Рішення

від 18.10.2021 по справі 916/2335/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983,

e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" жовтня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/2335/21

Господарський суд Одеської області у складі судді Д`яченко Т.Г.

при секретарі судового засідання Аганін В.Ю.

розглянувши справу №916/2335/21

За позовом : Публічного акціонерного товариства „Місто Банк» (65009, м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, буд. 11; код ЄДРПОУ 20966466)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Форвард» (65039, м. Одеса, вул. Транспортна, буд. 9, кв. 83; код ЄДРПОУ 31228889)

про стягнення 150000,00 грн.

Представники сторін:

від позивача - не з`явився

від відповідача - не з`явився

Встановив: Публічне акціонерне товариства „Місто Банк» вернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Форвард» про стягнення 150000,00 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.08.2021р. позовну заяву Публічного акціонерного товариства „Місто Банк» від 05.08.2021р. вх. № ГСОО 2422/21 - залишено без руху. Позивачу визначено усунути недоліки позовної заяви, які визначено судом в ухвалі суду. Встановлено позивачу строк для усунення недоліку позовної заяви не пізніше 10 днів з дня отримання даної ухвали суду. Повідомлено Публічне акціонерне товариство „Місто Банк» , що відповідно до вимог ч.4 ст. 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

25.08.2021р. позивачем були надані документи та пояснення, в підтвердження усунення недоліків позовної заяви, які були визначені судом в ухвалі господарського суду Одеської області від 11.08.2021р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.08.2021р. прийнято позовну заяву Публічного акціонерного товариства „Місто Банк» до розгляду та відкрито провадження у справі №916/2335/21. Справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на "22" вересня 2021 р. о 14:20. Запропоновано відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст.165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив із урахуванням вимог ст. 166 ГПК України протягом 10 днів з дня отримання відзиву. Встановлено відповідачу строк для подання заперечень із урахуванням вимог 167 ГПК України, протягом 10 днів з дня отримання відповіді на відзив. Викликано учасників справи у засідання на 22.09.2021р. о 14:20.

22.09.2021р. у судовому засіданні було оголошено перерву до 18.10.2021р. о 10:00.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.09.2021р. повідомлено відповідача по справі №916/2335/21: Товариство з обмеженою відповідальністю „Форвард» про судове засідання, яке відбудеться "18" жовтня 2021р. о 10:00.

Позивач підтримує заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.

Відповідачем відзиву на позовну заяву не надано, відповідач свого права на захист не використав, хоча відповідача було належним чином повідомлено про дату, час та місце проведення засідання суду, шляхом скерування на його адресу ухвали суду, однак кореспонденція суду повернулась без вручення з зазначенням поштовою організацією, що адресат відсутній за вказаною адресою.

Згідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Приймаючи до уваги, що судове відправлення скеровувалось судом на адресу реєстрації відповідача, а також відсутність жодних клопотань з боку відповідача про відкладення розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача, за наявними в ній матеріалами відповідно до п.9 ст.165 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

07 березня 2007 року між Публічним акціонерним товариством „Місто Банк» (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Форвард» (позичальник) було укладено Кредитний договір №134/Ю (надалі - Кредитний договір), за умовами якого банк надає позичальнику кредит у сумі 972510,00 грн. строком з 07 березня 2007р. до 07 березня 2010 року із сплатою 18% річних.

20 серпня 2008р. було укладено додаткову угоду №1 до Кредитного договору №134/Ю від 07.03.2007р., якою було визначено, що банк надає позичальнику кредит в сумі 972510,00грн. строком з 07 березня 2007 року до 07 березня 2010 року. Відсоткова ставка за кредитом встановлюється в наступні періоди на рівні: за період з 07.03.2007р. до 01.09.2008р. - 18% річних та за період з 01.09.2008р. до 07.03.2010р. - 20% річних.

15 грудня 2009р. було укладено додаткову угоду №2 до Кредитного договору №134/Ю від 07.03.2007р., якою було визначено, що банк надає позичальнику кредит в сумі 972510,00грн. строком з 07 березня 2007 року до 07 березня 2010 року. Після повного погашення кредиту банк відкриває позичальнику невідновлювальну кредитну лінію з лімітом у сумі 972510,00 грн. строком з 07 березня 2010 року до 14 грудня 20212. Відсоткова ставка за кредитом встановлюється в наступні періоди на рівні: за період з 07.03.2007р. до 01.09.2008р. - 18% річних та за період з 01.09.2008р. до кінця дії Договору - 20% річних.

Також, Додатковою угодою №2 від 15.12.2009р. до Кредитного договору №134/Ю від 07.03.2007р. визначено, що погашення кредиту здійснюється позичальником щомісячно в останній робочий день місяця одночасно із сплатою відсотків на рахунок в наступні строки: з березня 2007 року по березень 2010 року - рівними частками у сумі не менш ніж 27015,00грн. та з липня 2010 року по грудень 2012 року - зниження ліміту кредитування рівними частками у сумі не менш, ніж 32417,00 грн.

Відповідно до п.10.3 Кредитного договору, строк дії договору встановлюється з дня надання кредиту і діє до повного погашення позичальником всієї наявної заборгованості за Кредитним договором у тому числі за кредитом, нарахованими відсотками за користування наданим кредитом, штрафних санкції тощо.

Як було пояснено позивачем, на підставі заяви позичальника банком на поточний рахунок було перераховано суму кредиту в розмірі 972510,00 грн., відповідно до виписки по особовим рахункам № НОМЕР_1 .

В свою чергу, як було зазначено суду, позичальник не виконав свого обов`язку щодо повернення кредиту та має заборгованість по сумі не повернутого кредиту у розмірі 779769,96 грн. та суму не сплачених відсотків у розмірі 940093,00 грн.

Ґрунтуючи поданий позов позивачем було зазначено суду, що станом на 26.07.2021р. позичальник не виконав належним чином умови Кредитного договору, внаслідок чого сума заборгованості відповідача становить - 1719862,69 грн.

Крім того, позивачем було зазначено суду, що на підставі рішення Правління Національного банку України від 26 січня 2021 року № 25-рш „Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства „Місто Банк» та рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 26 січня 2021 року №85 Про початок процедури ліквідації А`Г „Місто Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку» в установі ПАТ „Місто Банк» розпочато процедуру ліквідації, строком на три роки, з 27 січня 2021 року до 26 січня 2024 року включно.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 15.02.2021 року № 159 „Про зміну уповноваженої особи Фонду на ліквідацію АТ „Місто Банк» всі повноваження ліквідатора АТ „Місто Банк» , окрім повноважень щодо звернення до пов`язаної з банком особи з вимогою про відшкодування шкоди та звернення з такою вимогою до суду, а також з вимогою до небанківської фінансової установи, якою від фізичних осіб залучені як позики або вклади кошти, що згідно з цим Законом прирівнюються до вкладів, та повноважень в частині організації реалізації активів банку, починаючи з 22.02.2021 року делеговано провідному професіоналу з питань ліквідації банків відділу організації процедур ліквідації банків департаменту ліквідації банків - Білій І.В.

Суд, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов таких висновків.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є, зокрема, забезпечення гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів кожного.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України).

Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, правовідносини між Публічним акціонерним товариством „Місто Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю „Форвард» виникли на підставі укладеного між ними 07 березня 2007 року Кредитного договору №134/Ю.

Отже, уклавши Договір сторони за цим Договором прийняли набули певних зобов`язань, які мали виконувати виходячи з положень законодавства та умов Договору.

Судом, відповідно до виписки Публічного акціонерного товариства „Місто Банк»по особовим рахункам Товариства з обмеженою відповідальністю „Форвард» , встановлено, що позивачем позичальнику було надано грошові кошти у розмірі 972510,00 грн.

Відповідно до виписки по рахункам обліку нарахованих доходів та кредитної заборгованості, що були надані позивачем, за позичальником рахується заборгованість по кредиту у розмірі 779769,96 грн. та заборгованість по відсоткам у розмірі 940093,00 грн.

Однак, в встановлені Додатковою угодою №2 від 15.12.2009р. до Кредитного договору №134/Ю від 07.03.2007р. строки, а саме до грудня 2012 року позичальником не було повернуто кредит банку.

Частина 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України визначає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Із змісту п.1 ст.1048 Цивільного кодексу України вбачається, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Пунктом 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України зазначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до п.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Дослідивши обставини спору, судом було встановлено факт неналежного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю „Форвард» прийнятих на себе зобов`язань за умовами Кредитного договору №134/Ю від 07 березня 2007 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, не спростовано з боку відповідача належними та допустимими доказами за час розгляду справи, у зв`язку з чим, позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 150000,00 грн. - є обґрунтованими, підтверджені відповідними доказами і підлягають задоволенню судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Приписами ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи усе вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати у розмірі 2270,00 грн. покладаються на відповідача, у зв`язку з задоволенням позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України

ВИРІШИВ:

1.Позовну заяву Публічного акціонерного товариства „Місто Банк»- задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Форвард» (65039, м. Одеса, вул. Транспортна, буд. 9, кв. 83; код ЄДРПОУ 31228889) на користь Публічного акціонерного товариства „Місто Банк» (65009, м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, буд. 11; код ЄДРПОУ 20966466) частину заборгованості по кредиту за Кредитним договором №134/Ю від 07.03.2007р. в сумі 150000 (сто п`ятдесят тисяч) грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп.

Повний текст рішення складено 20 жовтня 2021 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т.Г. Д`яченко