Ухвала

від 18.10.2021 по справі 283/1888/21

МАЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 283/1888/21

Провадження №2-з/283/27/2021

У Х В А Л А

18 жовтня 2021 року м. Малин

Малинський районний суд Житомирської області у складі судді Хомич В.М., секретар судового засідання Ільніцька С.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача адвоката Реуса Д.С. про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Служба у справах дітей виконавчого комітету Малинської міської ради та Малинський міський центр соціальних служб про визначення місця проживання дитини та припинення стягнення аліментів ,

ВСТАНОВИВ:

13.10.2021 року до суду надійшла заява про забезпечення позову, у якій представник позивача - адвокат Реус Д.С., просить вжити заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення аліментів,з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , які стягуються на підставі судового наказу №283/2036/20, виданого Малинським районним судом Житомирської області від 09.10.2020.

Свої вимоги мотивує тим, що у провадженні Малинського районного суду є цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Служба у справах дітей виконавчого комітету Малинської міської ради та Малинський міський центр соціальних служб про визначення місця проживання дитини та припинення стягнення аліментів. На підставі судового наказу від 09.10.2020 року з позивача стягуються аліменти на користь відповідача на утримання його доньки, разом з тим, аліменти не використовуються за цільовим призначенням та не можуть бути використані, так як дитина з червня 2021 року проживає разом з позивачем та знаходиться на його утриманні.

Позивач зазначає, що не може отримати та використати стягнуті аліменти за призначенням, а повернути стягнуті аліменти буде не можливо, чим порушуються права дитини, так як аліменти є її власністю.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред"явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 6 ч.1 ст.150 ЦПК України , одним із видів забезпечення позову може бути зупинення стягнення на підставі виконавчого документу, який оскаржується .

Згідно з ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Пленум Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову № 9 від 22 грудня 2006 року у п. 4 роз`яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Разом з тим, суд враховує, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач, звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, не навів правових підстав заявляти вимоги про забезпечення позову саме шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документу, який оскаржується боржником у судовому порядку, оскільки, предметом даного позову є припинення стягнення аліментів та їх стягнення з відповідача. Інформація про те, що судовий наказ про стягнення аліментів оскаржується позивачем, в матеріалах справи відсутня.

Не наведені позивачем і доводи про існування обставин, які можуть бути підставою для забезпечення такого позову, зокрема, доводи про те, чому, без забезпечення позову буде неможливо виконати рішення про припинення сплати аліментів у разі задоволення позову.

У разі задоволення позову про припинення стягнення аліментів, стягнення аліментів має бути припинено від дня набрання законної сили рішенням суду, а не від дня пред`явлення позову.

Крім того, у п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову роз`яснено, що недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили. Такий же висновок міститься у постанові ВС № 524/188/18 від 01.10.2020.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З урахуванням вищевикладеного, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості вимог заяви про забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, суд дійшов висновку, що відсутня реальна загроза невиконання судового рішення у випадку прийняття його на користь позивача, тому заявлені вимоги про забезпечення позову задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 149-155 , 157 , 353 , 354 ЦПК України , суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви представника позивача - адвоката Реуса Д.С. про забезпечення позову - відмовити.

На ухвалу протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (підписання) може бути подано апеляційну скаргу до Житомирського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя В. М. Хомич