Рішення

від 23.09.2021 по справі 355/823/21

БАРИШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 355/823/21

Провадження № 2/355/676/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2021 року

Баришівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Червонописького В.С.,

за участю секретаря судового засідання Ющенко Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Баришівської селищної ради Броварського району Київської області, відділу у Баришівському районі Головного управління Держгеокадастру в Київській області про визнання права власності на земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

22.06.2021 до Баришівського районного суду надійшла дана позовна заява, в якій ОСОБА_1 (надалі позивач) просить визнати за нею право власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 1,1917га, кадастровий номер 3220285703:15:053:0035, що знаходиться за адресою: Київська область, Баришівський район, с. Бакумівка. Свої позовні вимоги мотивує наступним.

Позивач являється власником земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 1,289га, кадастровий номер 3220285703:15:058:0005, що знаходиться за адресою: Київська область, Баришівський район, с. Червоноармійське (с. Бакумівка).

Знаючи, що в 2020 на вказану земельну ділянку розроблено нову технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), в зв`язку з чим вказаній земельній ділянці присвоєно новий кадастровий номер - 3220285703:15:053:0035 та зменшено площу до 1,1917га.

У січні 2021 оригінал Державного акта на право власності на земельну ділянку Серії ЯА № 446667 від 25.02.2005 позивачем втрачений, про що в місцевій газеті Баришівський вісник опубліковано відповідного змісту оголошення (№ 6 (523) від 13.02.2021)

Маючи намір відчужити вказану вище земельну ділянку позивач звернулася до відділу Держгеокадастру у Баришівському районі Київської області з метою отримання копії примірника втраченого правовстановлюючого документу, проте отримала відмову. Вказана відмова мотивована відсутністю на зберіганні у відділі Держгеокадастру у Баришівському районі Київської області копії вказаного правовстановлюючого документу.

Таким чином позивач позбавлений можливості здійснити відчуження вказаної вище земельної ділянки. Отже, іншого шляху ніж як через звернення до суду з відповідним позовом, неможливо поновити права позивача.

В судове засідання позивач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_3 не з`явилися, до суду надійшло клопотання в якій представник позивача просить суд розглядати справу в їх відсутність, заявлений позов підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача Баришівської селищної ради Баришівського району Київської області, в судове засідання не з`явився, до суду надійшло клопотання в якому представник просить розглядати справи без їх участі, проти задоволення позову не заперечує, позов визнає в повному обсязі.

Представник відповідача відділу у Баришівському районі Головного управління Держгеокадастру в Київській області в судове засідання не з`явився про дату та час розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином направленням повідомлення про розгляд справи призначеної на 23.09.2021. Заяв та клопотань від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Враховуючи, що від представника позивача та представника відповідача Баришівської селищної ради Баришівського району Київської області надійшли клопотання про розгляд справи у їх відсутність, а відповідач відділ у Баришівському районі Головного управління Держгеокадастру в Київській області про дату та час розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином суд вважає за можливе розглянути справу по суті на підставі наявних в ній даних чи доказів.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не проводилося.

Дослідивши матеріали справи суд вважає, що заявлений позов підлягає до задоволення виходячи з наступних міркувань.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 являється власником земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 1,289га, кадастровий номер 3220285703:15:058:0005, що знаходиться за адресою: Київська область, Баришівський район, с. Червоноармійське (с. Бакумівка) (вказана вище земельна ділянка належить позивачу на праві особистої приватної власності на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку Серії ЯА № 446667 від 25.02.2005. (а.с. 12)

Правовстановлюючий документ позивачем втрачено.

Отримати дублікат вищевказаного Державного акту не має можливості, так як він відсутній на зберіганні у відділі Держгеокадастру у Баришівському районі Київської області.

Тим самим, наявною є підстава задля визнання за позивачами в судовому порядку права власності на вищевказану земельну ділянку, із-за втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно зі ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Згідно зі статтею 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав і основних свобод людини кожна людина має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно зі ст. 317 Цивільного кодексу України власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ч.1 та ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Так, у Постанові Верховного Суду України від 18.02.2015 у справі № 6-244цс14 зазначається, що за правилами статті 392 ЦК України позов про визнання права власності може бути пред`явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності.

У Постанові Верховного Суду України від 07.10.2015 у справі № 6-1622цс15 вказується, що відповідно до частини п`ятої статті 11 ЦК України цивільні права і обов`язки можуть виникати з рішення суду лише у випадках, встановлених актами цивільного законодавства. Можливість виникнення права власності за рішенням суду ЦК України передбачає лише у ст.ст. 335 та 376 ЦК України. У всіх інших випадках право власності набувається з інших не заборонених законом підстав, зокрема із правочинів (ч. 1 ст. 328 ЦК України). Стаття 392 ЦК України, у якій йдеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне в позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.

Оскільки суд з`ясував, що позивачем втрачено документ, який засвідчує його право власності на земельну ділянку, яке було набуто ним на законних підставах, і це право потребує захисту у зв`язку з неможливістю на даний час його відновлення та вирішення цього питання у позасудовому порядку з незалежних від нього обставин, слід задовольнити позовні вимоги.

За правилами ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Постановою Пленуму Верховного суду України Про судове рішення у цивільній справі № 14 від 18.12.2009, визначено, що у разі визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд у мотивувальній частині рішення може вказати лише про визнання позову та прийняття його судом.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верхового Суду України у п. 24 постанови від 12 червня 2009 року № 2 Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

Оскільки відповідачі визнали заявлений позов в повному обсязі, суд вважає за необхідне прийняти дане визнання та позов задовільнити.

Питання щодо судових витрат сторонами не ставилося.

На підставі вище викладеного, керуючись ст. 41 Конституції України, ст. ст. 317, 319, 328, 392 ЦК України, ст.ст. 206, 223, 247 суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Баришівської селищної ради Броварського району Київської області, відділу у Баришівському районі Головного управління Держгеокадастру в Київській області про визнання права власності на земельну ділянку задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 1,1917га, кадастровий номер 3220285703:15:053:0035, що знаходиться за адресою: Київська область, Баришівський район, с. Бакумівка.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя В.Червонописький