Постанова

від 13.10.2021 по справі 464/2106/21

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 464/2106/21 Головуючий у 1 інстанції: Кирилюк В. Ф. Провадження № 22-ц/802/1277/21 Категорія: 82 Доповідач: Данилюк В. А.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2021 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Данилюк В. А.,

суддів Осіпука В.В., Шевчук Л. Я.,

розглянувши в місті Луцьку в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Міст Експрес про захист прав споживачів, відшкодування матеріальної та моральної шкоди за апеляційною скаргою відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Міст Експрес на рішення Луцького міькрайонного суду Волинської області від 9 липня 2021 року,

В С Т А Н О В И В:

В березні 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Міст Експрес (Далі - ТзОВ Торговий дім Міст Експрес ) про захист прав споживачів, відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Вимоги обґрунтовані тим, що у липні 2020 року він скористався послугами відповідача з перевезення вантажу. Відповідно до вантажної декларації №003-1164731 від 11.07.2020 року він із представництва ТзОВ ТД Міст Експрес відправив вантаж (тумба) у кількості 1 штука, загальною масою 18 кг, об`ємом 0,11 м3, оголошеною вартістю 8000 грн. на ім`я ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначена тумба була самостійно ним упакована в кілька шарів стрейч-плівки. При відправленні замовив додаткове упакування вантажу, про що вказано в вантажній декларації: картон+стрейч. На касі ним були проведені всі запропоновані оплати. 15.07.2020 року одержувач ОСОБА_2 повідомив його про відмову від прийняття вантажу через його пошкодження при доставці, в зв`язку з чим тумба реставрації та продажу не підлягає. Вказав, що тумба була упакована лише у стрейч-плівку, яка була розірвана, додаткове упакування, зокрема, картон, відсутнє. Повідомив йому також, що про відмову у прийнятті вантажу з вказаних причин ним та представником відповідача 15.07.2020 року був складений відповідний акт.

При отриманні ним повернутого вантажу 17.07.2020 року був складений акт щодо пошкодження товару під час транспортування, який підписаний з обох сторін. 17.07.2020 року ним також була подана письмова претензія про відшкодування завданих збитків у розмірі оголошеної вартості відправлення 8000 грн, яка відповідачем залишена без задоволення, про що він повідомлений телефонним зв`язком. Письмової відповіді не отримав.

Покликаючись на те, що пошкодження поштового відправлення відбулося з вини відповідача, який добровільно відшкодувати заподіяну шкоду відмовився, просить суд стягнути з відповідача на його користь вартість пошкодженого вантажу згідно вантажної декларації №003-1164731 від 11.07.2020 року в сумі 8000 грн, моральну шкоду в сумі 8000 грн, судові витрати у справі.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 9 липня 2021 року позов задоволено частково.

Вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Міст Експрес (код ЄДРПОУ 36152228) на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 8 000 (вісім тисяч) гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Міст Експрес (код ЄДРПОУ 36152228) на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 1 000 (ода тисяч) гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Міст Експрес (код ЄДРПОУ 36152228) на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1687,50 гривень (одна тисяча шістсот вісімдесят грн. 50 коп.).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Міст Експрес (код ЄДРПОУ 36152228) в дохід держави 908 грн. (дев`ятсот вісім грн.) судового збору.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач ТзОВ Торговий дім Міст Експрес подав апеляційну скаргу, в якій в обґрунтування підстав для скасування рішення зазначає, що рішення ухвалено з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, невідповідністю висновків, викладених в рішенні, обставинам справи, просить рішення суду скасувати, в задоволенні позову відмовити повністю.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача ОСОБА_3 просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 369 цього Кодексу.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, районний суд обґрунтовано виходив з того, що відповідачем не спростовано презумпцію вини перевізника, а тому у відповідності до статті 924 ЦК України, ТзОВ Торговий Дім Міст Експрес відповідає за пошкодження прийнятого до перевезення вантажу в межах його вартості, що підтверджується транспортною накладною, тому позов підлягає задоволенню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що згідно транспортної накладної № 003-1164731 від 11.07.2020 року, ТзОВ Торговий дім Міст Експрес здійснювало перевезення ОСОБА_1 вантажу (тумба) у кількості 1 штука, загальною масою 18 кг, об`ємом 0,11 м3, оголошеною вартістю 8000 грн., пакування картон+стрейч (а.с.15).

Оплата ним отриманої послуги підтверджується відповідним договором від 11.07.2020 року (а.с.16).

Зазначений вантаж був пошкоджений під час перевезення, що зафіксовано актом №51-3 від 17.07.2020 року, в якому зазначено, що упакування стрейч розірване, наявний доступ до вкладення, стан вкладення пошкоджено фасад, реставрації не підлягає. Даний акт складений позивачем та представником відповідача. В акті зазначено також, що відправлення не прийнято одержувачем і тимчасово залишено в перевізника(а.с.18).

17.07.2020 року ОСОБА_1 була подана письмова претензія про відшкодування завданих збитків у розмірі оголошеної вартості відправлення 8000 грн., яка відповідачем залишена без задоволення (а.с.17).

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТзОВ Торговий Дім Міст Експрес є юридичною особою, серед видів економічної діяльності якого, з поміж іншого, є вантажний автомобільний транспорт, інша поштова та кур`єрська діяльність.

Відповідно до ст. 633, 634 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно п. 6.1. Договору про надання послуг поштового зв`язку, в тому числі пересилання відправлень масою, понад 30 кг (а.с. 67), .відповідальність Виконавця в разі втрати відправлення з вини Виконавця, останній відшкодовує Замовнику суму в розмірі фактично завданих збитків, але в будь-якому випадку, в розмірі, що не перевищує оголошеної цінності відправлення, яка вказана у супровідному документі/декларації/описі вкладення та підтверджена документально Замовником (відправником).

В разі пошкодження відправлення з вини Виконавця, останній відшкодовує Замовнику суму, на яку зменшилась вартість відправлення (при пошкодженні), але в будь-якому разі не більше оголошеної цінності відправлення, що вказана у супровідному документі/декларації/описі вкладення та підтверджена документально Замовником (відправником). У разі повної компенсації оголошеної вартості за пошкоджене відправлення Замовник повертає/передає Виконавцю відправлення, за яке було отримано компенсацію.

У разі часткової втрати або пошкодження відправлення з вини Виконавця, останній повертає Замовнику відповідну частину оголошеної вартості відправлення.

У випадку порушення строку доставки відправлення з вини Виконавця, останній повинен компенсувати Замовнику 10% від вартості перевезення, але не більше 50% від вартості перевезення.

Загальна сума компенсацій за порушення строку доставки протягом календарного місяця не може перевищувати однієї тисячі гривень.

Виконавець не несе відповідальність за прострочення та не доставку відправлення у зв`язку з відсутністю Одержувача за вказаною адресою доставки або не коректними, не повними реквізитами

Одержувача, за некоректно вказані вагові габарити відправлення (вага, /ДШВ (довжина, ширина, вага)/об`ємна вага), у випадку відмови Одержувача від приймання відправлення, черга, відсутність уповноваженої особи, відмова підписувати документи, тощо.

Виконавець не несе відповідальності, у тому числі у вигляді матеріальних стягнень (штрафів, компенсацій по претензіях, відшкодування збитків, упущеної вигоди та ін.) за порушення умов цього Договору, зокрема термінів доставки відправлення, якщо вони були спричинені форс-мажорними обставинами, порядок визначення яких передбачено в Стандартних умовах сервісу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 3 ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст. 1 Закону України Про захист прав споживачів , послугою вважається діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб. Договором є усний чи письмовий правочин укладений між споживачем і виконавцем. Підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном або іншими документами (розрахунковий документ).

Відповідно до ст. 924 ЦК України, перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Аналіз зазначеної норми свідчить про те, що перевізник несе відповідальність за нестачу, втрату, псування й пошкодження вантажу лише у випадках, коли він винен у несхоронності вантажу. При цьому обов`язок доведення своєї невинуватості лежить на ньому.

Таким чином, відповідальність перевізника побудована за принципом вини і діє, як правило, презумпція вини зобов`язаної сторони.

Перевізник несе відповідальність, якщо не доведе, що втрата, псування й ушкодження вантажу відбулися внаслідок обставин, яким він не міг запобігти чи усунення яких від нього не залежало, зокрема внаслідок вини відправника тощо.

Отже, законодавець покладає на перевізника обов`язок доводити наявність обставин, що звільняють його від відповідальності за незбереження вантажу.

Втрата, нестача і пошкодження вантажу є наслідком незбереження вантажу під час перевезення, свідчить про неналежне виконання перевізником своїх обов`язків за договором перевезення вантажу.

Крім того, він також зобов`язаний доставити вантаж чи багаж у пункт призначення і видати його уповноваженій особі.

Невиконання цього обов`язку тягне відповідальність перевізника, який звільняється від відповідальності тільки у випадках, коли незбереження вантажу стало наслідком обставин, що характеризуються одночасно двома ознаками:

1) усунення цих обставин не залежало від перевізника.

Це формулювання слід тлумачити в такий спосіб, що перевізник звільняється від відповідальності за незбереження вантажу, якщо відповідно до законодавства та договору перевезення він не несе обов`язку усунення зазначених обставин;

2) перевізник не міг запобігти цим обставинам.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу у підтвердження розміру фактичної школи, колегія суддів не може прийняти до уваги з огляду на наступне.

Так, Актом №51-3 від 17.07.2020 року, встановлено, що упакування стрейч розірване, наявний доступ до вкладення, стан вкладення пошкоджено фасад, реставрації не підлягає. Тобто, Актом встановлено, що відправлення та упаковка мають пошкодження які збігаються в місці пошкодження.

Вірно встановивши обставини справи та провівши системний аналіз правових норм, що регулюють дані правовідносини, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про задоволення позову ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди завдану внаслідок пошкодження майна під час перевезення у розмірі 8000 гривень.

Відповідно до ст.23 ЦК України моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої та у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Згідно з п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31 березня 1995 року Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній або юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Згідно п. 9 зазначеної постанови Пленуму Верховного Суду України розмір моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд виходив з положень ст. ст. 23, 1166, 1167, ЦК України, в повному обсязі врахувавши характер і обсяг страждань, яких зазнав позивач внаслідок порушення його прав, тяжкість таких душевних страждань та їх тривалість.

Судом також встановлено, що позивач ОСОБА_1 вживав заходи досудового врегулювання спору, зокрема, в електронному листуванні пропонував відшкодувати оголошену вартість товару, проте в добровільному порядку відповідачем збитки не відшкодовано.

Таким чином, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов вірного висновку, що з відповідача в користь позивача слід стягнути 1000 грн. моральної шкоди, яка полягає в душевних стражданнях, завданих внаслідок пошкодження його майна, отримання неякісних послуг з перевезення вантажу.

Приведені в апеляційній скарзі доводи апелянтом не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх переоцінці та особистого тлумачення апелянтом норм процесуального закону.

Відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена.

Крім цього, зазначене також узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, відповідно до якої пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі Проніна проти України від 18 липня 2006 року).

Що стосується покликання на безпідставність відшкодування моральної шкоди з огляду на те, що ст. ст. 4, 22 Закону України Про захист прав споживачів споживачі мають право на відшкодування моральної шкоди тільки в разі її заподіяння продукцією у випадках передбачених законом, то такі доводи не узгоджуються з практикою Верховного Суду.

Зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.09.2020 року у справі №216/3521/16-ц (провадження №14-714 цс19) зроблено правовий висновок, що вирішуючи спір щодо відшкодування моральної шкоди за порушення споживчого договору, зокрема у справі про порушення банком зобов`язання з повернення вкладу, суди мають враховувати, що моральна шкода за порушення цивільно-правового договору як спосіб захисту суб`єктивного цивільного права може бути компенсована і в тому разі, якщо це прямо не передбачено законом або тим чи іншим договором, і підлягає стягненню на підставі статей 16 та 23 ЦК України і статей 4 та 22 Закону про захист прав споживачів навіть у тих випадках, коли умовами договору право на компенсацію моральної шкоди не передбачено.

Таким чином суд з дотриманням приписів процесуального законодавства правильно і повно встановив фактичні обставини справи, правильно визначив правовідносини сторін, які виникли із встановлених ним обставин, правові норми що підлягають застосуванню до цих правовідносин та вирішив спір відповідно до закону.

Враховуючи зазначене, відповідно до ст. 375 ЦПК України апеляційна скарга позивача підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення залишенню без змін.

Керуючись ст.ст.268 ч.ч.4, 5, 367, 369, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Міст Експрес залишити без задоволення,

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 9 липня 2021 року в даній справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених у п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України.

Головуючий

Судді