Ухвала

від 26.09.2012 по справі 2-250/12

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ суд мІСТА Києва

мсп-03680, М. кИЇВ-680, ВУЛ. СОЛОМ'ЯНСЬКА, 2А

Справа № 22-2690-14109

Головуючий у І інстанції - Лазаренко В .В.

Доповідач - Семенюк Т.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2012 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого - Семенюк Т.А.

Суддів - Кравець В.А., Музичко С.Г.

при секретарі - Вендоліній А.М.,

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Мілімко Артема Аркадійовича - представника ТОВ ОТП Факторинг Україна на рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 1 березня 2012 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю ОТП ФакторінгУкраіна , про поділ майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна про поділ спільного майна подружжя. -

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 1 березня 2012 року позов

ОСОБА_1 задоволено частково.

Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Поділене спільне майно, набуте подружжям ОСОБА_2

ОСОБА_1 за час шлюбу.

Виділено ОСОБА_1 із спільного майна подружжя та визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 , та право власності на 1 2 частину автомобіля Land Rover Discovery , державний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 .

Виділено ОСОБА_2 із спільного майна подружжя та визнано за ОСОБА_2 право власності на І\ 2 частину квартири АДРЕСА_1 , та право власності на 1/2 частину автомобіля Land Rover Discovery , державний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 .

Визнано автомобіль Daihatsu Тerios , державний номер НОМЕР_3 номер кузова НОМЕР_4 , майном, набутим спільно подружжям ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за час шлюбу.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 компенсацію 1/2 частини вартості Daihatsu Terios . державний номер НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_4 , в розмірі 71 820. 00 гривень.

Визнано спільно набутий борі сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в розмірі 200 000,00 гривень та покласти обов`язок по поверненню зазначеного боргу на ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в рівних долях.

В задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 - відмовлено.

В задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_2 - відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від ІЗ червня 2012 року апеляційна скарга ОСОБА_1 залишена без задоволення, а рішення Солом`янського районного суду м. Києва від І березня 2012 року - без зміни.

Після розгляду справи в апеляційному порядку до суду надійшла апеляційна скарга

представника ТОВ ОТП Факторинг Україна на рішення суду.

У апеляційній скарзі представник третьої особи просить рішення в частині поділу квартири АДРЕСА_1 та визнання спільним боргом подружжя борг ОСОБА_2 за кредитним договором в розмірі 186 805, 29 доларів США, що в еквіваленті згідно офіційного курсу НБУ складає 1 490 706,20 гривень скасувати, ухвалити нове рішення, вважаючи, що судом порушені норми матеріального та процесуального права, не враховано обставини, які мають суттєве значення для справи.

Відповідно до ст. 318 ЦПК України, якщо апеляційні скарги на рішення або ухвалу суду першої інстанції були подані в установлені цим Кодексом строки, але надійшли до суду після закінчення апеляційного розгляду справи або коли строки на подання апеляційної скарги у зв`язку з пропущенням їх з поважних причин були поновлені або продовжені і особа, яка подала апеляційну скаргу, не була присутня під час розгляду справи, апеляційний суд розглядає цю скаргу за правилами цієї глави.

Представник апелянта в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був сповіщений про час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив. Відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розглядати справу у відсутність нез`явившихся осіб, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги,

заперечення, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача про поділ майна, неодноразово змінювала позовні вимоги та остаточно просила поділити майно, набуте подружжям ОСОБА_3 за час шлюбу, визнавши за позивачем право власності на: автомобіль марки Land Rover Discovery , державний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 ; автомобіль марки ЗИЛ 431412 (державний номер НОМЕР_5 ,), 1/2 частину приватного підприємства Айтек (ідентифікаційний код 25642722); квартиру АДРЕСА_1 ; 1/2 частину приватного підприємства Бренд (ідентифікаційний код 31984595); 1/2 частку статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю Талісман (ідентифікаційний код 32209799); стягнути з ОСОБА_2 на користь позивачки 800 000 (вісімсот тисяч) гривень. Виділити відповідачу ОСОБА_2 : гаражі в ГСК Уманський ; садовий будинок з надвірними будівлями та земельну ділянку площею 0,05 га. що розташовані за адресою: село Гатне Києво-Святошинського району Київської області в садовому товаристві Шовковик під № ДВА;1/2 частину приватного підприємства Айтек (ідентифікаційний код 25642722); Уг частину приватного підприємства Бренд (ідентифікаційний код 31984595), 1/2 частку (50 відсотків) статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю Талісман (ідентифікаційний код 32209799). Визнати за позивачем право власності на частину (50 відсотків) отримуваних доходів приватним підприємством Айтек |( ідентифікаційний код 25642722) з 15 липня 2005 року та стягнути 1/2 частину (50 відсотків) отримуваних доходів приватним підприємством Айтек з 15 липня 2005 року з ОСОБА_4 ; визнати за позивачем право власності на частину (50 відсотків) отримуваних доходів приватним підприємством „Бренд" (ідентифікаційний код 31984595) з 15 липня 2005 року та стягнути 1/2 частину (50 відсотків) отримуваних доходів приватним підприємством ..Бренд' з 15 липня 2005 року з ОСОБА_2 ; визнати за позивачкою право власності на 1/2 частину ( 50 відсотків) отримуваних доходів товариством з обмеженою відповідальністю Талісман" (ідентифікаційний код 32209799) з 15 липня 2005 року та стягнути 1/2 частину (50 відсотків) отримуваних доходів товариством з обмеженою відповідальністю Талісман з 15 липня 2005 року з ОСОБА_2 ; визнати за позивачкою право власності на 1/2 частину (50 відсотків) отримуваних доходів товариством з обмеженою відповідальністю Північ (ідентифікаційний код 30212291) з 15 липня 2005 року та стягнути 1/2 частину (50 відсотків) отримуваних доходів товариством з обмеженою відповідальністю Північ з 15 липня 2005 року з ОСОБА_2 .

Обгрунтовуючи свої позовні вимоги посилається на те, що сторони з 15.07.2005 року зареєстрували шлюб, за час проживання у шлюбі ними було придбано зазначено вище майно.

У 2010 році сторони розірвали шлюб. Між тим, між сторонами не було досягнуто домовленості про поділ спіотернр майна подружжя. Вирішити це питання в позасудовому порядку сторони не можуть, тому позивачка просить суд поділити майно подружжя в судовому порядку.

В процесі розгляду справи, до спільного розгляду з первісним позовом було прийнято зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, в якій відповідач просив визнати автомобіль Land Rover Discovery , державний номер НОМЕР_1 номер кузова НОМЕР_6 , спільно набутим майном подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ; визнати право власності на автомобіль Land Rover Discovery , державний НОМЕР_1 номер кузова НОМЕР_6 , по 1/2 частині за ОСОБА_2 га ОСОБА_1 ; визнати автомобіль Daihatsu Terios ,державний номер НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_4 спільно набутим майном подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ; стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 компенсацію в розмірі 9 000.00 доларів США, що еквівалентно 71 820,00 гривень, і складає 1/2 частину вартості (ринкової) зазначеного автомобіля Daihatsu Terios ; визнати квартиру АДРЕСА_1 спільно набутим майном подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ; визнати право власності на квартиру АДРЕСА_1 по 1/2 частині за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ; визнати спільно набутий борг сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в розмірі 210 000,00 доларів США, що в еквіваленті станом на 06.12.201Ір. згідно офіційного курсу НБУ складає 1 675 800,00 гривень та покласти обов`язок по поверненню зазначеного боргу на ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в рівних частках, визнати спільно набутий борг сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в розмірі 200 000,00 гривень та покласти

обов`язок по поверненню зазначеного боргу на ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в рівних частках.

Обгрунтовуючи вимоги зустрічної позовної заяви, відповідач посилався на те, що за час шлюбу подру жжям придбано не тільки зазначене вище майно, але, й борги, тому просив розділити майно та борги подружжя, виходячи з рівності часток сторін у спільній власності.

Судом встановлено, що 15 липня 2005 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено шлюб. Від шлюбу подружжя має неповнолітню дитину - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 10 Том 1)

10 червня 2010 року рішенням Солом`янського районного суду м. Києва шлюб між

сторонами було розірвано.

Судом встановлено, що за час шлюбу сторонами було придбано наступне майно: квартиру АДРЕСА_1 ; автомобіль Land Rover Discovery , державний номер НОМЕР_1 , який було оформлено на позивачку, автомобіль Daihatsu Тcrios , державний номер НОМЕР_3 .

Як вбачається з договору купівлі-продажу квартири від 24.11.2006 року. ОСОБА_2 придбав квартиру АДРЕСА_1 за 1 131 11І .00 гривень (а.с. 174 Том І).

Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини ( навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороби тощо) самостійного заробітку ( доходу),

Відповідно до ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Відповідно до ст.70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частка майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Згідно зі ст. 71 СК України майно, що є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.

Якщо дружина га чоловік не домовилися про порядок поділу манна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

Колегія суддів вважає , що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що квартира АДРЕСА_1 придбана сторонами під час шлюбу і має бути поділена між сторонами, виходячи із рівності їх часток у спільній сумісній власності і визнати за кожним із сторін право власності на 1/2 частину спірної квартири.

Судом також встановлено, шо спірну квартиру АДРЕСА_1 сторони придбали та кредитні кошти. На її придбання 24 листопада 2006 року ОСОБА_2 взято кредит в ЗАТ ОТП Банк , правонаступником якого третя особа ТОВ Факторинг Україна , в розмірі 190 000, 00 доларів США (а.с. 200-201, 202-208).

Як вбачається з довідки АТ ОТП Банк від 09.07.2010 року станом на 09.07.2010 року ОСОБА_2 має заборгованість за кредитним договором № МL-006/1325/2006 від 24.11.2006 в сумі 186 805, 29 доларів США (а.с. 176).

Згідно ч. З ст. 61 СК України якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то грошові кошти, які були одержані за цим договором, є об`єктом спільної сумісної власності подружжя. і

Згідно Постанови № 11 Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя до складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб.

При поділі майна враховуються також борги подружжя правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї.

Виходячи з обставин зазначених вище, те, що на час розірвання шлюбу борг за кредитним договором становив 186 805, 29 доларів США, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо визнання спільним борг за кредитним договором від 24.11.2006 року, укладеним між ЗАТ ОТП Банк та ОСОБА_2 , в розмірі 186 805, 29 доларів США. що в еквіваленті згідно офіційного курсу НБУ складає 1 490 706,20 гривень, та поклав обов`язок по поверненню зазначеного боргу на ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в рівних частках.

Колегія суддів не може погодитись з доводами апеляційної скарги, що суд першої інстанції безпідставно визнав борг ОСОБА_2 за кредитним договором спільним боргом подружжя, поклав обов`язок по поверненню кредитного боргу- на ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , чим порушив права апелянта, оскільки ці доводи спростовуються матеріалами справи.

Судом встановлено, що 24 листопада 2006 року між ОСОБА_2 та ЗАТ ОТП Банк укладено кредитний договір № МL-006/1325/2006 в розмірі 190000 доларів США, на час розгляду справи борг за договором становив 186 805, 29 доларів США.

Судом встановлено і не заперечувалось сторонами, що даний кредит був взятий в інтересах сім і, а тому, при розподілі майна подружжя суд першої інстанції правильно виходив з того, що зазначений борг є спільним майном подружжя.

Як вбачається з матеріалів справи, на забезпечення виконання даного кредитного договору між банком та ОСОБА_1 24 листопада 2006 року укладено договір поруки, за яким ОСОБА_1 зобов`язалась в повному обсязі відповідати за виконання боржником своїх зобов`язань по поверненню кредиту та відповідає за кредитним договором солідарно з ОСОБА_2 .

При розгляді питання про поділ майна подружжя судом першої інстанції не вирішувалось питання переводу боргу та кредитним договором на інших осіб.|

Також колегія суддів не може прийняти до у ваги доводи апеляційної скарги, що судом при вирішенні питання про поділ майна подружжя порушено норми матеріального права та не враховано, що квартира є іпотечним майном, оскільки, як встановлено судом, зазначена квартира придбана у шлюбі, є спільним майном подружжя і. відповідно до норм СК України, підлягає розподілу між подружжям в рівних частках.

Відповідно до ч. З ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям та час шлюбу є їхньою спільною сумісною власністю.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає що права третьої осо6и шодо повернення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 боргу за кредитним договором № МL-006/1325/2006 від 24.11.2006 рішенням суду не порушуються.

Інші доводи апеляційної скарги також висновків суду не спростовують і не впливають на їх правильність.

Оскільки рішення суду постановлене з дотриманням діючого законодавства , висновки суду обгрунтовані, відповідають обставинам справи, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 317,318 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Мілімко Артема Аркадійовича - представника ТОВ ОТП Факторинг Україна на рішення Солом`янського районного суду м. Києва від І березня 2012 року відхилити.

Рішення районного суду м. Києва від року залишити без зміни.

Ухвала набирає чинності з моменту н проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді