Ухвала

від 30.09.2021 по справі 757/47331/21-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/47331/21-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2021 року

Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва: ОСОБА_1 ,

при секретарі: ОСОБА_2 ,

за участю:

особи, яка подала клопотання, адвоката: не з`явився,

прокурора: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «АВ-МЕТ», про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 08.06.2021 року у кримінальному провадженні № 12019000000000954 від 10.10.2019 року, -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «АВ-МЕТ», звернувся до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 08.06.2021 року у кримінальному провадженні № 12019000000000954 від 10.10.2019 року, на грошові кошти в безготівковому вигляді, які знаходяться на рахунку ТОВ «АВ-МЕТ» № НОМЕР_1 , відкритому в АТ АБ «РАДАБАНК» (код ЄДРПОУ 21322127, МФО 306500, юридична адреса: 49069, м. Дніпро, пр.-т Олександра Поля, буд. 46).

В обґрунтування клопотання адвокат ОСОБА_3 зазначає, що арешт накладено необґрунтовано, оскільки грошові кошти в безготівковому вигляді, які знаходяться на рахунку ТОВ «АВ-МЕТ», не містять жодної з ознак речових доказів у кримінальному провадженні, не є предметом кримінального правопорушення чи отримані незаконним шляхом. Жодній посадовій особі ТОВ «АВ-МЕТ» у кримінальному провадженні № 12019000000000954 від 10.10.2019 року про підозру не повідомлено, також відносно вказаного товариства не здійснюються заходи кримінально-правового характеру. Застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження є неспівмірним з завданням кримінального провадження та перешкоджає господарській діяльності товариства.

Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України, під час розгляду клопотання фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів не здійснювалось.

В судове засідання особа, яка подала клопотання, адвокат ОСОБА_3 не з`явився, про день, час, місце розгляду клопотання повідомлений належним чином, подав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, в якій вимоги клопотання підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.

Прокурор в судове засідання не з`явився, про день, час, місце розгляду клопотання повідомлений належним чином, причини неявки невідомі.

Відповідно до ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

За таких обставин, слідчий суддя визнав можливим прийняти рішення по суті доводів та вимог клопотання за відсутності в судовому засіданні особи, яка подала клопотання, та прокурора, на підставі наявних матеріалів.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.

Слідчим суддею встановлено, що Офісом Генерального прокурора здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням в кримінальному провадженні № 12019000000000954 від 10.10.2019 року, за фактом привласнення коштів державного бюджету України в особливо великому розмірі вчинене організованою групою осіб, члени якої попередньо зорганізувалися у стійке об`єднання для вчинення злочинів за ознаками кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України та за фактом вчинення фінансових операцій з коштами та іншим майном, одержаним внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів отриманих в особливо великих розмірах, вчинене організованою групою осіб, члени якої попередньо зорганізувалися у стійке об`єднання для вчинення злочинів за ознаками кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України.

В рамках здійснення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 08.06.2021 року у справі 757/30046/21-к задоволено клопотання Старшого прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 та накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на рахунках, в тому числі, № НОМЕР_1 , який належить ТОВ «АВ-МЕТ» (код ЄДРПОУ 43938620), відкритому в АТ «АБ «РАДАБАНК» (код ЄДРПОУ 21322127, МФО 306500, юридична адреса: 49069, м. Дніпро, просп. Олександра Поля, буд. 46), в частині видатку коштів, з можливістю зарахування на зазначені рахунки коштів, що надходять, а також можливістю сплати податків, зборів, обов`язкових платежів.

Згідно ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

При цьому, згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу .

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

З ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 08.06.2021 року вбачається, що при накладенні арешту на грошові кошти, в тому числі, ТОВ «АВ-МЕТ» (код ЄДРПОУ 43938620), слідчий суддя виходив з того, що вони є предметом кримінальних правопорушень, у зв`язку з чим відповідають критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, та можуть бути використані як речовий доказ у кримінальному провадженні № 12019000000000954 від 10.10.2019 року.

Разом з тим, при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також за умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна у відповідності до ст.ст. 94, 132, 173 КПК України слідчий суддя повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу арешту майна; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального судочинства.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Так, кримінальне провадження № 12019000000000954 зареєстроване 10.10.2019 року, повідомлення про підозру жодній посадовій особі ТОВ «АВ-МЕТ» не вручалося; товариство також не є будь-яким іншим учасником кримінального провадження № 12019000000000954; даних, які б свідчили про те, що арештоване майно набуто протиправним шляхом слідчому судді не надано.

Згідно доводів заявника, які у встановленому законом порядку органом досудового розслідування не спростовані, ТОВ «АВ-МЕТ» є реально діючим суб`єктом економічної діяльності, його установчі документи, виписки з ЄДРПОУ є чинними, у встановленому законом порядку не скасовані, недійсними не визнані.

Статтями 7, 16 КПК України визначено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому дим Кодексом.

Відповідно до положень ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17.07.1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права

За таких обставин, враховуючи, що дослідженні в судовому засідання матеріали не містять достатніх фактичних даних, які б свідчили про те, що грошові кошти в безготівковому вигляді, які знаходяться на розрахункових рахунках ТОВ «АВ-МЕТ», набуті в результаті вчинення злочину та/або є предметом кримінального правопорушення, посадові особи вказаного товариства причетні до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, що виправдовувало втручання держави у право на мирне володіння майном у контексті забезпечення «справедливого балансу» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту прав конкретної особи (див. рішення Європейського суду з прав людини у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II), слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання про скасування арешту майна є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 107, 170, 174, 307, 309, 532 Кримінального процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «АВ-МЕТ», про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 08.06.2021 року у кримінальному провадженні № 12019000000000954 від 10.10.2019 року, задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 08.06.2021 року у справі № 757/30046/21-к на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «АВ-МЕТ» (код ЄДРПОУ 43938620) на рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в АТ «АБ «РАДАБАНК» (код ЄДРПОУ 21322127, МФО 306500, юридична адреса: 49069, м. Дніпро, просп. Олександра Поля, буд. 46).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1