Вирок

від 19.10.2021 по справі 514/1704/20

ТАРУТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ТАРУТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа№ 514/1704/20 Провадження по справі № 1-кп/514/21/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2021 року смт Тарутине

Тарутинський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

при секретарі: ОСОБА_2 ,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Тарутине кримінальне провадження, відомості за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020160430000119 від 15 травня 2020 року за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Єлизаветівка Тарутинського району Одеської області, громадянина України, місце реєстрації відсутнє, фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з середньо - спеціальною освітою, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, не працюючого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України

В С Т А Н О В И В:

09 травня 2020 року в період часу з 14:00 по 17:00 годин, більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не представилось можливим, рухаючись в напрямку смт Бородіно Тарутинського району Одеської області по ґрунтовій дорозі з с. Євгенівка Тарутинського району Одеської області, на мотоблоці марки «FORTE», помаранчевого кольору, з приєднаним причепом, належним останньому на праві фактичного користування та, діючи з прямим умислом, направленим на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, під`їхав до виноградного поля, розташованого в трьох кілометрах в північно-східному напрямку від с. Євгенівка Тарутинського району Одеської області, на якому вирощуються виноградники технічних сортів («Аліготе», «Кабарне», «Сухолиманський»), яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Родіна-Віта», юридична адреса: Одеська область, Тарутинський район, с. Євгенівка, вул. Т.Г. Шевченка, 2А, шляхом вільного доступу, таємно викрав належне товариству майно, а саме двадцять один залізобетонний стовпчик, довжиною 2,2 м кожний, загальною вартістю 735,00 гривень, які власноруч погрузив до причепу, приєднаного до мотоблоку, після чого перевіз викрадене майно до подвір`я домоволодіння в якому він мешкає, за адресою: АДРЕСА_1 .

Таким чином, ОСОБА_4 з місця вчинення кримінального проступку зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, тим самим спричинивши ТОВ «Родіна-Віта» матеріальні збитки на загальну суму 735,00 гривень.

Обвинувачений ОСОБА_4 вину у скоєнні кримінального проступку визнав повністю та пояснив, що він дійсно викрав 21 залізобетонний стовпчик, які належить ТОВ «Родіна-Віта».

В скоєному він розкаюється.

Представник потерпілого Товариства з обмеженою відповідальності «Родіна-Віта» ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився, просив розглянути справу за його відсутністю про що надав відповідну заяву. Також зазначив, що претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має.

Окрім повного визнання вини, винність обвинуваченого ОСОБА_4 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні (проступку) повністю доведена і підтверджується зібраними по справі в порядку ст. ст. 84-86, 91-93 КПК України доказами, дослідження яких відповідно до ст. 349 КПК України за згодою учасників судового розгляду судом визнано недоцільним щодо тих обставин, які ніким не оспорюються і обмежено допитом обвинуваченого та дослідженням документів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого. При цьому судом з`ясовано правильність розуміння обвинуваченим обставин щодо недоцільності дослідження доказів, добровільність його позиції, та роз`яснено вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Тож, судом встановлено, що органами досудового слідства правильно кваліфіковані дії ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 185 КК України, за кваліфікуючими ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

При призначенні покарання, відповідно до ст.ст. 65-67 КК України, суд приймає до уваги характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного кримінального проступку, всі обставини по справі, особу винного.

До обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 суд відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального проступку.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 відсутні.

Виходячи із загальних засад призначення покарання суд враховує обставини та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є кримінальним проступком; особу обвинуваченого, який раніше не судимий, щиро розкаявся, задовільно характеризується, у лікарів психіатра та нарколога на обліку не перебуває; відношення обвинуваченого до вчиненого кримінального правопорушення; відношення потерпілого, який претензій матеріального та морального характеру немає, обставини, що пом`якшують його покарання і вважає за необхідне для його виправлення та запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень призначити покарання у виді штрафу.

Вирішуючи питання про розмір штрафу, суд виходить з наступного.

За загальними правилом злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння (ч.2 ст.4 КК України).

Санкцією ч. 1 ст. 185 КК України, в редакції закону, який діяв на момент скоєння обвинуваченим кримінального правопорушення, було передбачено покарання у виді штрафу у розмірі від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від вісімдесяти до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або позбавленням волі на строк до трьох років.

01.07.2020 року набули чинності зміни до ч. 1 ст. 185 КК України, згідно якими посилена відповідальність за вказане правопорушення у вигляді штрафу та встановлено покарання у виді штрафу у розмірі від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від вісімдесяти до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п`яти років (Закон № 2617-VIII від 22.11.2018 року). При цьому, даним законом диспозицію статті 185 частину 1 КК України змінено не було.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 КК України Закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.

Враховуючи те, що санкцією ч. 1 ст.185 КК України в редакції закону № 2617- VIII посилена відповідальність обвинуваченого щодо покарання у вигляді штрафу, порівняно з редакцією, що діяла до 01.07.2020 року, то застосуванню в даному випадку підлягає санкція ч. 1 ст.185 КК України в редакції закону, який діяв на момент скоєння обвинуваченим кримінального правопорушення (щодо штрафу).

Долю речових доказів у справі необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Частиною 1 статті 119 КПК України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан особи (обвинуваченого, потерпілого), за власною ініціативою або за клопотанням сторони кримінального провадження має право своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати процесуальних витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату процесуальних витрат на визначений строк.

Тож, враховуючи майновий стан ОСОБА_4 , а саме те, що він ніде не працює, іншого доходу не отримує суд дійшов висновку про необхідність звільнення його від оплати процесуальних витрат, пов`язаних із залученням експерта при проведенні судової товарознавчої експертизи.

В силу ч. 4 ст. 174 КПК України з набранням вироком законної сили слід скасувати накладений арешт майна на підставі ухвали слідчого судді Тарутинського районного суду Одеської області від 19.05.2020 року.

Керуючись ст.ст. 371, 373, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України і призначити покарання за ч. 1 ст. 185 КК України у вигляді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а саме 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Звільнити ОСОБА_4 від оплати процесуальних витрат, пов`язаних із залученням експерта при проведенні товарознавчої експертизи.

З набранням вироком законної сили арешт, накладений ухвалою Тарутинського районного суду Одеської області від 19.05.2020 року у справі № 514/650/20, а саме на:

- двадцять один залізобетонний стовпчик;

- мотоблок марки «FORTE» помаранчевого кольору з причепом - скасувати.

Речові докази у справі, які передані на відповідальне зберігання законному власнику ОСОБА_6 , а саме мотоблок марки «FORTE» помаранчевого кольору з причепом - вважати повернутим законному володільцю ОСОБА_6 .

Речові докази у справі, які передані на відповідальне зберігання представнику потерпілого ОСОБА_5 , а саме двадцять один залізобетонний стовпчик - вважати повернутими законному володільцю представнику потерпілого ОСОБА_5 .

Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили обвинуваченому ОСОБА_4 , не обирати.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Одеської області через Тарутинський районний суд Одеської області протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Копію вироку обвинуваченому та прокурору вручити негайно після його проголошення.

Суддя ОСОБА_1