Ухвала

від 19.10.2021 по справі 640/25911/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про відмову у задоволенні клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження

19 жовтня 2021 року м. Київ № 640/25911/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Гарника К.Ю., розглянувши заперечення представника відповідача проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін в адміністративній справі за позовом

Консорціума Всеукраїнський дорожній консорціум

до Антимонопольного комітету України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору

Служба автомобільних доріг у Донецькій області

про визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Консорціума Всеукраїнський дорожній консорціум (далі по тексту - позивач), адреса: 01030, місто Київ, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 52 до Антимонопольного комітету України (далі по тексту - відповідач), адреса: 03035, місто Київ, вулиця Митрополита Василя Липківського, будинок 45, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Служба автомобільних доріг у Донецькій області (далі по тексту - третя особа), адреса: 84333, Донецька область, місто Краматорськ, вулиця Уральська, будинок 12, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення постаійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель №18305-р/пк-пз від 10 серпня 2021 року.

Підставами позову позивач вказує порушення його прав та інтересів внаслідок протиправного рішення суб`єкта владних повноважень.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 вересня 2021 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

13 жовтня 2021 року на адресу суду разом з відзивом на позовну заяву від представника відповідача надійшли заперечення проти розгляду даної адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

В обгрунтування поданих заперечень представник відповідача послався на те, що спір між сторонами виник із публічно-правових відносин, очікувана вартість закупівлі 101 245 144,00 грн, що, на переконання представника відповідача свідчить про значний суспільний інтерес та вагоме значення для сторін у справі.

Також представник відповідача послався на те, що оскільки рішення прийнято колегіальним органом, це свідчить про значну складність даної категорії справи.

Розглянувши зазначені вище заперечення представника відповідача, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.

Як вже було зазначено в ухвалі суду про відкриття провадження від 27 травня 2021 року, згідно з частиною 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності, а частиною 2 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до частини 3 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

При цьому, виключний перелік справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, міститься в частині 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України та в частині 4 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, до таких справ відносяться справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Обгрунтовуючи свої заперечення представник відповідача посилається на значний суспільний інтерес, вагоме значення справи для сторін, значну складність даної категорії справ.

В той же час, представником відповідача не зазначено, в чому саме полягає суспільний інтерес, окрім того, що очікувана вартість закупівлі становить 101 245 144,00 грн, та яким чином вартість закупівлі впливає на суспільство. Також, не зазначено, яке саме вагоме значення дана справа має для сторін, що її, неможливо, на думку представника відповідача, розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Більш того, слід відмітити що прийняття рішення колегіальним органом взагалі не свідчить про складність даної категорії справ.

Зважаючи на те, що предмет спору у вказаній адміністративній справі не підпадає під вичерпний перелік справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, а посилання представника відповідача не є належним чином вмотивованими та обгрунтованими підставами, які дозволяють суду дійти висновку про неможливість розгляду даної адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

При цьому, суд наголошує, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" від 17 липня 1997 року №475/97-ВР (далі - Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі "Ахеn v. Germany", заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року "Varela Assalino contre le Portugal", заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСІІЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Крім цього, у рішенні Європейського суду з прав людини від 23 листопада 2006 року (скарга 73053/01 CASE OF JUSSILA v. FINLAND, суд вказав на те, що: "Європейський Суд не сумнівається в тому, що письмове провадження у справі часто може виявитись більш ефективним, ніж усний розгляд, для перевірки та забезпечення того, що платник податків надав точний звіт про свій майновий стан, підкріплений всіма необхідними документами. Суд не вважає переконливим довід заявника, що в ході розгляду цієї справи виникли міркування щодо достовірності, які потребували надання пояснень в усній формі.... та приймає довід дерржави-відповідача, що будь - які питання факту та питання права в цій справі могли бути належним чином розглянуті та вирішені на підставі матеріалів, наданих у письмовому вигляді. ... Оскільки заявнику була надана повна можливість наводити свої доводи у письмовому вигляді та надавати коментарі щодо відомостей, які надходили від податкових органів, Суд дійшов висновку, що вимоги справедливого судочинства були дотримані...".

Суд погоджується з такою позицією щодо Європейського суду з прав людини щодо застування пункту 1 статті 6 Конвенції.

За таких підстав, на цій стадії судового розгляду, а також враховуючи, що представником відповідача не наведено переконливих доводів, з яких вбачалась би необхідність призначення судового засідання з викликом сторін або розгляду справи за правилами загального позовного провадження, а доводи, на які посилається представник є такими, що не доводять суду необхідності розгляду даної справи з викликом сторін або з проведенням підготовчого засідання, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання та призначення судового засідання або за правилами загального позовного провадження. В разі, якщо в подальшому, під час розгляду справи, суд дійде висновку про необхідність витребування доказів, заслуховування пояснень сторін, тощо, судом будуть вчинені необхідні дії для всебічного, повного та об`єктивного розгляду, в тому числі з урахуванням можливості з власної ініціативи призначити судове засідання або перейти до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Керуючись статтями 241 - 243, 248, 257, 258, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

Клопотання представника Антимонопольного комітету України про розгляд справи за правилами загального позовного провадження - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя К.Ю. Гарник