Постанова

від 23.02.2010 по справі 2а-13011/09/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01025,  м. Київ,  вул. Десятинна,  4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 23 лютого 2010 року           15:29           № 2а-13011/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Хижняк І. В. та представників:

позивача:                     не з’явились;

відповідача:                     не з’явились

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовом

Броварської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області

до

Товариства з обмеженою відповідальністю “М Х Девелопмент”

про

стягнення заборгованості

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 23 лютого 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

О Б С Т А В И Н И  С П Р А В И:

22 жовтня 2009 року (відповідно до відмітки канцелярії) Броварська об’єднана державна податкова інспекція Київської області (далі по тексту –позивач, Броварська ОДПІ Київської області) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “М Х Девелопмент” (далі по тексту –відповідач, ТОВ “М Х Девелопмент”), в якому просить стягнути суму податкового боргу по земельному податку з юридичних осіб у розмірі 580 649,77 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 листопада 2009 року відкрито провадження в адміністративній справі №2а-13011/09/2670 та призначено попереднє судове засідання на 04 грудня 2009 року. Попереднє судове засідання 04 грудня 2009 року відкладалося на 25 грудня 2009 року у зв’язку з неприбуттям представників відповідача.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 грудня 2009 року закінчено підготовче провадження в адміністративній справі №2а-13011/09/2670 та призначено справу до судового розгляду на 10 лютого 2010 року.

Судове засідання 10 лютого 2010 року відкладалося на 23 лютого 2010 року у зв’язку з неприбуттям представників відповідача та необхідністю одержання нових доказів.

В судове засідання 23 лютого 2010 року представники сторін не з’явились.

Відповідач відзиву на позов не надав, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. У зв’язку з неприбуттям в судове засідання представників відповідача розгляд справи відкладався, ухвала про призначення розгляду справи та повістки направлялися відповідачу за адресою, внесеною відповідачем до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Відповідно до змісту частини другої статті 17, частини першої статті 18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців” та з урахуванням положень частини восьмої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України така адреса вважається достовірною, а повістка, направлена за нею, врученою юридичній особі.

Відповідно до положень статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України справа вирішується на підставі наявних в ній доказів.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд –

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю “М Х Девелопмент” зареєстроване Шевченківською районною у місті Києві державною адміністрацією 08 лютого 2007 року (ідентифікаційний код 34925752) в якості суб’єкта підприємницької діяльності –юридичної особи, взято на облік Броварською ОДПІ Київської області як платник місцевого окремого податку, передбачених Законом України “Про систему оподаткування” (тут і далі по тексту нормативно-правові акти в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), у зв’язку із тим, що відповідач є власником земельної ділянки розташованої у селі Рожівка Броварського району Київської області, на підставі Державного Акту на право власності на земельну ділянку від 22 травня 2007 року серії ЯЕ №605189 та договорів купівлі-продажу земельних ділянок від 23 лютого 2007 року №1023, №1024, №1025, №1026, №1027.

З матеріалів справи вбачається, що заборгованість по земельному податку юридичних осіб виникла у ТОВ “М Х Девелопмент” на підставі податкового розрахунку земельного податку поданого 26 січня 2009 року за №722. На підставі даного розрахунку відповідачем самостійно визначено зобов’язання з податку на землю юридичних осіб за 2009 рік у розмірі 1 005 626,70 грн., в т. ч. по 83 802,22 грн. за кожний місяць у 2009 році.

Враховуючи обставини, за яких заборгованість по податку за землю юридичних осіб частково сплачена відповідачем, станом на 15 жовтня 2009 року заборгованість складала 580 649,77 грн., що підтверджується розрахунком податкового боргу відповідача від 15 жовтня 2009 року

Судом ретельно досліджено порядок виникнення заборгованості відповідача по податку на землю юридичних осіб перед бюджетом, а саме досліджено розрахунок земельного податку, поданий відповідачем 26 січня 2009 року за №722., у якому платник-відповідач самостійно визнав свої зобов’язання з податку на землю юридичних осіб та станом на день розгляду адміністративного позову не сплатив податковий борг у розмірі 580 649,77 грн.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до статті 2 Закону України “Про плату за землю”, використання землі в Україні є платним; плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель; розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом; за земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Частиною 1 статті 5 Закону України “Про плату за землю” визначено, що об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, в т.ч. на умовах оренди.

Відповідно до статті 13 Закону України “Про плату за землю”, підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, —договір оренди такої земельної ділянки.

Статтею 17 Закону України “Про плату за землю” встановлено, що податкове зобов’язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власника та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно зі статтею 9 Закону України “Про систему оподаткування” платники податків і зборів (обов’язкових платежів) зобов’язані вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами, подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов’язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов’язкових платежів), сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законами терміни, допускати посадових осіб державних податкових органів до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів чи пов’язані з утриманням об’єктів оподаткування, а також для перевірок з питань обчислення і сплати податків і зборів (обов’язкових платежів).

Відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобов’язання –зобов’язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Пунктом 1.3 статті 1 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” передбачено, що податковий борг (недоїмка) - податкове зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов’язання.

Згідно з пунктом 5.1 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов’язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” передбачено, що податкове зобов’язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” передбачено, що узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Судом встановлено, що податкове зобов’язання відповідача не сплачено в установлені строки, через що податкове зобов’язання визнається податковим боргом.

Відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.1 статті 6 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Згідно з підпунктом 6.2.1 пункту 6.1 статті 6 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов’язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.

Підпунктом 6.2.3 пункту 6.2 статті 6 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкові вимоги надсилаються: а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов’язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов’язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк; б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Відповідно до підпункту 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення. У разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв’язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Судом встановлено, що у зв’язку з несплатою податкових зобов’язань позивачем надіслано на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення першу податкову вимогу від 10 березня 2009 року №1/157 на суму 77 836,45 грн., яка була повернута без вручення 02 квітня 2009 року, у зв’язку із незнаходженням фактичного місця знаходження платника про що складено Акт про причини невручення податкових вимог платнику податків, який має податкову заборгованість від 09 квітня 2009 року № 35, у зв’язку із чим перша податкова вимога була розміщена на дошці податкових повідомлень.

Оскільки після направлення першої податкової вимоги відповідач не погасив суму податкового боргу, на фактичну адресу відповідача було надіслано другу податкову вимогу від 14 травня 2009 року №2/230 на суму 245 440,89 грн. У зв’язку з незнаходженням відповідача за фактичною адресою друга податкова вимога повернулася 27 травня 2009 року до позивача, про що складено Акт про причини невручення податкових вимог платнику податків, який має податкову заборгованість від 01 червня 2009 року від №44, у зв’язку із чим друга податкова вимога була розміщена на дошці оголошень (повідомлень).

Таким чином, судом встановлено, що податкові вимоги надіслано (вручено) відповідачу у встановленому чинним законодавством порядку та не оскаржені.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Броварської ОДПІ Київської області підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача –суб’єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України стягненню з відповідача не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов Броварської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “М Х Девелопмент” (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. №4, кв.13), ідентифікаційний код 34925752, на користь Державного бюджету України (розрахунковий рахунок №34128999700149, одержувач: Броварське УДК, банк одержувача: ГУДК в Київській області, МФО 821018, код ЄДРПОУ 23571923) заборгованість по земельному податку з юридичних осіб у розмірі 580 649,77 грн. (п’ятсот вісімдесят тисяч шістсот сорок дев’ять гривень сімдесят сім копійок).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                                В.А. Кузьменко