року договори оренди земельних часток (паїв), укладених 28 грудня 2009 року між ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Корнацьких" за №51, а також між ОСОБА_1 та ТОВ Агрофірма Корнацьких за № 52 площами по 4,78 га. за кожним договором розірвані у зв`язку з невиконанням орендарем обов`язків з виплати орендної плати. Рішення набрало законної сили 30 березня 2021 року.

Частиною другою статті 792 ЦК України встановлено що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно з частиною 1 статті 93 ЗК України, статтею 1 ЗУ Про оренду землі право оренди земельної ділянки-це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно зі статтею 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 31 Закону України Про оренду землі визначено, зокрема, що дія договору оренди землі припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Частиною першою ст. 43 Закону України Про оренду землі передбачено, що обов`язок орендаря повернути орендодавцю земельну ділянку у разі припинення договору оренди землі.

Відповідно до абзацу 15 статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

У пункті "б" частини першої статті 211 ЗК України вбачається, що громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок.

Районний суд, вирішуючи данний спір, та задовольняючи позовні вимоги про зобов`язання повернення восьми земельних ділянок загальною площею 15,8085 га, виходив з того, що ТОВ Агрофірма Корнацьких незаконно користується земельними ділянками, ігноруючи звернення позивачки про її повернення. Доказів правомірності користування ТОВ Агрофірма Корнацьких земельними ділянками, суду не надано.

В той же час з наведеним висновком суду не можна погодитись в повній мірі.

Як вбачається із змісту договорів оренди від 28 грудня 2009 року укладених позивачем ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з ТОВ Агрофірма Корнацьких , в оренду було передано за кожним договором частку (пай) розміром по 4,78 умовних кадастрових гектарів, таким чином в оренді відповідача перебувало всього 9,56 умовних гектарів землі.

В подальшому в 2014 році ОСОБА_1 отримав два свідоцтва про право власності на землю площею 1,3759 га - кадастровий номер 4825481800:01:000:1266 та площею 2,5345 га кадастровий номер 4825481800:01:000:1268, що розташовані в межах території Кам`янобалківської сільської ради Первомайського району Миколаївської області на загальну площу 3,9104 га.

В тому ж році, в зв`язку із смертю матері позивач отримав шість свідоцтв на спадщину площею 1,3458 га кадастровий номер 4825481800:01:000:1200, площею 2,6318 га - кадастровий номер 4825481800:01:000:1196, площею 2,6117 га - кадастровий номер 4825481800:01:000:1201, площею 1,3883 - кадастровий номер 4825481800:01:000:1194, площею 2,5734 га - кадастровий номер 4825481800:01:000:1197, площею 1,3471 га - кадастровий номер 4825481800:01:000:1192, що розташовані в межах території Кам`янобалківської сільської ради Первомайського району Миколаївської області на загальну площу 11, 8981 га.

Так, районний суд в оскаржуваному рішенні, зазначаючи що належні позивачу земельні ділянки перебувають у користуванні відповідача на підставі договорів оренди земельних часток (паїв), не звернув увагу на те, що за вказаними договорами оренди передано в користування відповідачу всього 9,56 умовних кадастрових гектарів, тоді як судом зобов`язано відповідача повернути 15, 8085 га.

Згідно з пунктом 17 Розділу X "Перехідні положення" ЗК України сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Відповідно до статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

У справі встановлено, що позивач та за життя його мати, уклали договір оренди з відповідачем, як з власником сертифікату на право на земельну частку (пай). Вказаний сертифікат вважався правовстановлюючим документом при реалізації позивачем, в тому числі і як спадкоємцем, права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства та був дійсним до моменту виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки та отримання ОСОБА_1 державних актів на право власності на землю, що відповідає пункту 17 Розділу X "Перехідні положення" ЗК України.

Відповідно до статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до розділу ІХ "Перехідні положення" Закону України "Про оренду землі" громадяни - власники сертифікатів на право на земельну частку (пай) до виділення їм у натурі (на місцевості) земельних ділянок мають право укладати договори оренди земель сільськогосподарського призначення, місце розташування яких визначається з урахуванням вимог раціональної організації території і компактності землекористування, відповідно до цих сертифікатів з дотриманням вимог цього Закону.

Після виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) договір оренди землі переукладається відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку на тих самих умовах, що і раніше укладений, і може бути змінений лише за згодою сторін. Припинення дії договору оренди допускається лише у випадках, визначених цим Законом.

У пункті 2.3 Типового договору оренди земельної частки (паю), затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 17 січня 2000 № 5, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 23 лютого 2000 за № 101/4322, визначено, що у разі виділення земельної ділянки на основі земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) зобов`язання сторін припиняються відповідно до чинного законодавства.

У пункті 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" роз`яснено, що при розгляді спорів про переукладення договорів оренди землі суди повинні враховувати, що згідно з пунктом 2.3 Типового договору оренди земельної частки (паю), затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 17 січня 2000 №5, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 23 лютого 2000 за № 101/4322, після виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання державного акту на право приватної власності на землю зобов`язання сторін припиняються відповідно до чинного законодавства. З часу отримання особою державного акту на право приватної власності на землю вона набуває статусу власника земельної ділянки, у зв`язку з чим змінився предмет оренди та статус сторін договору оренди, а тому договір оренди земельної частки (паю) припиняється. Враховуючи вимоги статей 203, 215 ЦК України про недійсність правочину, переукладення договору оренди земельної частки (паю) після виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки і одержання власником земельної частки (паю) державного акту на право власності на земельну ділянку можливе лише за наявності волевиявлення на те сторін.

Виходячи з наведених норм та враховуючи те, що з часу отримання позивачем ОСОБА_1 державних актів на право приватної власності на землю в 2014 та 2016 роках він набув статусу власника земельних ділянок, тобто змінився предмет оренди та статус сторін договору оренди, договори оренди земельних часток (паїв) є припиненими.

Такого ж правового висновку дійшов і Верховний Суд у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 11 листопада 2019 у справі № 484/4067/18, зазначивши, що відповідач уклав договори оренди з власником сертифікатів на право на земельні частки (паї). Вказані сертифікати були дійсними до моменту виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок та отримання їх власником державних актів на право власності на землю. З часу отримання позивачем свідоцтв на право приватної власності на землю вона набула статусу власника земельних ділянок, тобто змінився предмет оренди та статус сторін договорів оренди, а тому договори оренди земельних часток (паїв) слід вважати припиненими. Посилання в касаційній скарзі на те, що сам факт оформлення державного акта на право власності на землю автоматично не припиняє дію раніше укладених їх власником договору оренди земельних паїв, і такий договір підлягає переукладенню, є необґрунтованими і фактично зводяться до помилкового тлумачення вищенаведених правових норм.

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вказував позивач в позовній заяві такого волевиявлення після отримання ним свідоцтв про право власності на землю він не мав.

Відповідно до статті 31 Закону України "Про оренду землі" особа, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває в оренді, протягом одного місяця з дня державної реєстрації права власності на неї зобов`язана повідомити про це орендаря в порядку, визначеному ч. 3 ст. 148 -1 Земельного кодексу України.

Однак такі повідомлення позивача ТОВ Агрофірма Корнацьких про отримання ним свідоцтв про право власності на земельні ділянки та їх повернення відсутні.

Також в матеріалах справи, на підтвердження фактичного використання спірних земельних ділянок відповідачем, відсутні висновки чи повідомлення, акти компетентних органів щодо фактичного використання ТОВ Агрофірма Корнацьких восьми сформованих земельних ділянок загальною площею 15,8085 га, належних позивачу. Відсутні також і дані про притягнення відповідача до відповідальності за неправомірне використання спірних земельних ділянок.

Відповідно до Відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків ОСОБА_1 нараховано ТОВ Агрофірмою Корнацьких відповідний дохід, проте така інформація не містить даних щодо площі земельної ділянки підстви нарахування, оскільки договір на сформовані земельні ділянки, які повернуті судом, не було укладено.

Посилання ж позивача на факт нарахування ТОВ Агрофірма Корнацьких йому відповідного доходу, як на підтвердження оплатного користування відповідачем спірною земельною ділянкою, в тому числі і після оформлення позивачем права власності на земельні ділянки - свідчить лише про наявність позадоговірних стосунків між сторонами, які регулюються в тому числі і положеннями ст. 1212 ЦК України.

За вказаних обставин, висновки суду про задоволення вимог про стягнення орендної плати, в тому числі і за договором оренди земельної частки (пай), укладеним з ОСОБА_2 є безпідставним.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

З огляду на статтю 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Частина перша статті 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Частиною 6 цієї статті встановлено, що доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Враховуючи викладені обставини, колегія суддів доходить висновку, що факт використання відповідачем земельних ділянок, які сформовані в 2014 та 2016 роках та на які позивач отримав право власності, не доведено належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами. Також, оскільки договори оренди на сформовані земельні ділянки, належні позивачу на праві власності з відповідачем не укладалися, за такого і відсутні підстави для стягнення орендної плати.

Згідно з положеннями п. 2 ч. 1 ст. 376 ЦПК України недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, є підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміні судового рішення.

На підставі викладенного, колегія судів дійшла висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення районного суду та ухвалення у справі нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

В той же час казане рішення не є перешкодою для звернення до суду з аналогічним позовом з інших підстав в разі доведеності перебування спірних земельних ділянок у відповідача, а також щодо недоотримання останнім доходів у виді орендної плати в порядку п. 4 ч. 3 ст. 1212 ЦК України.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, судова колегія,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Корнацьких задовольнити.

Рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 06 серпня 2021 року скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Корнацьких про повернення земельних ділянок та стягнення орендної плати - відмовити.

Постанова набирає законної сили негайно з дня її прийняття, але може бути оскаржена протягом 30 днів з дня складання її повного тексту до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, 18 жовтня 2021 року.

Судді: Т.З.Бондаренко

Т.В.Крамаренко

В.І.Темнікова