Ухвала

від 12.10.2021 по справі 522/6874/18

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/6874/18

Провадження № 1-кс/522/9483/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2021 року Слідчий суддя місцевого Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_4 і інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 04.05.2018 року у кримінальному провадженні № 12018161500000595 від 16.03.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 ч. 4 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат ОСОБА_4 , яка діє в інтересах ОСОБА_5 , звернулася до суду з клопотанням про скасування арешту, в якому просить скасувати арешт, який було накладено ухвалою слідчого судді Приморського районного суду міста Одеси від 04.05.2018 р. у справі № 522/6874/18, на об`єкт нерухомого майна - 820/1000 домоволодіння загальною площею 11804,5 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1421204151101.

З клопотання вбачається, що ухвалою від 04.08.2018 р. у справі № 522/6874/18 слідчим суддею Приморського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 накладено арешт на об`єкт нерухомого майна - 820/1000 домоволодіння загальною площею 11804,5 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1421204151101.

В обґрунтування клопотання заявник зазначає, що ОСОБА_5 є єдиним власником 100% корпоративних прав статутного капіталу ТОВ «Будлайф Інвест», а також є керівником ТОВ «Будлайф Інвест», 05.08.2021 року Наглядовою радою ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» було прийнято рішення про надання згоди на укладення договору відчуження майнових прав, відмінних від права власності на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Бернардацці, 4/6, за умови відсутності обтяжень та обмежень, шляхом продажу за ціною не нижче ринкової вартості, визначеної на підставі незалежної оцінки за умови відсутності обтяжень та обмежень. У зв`язку з чим, на даний час відпала потреба в арешті.

Прокурор в судовому засідання заперечував проти задоволення клопотання посилаючись зокрема на скасування держаної реєстрації ТОВ «Будлайф Інвест».

Заявник просив клопотання задовольнити, пояснюючи, що в даний час ОСОБА_5 , як учасник та директор ТОВ «Будлайф Інвест» оскаржує в Господарському суді міста Києва наказ Міністерства юстиції України № 1027/5 від 19.03.2020 р. «Про скасування реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань» в межах розгляду справи № 640/8311/20. При цьому ОСОБА_5 , як керівник і учасник, що володіє 100% корпоративних прав Товариства з обмеженою відповідальністю «Будлайф Інвест» є особою, що як орган юридичної особи, здійснює представництво згаданого ТОВ у відносинах з третіми особами, зокрема і здійснює правомочності власника майна, зокрема і щодо домоволодіння загальною площею 11804,5 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 (нежитлових будівель Санаторію «Красні Зорі»), позаяк, незважаючи на доводи заперечень, ТОВ «Будлайф Інвест» зареєстровано власником вказаного об`єкта нерухомості у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до фактичних обставин справи на теперішній час ТОВ «Будлайф Інвест» зареєстровано власником домоволодіння (що не є об`єктом житлової нерухомості) загальною площею 11804,5 кв. м. за адресою: м. Одеса, вул. Бернардацці, 4/6.

В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань наявні відомості про скасування реєстраційних дій з державної реєстрації ТОВ «Будлайф Інвест». Скасування відбулося на підставі наказу Міністерства юстиції України № 1027/5 від 19.03.2020 р. «Про скасування реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань», який в даний час оскаржується ОСОБА_5 , в Господарському суді міста Києва в межах справи № 640/8311/20.

Відповідно до ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, зокрема, через своїх учасників.

Враховуючи наявність нескасованого права власності ТОВ «Будлайф Інвест» на вказаний об`єкт нерухомого майна в Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно, реалізація правомочностей ТОВ «Будлайф Інвест» як власника зазначеного об`єкту нерухомого майна до вирішення спору у справі № 640/8311/20 здійснюється через його одноособові органи у складі ОСОБА_5 , яка на даний час уособлює в собі правомочності власника спірного об`єкту нерухомості.

Таким чином, слід дійти висновку про те, що наявність арешту на домоволодіння загальною площею 11804,5 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 (нежитлові будівлі Санаторію «Красні Зорі») безпосередньо стосується прав та законних інтересів ОСОБА_5 .

Як вбачається з ухвали слідчого судді 04 травня 2018 про накладення арешту на майно, підставою для застосування в рамках такого кримінального провадження заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна стала необхідність забезпечення збереження речових доказів.

Разом з тим, що стосується подальшої необхідності в дії заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, слід зауважити на наступне.

Слідчий суддя враховує, що попри встановлену на момент розгляду клопотання про арешт майна відповідність майна, що належить ТОВ «Будлайф Інвест» критеріям речових доказів, з моменту застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження з`явились нові обставини, які не існували при накладенні арешту на майно.

Так суддя враховує, що 05.08.2021 р. Наглядовою радою ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» було прийнято рішення № Р21-4 про надання згоди на укладення договору відчуження майнових прав, відмінних від права власності на нерухоме майно, що знаходиться за адресою Одеська обл., м. Одеса, вул. Бернардацці, 4/6, за умови відсутності обтяжень та обмежень (в т.ч. і на нерухоме майно) шляхом продажу за ціною не нижче ринкової вартості, визначеної на підставі незалежної оцінки за умови відсутності обтяжень та обмежень (в т.ч. і на зазначене нерухоме майно.

Вказаним Рішенням затверджено проект Договору щодо продажу майнових прав, відмінних від права власності на нерухоме майно, що знаходиться за адресою Одеська обл., м. Одеса, вул. Бернардацці, 4/6 та зобов`язано Голову Правління укласти Договір купівлі-продажу.

Таким чином, органом управління ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» прийнято рішення про зняття обтяжень та обмежень (в т.ч. і на нерухоме майно) за адресою Одеська обл., м. Одеса, вул. Бернардацці, 4/6, а відтак, зняття арешту на Об`єкт нерухомого майна відповідає інтересам ПрАТ «Укрпрофоздоровниця», за заявою представника якого і було внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань запис за № 12018161500000595 від 16.03.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 ч. 4 КК України.

Суддя також бере до уваги, що ухвалою Одеського апеляційного суду від 07.09.2021 р. у справі № 522/5998/18 було задоволено клопотання голови Правління Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 10 квітня 2018 року та ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 24 жовтня 2018 року та скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 10 квітня 2018 року, у вигляді накладення арешту на нерухоме майно, саме: 820/1000 частин домоволодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1421204151101; скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 24 жовтня 2018 року, у вигляді накладення арешту на нерухоме майно: домоволодіння загальною площею 11804,5 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстроване за Товариством з обмеженою відповідальністю«Будлайф інвест»(код ЄДРПОУ: 41774699, адреса: м. Київ, вул. Здолбунівська, буд. 6, оф. 1), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1642526551101, та у вигляді заборони відчуження, розпорядження, користування та заборону будь-яким суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, в тому числі нотаріусам, іншим акредитованим суб`єктам, посадовим особам здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо об`єкту нерухомого майна: домоволодіння загальною площею 11804,5 кв.м., розташованого за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Бернардацці, 4/6, зареєстрованого за Товариством з обмеженою відповідальністю«Будлайф інцест»(код ЄДРПОУ: 41774699, адреса: м. Київ, вул. Здолбунівська, буд.6, оф. 1), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1642526551101.

Крім того, з моменту накладання арешту на майно (дата ухвали про накладення арешту - 04.05.2018 року) пройшло вже більше трьох років, проте не вбачається, що з цього часу посадовим особам ТОВ «Будлайф Інвест» повідомлено про підозру.

Слідчий суддя також звертає увагу на те, що стороною обвинувачення також не було надано жодних доказів, які б обґрунтовували необхідність в подальшій дії заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна.

За таких обставин, слідчий суддя не може прийти до переконання, що на теперішній час накладений арешт майна продовжує відповідати засадам розумності та співмірності, а відповідно, й що такий захід забезпечення обґрунтовано продовжує обмежувати право власності.

Також і враховуючи, що на теперішній час право власності Товариства з обмеженою відповідальністю«Будлайф інвест» на домоволодіння загальною площею 11804,5 кв.м., яке знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Бернардацці, 4/6, зареєстровано під реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 1642526551101, в той час як в ухвалі про накладення арешту - 04.05.2018 року було зазначено домоволодіння загальною площею 11804,5 кв.м., що розташоване за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Бернардацці (колишня вул. Красних зорь), буд. 4/6, і тодішній реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1421204151101, що, з огляду на засади розумності та співмірності, також, поряд із вищевикладеним, є додатковим доводом щодо скасування арешту, що було накладено ухвалою слідчого судді від 04.05.2018 року у справі № 522/6874/18.

Розглянувши клопотання, вислухавши захисника та прокурора, приходжу до висновку, що клопотання підлягає задоволенню.

Згідно п. 15 ч. 1ст. 7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких відноситься змагальність сторін.

Відповідно дост. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Під час кримінального провадження функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган чи службову особу. Захист здійснюється підозрюваним або обвинуваченим, його захисником або законним представником. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Майнові права захищаються в Україні, якКонституцією, так і іншими нормативно-правовими актами, зокремастаттею 41 Конституції України, якими передбачено, що кожен має право володіти користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

Згідно зКонституцією УкраїнитаЗаконом України «Про міжнародні договори і угоди», чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і підлягає застосуванню поряд з національним законодавством України.

До основних стандартів у сфері правового регулювання відносин власності належить Загальна декларація прав людини (1948 р.) та Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод (1950 р.), учасником яких є Україна.

Статтею 1 Протоколу №1 (1952 р.) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Як свідчить практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст.1 Першого Протоколу доЄвропейської конвенції з прав людинизабороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.

Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов`язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польші» від 22.06.2004 р.).

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Питання тривалості обмеження права на мирне володіння майном, оцінюється слідчим суддею з урахуванням практики ЄСПЛ. Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series А N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» п. 50, Series A N).

Відповідно дост. 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Частиною 2ст. 131 КПК Українипередбачено, що арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення його дієвості.

Згідно з п. 1 ч. 3ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

У відповідності дост. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Положеннями ч. 2ст. 170 КПК Українипередбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 10 згаданої статті, арешт може бути накладений на нерухоме майно.

Згідно із ч. 3ст. 170 КПК України, у випадку передбаченому пунктом першим частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 цього Кодексу.

Відповідно дост. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Частиною 2ст. 173 КПК Українивстановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, зокрема: розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до ч. 1ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна,представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження,які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

В абз. 2 ч. 1ст 174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника,іншого власникаабо володільцямайна,представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Згідно Постанови № 5 Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.06.2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», за наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майнаможе звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності у загальному порядку. Після підтвердження цього права зазначена особа, як і титульний власник майна, у тому числі й особа, яка не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов`язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому статтями174,539 Кримінального процесуального кодексу України(даліКПК), до суду, що наклав арешт чи ухвалив вирок.

Згідно з п.13 інформаційного листа ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ № 223-558/0/4-13 від 05.04.2013 Про деякі питання здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя скасовує ці заходи забезпечення лише у випадках: надходження від підозрюваного/обвинуваченого, його захисника, законного представника, іншого власника чи володільця майна клопотання про скасування повністю або частково арешту майна, якщо зазначені особи: 1) не були присутні при розгляді питання про арешт майна; 2) доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу минула потреба; 3) доведуть, що арешт накладено необґрунтовано.

У статті першій Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованогоЗаконом України від 17.07.1997 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

З урахуванням викладеного, в цілях не порушення гарантованого права власності особи, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання про скасування арешту майна підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 22, 98, 131-132, 170, 173-174, 318-380 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання адвоката ОСОБА_4 і інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 04.05.2018 року у кримінальному провадженні № 12018161500000595 від 16.03.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 ч. 4 КК України задовольнити.

Скасувати арешт об`єкту нерухомого майна - 820/1000 домоволодіння загальною площею 11804,5 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер обєкта нерухомого майна 1421204151101, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування та заборонити будь-яким субєктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, в тому числі нотаріусам, іншим акредитованим субєктам, посадовим особам здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо обєкту нерухомого майна а саме: 820/1000 домоволодіння загальною площею 11804,5 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер обєкта нерухомого майна 1421204151101, накладений ухвалою слідчого судді Приморського районного суду міста Одеси від 04.05.2018 р. у справі № 522/6874/18.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя:

12.10.2021