Рішення

від 06.10.2021 по справі 487/346/21

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 487/346/21

Провадження № 2/487/1208/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2021 року Заводський районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Гаврасієнко В.О., за участю секретаря Чеботарьової К.Г., представника позивача Луговенко К.С., представника відповідача Могутова А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Миколаєва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства Миколаївський авіаремонтний завод НАРП про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу

В С Т А Н О В И В:

22.01.2021 року представник ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Державного підприємства Миколаївський авіаремонтний завод НАРП про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. В обґрунтування позову зазначає, що з позивач займав посаду інженера з технічного обслуговування повітряних суден льотно-випробувальної станції на ДП Миколаївський авіаремонтний завод НАРП . Наказом т.в.о. директора ДП НАРП від 25.11.2020 року позивача звільнено з займаної посади згідно п.7 ст.40 КЗпП України на підставі рапорту начальника ЛВС від 25.11.2020 року. Своє звільнення позивач вважає незаконних з тих підстав, що він прибув на роботу у тверезому стані, зазначена підстава звільнення є вигаданою, та не підтверджена жодним доказом. Роботодавцем не було вжито жодних заходів для з`ясування чи перебуває позивач в стані сп`яніння на робочому місці, не відібрані відповідні пояснення, не дотримано процедуру застосування до позивача відповідного виду стягнення. Зазначає, що відповідачем була порушена процедура дослідження наявності обставин, зо могли мати наслідком застосування до позивача такого виду дисциплінарного стягнення як звільнення, що призвело до застосування санкцій без наявності дійсних підстав для їх застосування, просила поновити позивача на посаді інженера з технічного обслуговування повітряних суден льотно-випробувальної станції на ДП Миколаївський авіаремонтний завод НАРП та стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 25.1.2020 року по день поновлення на роботі.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 підтримала позовні вимоги у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві та просив про задоволення позову.

Представник відповідача не визнав позовні вимоги та просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

26.04.2021 року представником відповідача надано відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , в якому зазначив, що позивача звільнено з дотриманням всіх норм КЗпП України. Факт перебування останнього у стані алкогольного сп`яніння підтверджено вичерпними доказами. Так, 25.11.2020 р. приблизно о 08 год. 20 хв. начальником ЛВС ОСОБА_3 був помічений ОСОБА_1 на робочому місці в стані алкогольного сп`яніння. Йому було запропоновано надати письмові пояснення щодо його стану та з`явитись до головного інженера ДП «НАРП» з такими поясненнями, на що позивач відмовився. Одночасно головному інженеру ДП НАРП» було повідомлено про факт наявності ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння. О 09:00 було складено акт про перебування на роботі в нетверезому стані інженера ОСОБА_1 та запропоновано йому ще раз надати пояснення та пройти медичний огляд з метою виявлення або спростування факту алкогольного сп`яніння, надати такі пояснення та пройти такий огляд він відмовився. Також, Позивач відмовився підписувати вказаний акт. Зі змісту вказаного акту, на стан алкогольного сп`яніння Позивача вказують стійкий шах алкоголю з ротової порожнини, порушення координації рухів та мови, виражене тремтіння пальців рук та агресивна поведінка, яка не відповідала обстановці.

З вказаних фактів начальником ЛВС ДП «НАРП» подано рапорт директору підприємства.

Після цього, Позивач покинув територію ДП «НАРП» на пасажирському сидінні автомобіля, який належить техніку авіаційному ЛВС ОСОБА_4 . При цьому, вказаний автомобіль було оглянуто працівником охоронного підприємства ПП «Безпека - Центр» , яке здійснює охорону території ДП «НАРП» на підставі договору про надання послуг № 217-15 від 03.12.2015 р., який також встановив стійкий запах алкоголю від Позивача.

Враховуючи таке, керівництвом ДП «НАРП» прийнято рішення про звільнення позивача та видано наказ від 25.11.2020 р. № 360-К та направлено Позивачу повідомлення про звільнення та необхідність отримання трудової книжки.

30.11.2020 року позивач з`явився до відділу кадрів ДП «НАРП» , де його було ознайомлено із наказом від 25.11.2020 р. № 360-К. Отримати трудову книжку він відмовився, про що складено відповідний акт. Таким чином, стан алкогольного сп`яніння Позивача встановлений за характерними знаками такого сп`яніння. При цьому, отримати медичний висновок щодо алкогольного сп`яніння Позивача Відповідач не мав змоги, оскільки Позивач відмовився від проходження медичного огляду, а примусовий медичний огляд чинним законодавством не передбачений та є порушенням прав людини.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні показала, що 25.11.2020 року їй зателефонували та повідомили, що ОСОБА_1 знаходиться в стані алкогольного сп`яніння. ОСОБА_1 запропонували пройти медичний огляд, але він відмовився. З підприємства його вивозили, оскільки він був у стані сильного алкогольного сп`яніння, а саме нерозбірливо розмовляв, від нього був сильний запах алкоголю. Коли він зранку проходив охорону на підприємстві охоронці не помітили, що ОСОБА_6 знаходиться у стані алкогольного сп`яніння. Кожного працівника він на прохідній не зупиняє, сумки великі вони із охоронцями перевіряють, а пакети та маленькі сумки не перевіряють. Зазвичай ОСОБА_1 приїздить на роботу на власному автомобілі, але 25.11.2020 року він прийшов на роботу пішки, а його автомобіль знаходився на стоянці підприємства.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні показала, що, 25.11.2020 року надійшов рапорт директора, про те, що потрібно звільнити ОСОБА_1 за появу на роботі у стані алкогольного сп`яніння. 25.11.2020 року був виданий наказ про звільнення ОСОБА_1 , який направлений позивачу. 30.11.2020 року позивач з`явився до відділу кадрів, вона надала йому наказ про звільнення та він розписався в ньому та вона повідомила його, що йому направлено витяг з наказу. Трудову книжку ОСОБА_1 відмовився забирати, про що складено акт.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив, що 25.11.2020 року у цеху стояв літак, який повинен був перевіряти ОСОБА_1 . О 8.30 годин він зайшов до інженерного відділу і побачив, що ОСОБА_1 знаходиться у стані алкогольного сп`яніння. Він був свідком того, як ОСОБА_1 пропонували пройти медичне освідування, але він не погодився на це. ОСОБА_1 виражався нецензурною лайкою, вів себе неадекватно, погано розмовляв, у нього були затуманені очі та від нього запах алкоголю. Він підписував акт про те, що ОСОБА_1 знаходився на роботі у стані алкогольного сп`яніння та про те, що він відмовився від медичного освідування.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні показав, що працюючи на ДП НАРП 25.11.2020 року він побачив, що ОСОБА_1 прийшов на роботу у стані алкогольного сп`яніння, хитався та вів себе неадекватно. Було випробування літака, але ОСОБА_1 не міг його проводити, від медичного освідування він відмовився як на підприємстві так і за його межами. Виражався на його адресу нецензурною лайкою. Він особисто склав акт про перебування ОСОБА_1 на роботі в стані алкогольного сп`яніння. ОСОБА_1 вивезли на автомобілі з території заводу 25.11.2021 року біля 10.00 год.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні показав, що, він працює на посаді заступника начальника ДП НАРП . 25.11.2020 року з 08.00 год. була підготовка до іспитів літака, але ОСОБА_1 не вийшов до літака. Приїхав директор та запитав де ОСОБА_1 і він пішов покликав його, але останній не захотів йти, був неадекватним, в стані алкогольного сп`яніння. Попросили працівника заводу та він його вивіз. ОСОБА_1 майже не міг ходити. Він йому говорив щоб ОСОБА_1 на наступний день попросив вибачення, але він на роботу не вийшов. Йому здалося, що він вживав спиртні напої на території заводу. Він підписував акт про те, що ОСОБА_1 знаходився на роботі у стані алкогольного сп`яніння. 25.11.2020 року була середа і до понеділка наступного ОСОБА_1 не приходив на роботу.

З`ясувавши правові позиції сторін, допитавши свідків, детально дослідивши представлені сторонами у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд приходить до наступного висновку.

З матеріалів справи вбачається, що згідно наказу № 92-К від 04.07.2014 року, ОСОБА_1 прийнято на роботу за строковим трудовим договором до Державного підприємства Миколаївський авіаремонтний завод НАРП на посаду інженера з ТО ПС ЛВС.

Наказом №145-К від 01.10.2014 року інженера з ТО ПС ЛВС ОСОБА_1 визначено з 03.10.14 вважати таким, що працює постійно.

Наказом № 360-К від 25.11.2020 року ОСОБА_1 звільнено з роботи 25 листопада 2020 року за появу на роботі в нетверезому стані, п.7 ст. 40 КЗпП України, копію якого ОСОБА_1 отримав 30.11.2020 року ознайомлений 07.07.2020 року, про що свідчить його особистий підпис в розписці (а.с. 35). Крім того, 25.11.2020 року ОСОБА_1 направлено повідомлення про необхідність прибути для отримання трудової книжки, яке направлено поштою з рекомендованим повідомленням.

ОСОБА_1 відмовився від отримання трудової книжки, про що складено акт 30.11.2020 року.

Згідно рапорту директору ДП НАРП начальника ЛВС С.Г. Зубкова від 25.11.2020 року ним був виявлений на робочому місці в нетверезому стані інженер з ТО ПС ОСОБА_1 . Були прийняті міри щодо його ізоляції з території підприємства. Нетверезий стан ОСОБА_1 підтверджується порушенням координації руху, стійкий запах алкоголю з ротової порожнини.

Також 25.11.2020 року складено акт за підписом начальника ЛВС Зубкова С.Г., заступника з ІАС ОСОБА_10 , провідного інженера ОСОБА_8 про те, що інженер технічного обслуговування повітряних суден з авіаційного озброєння ДП Миколаївський авіаремонтний завод НАРП ОСОБА_1 25.11.2020 році о 09.00 виявлений на робочому місці в нетверезому стані, що підтверджується порушенням координації рухів та мови, стійким запахом алкоголю з порожнини рота, вираженим тремтінням пальців рук та його загальною агресивною поведінкою, яка не відповідала обстановці в тому числі нецензурною лайкою та погрозами.

Також судом встановлено, що 15.04.2021 року директором ДП НАРП з метою з`ясування фактичних обставин щодо виявлення позивача на робочому місці в нетверезому стані 25.11.2020 року направлено запит директору ПП Безпека Центр , на який повідомлене наступне: Інженер з ТО ПС ДП НАРП ОСОБА_1 зранку 25.11.2020 року пройшов через прохідну ДП Миколаївський авіаремонтний завод НАРП . ОСОБА_1 покинув територію ДП НАРП сидячи на пасажирському сидінні автомобілю Chery Tiggo, який належить техніку авіаційному ЛВС ОСОБА_4 . При цьому. У ОСОБА_1 були наявні наступні ознаки алкогольного сп`яніння: стійкий запах алкоголю з рота, тремтіння рук. ОСОБА_1 залишив свій автомобіль на стоянці ДП НАРП , який згодом був перепаркований начальником ЛВС ОСОБА_3 за паркан на територію ДП НАРП . Приблизно через чотири дні начальником ЛВС ОСОБА_3 автомобіль ОСОБА_1 був знов перепаркований на стоянку ДП НАРП .

Матеріали справи містять копію службової записки юрисконсульта ОСОБА_11 від 19.04.2021 року лікарю внутрішньої медицини ДП НАРП Шинковому Л.В., з якої вбачається, що 25.11.2020 року близько 09:00 год., інженер з технічного обслуговування повітряних суден ДП НАРП ОСОБА_1 перебував на підприємстві в робочий час у нетверезому стані. За фактом перебування ОСОБА_1 на роботі у нетверезому стані складено відповідний акт від 25.11.2020 року за підписом начальника ЛВС Зубкова С.Г., заступника ІАС Сергійчука І.М., провідного інженера ОСОБА_8 , в зв`язку з чим просить повідомити до юридичного відділу інформацію чи звертався хто із працівників підприємства до медичної частини у цей час за вказаним фактом.

У відповідь вищезазначену службову записку лікарем внутрішньої медицини ДП НАРП ОСОБА_12 службовою запискою від 20.04.2021 року повідомлено, що 25.11.2020 року в першій половині дня він знаходився в Центрі первинної медико-санітарної допомоги №1 за адресою: м. Миколаїв, пров. Кобера, 15-А з метою вирішення робочих питань. Про те, що цього дня близько 09.00 години ОСОБА_1 перебував на підприємстві у нетверезому стані він дізнався згодом, коли повернувся на підприємство. Чи звертався хтось за час його відсутності до медичної частини з приводу вказаної події йому не відомо. Вважав за необхідне додати, що проведення медичного освідування особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння провинно відбуватися за її згодою.

Відповідно до Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників Державного підприємства Миколаївський авіаремонтний завод НАРП (додаток 2 до колективного договору ДП НАРП ), а саме п. 25, передбачено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких видів стягнення: догана; звільнення з роботи. Звільнення, як дисциплінарне стягнення може бути застосовано за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов`язків, передбачених трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувались заходи дисциплінарного стягнення, за прогул без поважних причин чи появу на роботі у нетверезому стані.

У відповідності до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.2 ст.15 ЦК України, кожна сторона має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Позивач просить поновити його на посаді інженера з технічного обслуговування повітряних суден льотно-випробувальної станції на ДП Миколаївський авіаремонтний завод НАРП та стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 25.1.2020 року по день поновлення на роботі.

Згідно ст.43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Згідно пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка відповідно до статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі Фрідлендер проти Франції ).

Особлива сумлінність є необхідною при розгляді трудових спорів (рішення Європейського суду з прав людини у справі Руотоло проти Італії ).

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Стаття 76 ЦПК України визначає, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено, що позивача наказом № 360-К від 25.11.2020 року звільнено з роботи 25 листопада 2020 року з ініціативи підприємства за появу на роботі в нетверезому стані на підставі п.7 ч.1 ст. 40 КЗпП України.

Відповідно до пункту 7 статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом, у випадку появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння.

Підставою для звільнення працівника за пунктом 7 статті 40 КЗпП України є сам факт появи на роботі у нетверезому стані. При цьому, звільнення на підставі вказаного пункту є дисциплінарним стягненням, а тому таке має накладатись з додержанням встановленої процедури.

За порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з заходів стягнення - догана або звільнення (147 КЗпП України).

Згідно з статтею 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення та не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

У статті 149 КЗпП України передбачено, що до застосування дисциплінарного стягнення від порушника трудової дисципліни мають бути витребувані письмові пояснення, за кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення має враховуватися ступінь тяжкості вчиненого проступку, заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, а також попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

У постанові Верховного Суд від 15 березня 2021 року у справі № 404/345/19 (провадження № 61-21857св19) вказано, що у відповідності до пункту 7 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння. Згідно з частиною першою статті 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених, зокрема, пунктом 7 статті 40 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової організації, членом якої є працівник. Вирішуючи позови про поновлення на роботі осіб, трудовий договір з якими розірвано за пунктом 7 частини першої статті 40 КЗпП України, суди повинні мати на увазі, що з цих підстав можуть бути звільнені з роботи працівники за появу на роботі у нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння в будь-який час робочого дня, незалежно від того, чи були вони відсторонені від роботи, чи продовжували виконувати трудові обов`язки. Нетверезий стан працівника або наркотичне чи токсичне сп`яніння можуть бути підтверджені як медичним висновком, так і іншими видами доказів, яким суд має дати відповідну оцінку (пункт 25 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 1992 року Про практику розгляду судами трудових спорів ).

Згідно п. 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.92 Про практику розгляду судами трудових спорів , вирішуючи позови поновлення на роботі осіб, трудовий договір з якими розірвано за п.7 ст.40 КЗпП, суди повинні мати на увазі, що з цих підстав можуть бути звільнені з роботи працівники за появу на роботі у нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння в будь-який час робочого дня, незалежно від того, чи були вони відсторонені від роботи, чи продовжували виконувати трудові обов`язки.

Звільнення за появу на роботі в стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп`яніння застосовується до працівника незалежно від того, чи притягався він раніше до дисциплінарної відповідальності та чи вживались до нього заходи громадського стягнення. Власник або уповноважений ним орган вправі звільнити працівника за цією підставою і при одноразовому порушенні трудової дисципліни, дотримуючись при цьому порядку і строків накладення дисциплінарних стягнень.

Оцінивши представлені відповідачем докази про перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння, зокрема рапорт начальника ЛВС Зубкова С.Г. від 25.11.2020 року, акт про перебування на роботі у нетверезому стані інженера з ТО ПС ДП Миколаївський авіаремонтний завод НАРП Ширшова П.О. від 25.11.2020 року, в сукупності з поясненнями свідків, які були допитані в судовому засіданні, суд визнає належними та допустими доказами.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що 25 листопада 2020 року позивач ОСОБА_1 прибув на роботу у стані алкогольного сп`яніння, адміністрацією ДП Миколаївський авіаремонтний завод НАРП дотриманий порядок звільнення, а тому у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити у повному обсязі.

Судові витрати віднести за рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13,76-82, 259,263- 268,354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Державного підприємства Миколаївський авіаремонтний завод НАРП про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського Апеляційного суду або через Заводський районний суд м. Миколаєва протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрований: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Державне підприємство Миколаївський авіаремонтний завод НАРП , проживає : м. Миколаїв, вул. Знаменська, 4, ЄДРПОУ 09794409.

Повне судове рішення складено 18 жовтня 2021 р.

Суддя: В.О. Гаврасієнко