Рішення

від 14.09.2021 по справі 496/4813/20

БІЛЯЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 496/4813/20

Провадження № 2/496/782/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2021 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Буран В.М.,

за участю:

секретаря - Стрілець Ж.М.,

позивача - ОСОБА_1 ,

відповідачів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали цивільного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Біляївської об`єднаної територіальної громади Біляївського району Одеської області про визнання права власності на житловий будинок з надвірними спорудами в порядку спадкування за законом,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулась до суду з вказаним позовом.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її дідусь - ОСОБА_5 . Після його смерті відкрилася спадщина, а саме: на житловий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 , що належав йому на підставі довідки характеристики №164 від 06.02.1997 року. Батько позивача, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , був єдиним спадкоємцем, але не отримав право власності на даний будинок. Однак, після звернення до Біляївської держаної нотаріальної контори з метою отримання свідоцтва про право власності на спадкове майно, позивач отримала відмову нотаріуса.

З 2010 року вона проживала з батьком та по теперішній час мешкає та володіє вказаним житловим будинком. Всі комунальні рахунки оформлені на її ім`я. Таким чином, вона фактично прийняла спадщину, вступила у володіння та управління майном, що належало її дідусю, отже у неї виникла необхідність, з метою захисту її майнових прав, звернутись до суду з вимогою про визнання права власності на житловий будинок.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засідання на задоволенні позовних вимог наполягала.

Відповідач ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судовому засіданні позов визнали в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_4 до судового засідання не з`явилася, повідомлялася шляхом надіслання судової повістки за місцем проживання, однак конверт повернувся з відміткою адресат помер .

Представник відповідача Біляївської об`єднаної територіальної громади Біляївського району Одеської області до судового засідання не з`явився, однак до суду надіслав заяву, відповідно до якої, проти задоволення позовної заяви не заперечував, справи просив розглянути за його відсутності.

Згідно до ч.1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Частинами 3, 4 ст. 200 ЦПК України передбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Заслухавши пояснення позивача та відповідачів, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відмовляючи в задоволенні позовної заяви в підготовчому судовому засіданні суд виходить з наступного.

За змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у ст. 13 ЦПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України, суд сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Реалізація принципу змагальності сторін у цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

За таких обставин, враховуючи, те, що захист прав учасників є прерогативою суду, крім того при цьому, відповідачі визнали позов в підготовчому судовому засіданні, позов не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд приходить до висновку про можливість постановлення рішення суду про відмову в задоволенні позовної заяви в підготовчому судовому засіданні.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданого виконавчим комітетом Кагарлицької сільської ради Біляївського району Одеської області, актовий запис № 7 (а.с. 5).

Згідно довідки виданої виконкомом Кагарлицької сільської ради Біляївського району Одеської області від 31.07.2020 року №316, ОСОБА_5 дійсно мешкав та був зареєстрований в АДРЕСА_1 до дня смерті (а.с. 13).

Відповідно до довідки-характеристики виданої Кагарлицькою сільською радою від 06.02.1997 року №164, ОСОБА_5 постійно проживав в АДРЕСА_1 до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказаний будинок зареєстрований за ОСОБА_5 в погосподарській книзі №5, сторінка, 16 (а.с. 15).

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданого виконавчим комітетом Кагарлицької сільської ради Біляївського району Одеської області, актовий запис № 21 (а.с. 7).

ОСОБА_6 був сином ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданого Рождественською сільською радою Павлодарської області, актовий запис №21 (а.с. 8).

Відповідно до акту перевірки житлово-побутових умов від 27 серпня 2020 року комісією в АДРЕСА_2 , згідно довідки-характеристики від 06.02.1997 року №164 будинок належить ОСОБА_5 . Особистий рахунок відкритий на ОСОБА_1 . ОСОБА_6 - батько ОСОБА_1 на день смерті мешкав в будинку, але був не прописаний, та не оформив документи на право власності (а.с. 22-23).

ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 , виданого Кагарлицькою сільською радою Біляївського району Одеської області, актовий запис №25 (а.с. 6).

Згідно довідки виданої виконкомом Кагарлицької сільської ради Біляївського району Одеської області №337 від 01.09.2020 року, ОСОБА_1 дійсно мешкає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 21).

ОСОБА_1 звернулась до Біляївської районної держаної нотаріальної контори Одеської області з метою видачі свідоцтва про право власності після смерті батька ОСОБА_6 та отримала відповідь-відмову держаного нотаріуса № 2274/02-14 від 03.08.2020 року, яка обґрунтована тим, що вищевказаний будинок належав ОСОБА_5 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно довідки Кагарлицької сільської ради, батьку ОСОБА_6 , після смерті якого не надано доказів прийняття спадщини (а.с. 12).

Згідно ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права

Відповідно до інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування , що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

На підставі ст. 386 ЦК України, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності.

Згідно зі ст. 1258 та 1261 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом та за законом.

Батько позивача заповіту після своєї смерті не залишив, тому вона є спадкоємцем за законом.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, права та обов`язки фізичної особи, яка померла (спадкодавець), переходять до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до статті 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

У відповідності з ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Судом встановлено, що в нотаріальному порядку позивачу було відмовлено в оформленні спадщини на нерухоме майно у зв`язку з відсутністю доказів прийняття спадщини батьком позивача - ОСОБА_6 .

Тобто, зазначені обставини перешкоджають позивачу належним чином оформити право власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом.

Слід зазначити, що виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК України в редакції 16.01.2003, тобто до 01.01.2004.

На момент побудови даного будинку, записи у погосподарських книгах визнавались як акти органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, тобто до 03 серпня 2004 року, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, яке не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

Таким чином момент виникнення права власності на будинки, споруди, побудовані в 1968 році, не залежали від державної реєстрації, а виписки із погосподарської книги, в якості доказу підтвердження права власності ОСОБА_5 на спадковий будинок до матеріалів справи не додано.

Крім того, до суду не було надано доказів, що саме батько позивача прийняв спадщину від ОСОБА_5 .

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі , виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Наявність або відсутність обставин та фактів встановлюється на підставі доказів сторін, якими відповідно до ч. 2 ст. 76 ЦПК України є письмові, речові і електронні докази, висновки експертів, показаннями свідків.

Положеннями ст. 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд, з матеріалів справи не встановив факту прийняття померлим ОСОБА_6 спадщини після свого батька - ОСОБА_5 , так як позивач не надала до суду будь яких письмових доказів, підтверджуючих цей факт, тому спадщина вважається не прийнятою, оскільки докази, які б підтверджували дані обставини в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до п. 2 та 4 ч. 2 ст. 43 ЦПК учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Суд, не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Дослідивши наявні у справі докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до переконання про те, що викладені позивачем у позовній заяві вимоги не обґрунтовані належними доказами, а тому слід відмовити повністю в задоволенні позовної заяви.

Керуючись ст. ст. 15, 16, 328, 386, 1216, 1217, 1218, 1258, 1261, 1268, 1296 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 43, 76, 81, 89, 259, 263-265, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ), ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , АДРЕСА_1 ), Біляївської об`єднаної територіальної громади Біляївського району Одеської області (адреса: 67602, Одеська область, м. Біляївка, просп. Незалежності, 9, ЄДРПОУ 33579244) про визнання права власності на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 з надвірними спорудами в порядку спадкування за законом - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду на протязі 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 27.09.2021 року

Суддя Буран В.М.