Ухвала

від 12.10.2021 по справі 761/35192/21

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/35192/21

Провадження № 1-кс/761/19744/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2021 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

слідчого судді ОСОБА_1

за участі:

секретаря судових засідань ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання представника власника майна, адвоката ОСОБА_3 , що діє в інтересах власника майна ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 18 липня 2017 року у кримінальному провадженні № 42017110000000090 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10 лютого 2017 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.364 КК України

в с т а н о в и в:

29 вересня 2021 року представник власника майна адвокат ОСОБА_3 , що діє в інтересах власника майна ОСОБА_4 звернулась до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 18 липня 2017 року у кримінальному провадженні № 42017110000000090, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10 лютого 2017 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.364 КК України, а саме на земельну ділянку, загальною площею 0,0574 га, кадастровий номер 3221886400:36:117:7024, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_4 .

Клопотання, мотивовано, тим, що в провадженні Слідчого управління ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудового розслідування № 42017110000000090, від 10.02.2017 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.

Так, за клопотанням слідчого СУГУНП в Київської області накладено арешт на земельну ділянку загальною площею 0,0574 га, кадастровий номер 3221886400:36:117:7024, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_4 . Підставою накладення арешту на майно стало те, що вказана земельна ділянка є предметом кримінального правопорушення та набута в результаті вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 КК України.

Необхідність скасування зазначеного арешту обумовлена тим, що ОСОБА_4 набула право власності на вказану земельну ділянку у відповідності до вимог законодавства України. Крім того, власниця вказаної земельної ділянки не має жодного відношення до вище вказаного кримінального провадження.

Представник власника майна, адвокат ОСОБА_3 та власниця майна ОСОБА_4 в судове засідання не прибули, однак направили клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

Слідчий в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду клопотання був повідомлені завчасно та належним чином, що не перешкоджає розгляду клопотання, в силу положень ст. 174 КПК України.

Суд, вивчивши матеріли клопотання про скасування арешту на майно, матеріали клопотання про накладення арешту на майно ( справа 761/23839/17) дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 174 КПК України, зокрема, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

З наявних в розпорядженні слідчого судді матеріалів убачається, що 18.07.2017 ухвалою слідчогосудді Шевченківського районногосуду м.Києва задоволено клопотання слідчого СУГУНП вКиївської області у кримінальному проваджені № 42017110000000090, від 10.02.2017 про арештмайна танакладено арештна земельну ділянку, загальною площею 0,0574 га, кадастровий номер 3221886400:36:117:7024,що належить на праві приватної власності ОСОБА_4 з метою збереження речових доказів у вказаному кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 1ст.170КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Звертаючись із клопотанням в порядкуст. 174 КПК Українизаявник зазначає, що у подальшому застосуванні арешту майна відпала потреба, оскільки ОСОБА_4 є добросовісним набувачем вказаного майна, а тому таке майно не може мати доказове значення у вказаному кримінальному провадженні та не має відношення до кримінального провадження.

Як вбачається з матеріалів клопотання про скасування арешту майна, власник майна ОСОБА_4 набула вказану земельну ділянку на підставі договору купівлі продажу № 1457 від 31.05.2016, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 ( номер запису про право власності 14761225).

Крім того, органом досудового розслідування не спростовані доводи представника власника майна, про те, що в матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які дані, що ОСОБА_4 є підозрюваною у даному кримінальному провадженні, у зв`язку з чим відсутні підстави вважати, що до неї може бути застосована конфіскація майна або заявлено цивільний позов.

Водночас слідчий суддя враховує й ту обставину, що кримінальне провадження № 42017110000000090, від 10.02.2017 триває більше 4 років. Арешт на вказане майно накладено з 18.07.2017. Тобто з моменту накладення арешту на нерухоме майно пройшов досить значний проміжок часу, а тому слідчий зобов`язаний довести необхідність та наявність підстав для продовження такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, наявність потреб досудового розслідування у такому арешті майна, актуальність цього питання.

При цьому, слідчий суддя звертає увагу на те, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи, в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Разом з тим, такі додаткові доводи щодо необхідності продовження такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт, слідчому судді не наведено.

У відповідності з практикою Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСі" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. theUnitedKingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108. п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Отже, жодних доказів, які б спростовували доводи клопотання представника власника майна та підтверджували обставини, які є підставою для продовження такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, до суду не надано, у зв`язку із чим слідчий суддя, виходячи з принципу змагальності сторін у кримінальному провадженні, приходить до висновку, що доводи, зазначені в клопотанні, є обґрунтованими.

А тому, аналіз наявних у розпорядженні слідчого судді матеріалів, свідчить про відсутність на даний час підстав для продовження такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, а так само, розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, та наслідки арешту майна для третіх осіб.

На підставі наведеного, клопотання слід задовольнити, а арешт скасувати.

Керуючись ст. ст. 131, 132, 170-173, 174, 309, 376 КПК України, слідчий суддя

у х в а л и в:

клопотання представника власника майна, адвоката ОСОБА_3 , що діє в інтересах власника майна ОСОБА_4 задовольнити.

Накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 18.07.2017 (справа № 761/23839/17) арешт, на земельну ділянку, загальною площею 0,0574 га, кадастровий номер 3221886400:36:117:7024, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_4 , скасувати.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1