Рішення

від 19.10.2021 по справі 557/1328/21

ГОЩАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження 2/557/454/2021

Справа 557/1328/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

19 жовтня 2021 року смт Гоща

Гощанський районний суд Рівненської області у складі:

судді Оленич Ю.В.,

секретар судового засідання Лисанець М.В.,

номер справи 557/1328/21,

учасники справи:

позивач Акціонерне товариство комерційний банк ПРИВАТБАНК ,

відповідач ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Гоща за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк ПРИВАТБАНК до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2021 року Акціонерне товариство комерційний банк ПРИВАТБАНК (далі АТ КБ ПРИВАТБАНК ) звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 звернулась до АТ КБ ПРИВАТБАНК з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала заяву №б/н від 24 січня 2011 року, згідно якої отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.

Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана анкета-заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами складає між нею та Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.

Позивач вказує, що свої зобов`язання за Договором про надання банківських послуг виконав у повному обсязі, тоді як відповідач не надала своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями.

У зв`язку із порушенням зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач станом на 18 липня 2021 року має заборгованість у сумі 30 980 гривень 44 копійки, з яких: 7178 гривень 68 копійок - заборгованість за тілом кредиту, 23 801 гривня 76 копійок заборгованість за відсотками за користування кредитом.

Зважаючи на викладене, посилаючись на норми права, які містяться у статтях 509, 525-527, 530, 598, 599, 610, 615, 629, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, АТ КБ ПРИВАТБАНК просило суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором №б/н від 24 січня 2011 року в сумі 30 980 гривень 44 копійки та судові витрати у розмірі 2270 гривень.

У строк, установлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач відзив на позовну заяву не надала.

Ухвалою судді Гощанського районного суду Рівненської області від 27 серпня 2021 року вказана позовна заява була прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

19 жовтня 2021 року Гощанським районним судом Рівненської області постановлено ухвалу про заочний розгляд справи із ухваленням заочного рішення.

Будь-які інші процесуальні дії у справі не проводилися.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав клопотання, в якому просив розгляд справи проводити у його відсутності, зазначивши, що позов підтримує повністю та не заперечує проти проведення заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явилася, про причини неявки суду не повідомила, заяв про розгляд справи у її відсутності чи відкладення розгляду справи суду не подала. Судом вживалися заходи щодо належного повідомлення відповідача про час, місце та дату розгляду справи.

У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Суд, встановивши фактичні обставини справи, на які позивач посилається, як на підставу своїх вимог, дослідивши та оцінивши докази, проаналізувавши норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, приходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню зважаючи на таке.

Судом установлено, що 24 січня 2011 року ОСОБА_1 підписала анкету-заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, в якій зазначено, що вказана заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між відповідачем та банком договір про надання банківських послуг. Позичальник зобов`язалася виконувати вимоги Умов та правил надання банківських послуг, а також регулярно ознайомлюватися з їх змінами на сайті банку - www.privatbank.ua.

На підтвердження погодження умов договору АТ КБ ПРИВАТБАНК надано до матеріалів позовної заяви копію підписаної відповідачем анкети-заяви, довідки про умови кредитування з використанням кредитки Універсальна, Gold Light по договору SAMDN34000044168661 від 27 травня 2011 року, довідки про встановлення кредитного ліміту по картці 5577212902973959, який з 02 липня 2014 року складав 7180 гривень, довідки про видачу відповідачу кредитних карток, термін дії останньої - листопад 2014 року, виписку про рух коштів по ній, витяг з Умов та Правил надання банківських послуг, який позичальником не підписаний, а також розрахунки заборгованості.

Звертаючись до суду з позовом, позивач, як на підставу для його задоволення посилався на те, що в порушення умов договору від 24 січня 2011 року відповідач свої зобов`язання не виконала та станом на 18 липня 2021 року має заборгованість за кредитним договором, яку визначено у загальному розмірі 30 980 гривень 44 копійки, з яких: 7178 гривень 68 копійок - заборгованість за тілом кредиту, 23 801 гривня 76 копійок заборгованість за відсотками за користування кредитом.

Правовідносини між сторонами, які виникли на підставі вищенаведених фактичних обставин, регламентуються наступними правовими нормами.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ ПРИВАТБАНК ).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Умови і правила надання банківських послуг АТ КБ ПРИВАТБАНК , з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана позичальником.

За змістом статті 1056-1 ЦК України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Отже, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

У анкеті-заяві позичальника від 24 січня 2011 року, підписаній сторонами, не зазначений розмір кредиту (кредитного ліміту), така не містить узгоджених між сторонами умов щодо процентної ставки за кредитом.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримала в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема проценти за користування кредитними коштами.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 24 січня 2011 року, посилався на витяг з Умов та правил надання банківських послуг, як невід`ємну частину спірного договору.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей витяг з Умов та правил розуміла відповідач та ознайомилася і погодилася з ним, підписуючи заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказаний витяг на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містив умови щодо сплати процентів у розмірах та порядку їх нарахування, що були застосовані при обрахунку суми заборгованості.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

Суд вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ ПРИВАТБАНК в період - з часу виникнення спірних правовідносин (24 січня 2011 року) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (11 серпня 2021 року), тобто кредитор міг додати до позовної заяви витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у заяві домовленості сторін про сплату процентів за користування кредитними коштами, наданий банком витяг з Умов та правил не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджує вказаних обставин.

При цьому, згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що відсутні підстави вважати, що при укладенні договору АТ КБ ПРИВАТБАНК дотримався вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону Про захист прав споживачів , про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, які вважав узгодженими банк.

Такі висновки відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, провадження № 14-131 цс 19.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У матеріалах справи міститься довідка про умови кредитування з використанням кредитки Універсальна, Gold Light по договору SAMDN34000044168661 від 27 травня 2011 року, у якій зазначено базову відсоткову ставку за користування кредитом, а також визначено порядок нарахування пені та встановлено розмір комісії.

Разом з тим, суд вважає, що вказана довідка не є належним доказом погодження між сторонами розміру та порядку нарахування процентів на підставі укладеного кредитного договору № б/н від 24 січня 2011 року. Вказана довідка датована 27 травня 2011 року та в ній зазначено, що вона стосується договору SAMDN34000044168661. Крім того, названа довідка, хоч і містить підпис, однак ідентифікація особи, що її підписувала, відсутня.

Суд зважає при цьому також на відсутність у заяві від 24 січня 2011 року волевиявлення відповідача на оформлення позивачем на її ім`я саме картки Універсальна, Gold Light , отримання такого типу картки сторонами при підписанні вказаної заяви не обумовлено.

За вказаних обстави стороною позивача не доведено того факту, що довідка про умови кредитування з використанням кредитки Універсальна, Gold Light по договору SAMDN34000044168661 від 27 травня 2011 року має пряме відношення до підписаної відповідачем заяви № б/н від 24 січня 2011 року, тому надану суду довідку не можна розцінювати як частину названого кредитного договору № б/н, укладеного між сторонами 24 січня 2011 року шляхом підписання заяви.

На необов`язковість врахування такої довідки при вирішенні спірних правовідносин через те, що вона не може бути належним доказом погодження сторонами умов кредитного договору, оскільки не містить чіткої інформації щодо відсоткової ставки та можливості її збільшення, розміру та строків періодичних платежів на погашення кредиту тощо, вказав і Верховний Суд у постановах від 12 лютого 2020 року в справі №365/159/19 та від 31 березня 2020 року в справі №703/3191/18.

З урахуванням наведеного, а також зважаючи на встановлені з матеріалів справи обставини щодо закінчення строку дії картки, яку було надано відповідачу за договором, у листопаді 2014 року, та відсутність будь-яких доказів видачі нової картки або пролонгації її строку, суд приходить висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача нарахованих процентів за користування кредитом в розмірі 23 801 гривня 76 копійок.

Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ ПРИВАТБАНК не повернуті, а також зважаючи на вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав шляхом зобов`язання боржника виконати обов`язок з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

За вказаних обставин, суд прийшов переконання, що порушене право позивача, підлягає захисту, шляхом задоволення позову частково, а саме стягнення з відповідача на користь позивача фактично отриманої суми кредитних коштів - заборгованості за тілом кредиту в розмірі 7178 гривень 68 копійок.

При цьому суд зауважує, що доводи позивача з даного приводу є обґрунтованими, так як доказом отримання грошових коштів, користування відповідачем кредитними коштами є виписка по рахунку, у якій відображено всі операції із використанням кредитних коштів, та з якої вбачається, що за час дії договору, відповідач користувалася банківським продуктом - карткою із встановленим кредитним лімітом, знімаючи готівку.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд у відповідності до вимог частини першої статті 141 ЦПК України вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 525 гривень 96 копійок судового збору, що є пропорційним розміру задоволених вимог (23,17 %).

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства комерційний банк ПРИВАТБАНК до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк ПРИВАТБАНК (р/р НОМЕР_1 , МФО 305299) заборгованість за кредитним договором №б/н від 24 січня 2011 року, яка виникла станом на 18 липня 2021 року, в сумі 7178 гривень 68 копійок та судовий збір у розмірі 525 гривень 96 копійок, всього 7704 (сім тисяч сімсот чотири) гривні 64 копійки.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Гощанським районним судом Рівненської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач Акціонерне товариство комерційний банк ПРИВАТБАНК , місце знаходиться: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570.

Відповідач ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повне судове рішення складено 19 жовтня 2021 року.

Суддя Ю.В. Оленич