Ухвала

від 17.06.2010 по справі 2а-3528/10/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01025,  м. Київ,  вул. Десятинна,  4/6, тел. 278-43-43

Вн. № < Внутрішній Номер справи >

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

17 червня 2010 року

м. Київ

№ 2а-3528/10/2670

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Дегтярьова О.В., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі міста Києва  

до

Державної установи «Національний інститут раку»

про

стягнення надлишково виплаченої суми пенсії у розмірі 6 119,06 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної установи «Національний інститут раку»та просив стягнути з відповідача суму переплати пенсії у розмірі 6 119, 06 грн., яка виникла у зв’язку з видачею недостовірної довідки про заробітну плату ОСОБА_1.  

Розглянувши позовну заяву з додатками, суд прийшов до висновку, що даний спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Таким чином, у контексті зазначених положень цього Кодексу справою адміністративної юрисдикції, яку може бути передано на вирішення адміністративного суду, є спір, що виник між суб’єктами суспільних відносин стосовно їхніх прав і обов’язків у правовідносинах, у яких хоча б один суб’єкт законодавчо уповноважений керувати поведінкою іншого (інших) суб’єктів, а ці суб’єкти відповідно зобов’язані виконувати вимоги та приписи такого суб’єкта владних повноважень. У тому ж випадку, коли суб’єкт, у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, не здійснюють у спірних правовідносинах владних управлінських функцій щодо іншого суб’єкта, з яким виник спір, такий спір не має встановлених нормами Кодексу адміністративного судочинства України ознак справи адміністративної юрисдикції та не повинен вирішуватись адміністративним судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 09 липня 2003 року № 1058-IV (в редакції на момент спірних правовідносин) Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов’язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 64 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право стягувати з платників страхових внесків несплачені суми страхових внесків.

Згідно з пунктом 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 № 8-2 управління у районах, містах і районах у містах є органами Пенсійного фонду, підвідомчими відповідно головним управлінням цього Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Пенсійного фонду.

Відповідно до підпункту 6 пункту 2.2 Положення про управління Пенсійного фонду Управління відповідно до покладених на нього завдань контролює надходження страхових внесків та інших платежів до Пенсійного фонду від підприємств, установ, організацій та громадян,  збирає у встановленому порядку відповідну звітність, проводить планові та позапланові перевірки фінансово-бухгалтерських документів,  звітів  та інших документів щодо  правильності  обчислення та сплати страхових внесків, цільового використання коштів Пенсійного фонду в організаціях, що здійснюють виплату і доставку пенсій.

З наведеного випливає,  що Управління Пенсійного фонду діють як органи державної влади при здійсненні ними владних управлінських функцій і, відповідно, як суб’єкти владних повноважень, лише у відносинах щодо збору, акумуляції та обліку страхових внесків - коштів на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, в тому числі при прийнятті рішень про стягнення простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків.

У даному випадку позивач заявив вимоги про стягнення  6 119, 06 грн. переплати пенсії, яка виникла у зв’язку з видачею відповідачем недостовірної довідки про заробітну плату ОСОБА_1 Вказана сума не відноситься до страхових внесків із загальнообов'язкового державного пенсійного страхуванню, а є сумою матеріальної шкоди, заподіяної Пенсійному фонду України внаслідок видачі відповідачем недостовірного документа.

Відповідно до ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення»підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного Кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Таким чином, відносини про стягнення матеріальної шкоди, завданої органу Пенсійного фонду України внаслідок безпідставно виплачених коштів на підставі ст. 1166 Цивільного Кодексу України, за своєю правою природою є цивільно-правовими , а не адміністративними.

Крім того, Пенсійний фонд в даному випадку не виконує по відношенню до відповідача владних управлінських функцій, а тому цей спір не є публічно-правовим.

За таких обставин, суд доходить висновку, що провадження у справі підлягає закриттю, оскільки дана справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до статті 22 Закону України «Про судоустрій України» місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.

Враховуючи викладене, за суб’єктним складом сторін та суттю спору дана справа підлягає розгляду господарськими судами у порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи викладене та керуючись п. 1 ч. 1 ст. 157, ст.ст. 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

         1. Закрити провадження в адміністративній справі № 2а-3545/10/2670 за позовом Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі міста Києва до Державної установи «Національний інститут раку»про стягнення надлишково виплаченої суми пенсії у розмірі 6 119,06 гривень.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання заяви  про апеляційне оскарження та строку подання апеляційної скарги, якщо вони  не були подані у встановлені строки.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то ухвала вважається такою, що не набрала законної сили.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

         Суддя                                                                       О.В. Дегтярьова