Рішення

від 19.09.2007 по справі 11/269

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"19" вересня 2007 р.                                                             

Справа №  11/269

За позовом          Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної

особи ОСОБА_1 м.Львів

до відповідача    Приватне підприємство «Восмо-Україна» м.Рівне

про

стягнення           12 370 грн. 00

коп. заборгованості по розрахунках,

Суддя

Грязнов В.В.

Представники

сторін:

від

позивача-                            ОСОБА_2 представник (довір.

НОМЕР_1 від 13.09.2007р.);

від

відповідача-        не з'явився.

В судове засідання 19 вересня 2007

року представник Відповідача не з'явився, хоч про час та місце слухання справи

був повідомлений у встановленому порядку.

Представник Позивача не заявив

клопотання про технічну фіксацію судового процесу. Суддею роз'яснено стороні

статті 20, 22, 91, 107 ГПК України. Відводу судді не заявлено.

Суть спору:

Позивач-СПД ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про стягнення з Відповідача-ПП

«Восмо-Україна»12 370 грн. 00 коп. заборгованості по розрахунках за надіні

послуги експедирування та перевезення вантажів, згідно укладеного договору.

Відповідач-ПП

«Восмо-Україна»витребуваного ухвалою від 30.07.2007р. та 12.09.07  відзиву на позов не надав, позовних вимог не

заперечив.

До господарського суду повернулись

поштові відправлення, якими Відповідачу за адресами: м.Рівне, вул.Гага-ріна,39

та м.Рівне, а/с 111 направлялись ухвали від 30.07.2007р. та 12.09.2007р. з

довідками відділення підприємства зв'язку: ”за закінченням терміну зберігання,

організація тим. не працює” та “організація вибула”.

Оскільки, з копії довідки органу

Державного комітету статистики України від 27.07.2007р. №02-2-05/764 (арк.

справи 30) вбачається, що місцезнаходження Приватного підприємства

«Восмо-Україна»: м.Рівне, вул.Гагаріна, буд.39, -вищезазначена обставина

свідчить про неподання Відповідачем органу статистики, всупереч п.5 ст.29

Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних

осіб-підприємців”, -відомостей про зміну фактичного місцез-находження. Таким

чином, всі негативні наслідки за вказане порушення покладаються на Відповідача

-ПП «Восмо-Україна». Господарський відповідно до ГПК України зробив все

необхідне для повідомлення Відповідача про розгляд справи.

Суд вбачає за можливе розглянути

спір за навних у справі матеріалів без участі Відповідача.

В результаті розгляду матеріалів

справи господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Суб'єкт підприємницької

діяльності-фізична особа ОСОБА_1-перевізник та Приватне підприємство  «Восмо-Україна»-замовник уклали 05.05.2007р.

договір НОМЕР_2 (надалі в тексті Договір). Згідно пп.1.1, 4.2 Договору,

перевізник зобов'язувався найняти вантажоперевізника та укласти за рахунок

замовника договір про транспортно-екс-педиційне обслуговування вантажів,

пред'явлених ним для перевезення, що складається з обумовлених в цьому

До-говорі та в Заявках на здійснення міжнародного або міжміського перевезення

вантажу, а замовник -оплатити надані послуги на протязі 5 банківських днів по

виконанню замовлення на підставі підтверджуючих документів. Факсимільні копії

Договору та документів, що стосуються його виконання мають силу оригіналу до

отримання сторонами оригі-нальних документів.(п.9.5 Договору). Договір діє до

31.12.2007р.(п.9.7 Договору). Договір підписано директором ПП «Восмо-Україна»і

СПД-ОСОБА_1, скріплено відбитками печаток сторін. Змін та доповнень до Договору

сторони не вносили.(арк.справи 7-10).

Фактично згідно Заявки Відповідача

НОМЕР_3 від 01.07.2007р. та НОМЕР_3 від 10.07.2007р., згідно

товарно-транспортних накладних Позивач у липні 2007 року надав послуги з

перевезення вантажів у міжнародному сполученні 

за маршрутом Tarnowskie Gory, 42-680 (Польща) -смт.Рокитне (Україна) на

загальну суму 12 370 грн. 00 коп., що стверджується матеріалами справи, зокрема

заявками, які підписано представником ПП «Восмо-Україна»та СПД-ОСОБА_1,

скріплено відбитками печаток сторін та CMR-міжнародними товарно-транспортними

накладними НОМЕР_4 та НОМЕР_5. Перевезення здійснювалось автомобілем Renault

НОМЕР_6 із причіпом НОМЕР_7.(арк.справи 11-14).

Відповідач за надані послуги не

розрахувався, рахунки-фактури НОМЕР_8 від 02.07.2007р. на суму 6 210 грн. 00

коп. та НОМЕР_9 від 11.07.2007р. на суму 6 160 грн. 00 коп., направлені

рекомендованим відправленням останній не оплатив, жодного документу Позивачу не

направив.(арк.справи 26-28). На момент порушення провадження у справі його

заборгованість складала 12 370 грн. 00 коп.

Розглянувши матеріали справи,

заслухавши пояснення представника Позивача, встановивши обставини спра-ви і

давши їм оцінку, господарський суд вважає, що позов підлягає частковому

задоволенню з наступних підстав.

Статтею 11 ЦК України встановлено,

що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є дого-вори та

інші правочини.

Відповідно до ст.509 ЦК України, -

зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'-язана

вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати

роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а

кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'-язку.

Зобов'язання має виконуватись належним

чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів

цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до

звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.(ст.526 ЦК

України).

Згідно ст.909 ЦК України, за

договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується

доста-вити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту

призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу

(одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу

встановлену пла-ту.

Відповідно до ч.2 ст.193

Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів,

необ-хідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси

другої сторони та забезпечення загально-гос-подарського інтересу. Порушення

зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених

цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст.316 ГК України, за

договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор)

зобов'язу-ється за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або

організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням

вантажу.

Договором транспортного

експедирування може бути встановлений обов'язок експедитора організувати

пере-везення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або

клієнтом, укладати від свого імені або від імені клієнта договір перевезення

вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання інших

зобов'язань, пов'язаних із перевезенням.

Плата за договором транспортного

експедирування здійснюється за цінами, що визначаються відповідно до глави 21

цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.903 ЦК

України, - якщо договором передбачено надання послуг за плату, - замовник

зо-бов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що

встановлені договором.

З матеріалів справи вбачається, що

між сторонами у данній справі існували відносини транспортного експеди-рування.

В судовому засіданні 19.09.2007р.

Позивач подав заяву про зменшення позовних вимог та просив припинити

провадження по справі в частині стягнення 6 210 грн. 00 коп. основного боргу в

зв'язку з частковим погашенням Відпо-відачем боргу після отримання копії

позовної заяви. Оскільки, заяву подано до прийняття рішення по справі -вона

приймається судом до розгляду.

Погашення Відповідачем 6 210 грн.

00 коп. заборгованості є підставою для припинення провадження у справі в цій

частині позову за п.11 ст. 80 ГПК України - в зв'язку з відсутністю

предмету спору.(арк.справи 25, 29).

Господарський суд вважає, що вимоги

Позивача стверджуються Договором, заявками, товарно-транспортними накладними

(CMR), рахунками-фактурами, випискою банку і підлягають задоволенню на підставі

стст. 173, 193, 307, 308, 311, 316 Господарського кодексу України та стст. 509,

526, 901, 903 Цивільного кодексу України.

Вбачається, що несплатою 6 160 грн.

00 коп., які складають частину вартості наданих послуг перевезення -Відповідач

завдав Позивачу майнової шкоди.

Відповідач

доказів сплати решти боргу суду не подав.

Позов підлягає частковому задоволенню

в сумі 6 160 грн. 00 коп. боргу. В решті позову провадження у справі належить

припинити. На Відповідача покладаються витрати по сплаті держмита та судові

витрати на підставі частини другої ст. 49 ГПК України, внаслідок його

неправильних дій - доведення спору до господарського суду.

             Керуючись ст.ст. 33, 43, 46-49,

75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов

задоволити частково.

           2. Стягнути з

Приватного підприємства «Восмо-Україна», яке знаходиться в

м.Рівне,вул.Гагаріна, 39 (код 34892772) на користь Суб'єкта підприємницької

діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, яка знаходиться у АДРЕСА_1 (код НОМЕР_10) 6

160грн. 00 коп. заборгованості по розрахунках, 123грн. 70коп.  витрат по сплаті державного мита та 118грн.

00коп. плати за послуги по інформаційно-технічному забезпеченню судового

процесу.

3.

В частині стягнення 6 210 грн. 00 коп. боргу -провадження у справі припинити.

4.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                  

В.В.Грязнов

Рішення  підписане

суддею  "21" вересня 2007 р..