Ухвала

від 11.10.2021 по справі 953/10076/21

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 953/10076/21 Головуючий 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Провадження №11-сс/818/1723/21 Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 жовтня 2021 року м. Харків

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:

- головуючого судді ОСОБА_2 ,

- суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,

- секретаря ОСОБА_5 ,

- за участю прокурора ОСОБА_6 ,

- захисника ОСОБА_7 ,

- підозрюваного ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові матеріали за апеляцією прокурора на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 20.08.2021,-

В С Т А Н О В И Л А:

Цією ухвалою частково задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_9 у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021221010000164 від 12.04.2021, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Застосовано стосовно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, а саме заборонити підозрюваному залишати житло будинок АДРЕСА_1 в період доби з 22.00 год. до 06.00 год. в межах строку досудового розслідування, на строк 59 діб, тобто до 18.10.2021 (включно).

Покладено на нього наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора чи суду за кожною вимогою; не відлучатися з Харківської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; не залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 в період з 22.00 год. до 06.00 год.; здати на зберігання до Головного управління державної міграційної служби України в Харківській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Як зазначено в ухвалі слідчого судді, 20.08.2021 до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 .

В обґрунтування клопотання прокурор вказував, що ОВС СУ ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021221010000164 від 12.04.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України.

Частково задовольняючи клопотання слідчого слідчий суддя послався на те, що виконання ним процесуальних обов`язків і належну поведінку може забезпечити більш м`який запобіжний захід, передбачений ст. 176 КПК України, ніж тримання під вартою, а саме домашній арешт в певний період доби.

Не погодившись з ухвалою слідчого судді, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 20.08.2021, та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави в розмірі 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що ухвала слідчого судді є незаконною та такою що підлягає скасуванню внаслідок порушення вимог КПК України.

Заслухавши доповідь судді доповідача, доводи прокурора, який просив задовольнити апеляційну скаргу, думку ОСОБА_8 та його захисника, які заперечували проти її задоволення, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку щодо доведеності обґрунтованої підозри ОСОБА_8 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України та наявності ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України і з цим погоджується колегія суддів.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до положень ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним засобом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Між тим, відповідно до позиції, викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України», при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

При цьому, в контексті ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що серйозність обвинувачення або суворість санкції інкримінованого злочину не може бути єдиною підставою для тримання особи під вартою.

Згідно з уставленою практикою Європейського суду з прав людини встановлюється існування презумпції на користь звільнення з-під варти. Доводи «за» і «проти» такого звільнення не повинні бути «загальними й абстрактними» (рішення від 24.07.2003 у справі «Смирнова проти Росії»). В усіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено, і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних заходів (рішення від 23.09.2008 у справі «Вренчев проти Сербії»).

Більш того, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 15.11.1996 у справі «Чахла проти Сполученого Королівства», «будь-яке позбавлення волі має здійснюватися не тільки відповідно до основних процесуальних норм національного права, а також відповідати меті ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зі змінами, внесеними Протоколом №11, тобто захищати людину від свавільного позбавлення волі».

Порядок розгляду слідчим суддею клопотання про застосування запобіжного заходу в цілому відповідає вимогам п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практиці Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Слідчий суддя постановив ухвалу у відповідності з вимогами ч. 4 ст. 194 КПК України.

Відповідно до ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

В ч. 5 ст. 132 КПК України зазначено, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

Доводи прокурора щодо невідповідності ухвали слідчого судді вимогам КПК України не підтверджуються дослідженими матеріалами кримінального провадження.

Суд, обираючи запобіжний захід, оцінив у сукупності те, що ОСОБА_8 раніше не судимий, має сталі соціальні зв`язки, одружений, має постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

За таких обставин, судова колегія приходить до висновку про обґрунтованість застосування до ОСОБА_8 ст. 181 та ч. 5 ст. 194 КПК України слідчим суддею.

Таким чином розглядаючи клопотання слідчого, слідчий суддя, з дотриманням вимог ст. ст. 177, 178, 181, 184, 193, 194 КПК України, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінив обставини, передбачені ст. ст. 177, 178 КПК України, що враховуються при обранні запобіжного заходу та належним чином мотивував своє рішення.

Всі інші питання - фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності ОСОБА_8 в скоєнні кримінального правопорушення, а також питання належності, допустимості, достовірності доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судовому провадженні під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції.

Тому, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про можливість застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді домашнього арешту, а доводи апеляційної скарги прокурора правильності цього висновку не спростовують.

Підстав для скасування ухвали слідчого судді за доводами апеляції прокурора апеляційний суд не вбачає.

У випадку недотримання ОСОБА_8 умов запобіжного заходу визначеного ухвалою слідчого судді то судова колегія зазначає, що слідчий та прокурор не позбавлені права звернутись з відповідним клопотанням до слідчого судді в порядку визначеному КПК України щодо зміни запобіжного заходу.

Враховуючи вищенаведене, підстав для скасування ухвали слідчого судді за доводами апеляції прокурора апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст. ст. 392, 404, 405, 407, 418, 419, 423 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 20.08.2021 щодо застосування у відношенні ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді